Заради всього святого: «Соняшники» Ван Гога та ще сім постраждалих шедеврів

Наприкінці минулого тижня світ ледь не втратив один із найвідоміших творів мистецтва – картину Вінсента Ван Гога «Соняшники». Полотно, що знаходиться в Національній галереї Лондона, вдень 14 жовтня облили томатним супом Heinz. Картина оцінюється в 73 млн фунтів стерлінгів (близько $82 млн).

Акцію здійснили дві екоактивістки з руху Just Stop Oil – 20-річна Анна Холланд та 21-річна Фібі Пламмер. Потім за допомогою суперклею вони прикріпили себе до стіни поруч із картиною і почали скандувати: «Що дорожче: мистецтво чи життя? Чи вартує це більше, ніж їжа? Більше, ніж справедливість? Вас більше хвилює захист картини чи захист нашої планети та людей?»

Мета акції – привернути увагу до паливної кризи та кризи вартості життя, через яку багато людей не можуть дозволити собі розігріти банку супу. Шкідницький формат боротьби за екологію мало кого потішив – більшість назвали його вандалізмом. «Тільки даремно витратили суп», – іронічно пишуть користувачі мережі, проте більшість висловлює обурення псуванням картини.

Також було висловлено сумніви, що картина Ван Гога, який був парією в суспільстві і якого ніяк не можна віднести до істеблішменту, є найлогічнішою метою для такої атаки. Обурення було настільки масштабним, що породило теорію змови, чи не був перфоманс у галереї від самого початку спрямований на дискредитацію екологічного активізму.

Трохи примирило громадськість лише те, що шедевр не постраждав – його вберегло захисне скло. «Є незначні пошкодження рами, проте полотно картини не постраждало», – йдеться у повідомленні пресслужби галереї.

Mind склав ренкінг найдорожчих творів мистецтва, які були принесені в жертву певним ідеям у ХХІ столітті.

Оціночна вартість: 0,85 млрд–2,5 млрд євро

Страхова вартість: 100 млн євро

«Мона Ліза» – найвідоміша картина у світі та найбажаніша мета для вандалів. Полотно неодноразово зазнавало атак, і зараз надійно захищено куленепробивним склом. Це сталося після того, як у 1956 році бездомний болівієць Уго Унгаса Віллегас кинув у картину камінь і сколов шмат фарби  на рівні лівого ліктя.

Пізніше картину атакували кислотою, фарбою з балончика, керамічною чашкою – останню жбурнула росіянка в 2009 році, щоб помститися за те, що їй відмовили у французькому громадянстві.

29 травня 2022 року було здійснено ще одну спробу. Атаку здійснив 24-річний чоловік, переодягнений у жінку – у перуці, з нафарбованими помадою губами і в інвалідному візку.

Оскільки його ввічливо пропускали інші відвідувачі, він підібрався до картини максимально близько, схопився з коляски і спробував – марно – розбити скло. Після цього розмазав по захисному екрану торт і розсипав навколо пелюстки троянд. Активіст заявив, що робить це «заради планети», та закликав інших відвідувачів «подумати про Землю».

Картина не постраждала.

Вартість ескізу: $3 млн

Оціночна вартість картини: від 100 млн євро

«Свобода ...» Делакруа – не просто картина, а революційний антимонархічний символ, один із найвідоміших у світі – зокрема тому, що до переходу на євро вона була зображена на 100-франковій банкноті. Картина вплинула на Віктора Гюго, який переніс деяких зображених персонажів у свій роман «Знедолені», і, ймовірно, надихнула скульптора Фредеріка Бартольді при створенні «Свободи, що освітлює світ», більш відомої як «Статуя Свободи», встановленій у США.

Полотно Делакруа не має ринкової ціни, оскільки є національним надбанням і спадщиною Французької республіки. Тож виключено, що його колись може бути продано.

8 лютого 2013 року картина зазнала акту вандалізму з боку 28-річної відвідувачки філії Лувру в місті Ланс. Жінка незмивним чорним маркером написала на полотні «АЕ911», пошкодивши своїм «графіті» близько 30 см роботи. Цей напис є посиланням на теорію змови, що її просувають учасники групи «Архітектори та інженери за правду про 11 вересня». Ця група вважає, що влада приховує правду про теракт, який спричинив обвалення будівель Світового торгового центру в 2001 році.

Жінку було затримано поліцією та відправлено на психологічну експертизу.

Картину відреставрувати за дві години – маркер не проник глибше за шар лаку.

Оціночна вартість: $55 млн

Марк Ротко – художник-абстракціоніст, один із найдорожчих майстрів цього жанру. Відразу три його картини «Помаранчевий, червоний, жовтий» ($81,9 млн), «Королівський червоний та блакитний» ($75,1) та «Білий центр» ($72,8) входять до 30 найдорожчих картин у світі.

Ще одне його полотно – «Чорне на коричневому» зазнало нападу 7 жовтня 2012 року в лондонській галереї сучасного мистецтва «Тейт Модерн». Атакував картину побратим-художник – громадянин Польщі Володимир Уманець.

Підійшовши до картини, він непомітно для охорони і наглядачів наніс на неї чорним фломастером напис англійською мовою: «Володимир Уманець '12, потенційний твір жовтизни» (Vladimir Umanets '12, a potential piece of yellowism). Причини були суто творчі й не зрозумілі більшості людей: Уманець сказав, що таким чином він закликає боротися за повернення справжньої креативності в сучасне мистецтво.

Порив коштував вандалу двох років ув'язнення, вийшовши з якого він опублікував вибачення за те, що сталося, але підкреслив, що від своїх принципів не відмовляється.

Картину реставрували півтора року, роботи вартували понад $200 000.

Оціночна вартість: $27,7 млн

Картина задумана як традиційний портрет жінки в кріслі, але оскільки йдеться про Пікассо, то сюжет повністю деконструйований. За найпоширенішою версією, на полотні зображено першу дружину художника – балерину Ольгу Хохлову.

13 червня 2012 року в музеї Menil Collection у Х'юстоні картину було пошкоджено. 22-річний студент-художник Уріель Ландерос наніс на картину трафаретом зображення тореадора, що вбиває бика, та слово Conquista («Завоювання»). Вандалу вдалося втекти в бік Мексики, проте через кілька місяців він здався владі та був засуджений до двох років ув'язнення. За його словами, своїм актом він намагався привернути увагу та закликати до непокори владі.

Картину було повністю відновлено.

Оціночна вартість: $26 млн

Напередодні нового року, 28 грудня 2019-го, у лондонській галереї Tate Modern відвідувач порізав картину Пабло Пікассо «Бюст жінки», на якій зображено кохану художника Дору Маар.

Атакував картину 20-річний Шакіл Массі, іспанський студент-архітектор. Він близько трьох хвилин милувався полотном, потім розбив скло кулаком, обмотаним у шарф, і розірвав картину. Охоронцю, що підбіг, сказав, що влаштовує «артперфоманс».

Акція була заздалегідь спланована – у Массі знайшли записку, в якій він заздалегідь міркував, який термін отримає після акції. У результаті він був засуджений до 18 місяців ув'язнення. Обґрунтовуючи вирок, суддя сказав, що обвинувачений – «просто 20-річний хлопець, який шукав слави».

Реставрація коштувала $450 000 і тривала рік.

Оціночна вартість: $15 млн

25 травня 2018 року було здійснено атаку в Третьяковській галереї на одну з найвідоміших картин Іллі Рєпіна – «Іван Грозний та син його Іван».

Відвідувач – уродженець Воронезької області, 37-річний Ігор Подпорін підійшов до картини, схопив стовпчик огорожі та кілька разів ударив по полотну, через що захисне скло розбилося та прорвало картину в трьох місцях. Пізніше вандал сказав, що зробив це усвідомлено, оскільки докорінно не згоден із сюжетом та його трактуванням – Іван Грозний, на його думку, має бути зарахований до лику святих.

Подпоріна засудили на 2,5 роки колонії, картину  відреставрували за фантастичні 30 млн рублів. У процесі реставрації зображення було перенесено на нове полотно.

---

Поза ренкінгом:

Оціночна вартість: н/д

У центрі сучасного Афганістану в провінції Баміан понад півтори тисячі років височіли статуї Будди 37 і 53 метри заввишки. Після того як ця територія була захоплена талібами, вони з 2001 року почали робити спроби знищити статуї. Формальна причина була релігійною і укладалася у формулювання «поклоніння ідолам». Неформальна – полягала у спробі натиснути на міжнародне співтовариство щодо гуманітарної допомоги Афганістану.

Лідер руху Мохаммед Омар пізніше заявляв, мовляв, був приголомшений тим, що іноземці пропонують допомогу в реставрації статуй, які трохи пошкоджені дощами, в той час як афганці помирали від голоду тисячами.

Знищення затяглося на кілька тижнів, оскільки настільки потужні споруди було не так просто розбити. Коли гармати та гранатомети виявилися безсилими, таліби просвердлили в статуях отвори, заклали туди динаміт і підірвали. Вражений світ спостерігав за цим фактично в прямому ефірі.

Уламки статуй таліби продали антикварам через чорний ринок.

У 2004 році ЮНЕСКО розпочало реставраційні роботи, проте через кілька років відмовилося від цієї ідеї, оскільки в результаті все одно виходила «підробка».