Пролонгація «зернового коридору» може стати проблематичною: вже зараз рф саботує огляд суден. На кого сподіватися Україні?
І чому важливо не допустити блокування караванів із зерном
За перші два місяці роботи «зернового коридору» ним скористалося 305 суден на вихід з України та майже стільки ж – на вхід до української акваторії. У середньому за добу відбувало п'ять завантажених зерновими кораблів. Інтенсивність роботи коридору порівняно з першими тижнями значно збільшилася: у вересні морем Україна відвантажила понад 3,7 млн тонн продовольства, що у 2,2 рази перевищує результати серпня. Лише 9 жовтня із портів Великої Одеси вийшло 13 аграрних кораблів.
Проте вже у жовтні ситуація може змінитись. Чому саме так відбувається та чи можна цьому запобігти, розбирався Mind.
Як організована перевірка кораблів? Огляд суден – як на вхід, так і на вихід з української акваторії – обов'язкова умова роботи «зернового коридору». Великим дипломатичним успіхом є те, що цю роль взяла на себе третя сторона – Туреччина, хоча спочатку росія наполягала на пріоритетному праві контролю. Проте цей огляд абсолютно не бутафорський і максимально скрупульозний.
Турецькі ЗМІ подають «зерновий коридор» як велику геополітичну перемогу президента Реджепа Ердогана. Тому навіть тінь сумнівів у тому, що арбітр не дотримується зобов'язань, не повинна лягти на Туреччину.
Інспекторам потрібно від двох до чотирьох годин, щоб завершити огляд одного корабля. Перевіряються всі порожнечі, баластові цистерни, машинне відділення, інші приміщення – це лише візуальна частина огляду.
Другий етап перевірки – аудит усіх супровідних документів відправника та одержувача вантажу, а також списку екіпажу, їхніх даних, вантажної декларації, рівнів споживання палива. Зазвичай на місцях перебувають чотири-п'ять інспекційних груп, кожна з яких оглядає чотири судна на день.
За даними Координаційного центру в Стамбулі, лише за два з лишком місяці було проінспектовано 591 судно: 306 на вхід та 285 на вихід, що дозволило експортувати з українських портів 6,4 млн тонн зерна та продовольства.
У чому проявилися перепони? Інформація про те, що росія – учасниця чотиристоронньої Стамбульської угоди – вимагає встановити ліміти на пропуск українських суден на рівні 12 кораблів на день, спочатку мала неофіційний характер. Проте минулого тижня її підтверджували дедалі більше причетних до зернового ринку осіб, а терміни огляду судів справді почали сповільнюватись. Для того щоб забезпечити безперебійне проходження суден, що знаходяться в черзі на вихід, необхідно доглядати 25 кораблів на день. Зазначимо, що максимальний добовий показник на етапі відпрацювання «зернового коридору» становив 15 доглянутих суден.
Якщо цей ліміт буде – гласно чи негласно – запроваджено, темпи українського зернового експорту, які вже можна назвати порівнянними з довоєнними, суттєво уповільнюватимуться.
Як стало зрозумілим, що починається саботаж? Те, що огляд кораблів «зернового коридору» за місяць сповільнився більш ніж удвічі, підтверджує аналітика міжнародного центру «СовЕкон».
Якщо на старті роботи коридору українські судна оформлялися максимум за шість днів, хоча почасти траплялися випадки проходження формальностей за 2–3 дні, то тепер у середньому це забирає 12–15 днів.
Це уповільнення логічно можна пояснити зростанням інтенсивності експорту та кількості кораблів, які вимагають огляду, з яким не справляється Координаційний центр у Стамбулі.
Однак також слушним є і те, що ці затримки почалися невдовзі після того, як владімір путін публічно розкритикував формат Стамбульської угоди, нарікаючи, що українське зерно нібито вирушає до розвинених багатих країн, а не до голодуючої Африки, заради порятунку якої все те й починалося.
15–16 вересня путін та Ердоган зустрічалися в Самарканді, де питання реалізації Стамбульської угоди було одним із ключових на порядку денному.
Якими б не були причини, за фактом зараз Україна здатна відвантажувати (і відвантажує) близько 1 млн тонн зерна на тиждень, проте потім кораблі тижнями можуть чекати на Босфорі проходження інспекції. Кількість суден там уже наближається до сотні.
У Координаційному центрі стверджують, що час очікування становить у середньому дев’ять днів і працюватимуть над розв’язанням проблеми. Також, як зазначається, час проходження контролю також залежить і від готовності корабля, вантажу та всіх супровідних документів.
Що далі буде зі Стамбульською угодою? Стамбульська угода укладена на 120 днів і може бути автоматично пролонгована, якщо в жодної сторони не буде зауважень. Термін її дії спливає 19 листопада.
У міру наближення цієї дати стає дедалі очевидніше, що легкої пролонгації не буде. На це натякнули й представники Офісу Президента України, назвавши переговори щодо продовження мандату на зерновий експорт «складними».
Ускладнює їх і ціна питання, що піднялася: на тлі українських успіхів на фронті експорт у вересні зріс до рекордного значення з початку війни. Так, обсяг експорту з України у грошовому еквіваленті збільшився більш ніж на 23% порівняно із серпнем цього року – до $4,144 млрд. Товарний обсяг збільшився із серпневих 7,29 млн тонн, на 32%, до 9,66 млн тонн.
Що може вимагати росія в обмін на збереження Україною можливості продовжувати торгівлю? Найкраще це знає Реджеп Таїп Ердоган.
За підсумками саміту Європейського політичного співтовариства в Празі він заявив, що в майбутньому постачання добрив із рф можуть здійснюватися через Туреччину і чітко пов'язав цю ідею з «зерновим коридором».
«Завдяки «зерновому коридору» з України вивезено понад 6 млн тонн продовольства, включаючи пшеницю. Ми докладатимемо зусиль для початку поставок добрив з росії. У майбутньому вони можуть здійснюватися країнам, які цього потребують, через Туреччину», – зазначив Ердоган. Деталі поставок, як і можлива дата їх початку, не уточнюються.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
