«Нетолерантний» Twitter від Маска. Та ще три приклади, коли люди дуже шкодили власному бізнесу

Минув тиждень відтоді, як підприємець Ілон Маск купив соціальну мережу Twitter. Аж ось великі міжнародні бренди почали згортати свою рекламну активність на платформі. Причина – в озвучених та частково реалізованих планах нового власника зняти більшість обмежень, що цензурують контент. Яскравий приклад – використання n-word: після скасування автоматичної модерації кількість расистських твітів стрімко зросла.

З огляду на те, що від моменту закриття угоди компанію залишили або були змушені піти більшість представників топменеджменту (серед них – гендиректор платформи Параг Агравал, фінансовий директор Нед Сігал, головний директор по роботі з клієнтами Сара Персонет, головний директор з маркетингу Леслі Берланд і віцепрезидент по роботі з міжнародними клієнтами Жан-Філіп Магу), а Маск отримав одноосібний контроль над операційною діяльністю, перспективи ще ширших змін у політиці компанії виглядають більш ніж реальними.

Чому рекламодавці йдуть із Twitter? Серед перших рішень Маска на посаді СЕО стало скасування довічних банів користувачів. Основні застереження компаній-рекламодавців лежать не в етичній, а в комерційній площині: вони побоюються кенселінгу та навіть судових позовів з боку споживачів, якщо своїми грошима побічно продовжать спонсорувати можливість неприйнятного контенту. А тим більше – з'являтимуться в одній стрічці з токсичними або дезінформуючими повідомленнями.

За даними Wall Street Journal, серед клієнтів, що відкликали рекламу, – гіганти General Mills, Audi, Pfizer, Mondelez International, Coca-Cola, Unilever і Google. Загалом, за неофіційними даними, кількість компаній, які призупинили співпрацю з платформою, йде на десятки. У більшості випадків бюджети перенаправляються на користь Google та Meta.

Як реагує Ілон Маск? Він уже виступив із кількома традиційно суперечливими заявами. З одного боку, заявив, що готовий забезпечити модерацію контенту, з іншого – пригрозив клієнтам, що залишили платформу, наслідками.

Судячи з усього, Маск наразі не готовий відмовитися від принципу максимальної свободи слова. Він лише обіцяє створити інструмент, щоб користувачі могли виключати неприйнятний для себе контент зі своєї стрічки, а бренди мали змогу визначати, поряд з якими твітами вони з'являтимуться.

Це навряд чи переконає бізнес-партнерів у 2022 році, коли етичність стала цілком матеріальним та фінансово вимірюваним активом будь-якої компанії.

Як зреагує аудиторія? Що стосується споживачів, то вони також свідомо ставляться до того, кому платять гроші, і при цьому демонструють здоровий, але однозначний підхід. Так, ніхто не звинувачує італійського виробника елітного одягу Loro Piana за те, що цьому бренду надає перевагу владімір путін, оскільки цей чинник від компанії не залежить. Проте використання в рекламних інтеграціях російських зірок чи офіційна присутність російському ринку була б розцінена клієнтами як неприпустима.

Mind згадав ще кілька випадків, коли особисті якості та вчинки ставили під загрозу величезний бізнес.

У листопаді 2018 року в аеропорту Токіо було заарештовано голову альянсу Nissan – Renault – Mitsubishi Карлоса Ґона, який  прилетів до Японії на збори ради директорів. Натомість він опинився у в'язниці: одного з найвідоміших топменеджерів у світі підозрювали у приховуванні доходів та ухиленні від сплати податків. За даними слідства, задекларовані Гоном 5 млрд ієн становили лише половину реального доходу; нібито він приховав винагороду у розмірі близько $89 млн. Також було озвучено підозри в масштабних зловживаннях – зазнавши інвестиційних втрат, топменеджер через хитромудру схему «повісив» збиток на Nissan.

Ця новина стала головною світовою сенсацією. Фінансові махінації першої особи викликали закономірні підозри – а чи все коректно з фінансовою звітністю самої компанії?

Акції Renault у день арешту впали майже на 15%, Nissan втратили 9% вартості. З розвитком скандалу проблеми погіршилися і поставили під сумнів саме існування альянсу. Якщо Nissan і Mitsubishi миттєво звільнили Карлоса Ґона з посади голови ради директорів, то Renault зволікав із цим рішенням, внаслідок чого між європейськими та японськими компаніями посилилися й до того помітні суперечки.

Наприкінці 2019 року Ґон втік з-під домашнього арешту в Токіо на свою історичну батьківщину – до Лівану.

Лютневого ранку 2011 року в паризькому кафе арт-директор французького модного будинку Christian Dior Джон Гальяно висловив низку претензій літній парі, яка мала необережність сидіти за сусіднім столиком. Серед іншого він вказав на їх семітське походження і поскаржився, що часи Гітлера минули.

Цей монолог було знято на камеру мобільного телефону, передано таблоїду the Sun і викладено в інтернет.

З однієї із найвпливовіших постатей світової моди Гальяно миттєво перетворився на парію. Дім Dior усунув його з посади, а згодом звільнив.

Пізніше випливли випадки ще мінімум двох таких інцидентів за участю модельєра.

На суді Гальяно посилався на дію транквілізатора валіуму, алкоголю та снодійного. Був засуджений до штрафу в 6000 євро – м'який вирок суддя пояснила тим, що Гальяно – людина, яка більше потребує допомоги, ніж покарання.

Модельєр намагався оскаржити своє звільнення та стягнути з Dior 13 млн євро, проте суд став на бік його колишнього роботодавця.

Світлина Кейт Мосс – супермоделі 1990-х і початку «нульових» – що вживає кокаїн, вважається одним із найдорожчих фото в історії. У жовтні 2005 року The Daily Mirror заплатив за нього $300 000. Але самій моделі воно коштувало набагато дорожче.

Фотографія з'явилася в ЗМІ у розпал London Fashion week. Уже через кілька днів після публікації з моделлю припинили співпрацю десятки брендів, включаючи Chanel, Burberry та H&M – ніхто не хотів бути звинуваченим у пропаганді наркотиків. Мосс показово пройшла курс лікування від наркозалежності та дала кілька відвертих інтерв'ю на цю тему, проте це не допомогло виправити ситуацію.

На кілька років вона опинилася у комерційній ізоляції – а для б'юті-індустрії втрачений час компенсувати неможливо. На момент, коли скандал втратив гостроту, кар'єра Мосс завершилася.