Троє в човні не рахуючи росії: чи зможе Україна експортувати зерно поза Стамбульською угодою. ОНОВЛЕНО

Троє в човні не рахуючи росії: чи зможе Україна експортувати зерно поза Стамбульською угодою. ОНОВЛЕНО

Рух зерновим коридором призупинено з 2 листопада

This material is also available in English
Троє в човні не рахуючи росії: чи зможе Україна експортувати зерно поза Стамбульською угодою. ОНОВЛЕНО
Фото: МІУ

Україна, Туреччина та Організація Об'єднаних Націй вирішили припинити дію «зернового коридору» в рамках Чорноморської зернової ініціативи на середу, 2 листопада, повідомляє представництво ООН у Спільному координаційному центрі.

Рішення характеризується як «тимчасове» та вимушене. Незадовго до цього президент Туреччини Реджеп Ердоган провів телефонні перемовини з президентом рф владіміром путіним. Швидше за все, щоб продовжити роботу коридору, має бути запропонований новий формат співпраці, який можна було б підігнати під дещо розмиту вимогу росії «вимагати від України гарантувати безпеку акваторії».

Протягом вівторка, 1 листопада, інспектори ООН та Туреччини здійснили 36 перевірок судів в українських портах, а звіти про них передали російській та українській делегаціям.

Нагадаємо, 29 жовтня росія в односторонньому порядку вийшла зі Стамбульської угоди, яка відкривала можливість українського морського аграрного експорту із портів Великої Одеси.

Формальна причина демаршу – атака на військові об'єкти в Севастополі, нібито здійснені українськими БЛА. МЗС росії повідомило, що атака була спрямована, зокрема, на кораблі, які забезпечують функціонування зернового гуманітарного коридору, і таким чином не можна гарантувати безпеку цивільних суховантажів. Стамбульську угоду де-юре призупинено з суботи та на невизначений термін. Представники російської делегації в Координаційному центрі у Стамбулі вже отримали відповідні повідомлення. До її формального закінчення – 19 листопада – залишалося 20 днів.

Судна, які на момент російського демаршу перебували на півдорозі до пункту призначення – на комісії у Стамбулі, а це понад 150 суден – швидше за все, матимуть можливість завершити маршрут. Хоча терміни проходження контролю тепер ніхто прогнозувати не береться.

Які позиції офіційних осіб озвучено? В офісі генсекретаря ООН – однієї зі сторін угоди – повідомили, що перебувають на контакті з росією з цього питання. «Життєво важливо, щоб усі сторони утримувалися від будь-яких дій, які можуть загрожувати Чорноморській зерновій ініціативі», – заявив заступник спікера генерального секретаря ООН Фархан Хак.

Там також оцінили ефективність Угоди: зниження вартості основних продуктів харчування, яке стало можливим завдяки домовленостям про експорт продовольства та добрив Чорним морем, за оцінками ООН, допомогло врятувати від крайньої бідності близько 100 млн осіб.

Українська сторона назвала те, що відбувається, «шантажем». Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба закликав усі держави вимагати від росії «припинити голодні ігри».

Наскільки несподіваним був такий «поворот»? Незважаючи на бурхливу реакцію офіційних осіб, у те, що «зерновий коридор» буде продовжено безпроблемно, мало хто вірив. Російська сторона прямо говорила про те, що практичні результати укладеної 22 липня у Стамбулі угоди її розчарували.

Також зрозуміло, що активний експорт українського зерна – і відповідно стабільність української економіки – до її планів аж ніяк не входили, адже практичні результати Угоди виявилися значно кращими за прогнозовані. Станом на 20 жовтня із трьох охоплених Стамбульською угодою українських портів вийшло 363 судна з 8,1 млн тонн продовольства. «Я не хотів би забігати наперед, але чесно сказати, багато я не поставив би зараз на продовження цієї угоди в тій ситуації, в якій ми опинилися», – сказав заступник постійного представника росії при ООН Дмитро Полянський незадовго до нинішніх подій.

Як можуть розвиватися ситуація далі?

Основних сценаріїв три:

1. Сторони вступають у нові перемовини, в ході яких російська сторона отримує великі преференції, зокрема в частині постачання добрив та власного зерна, як це було передбачено додатковою угодою між росією та ООН.

Найочевидніший і найправдоподібніший варіант, але не найпростіший. Покупці побоюються мати справу з російським товаром, який навіть формально не перебуває під санкціями – комплаєнс західних компаній трактує такі угоди як високоризикові.

Читайте також: Зворотний відлік: що зміниться у форматі «зернового коридору», коли/якщо він буде продовжений

2. Військова операція на Чорному морі, внаслідок якої росія втратить свій бойовий потенціал і припинить становити загрозу для гуманітарних та будь-яких інших караванів.

Сценарій належить до розряду утопічних, хоча б тому, що основний арбітр зернової угоди – Туреччина – прагне зберегти баланс інтересів усіх сторін. А керівництво НАТО неодноразово наголошувало на тому, що Альянс не вступить першим у конфронтацію.

3. Експорт зерна з України морем залишається блокованим на довгий термін, перемовини ведуться «для виду» та максимально затягуються. Аргументи про голод в Африці тепер наштовхуються на контраргумент російської пропаганди, що українське зерно надходить багатим країнам.

Крім того, з урахуванням близького до рекордного врожаю, за словами голови Мінсільгоспу рф Дмитра Патрушева, російська сторона в найближчі чотири місяці може безкоштовно поставити найбіднішим країнам до 500 000 тонн зернових. Загалом після шести місяців зниження цін на продовольство питання втратило свою гостроту.

Навіть у найгіршому випадку – тривалої зупинки морського експорту – Україна продовжить експортувати зерно залізницею та Дунаєм. Без моря наша країна здатна перевалити всіма альтернативними шляхами 3-3,5 млн тонн на місяць. До війни цей показник становив 6-7 млн тонн на місяць і майже 70 млн тонн на сезон.

Вартість такої сухопутної логістики суттєво перевищує морську. Витрати на доставку зерна із Західної України до порту в Румунії становлять 130–150 $/тонна, з Півночі – наприклад із Чернігівської області – 200 $/тонна. За собівартості зерна 200$/тонна та ціні реалізації 320$/тонна в порту Констанци з урахуванням логістики чистий збиток на тоні становитиме кілька десятків доларів.

Також відсутність зрозумілих перспектив збуту майбутнього врожаю ставить під загрозу весняну посівну 2023 року.

Читайте також: Воєнно-аграрний сезон: Україна може зібрати трохи більше половини від минулорічного врожаю, а решта світу потерпає від посухи

Довідка. Зернову угоду було укладено 22 липня у Стамбулі між Україною, ООН, Туреччиною та Росією (росія та Україна напряму не контактували). Сторони досягли домовленості про безпечне судноплавство для експорту зерна, добрив та іншої продукції з морських портів Одеса, Чорноморськ та Південний протягом 120 днів та з можливістю продовження терміну.

Від цього моменту Україна експортувала понад 8 млн тонн зерна, з них 3,9 млн тонн у країни Європи, 1 млн тонн в Африку, в Азію 3,2 млн тонн. Загалом географія українського військового морського експорту охоплює 38 країн.

Станом на липень в Україні сформувалося 20 млн тонн перехідних запасів за середньорічного рівня не більше 5-6 млн тонн.

Прогноз нового врожаю зернових та олійних 2022 року в середньому становить 70 млн тонн, що за внутрішнього споживання на рівні 20 млн тонн формує 50 млн експортного потенціалу. Без моря його реалізація розтягнеться на півтора роки.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у нашому Telegram-каналі Mind.ua та стрічці Google NEWS
Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло