Затишшя перед ідеальним штормом: що спричинило нову світову кризу. Як це бачать в МВФ

Затишшя перед ідеальним штормом: що спричинило нову світову кризу. Як це бачать в МВФ

І якими можуть бути наслідки

Этот материал также доступен на русском языке
Затишшя перед ідеальним штормом: що спричинило нову світову кризу. Як це бачать в МВФ
Фото: depositphotos.com

Ситуація у світовій економіці продовжує погіршуватись. Міжнародний валютний фонд (МВФ) оновив свій прогноз зростання глобального ВВП на 2022–2023 роки. 11 жовтня МВФ оприлюднив новий звіт World Economic Outlook, в якому озвучив свої очікування щодо перспектив світової економіки.

Щодо 2022 року поки що все без змін: як і влітку, МВФ зберіг свій прогноз зростання глобального ВВП на рівні 3,2%. А ось 2023 року економічне зростання сповільниться до 2,7%. Хоча ще у липні фонд очікував, що у 2023 році світова економіка зросте на 2,9%.

Глобальна інфляція, за оцінками МВФ, з 4,7% у 2021 році прискориться до 8,8% у 2022 році, а після цього почне поступово сповільнюватись. 2023 року інфляція становитиме 6,5%, а 2024 року – 4,1%.

«Стрімке подорожчання вартості життя, падіння доходів у багатьох країнах, військовий конфлікт між Україною та росією, а також пандемія COVID-19, що затягнулася, призведуть до того, що це буде найгірше зростання світової економіки після 2021 року», – констатує у своєму звіті МВФ.

Прогноз на 2022–2023 роки. Виходячи з оцінок МВФ, від кризи не сховається ніхто. Навіть найекономічніші країни. Наприклад, зростання ВВП США у 2022 році становитиме лише 1,6%, а у 2023 році воно сповільниться до 1%. Економіка єврозони цього року зросте на 3,1%, у 2023 році – лише на 0,5%. При цьому ВВП країн, які мають найбільші економіки у складі ЄС, теж покажуть далеко не найкращі результати. ВВП Німеччини 2022 року зросте на 1,5%, а 2023 року – скоротиться на 0,3%, ВВП Франції зросте на 2,5 і 0,7% відповідно, ВВП Італії зросте на 3,2% і впаде на 0 ,2%, А ВВП Іспанії зросте на 4,3 та 1,2% відповідно.

Намічається стагнація і у Великій Британії. 2022 року зростання її ВВП буде близько 3,6%. Але вже 2023 року економіка Туманного Альбіону сповільниться у 12 разів, до 0,3%. Для порівняння: 2021 року Британія наростила ВВП на 7,4%.

Не все гладко і в Китаї. Економіка Піднебесної після зростання 2021 року на 8,1%, 2022 року сповільниться до 3,2%, а 2023 року зросте на 4,4%. ВВП Японії без особливих змін: 2022 року, як і 2021-го, його зростання становитиме 1,7%, а 2023 року сповільниться до 1,6%.

Трохи легше переживатиме кризу Індія. Її ВВП у 2022 році підросте на 6,8% та у 2023 році – на 6,1%. Для країн, яких МВФ об'єднав у блок АСЕАН-5 (В'єтнам, Малайзія, Таїланд, Індонезія та Філіппіни), 2022 рік буде навіть кращим, ніж 2021-й: 5,3% зростання ВВП проти 3,4%. 2023 року економіки держав із цього блоку зростуть на 4,9%.

ВВП Саудівської Аравії 2022 року збільшиться на 7,6%, 2023 року – на 3,7%. Найбільші економіки Субсахарської Африки (на південь від пустелі Сахари), до яких у тому числі належать Нігерія та ПАР, у 2022 році підростуть на 3,2 та 2,1% відповідно, а у 2023 році – на 3 і 1,1%.

Прогноз зростання ВВП різних країн на 2022–2023 роки

Чого чекати Україні. Щодо України МВФ, як і раніше, песимістичний. Проте негативний прогноз трохи переглянутий у бік поліпшення. У липні фонд очікував, що український ВВП у 2022 році скоротиться на 45%. Тепер МВФ передрікає падіння економіки нашої країни за 2022 рік на 35%. Хоча це все одно не надто втішає.

Ба більше, на наступні роки прогнозувати рух ВВП України МВФ відмовився через «високу невизначеність ситуації». Прогнозів від фонду не буде аж до 2027 року. Водночас МВФ заявляє, що на 2022–2027 роки всі показники для України суттєво погіршені. Щоправда, які саме, фонд не уточнює.

Головні причини кризи. Найчастіше експерти, говорячи про поточну кризу, ключовою її першопричиною називають війну в Україні. «Вторгнення росії в Україну продовжує дестабілізувати світову економіку. Крім ескалації, це призвело до серйозної енергетичної кризи в Європі, яка різко збільшує вартість життя та перешкоджає економічній активності», – стверджує у своєму звіті МВФ.

Але повномасштабні бойові дії на території нашої країни багато в чому просто лише оголили проблеми, що вже давно назрівають у світовій економіці. Виділимо основні маркери, які явно свідчили про економічну депресію, що насувається:

  • Зростання цін на продовольство, яке почалося ще в 2020 році на тлі пандемії COVID-19 і досягло свого піку якраз навесні 2022 року, після вторгнення в Україну. Зокрема, за 2020–2021 роки та за перші три місяці 2022 року індекс цін ФАО (він відображає зміну вартості ключових позицій продовольчого кошика) зріс більш ніж на 68%. До цього додалося порушення логістичних ланцюжків та подорожчання вантажоперевезень, яке багато в чому було пов'язане з пандемією, зупинкою виробництв у всьому світі та дефіцитом робочої сили. А з початком війни в Україні і без того хитка логістика знову почала руйнуватися. Особливо це помітно щодо продукції сільського господарства та з постачання енергоресурсів.

Зміна індексу цін ФАО

Період Номінальне значення Реальне значення
2009 91.7 95.1
2010 106.7 106.8
2011 131.9 118.8
2012 122.8 111.5
2013 120.1 109.5
2014 115 106.3
2015 93 95.1
2016 91.9 97.8
2017 98 100.8
2018 95.9 94.2
2019 95.1 95.6
2020 98.1 99.2
2021 125.7 125.1
2022 146.9 143.8
  • Газова криза в Європі, передумови якої сформувалися ще в 2021 році. Восени 2021 року ціна газу на європейських біржах перевищила 1000 євро за 1000 куб. м, що стало найвищим значенням за останні 10 років. І після цього вона нижче цієї позначки не опускалася. Спочатку газ дорожчав через обмеження постачання з боку російського «газпрому», який таким чином намагався змусити Європу прискорити запуск «Північного потоку – 2». Ну а після 24 лютого 2022 року у зв'язку із запровадженими санкціями та регулярними зупинками «Північного потоку – 1», який у результаті взагалі був підірваний, ціни на газ злітали до небес, перевищуючи часом 3000 євро за тисячу «кубів».
  • Обстановка на нафтовому ринку, що щільно прив'язана до ринку газу, також давно викликає тривогу. Ще в 2021 році зростання попиту на нафту внаслідок газової кризи підняло ціни на «чорне золото». Вартість нафти восени 2021 року сягнула $84/барель. Навесні 2022 року, після початку війни в Україні та низки санкцій проти рф, нафта зробила новий стрибок до позначки $110/барель і навіть вище. Потім стався відкат, але котирування, як і раніше, знаходяться на історичних максимумах за останні вісім років. І перспективи падіння цін під великим питанням. Оскільки постачання нафти, як і газу, порушено. Крім того, великі нафтові держави, що входять до ОПЕК+, на початку жовтня домовилися про скорочення видобутку сировини на рекордні з 2020 року 2 млн барелів на добу, що явно не сприяє зниженню цінового тиску.
  • Свій внесок у поглиблення рецесії робить геополітична нестабільність. І йдеться не лише про українсько-російський конфлікт. Це і напруженість навколо Тайваню, і погіршення відносин між Туреччиною і Грецією та загострення ситуації на кордоні Сербії і Косова. З новою силою відновилося протистояння між США та Китаєм, яке виливається у взаємний обмін санкціями, що, своєю чергою, послаблює всю світову економіку.

Наслідки кризи та прогнози. І МВФ, і Світовий банк (СБ) уже відкритим текстом кажуть, що економічний спад у 2023 році є неминучим. «Існує ризик та реальна небезпека світової рецесії наступного року. Розвинені економіки в Європі сповільнюються», – так прокоментував перспективи для глобальної економіки голова СБ Девід Мелапс.

Директор-розпорядник МВФ Крісталіна Геогрієва, зі свого боку, заявила, що у період 2023–2025 років уповільнення світової економіки призведе до втрати глобального ВВП на суму близько $4 трлн, що можна порівняти з ВВП такої країни, як Німеччина.

Глава Європейського центробанку Крістін Лагард назвала перспективи 2023 року «похмурими». Насамперед для Євросоюзу. Голова Федеральної резервної системи США Джером Пауелл зазначив, що відновлення американської економіки буде непростим завданням і не виключив її сповзання в рецесію.

Але якою може бути матеріалізація всіх цих майже апокаліптичних прогнозів на практиці?

1. Зростання цін на продовольство, енергоносії та інші товари, а також послуги. Одне слово, інфляція вдарить по всіх і кожному. За оцінками МВФ, зростання споживачів у ЄС у 2022 році становитиме 15,3% (це втричі більше, ніж у 2021-му), а у 2023 році – майже 11%. За даними Eurostat, у вересні інфляція в єврозоні рік до року досягла 10%. Інфляція в США, як очікує МВФ, у 2022 році досягне 7,9%, у 2023 році – 3,8%. У вересні річна інфляція у Штатах становила 8,2%.

2. Збереження проблем із постачанням газу. Насамперед мова про Європу, яка залежить від блакитного палива з рф і поки що не може знайти йому альтернативу. Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) вважає, що ринок природного газу залишиться у 2023 році напруженим. Крім цього, МЕА очікує, що світовий попит на газ у 2022 році скоротиться на 0,78% порівняно з 2021 роком, а 2023 року очікується часткове, хоча й не повне відновлення споживання на 0,34%. Європа ж має вирішити, звідки черпати газ. Адже він потрібний не тільки для опалення, а й для роботи промисловості. Про закриття у зв'язку з високими цінами на газ та дефіцитом палива вже заявили деякі підприємства Великобританії, Нідерландів, Німеччини, Словаччини, Румунії. І це лише початок.

3. Ослаблення ключових світових валют, що може завдати чимало клопоту тим економікам, які від цих валют залежать. Найбільше занепокоєння викликає євро. Ще у вересні курс євро пішов нижче за один долар, і досі не може повернутися на «старий» рівень хоча б близько 1,15–1,17 EUR/USD. На євро тиснуть газові та інфляційні події в ЄС, а також запізнення монетарних кроків ЄЦБ.

Зміна курсу євро до долара у 2022–2023 роках

Європейський центробанк ухвалив рішення про підвищення облікової ставки лише наприкінці липня, тоді як ФРС почала це робити ще на початку 2022 року. Серйозно ослаб і британський фунт-стерлінгів, який зараз перебуває на мінімумі з 1984 року – близько 1,13 GBP/USD. Британська економіка не тільки не оговталася від наслідків Brexit та пандемії, а й намагається вистояти в умовах затяжної внутрішньополітичної кризи. У Британії за чотири роки змінилися три прем'єри, а за останні чотири місяці – чотири міністри фінансів.

4. Нагромадження суверенних боргів, що може призвести до дефолту в деяких країнах. Особливо цей ризик загрожує слабким державам та державам, що розвиваються. Але й у сильніших економіках боргова ситуація викликає занепокоєння. У жовтні держборг США вперше в історії перевищив $31 трлн. Сукупний державний борг країн – членів ЄС сягнув 97% ВВП. А держборг Великобританії перевищує 90% і, за оцінками рейтингового агентства S&P, буде на позначці 97% до 2025 року. При цьому методика Світового банку говорить про те, що держави, які мають рівень держборгу понад 77% ВВП, йдуть вірною дорогою до дефолту.

Отже, результат нинішньої кризи явно не для всіх країн буде сприятливим. І є велика ймовірність, що світова економічна карта після рецесії суттєво зміниться.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у нашому Telegram-каналі Mind.ua та стрічці Google NEWS
Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло