В'язень банку «Газ»: як дійшло до оголошення в розшук ексголови НБУ Кирила Шевченка
При цьому важливіше питання – не за що, а навіщо його шукають
Національне антикорупційне бюро України оголосило в розшук колишнього голову Національного банку Кирила Шевченка в рамках справи про розтрату коштів державного Укргазбанку. Разом із ним у розшук оголошено заступника голови правління цієї фінустанови Дениса Чернишова та заступницю директора департаменту по роботі з корпоративними віп-клієнтами Олену Хмеленко.
Крім статусу самого розшукуваного – а Кирило Шевченко обіймав найвищу посаду з усіх чиновників часів нинішньої влади, що потрапили в поле зору НАБУ, – привертає увагу і момент, який був обраний для активізації розслідування. Кримінальне провадження та вилучення документів в Укргазбанку проводилися ще у 2019 році, проте це не завадило Кирилу Шевченку обійняти посаду голови НБУ. Чому ж його публічна перекваліфікація в «корупціонери» відбулася саме зараз?
Перша причина – інституційна. НАБУ у комплексі із САП лише відносно нещодавно набуло цілісності на всіх етапах кримінального процесу, повноцінного інструментарію та автономності. Це сформувало суспільний запит на результативність роботи цих відомств, яку вони мають продемонструвати.
Навіть якщо половина гучних справ – це «спортивна рибалка» за принципом впіймали-випустили, то друга половина має увійти до статистики перемог.
Друга причина – передісторія відносин НАБУ із самим Шевченком.
За неофіційною версією, справу проти нього було активовано ще в період його перебування на посаді голови НБУ та було пред'явлено фігуранту разом із пропозицією про співпрацю зі слідством. Це співробітництво передбачало свідчення проти більш значимої цілі НАБУ – співробітників ОП. Причому прізвища «Татаров» та «Єрмак» звучали частіше за інших. На думку Шевченка, добровільне звільнення з посади мало закрити це питання і дозволити зберегти нейтральність.
Однак вийшло лише гірше. Антикорупційна система розгорнулася на повну потужність – можливо, щоб зробити наступних фігурантів більш поступливими.
У чому суть схеми «Укргазбанку»? Кирило Шевченко фактично очолював Укргазбанк із кінця 2014 року, а у травні 2015 року за результатами відкритого конкурсу його було обрано головою правління. Ключовим членом його команди був заступник голови правління Денис Чернишов.
Слідство підозрює, що в період 2014–2020 рр. з Укргазбанку на користь фізичних осіб-підприємців було перераховано 206 млн грн за фіктивні послуги, які не надавалися. Найчастіше для цих ФОПів Укргазбанк був єдиним клієнтом, що й викликало підозру про виведення коштів для їхньої подальшої легалізації. Підприємці реєструвалися безпосередньо перед тендером і припиняли діяльність одразу після отримання грошей.
Як саме вона реалізовувалася? Олена Хмеленко нібито візувала акти виконання робіт та забезпечувала оплату. Також частина підставних ФОПів нібито була створена за її сприяння і вона організовувала їм сплату податків та інших обов'язкових платежів. КВЕД, на яких спеціалізувалися ці контрагенти – «Надання інших інформаційних послуг» (КВЕД 63.99), зручний своєю розпливчастістю і тим, що під нього можна підігнати майже будь-який кошторис.
У даному випадку банк платив за посередництво за залучення коштів великого бізнесу та державних установ і підприємств. З листопада 2014 року по березень 2020 року банк здійснив понад 1000 перерахувань на адресу 52 псевдопосередників.
Насправді ж посередництво відбувалося лише на папері: клієнти розміщували кошти в державному Укргазбанку на депозити за власною ініціативою або ж згідно з порядком, запровадженим для держсектора Кабміном.
Після активізації слідчих дій з боку НАБУ та САП формат посередництва було офіційно припинено самим банком.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
