Бюджетна яма чи податковий рай: як влада намагається збільшити надходження до бюджету

За підсумками 2022 року дефіцит державного бюджету може сягнути $50 млрд, це близько 30–35% ВВП України. Такий прогноз оприлюднив Олег Устенко, економічний радник Офісу Президента. Щоб покривати цей дефіцит, Україні потрібно за місяць не менше $5 млрд. Хоча той же Устенко раніше заявляв, що в липні дефіцит держбюджету становив уже майже $9 млрд.

Коштів на поповнення держскарбниці катастрофічно не вистачає. Навіть незважаючи на те, що Нацбанк постійно друкує гроші (з початку війни емісія перевищила 250 млрд грн), а міжнародні партнери надають Україні допомогу (з 24 лютого до 4 серпня обсяг такої допомоги становив $14 млрд).

За ідеєю, більшу частину фінансування мають забезпечувати податкові надходження. Але це в мирний час. Наразі, як зізнався в інтерв'ю The Wall Street Journal міністр фінансів України Сергій Марченко, податки покривають лише близько 40% державних видатків.

Тому і уряд, і депутати озвучують різні податкові ініціативи, які (теоретично) мають забезпечити поповнення бюджету. Mind вирішив розібратися, що це за ініціативи та як вони вплинуть на платників податків.

Податки на імпорт

Нагадаємо, що з липня Верховна Рада повернула оподаткування імпорту, яке депутати тимчасово скасували навесні. Йдеться про сплату мита й ПДВ. Повернення імпортних податків, у свою чергу, призвело до зростання податкових надходжень у липні.

«Виконання бюджету митницею в липні зросло вдвічі – до 23 млрд. грн. Таким чином, нам вдалося дещо відновити надходження до митниці завдяки відновленню імпортних податків», – повідомив в інтерв'ю «Інтерфакс-Україна» голова податкового комітету Ради Данило Гетманцев. Але при цьому він застеріг, що це все одно «…вдвічі менше, ніж було заплановано».

Експерти вважають, що поява такого податку призведе до чергового злету цін насамперед на паливо, багато ліків і на продукти харчування. Якщо, звісно, ​​Мінфін не передбачить у відповідному законопроєкті перелік критичного імпорту, на який згаданий збір не поширюватиметься. До речі, інфляція в липні (рік до року), за даними Держслужби статистики, перевищила 22%.

Податки на пальне

Не відмовляється влада й від ідеї збільшити оподаткування моторного палива. Протягом перших тижнів після початку війни Рада ухвалила законопроєкт №7137-д (зараз це закон №2120-IX) про запровадження «нульової» ставки акцизу на бензин, дизельне паливо та скраплений газ, та про зниження з 20% до 7% ставки ПДВ на пальне, що ввозиться до України.

Але з того часу і представники Кабінету Міністрів, і депутати говорять про те, що паливні податки треба повертати. Зрештою, 14 серпня особисто прем'єр-міністр Денис Шмигаль вніс до Ради законопроект №7668 про фіксовану ставку акцизу в розмірі 100 євро за 1000 літрів для всіх видів палива: починаючи від бензину та закінчуючи скрапленим газом.

Голова консалтингової групи «А-95» Сергій Куюн заявив, що не дуже зрозуміло, чому уряд виступив з ідеєю єдиної, а не диференційованої ставки акцизу. З іншого боку, за словами експерта, це лайт-варіант оподаткування. Тому що до війни розмір акцизу, залежно від виду палива, був у діапазоні від 52 до 213,5 євро з тонни.

Крім того, як вважає Куюн, навіть попри акциз зростання цін на пальне поки що можна не боятися. «Світові ціни останнім часом відчутно просіли, що створює потенціал для зниження цін в Україні на 3-4 грн/л», – пояснює Сергій Куюн.

До речі, Кабмін на етапі розробки паливного законопроєкту планував внести до нього норму щодо повернення 20% ПДВ на паливо. Але депутат від партії «Голос» Ярослав Железняк повідомив, що уряд від цієї ідеї таки відмовився.

Реформа «10-10-10»

У середині серпня з'явилася концепція нової податкової реформи під умовною назвою «10-10-10». Суть цієї моделі оподаткування полягає в тому, що податок на прибуток, ПДФО та ПДВ стягуються за єдиною ставкою 10% (зараз базові ставки – 18%, 18% та 20%). Крім того, залишається військовий збір, але його ставка зростає вдвічі – з 1,5% до 3%. Водночас повністю скасовується єдиний соцвнесок (ЄСВ).

Також поряд зі зниженням податкових ставок відбудеться майже повне скасування всіх податкових пільг, посилення відповідальності за порушення податкового законодавства, а фіскальні органи матимуть доступ до інформації про банківські рахунки платників податків.

Ініціатором цієї податкової реформи є заступник голови Офісу Президента Ростислав Шурма. А в її розробці брали участь експерти таких структур, як Ukraine Economic Outlook, Інститут майбутнього та Advanter Group. Як написав на своїй фейсбук-сторінці провідний економіст Ukraine Economic Outlook Михайло Кухар, концепція реформи ґрунтується на:

За словами Кухара, запроваджувати таку податкову модель слід було ще з 1 січня 2022 року. Але, оскільки цього не сталося, експерт дуже розраховує на те, що «10-10-10» буде запущено хоча б із 1 січня 2023 року.

«При збереженні поточної податкової практики бізнес дедалі більше переходитиме в тінь чи виїжджатиме з країни. Як результат – у перспективі кількох років загальна податкова база країни стискатиметься, рівень життя населення падатиме, а економіка перейде до затяжної стагнації», – озвучує невтішні перспективи експерт.

Утім, Ростислав Шурма зізнався, що єдності щодо запропонованої податкової реформи у верхньому ешелоні влади немає. Це підтвердив у розмові з Mind один із розробників згаданої концепції. За його словами, активно підтримує та просуває нову податкову модель міністр економіки Юлія Свириденко. Але вона має серйозних опонентів у вигляді Сергія Марченка та Данила Гетманцева, які лобіюють ідею збільшення податкового тиску.

Враховуючи плачевну ситуацію з наповненням держбюджету, висока ймовірність, що саме аргументи на користь підвищення податкових ставок матимуть більшу перевагу. Бо ні Кабмін, ні більшість депутатів просто не захочуть експериментувати з податковою лібералізацією в умовах війни.