Витрати держбюджету-2023 вдвічі перевищують прибутки.
Де уряд планує брати гроші?

Проєкт Державного бюджету на 2023 рік з'явився на сайті Верховної Ради за два дні після того, як його затвердив Кабінет Міністрів (законопроєкт за №8000). Якщо стисло, то це перший в історії України держбюджет, витрати якого вдвічі перевищують доходи. Витрати держскарбниці наступного року становитимуть 2,51 трлн грн (на 5,3% менше від планових витрат на 2022 рік), майже половина цієї суми – фінансування національної безпеки та оборони. Доходи держбюджету-2023 заплановані в розмірі 1,28 трлн грн (на 17,5% менше, ніж закладено в держбюджеті-2022). Відповідно граничний дефіцит сягне 1,28 трлн грн, або 20% ВВП. Mind вивчив, за яким кошторисом країна планує прожити 2023 рік.

Гроші на армію та нову зброю. Як уже було сказано, основна стаття витрат 2023 року – нацбезпека. Порівняно з 2022 роком витрати на оборонну зростуть більш ніж у 3,5 раза.

Зокрема, Міністерство оборони загалом планує отримати 858 млрд грн, що на 37,5% більше, ніж у 2022 році (тут і надалі порівняння з показниками, які фігурують у законі № 1928-IX у редакції від 14 вересня 2022 року).

На забезпечення діяльності Збройних Сил України, у тому числі на підготовку кадрів та військ, буде витрачено 494 млрд грн. Це на 25% більше, ніж 2022 року. З 202 млрд грн до 355 млрд грн – або в 1,8 раза – зростуть витрати на закупівлю, модернізацію та обслуговування озброєння, військової техніки.

Фінансування Національної гвардії становитиме 47 млрд грн (майже як і 2022 року), Міністерство внутрішніх справ отримає близько 210 млрд грн (+2,4% до 2022 року), Служба безпеки України – 22,2 млрд грн (+4,2% ), Головне управління розвідки – 11,6 млрд грн (+13,7%), Служба зовнішньої розвідки – 4,7 млрд грн (-10%), Державна прикордонна служба – 33,2 млрд грн (-4% порівняно з 2022 роком).

На що ще витрачатимемо державні кошти. Як інші пріоритетні напрямки, на які бюджет витрачатиме гроші, Мінфін вказує охорону здоров'я, освіту та соцзабезпечення.

На Міністерство охорони здоров'я автори проєкту держбюджету 2023 року розписали 175 млрд грн, що на 10% менше, ніж 2022 року. Цікаво, що повністю скасовано фінансування вакцинації від COVID-19. Хоча 2022 року на це було передбачено 2,6 млрд грн. Національна служба здоров'я 2023 року отримає 143 млрд грн, що на 9,7% менше, ніж 2022-го. Нагадаємо: через НСЗУ держава фактично фінансує лікування населення за тими програмами, які ще залишилися в рамках безкоштовної держмедицини.

Міністерству освіти та науки 2023 року фінансування скоротять приблизно на 11%: воно отримає майже 52 млрд грн. Зокрема, урізано витрати на підготовку кадрів вишами, на виплату стипендій студентам, аспірантам і докторантам. Водночас у рази зростуть витрати на такі статті, як «вища освіта, енергоефективність та сталий розвиток».

Водночас із проєкту держбюджету-2023 зникла така стаття, як субсидії на оплату послуг ЖКГ. Втім, як стверджують представники Мінсоцполітики, на це буде скеровано 37,9 млрд грн, що на 9% менше, ніж 2022 року.

Ще одним великим споживачем коштів держбюджету є «Укравтодор» (Державне агентство автомобільних доріг України). Йому 2023 року дістанеться 43,3 млрд грн – або на 26% менше, ніж 2022 року.

З'являться в держбюджеті-2023 й нові статті витрат. Зокрема, це:

• створення Фонду ліквідації наслідків збройної агресії – на нього виділять 19,4 млрд грн;
• розвиток Центрів професійного вдосконалення, які є спільним проєктом України та Європейського інвестбанку. 2022 року на них було розписано символічні 200 000 грн, а 2023-го – вже 1,1 млрд грн;
• субвенція місцевим бюджетам на реформування регіональних систем охорони здоров'я в межах спільного проєкту з Міжнародним банком реконструкції та розвитку, її розмір – 463 млн грн;
• фінансова підтримка державних видатків для забезпечення сталого державного управління в Україні, на яку буде спрямовано 8,3 млн грн.

Основні джерела прибутків. Фінансування держбюджету можна, по суті, розділити на дві частини. Перша – покриття дефіциту. Це питання уряд планує вирішувати завдяки запозиченням. За планом, загальна сума кредитів становитиме 1,69 трлн грн, з яких 415 млрд грн буде скеровано на погашення держборгу. При цьому внутрішні запозичення становитимуть лише 91 млрд грн, решта – це зовнішнє (міжнародне) фінансування та допомога донорів.

Щодо другої, саме доходної частини, то традиційно левову частку доходів забезпечать податки. Загалом податкові надходження скоротяться на 4% – до 1,16 трлн грн.

Крім того, уряд розраховує 2023 року поповнити держбюджет на 6 млрд грн завдяки приватизації. І це не жарт: прем'єрміністр Денис Шмигаль ще в серпні заявив, що восени 2022 року необхідно повністю перезапустити процес продажу держмайна в Україні.

Макропоказники та інші індикатори. Проєкт держбюджету на 2023 рік побудовано на прогнозі зростання ВВП України до 4,6%. Нагадаємо: Національний банк прогнозує падіння вітчизняної економіки 2022 року мінімум на 30%, а 2023-го зростання ВВП, за оцінками НБУ, може становити близько 5%. Прогноз інфляції від уряду на 2023 рік – близько 30%. Тобто споживчі ціни зростуть практично так само, як і 2022 року. Середньорічний курс національної валюти 2023 року становитиме близько 42 грн/$. Хоча Шмигаль не виключає «стрибків» курсу і до 49–50 грн/$ протягом наступного року.

Мінімальна зарплата поки залишиться незмінною, її розмір так і буде 6700 грн. Не зросте й місячний прожитковий мінімум: з 1 січня 2023 року він, як і раніше, становитиме 2589 грн, зокрема для непрацездатних осіб – 2093 грн.

Основні статті видатків та доходів держбюджету 2023 року

	Проєкт держбюджету-2023, млрд грн	Зміни порівняно з держбюджетом-2022 (%)
Загальні витрати, зокрема:	2514	-5,3
Міністерство оборони	858	+37,4
ЗСУ	494	+24,7
Нацгвардія	47	-
МВС	210	+2,4
ГУР	11.6	+13,7
СБУ	22.2	+3,7
Міністерство у справах ветеранів	1.3	+148,6
МОЗ	175	-9,8
Міносвіти	52	-11,3
Мінсоцполітики, зокрема:	406	-4,5
Пенсійний фонд	233	-7,9
Укравтодор	43.3	-25,6
Загальні прибутки, зокрема:	1279	-17,5
Податкові надходження, зокрема:	1156	-4
ПДФО	129	-14
Податок на прибуток	132	-22,4
Рентні платежі	121	+69,3
Внутрішні податки на товари та послуги	734	-4,8
Податки на міжнародну торгівлю	38	+1,4
Приватизація	8	-25
Запозичення, зокрема:
Внутрішні	91	-89
Зовнішні	1596	+130

На основі даних законопроєкту №8000 та закону №1928-IX