Рівнятись на Микитася: п'ять найщедріших хабарів в Україні

Напередодні, 18 жовтня, НАБУ та САП затримали екснардепа та забудовника Максима Микитася після спроби дати багатомільйонний хабар міському голові Дніпра Борису Філатову. За офіційною версією, колишній очільник компанії «Укрбуд» намагався корумпувати мера Дніпра для укладання з підконтрольними йому компаніями контракту на будівництво метрополітену в Дніпрі поза конкурсом. Кошти передбачалося надати частинами протягом реалізації будівництва – до 2027 року.

Проєкт будівництва метрополітену фінансується на кредитні кошти Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР). Винагорода Філатова мала скласти 10% від вартості проєкту, який оцінюється в 220 млн євро. Неформально такий вид забезпечення лояльності чиновника називається «відкатом».

Про спробу підкупу повідомив сам Філатов. «Я спочатку витріщив очі від такого нахабства, а потім почимчикував до НАБУ, як цього прямо вимагає від чиновників закон «Про запобігання корупції», – написав він. За заявою міського голови, НАБУ розпочало розслідування, Максима Микитася затримали.

Примітно, що екснардеп уже перебуває під слідством НАБУ та САП за схожим обвинуваченням – у заволодінні 81 млн грн коштів Нацгвардії. «Підневільний» статус Микитася породив версію, що «дніпровський хабар» від самого початку був провокацією або, якщо завгодно, перевіркою, головною ціллю якої був Борис Філатов. Якщо це так, то мер Дніпра спрацював на випередження, здавши агента та позбавивши голову НАБУ премії і подяки.

Яке б не було підґрунтя цієї історії, вражає сума, що фігурує у справі. Максим Микитась пропонував меру Дніпра 22 млн євро. Це найбільший хабар – з-поміж публічно озвучених – в історії України.

Mind склав ренкінг рекордних корупційних винагород за останні 10 років, не сумніваючись при цьому, що переможець іще попереду.

Кому призначалася: директору Інституту педагогіки Академії педагогічних наук

2012 року директор Інституту педагогіки Академії педагогічних наук України Василь Мадзігон вважав, що столична будівельна галузь повністю оговталася від кризи 2008 року. Він запропонував передати в довгострокову оренду на 49 років (де-факто – назавжди) чотириповерховий будинок площею 2300 кв. м у центрі столиці, на вул. Богдана Хмельницького, 10, що знаходився на балансі інституту. Компанія-орендар «Армада-кво» могла б переобладнати його під готель.

Суму хабара було сформовано із розрахунку $5000/кв. м. Більшість грошей мала бути перерахована до статутного фонду новостворених компаній.

Під час отримання першої частини «винагороди» – $250 000 та 800 000 грн – Мадзігон та його син-подільник були затримані. Через рік суд оголосив вирок: п'ять років умовно з конфіскацією майна.

Кому пропонували: співробітникам НАБУ та САП

12 червня 2020 року «на місці злочину» затримали групу осіб, які намагалися вручити $5 млн керівництву антикорупційних органів – НАБУ та САП, Артему Ситнику та Назару Холодницькому.

Ці гроші були винагородою за закриття кримінального провадження за підозрою ексміністра екології Миколи Злочевського. НАБУ тоді розслідувало ймовірну причетність ексміністра до заволодіння коштами стабілізаційного кредиту Національного банку, виданого ПАТ «Реал банк» та легалізації цих коштів. Восени 2019 року Генеральна прокуратура передала цю справу до НАБУ.

$5 млн передбачалися безпосередньо антикорупційним органам за закриття справи та $1 млн – за «консультаційні послуги» посереднику, ексспівробітнику Державної податкової служби Києва.

Суму хабара було перераховано українській армії.

Кому пропонували: голові Фонду держмайна Дмитру Сенніченку

Дмитро Сенніченко очолив ФДМУ у вересні 2019 року. Вже через два місяці йому надійшла приваблива фінансова пропозиція – $5 млн за призначення певної особи (відомо лише ім'я – Валерій) директором Одеського припортового заводу, яким від імені держави керував Фонд. ОПЗ спеціалізується на виробництві аміаку та карбаміду, і є важливою логістичною ланкою в експортному ланцюгу хімпродукції. Хабар планувалося виплачувати протягом року – розстрочка слугувала гарантією, що потрібна людина залишиться в директорському кріслі.

Сенніченко сповістив НАБУ – і розпочалося розслідування. Трьох посередників було затримано під час передання першого траншу в розмірі $50 000.

Колишнього адвоката, який безпосередньо пропонував Сенніченку гроші, було засуджено до трьох років умовно. Суд узяв до уваги щире каяття та активну співпрацю зі слідством.

Кому призначалася: чиновниці Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

$5 млн – такою є ціна невтручання регулятора в діяльність банків, де введені тимчасові адміністрації, і плата за можливість не виконувати зобов'язання перед клієнтами та кредиторами. Так принаймні вирішила співробітниця ФГВФО (за неофіційними даними її ім'я – Юлія Приходько), яка була ліквідатором півдесятка дрібних банків.

Це був період «банкопаду» – радикального очищення банківського ринку – і лояльність ліквідатора була затребувана та цінувалася дорого. Приходько розробила схему здирництва та отримання хабарів від керівників банківських установ, у яких було введено тимчасові адміністрації.

У червні 2017 року її було затримано Генпрокуратурою спільно із СБУ при отриманні $5 млн. Сума застави, визначеної судом, становила космічні 130 млн грн. У 2018 році підозрювану було звільнено з-під домашнього арешту.

Кому призначалася: арбітражному керуючому з Києва

Прокуратура міста Києва у вересні 2013 року повідомила про підозру арбітражного керуючого процедурою банкрутства товариства з обмеженою відповідальністю.

Він вимагав від керівника цієї компанії $0,7 млн ​​– майже 5,6 млн грн за тодішнім курсом – в обмін на порятунок компанії. За ці гроші він готовий був завершити процедуру санації та заплющити очі на порушення законодавства при діяльності підприємства.

Проте бенефіціар бізнесу вважав, що банкрутство йому коштуватиме дешевше – і здав здирника.