Резиденти мимоволі: чому біженці будуть змушені сплачувати податки за кордоном

Резиденти мимоволі: чому біженці будуть змушені сплачувати податки за кордоном

І як не потрапити під подвійне оподаткування доходів

Этот материал также доступен на русском языке This material is also available in English
Резиденти мимоволі: чому біженці будуть змушені сплачувати податки за кордоном
Фото: depositphotos.com

За даними ООН, на 8 серпня 2022 року за межами України перебувало понад 6,3 млн біженців. Багато українців виїхали ще наприкінці лютого – на початку березня. Тобто вони перебувають за межами нашої країни близько пів року.

Чому важливо звернути увагу на цей строк? Тому що є таке поняття як податкове резидентство. Простими словами – це юрисдикція, у якій фізособа сплачує податки зі своїх доходів.

Згідно з українським законодавством (ст. 14 Податкового кодексу), громадянин України, який перебуває за кордоном понад 183 дні, стає податковим резидентом тієї країни, де він проживає. Зрозуміло, це правило не є повсюдним і з нього є винятки. Проте багато біженців із вересня 2022 року можуть стати податковими резидентами Німеччини, Чехії, Австрії та інших країн, навіть не підозрюючи про це. Кому, де і які податки, можливо, доведеться платити, розбирався Mind.

Хто такий податковий резидент?

Це фізособа, яка декларує та сплачує податки (передусім, йдеться про ПДФО – податок на доходи) за місцем свого постійного перебування чи проживання. Причому не варто плутати резидентство з громадянством. Це різні речі. Так само як українець може бути податковим резидентом, скажімо, Словаччини, так і словак – податковим резидентом України.

Тепер треба розібратися, у чому різниця між перебуванням та проживанням (тут і далі ми виходимо з норм українського законодавства). Якщо платник податків має житло, у якому він зареєстрований або яке він орендує на тривалий строк, це вважається місцем його постійного проживання. При цьому українська Державна податкова служба (ДПС) надає статус податкового резидента України навіть тим громадянам, які мають постійне житло в кількох країнах.

Водночас, якщо людина не живе в одному місці постійно (переїжджає з одного орендованого житла в інше), але перебуває в окремо взятій країні понад 183 дні поспіль, їй надається статус податкового резидента цієї країни, зважаючи на її постійне перебування.

Проте на статус податкового резидента впливає ще один критерій. А саме таке поняття, як центр життєвих інтересів. «Це наявність сімейних і соціальних зв'язків, бізнес-діяльності, політичної та культурної активності», – уточнює Валерій Єфремов, адвокат адвокатського об'єднання «АСА Груп». Скажімо, людина має постійну роботу чи бізнес за межами України, їй належить нерухомість десь на Французькій Рів'єрі тощо. У такому разі її теж можуть визнати податковим резидентом, навіть без урахування тих самих 183 днів.

Як правила податкового резидентства діють за кордоном?

Перераховані вище критерії застосовуються не лише в Україні, а й у багатьох інших державах. Наприклад, Болгарія, Польща, Угорщина, Литва, присвоюючи статус податкового резидента, відштовхуються від часу перебування фізособи в країні або звертають увагу на її економічну та ділову активність.

А от у Німеччині, Латвії, Естонії, Молдові, Туреччині, Грузії та Чехії такий критерій, як центр життєвих та економічних інтересів, відсутній. І для набуття статусу податкового резидента достатньо прожити на території держави 183 дні на рік.

Деякі країни в питанні податкового резидентства вирішили піти біженцям назустріч. Податкова служба Польщі до кінця війни не визнаватиме українців польськими податковими резидентами за винятком випадків, коли українець самостійно виявив бажання стати податковим резидентом Польщі. Ірландська податкова ухвалила рішення, що наймані працівники українських компаній, які перебувають в Ірландії та працюють віддалено, не ставатимуть податковими резидентами Ірландії.

Водночас є держави, які використовують вимушений переїзд із України як привід змусити біженця сплачувати податки. «В Італії, наприклад, достатньою підставою для податкового резидентства є реєстрація місця проживання осіб, які отримали тимчасовий захист у місцевому муніципалітеті. При цьому відповідність іншим критеріям не потрібна», – наводить приклад Олена Палій, юрист Stron Legal Services.

Податкова Португалія також вважає, що переселенець стає податковим резидентом автоматично після отримання тимчасового захисту та податкового номера, маючи на увазі, що біженець проживатиме на території Португалії понад 183 дні.

Як з'ясувати статус податкового резидента?

Загалом можна просто дочекатися, поки місцеві податкові інспектори постукають у двері та попросять сплатити податки. Але краще цього не робити. І ось чому.

«Може виникнути ситуація, коли громадянин України на час перебування в Німеччині (як приклад. – Mind) працює віддалено на українську компанію та отримує дохід. Отже, він стане об'єктом розгляду податкових органів країни перебування», – каже Олег Щербак, адвокат, експерт із митної справи Delta International Services. Це може призвести до того, що біженець зі свого доходу заплатить податки одразу у двох місцях: в Україні та в тій країні, в якій він зараз проживає.

Щоб цього не сталося, по-перше, між Україною та країною перебування має бути підписано Конвенцію про уникнення подвійного оподаткування (з тією самою Німеччиною такий документ укладено). По-друге, українцю слід звернутися за консультацією до податкової служби тієї країни, у якій він перебуває. Цілком можливо, що доведеться стати на податковий облік, що й буде фактом надання статусу податкового резидента іноземної держави.

«У результаті фізособа повинна звітувати про доходи до податкової служби країни перебування та сплачувати податок відповідно до місцевих процедур», – попереджає Олена Палій.

Як уникнути проблем з українською податковою?

Юристи попереджають: навіть через 183 дні залишається ймовірність, що ДПС і надалі вважатиме біженця податковим резидентом України.

«Усі українці зазвичай мають зареєстроване місце проживання в Україні («прописку»). Відповідно податкова розглядає їх як податкових резидентів України. Тому набуття статусу податкового резидента в іноземній державі не веде за собою втрату цього статусу для ДПС», – розповідає Валерій Єфремов.

Щоб цього не сталося, потрібно надати українським податківцям підтвердження свого проживання в іншій країні. Наприклад, документи про оренду житла. Або ж дозвіл на довгострокове/постійне перебування, яке видає консульство чи держоргани, які вирішують питання міграції.

Якщо ж так сталося, що податки сплачені двічі – у країні перебування та в Україні, де роботодавець «зняв» із зарплати ПДФО, – можна спробувати повернути частину цієї суми.

До 1 травня 2023 року (це рік, який слідує за податковим 2022 роком) необхідно подати до української податкової декларації про доходи. «У ній міститься вимога до української податкової служби щодо повернення зайво сплаченого ПДФО. До декларації слід додати довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об'єкт оподаткування, видану податковим органом іншої країни. Варто також враховувати, що зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, наприклад шляхом проставлення апостилю», – пояснює Олена Палій.

Щоправда, є шанс, що українців за кордоном за наявності документально підтвердженого статусу біженця взагалі не визнаватимуть податковими резидентами інших держав.

«Існує думка (але вона поки що не має офіційного підґрунтя) про те, що дія норм про умови визначення особи податковим резидентом країни перебування тимчасово зупиняється до закінчення надзвичайних подій – воєнних дій в Україні», – каже Олег Щербак.

Українське Міністерство фінансів навіть надіслало запит до Європарламенту, щоб той озвучив єдину позицію щодо податкової резидентності українських біженців. Тож залишається дочекатися роз'яснень із боку ЄС.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у нашому Telegram-каналі Mind.ua
Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло