Пошук себе під час втрат і війни: чим може розрадити книжка «Її порожні місця»

Пошук себе під час втрат і війни: чим може розрадити книжка «Її порожні місця»

І чому вона здатна допомогти знайти вихід емоціям, що скуті тривогою

Пошук себе під час втрат і війни: чим може розрадити книжка «Її порожні місця»

Від 2014 року сучасна українська література отримала окремий тематичний розділ: книжки про війну. Різні жанрово, стилістично, в плані майстерності й навіть щирості – вони намагаються осягнути, що відбувається із суспільством і людиною під час тектонічних зсувів багатьох і багатьох доль. Дебютний роман Анни Грувер «Її порожні місця» продовжує цей тематичний напрям, паралельно порушуючи низку важливих особистісних питань.

Бекґраунд. Анна Грувер – українська поетка, перекладачка, а тепер і авторка художньої прози. На початку війни, у 2014 році, її родина виїхала з Донецька. Протягом наступних шести років Анна писала роман, у якому, безумовно, відбились і її переживання. Як зазначено в передмові до книжки «Її порожні місця», текст доповнює серія фотографій. Їх авторка почала робити 2018 року, ніби продовжуючи історії минулого, зафіксовані в старому родинному фотоальбомі, який вдалося забрати із собою.

«У цих фотографіях – моя пам’ять після початку війни рф проти України. Я зшиваю її по фрагментах, щоб знайти слова для говоріння. Я збираю близьких і себе по клаптиках реальності: лікоть бабусі, коліна брата, листя, дворовий собака Дружок (бачите, сльозяться його добрі серйозні очі). Пам’ять розпливчаста й незручна. Але, поки ми вдивляємося в дерева минулих століть, вона жива на цих, часто випадкових і засвічених, світлинах».

Усе разом – вийшло талановите й щемке мистецьке висловлювання, що варте бути прочитаним, побаченим і відчутим.

Видавництво: «Видавництво Старого Лева», Львів

Наклад: 2000 примірників

Сюжет. «На сімдесят відсотків я складаюся з від’їздів, не з води», – каже про себе оповідачка роману – майже п'ятнадцятирічна Анна Дерман. Тихо, пошепки, навшпиньках вона мешкає у новому для себе місті з дідусем, якого називає Шашою. Ще малою мати залишила Анну, батько ж загубився в алкогольних мареннях. Шаша, він же Олександр Андрійович, математик, університетський викладач, колись декан факультету, в 54 роки став вдівцем. Тоді ж у його житті з'явилася онука. На їхню долю випадають випробування її дорослішанням і його надмірною любов’ю, яку Шаша не вміє висловити, а ще необхідністю залишити дім.

Оповідь Анни про намагання побудувати життя наново перериватиметься спогадами з донецького минулого: про школу мистецтв, педагога з гри на гітарі Марка Георгійовича, який зовсім юною розбестив головну героїню, найкращого друга Тьому та його передчасну смерть із власного бажання, музику, що мала б стати сховком від проблем, але тільки збільшувала їхню кількість разом із втомою, про несподівані підліткові мрії стати викрадачкою трамваїв…  

Книжка «Її порожні місця» містить роман у романі. Йдеться про щоденник єврейської дівчини Сари Берг, яка вела свої записи у 1938–1941 роках. За сюжетом її образ є своєрідним дороговказом для Анни Дерман, яка прагне знайти особливе місце спокою і гармонії, що ніби було в Сари.

Так стається, що Анна після переїзду з Донецька мешкає в тому самому місті, де колись жила Сара. Якісь невидимі нитки долі приводять дівчину в будинок родини Берг. Героїня дізнається, що Сара була талановитою мисткинею, чиї роботи випереджали свій час, більшість із них зникли в пожежі, але якимось чином її колажі були сплагіачені вже нашою сучасницею.

Долаючи власні емоційні проблеми, Анна Дерман проведе справжнє розслідування, щоб нарешті дізнатись правду про Сару Берг і відчути, що її власний внутрішній світ нарешті перебуває у безпеці.

Вам сподобається, якщо: любите психологічну прозу зі складною структурою та несподіваним розвитком сюжету; прагнете розділити з художнім твором власну травму від втрати коріння під час повномасштабної війни; шукаєте мистецьке висловлювання про втечу від небезпеки, пошук себе у світі, що, здається, котиться під три чорти.

Вам не сподобається, якщо: втомлюєтесь від надмірної кількості чужих емоцій, підліткової зухвалості чи інфантильності; зазвичай обираєте лінійні сюжети без зайвих ускладнень структури тексту; ще не готові співпереживати героям, які через війну, що почалася в Україні 2014 року, були змушені наново будувати життя.

Головна причина прочитати: роман «Її порожні місця» вийшов тоді, коли його зрозуміє і проживе набагато більше українців, ніж, скажімо, рік тому. Книжка Анни Грувер не розповідає про якусь далеку війну. Вона про те, що від 24 лютого відбувається з кожним із нас: про втечу, загублене відчуття безпеки, втрати, загострене сприйняття минулого, пошук сенсів, які б надали сили йти далі по життю. Разом із тим це роман про аб’юзивні стосунки та безпорадність юнки перед ними, брак материнської та батьківської любові, суголосність сьогоденню подій, що загубилися в минулому. Врешті «Її порожні місця» – талановито написаний літературний твір, від техніки виконання якого отримуєш справжнє естетичне задоволення.

У тому ж дусі:

«Лагідна війна». Джулія Беррі

Романтична історія про те, що людському коханню заздрять навіть боги. «Лагідна війна» побудована на контрасті жорстокості Першої світової війни та красі почуттів, що надають сенс життю попри страшні випробування.

Дві пари – Гейзел і Джеймс, Колетт і Обрі – плекатимуть своє кохання під пильним оком давньогрецької богині Афродіти, однієї з оповідачок роману. За задумом авторки кілька егоїстичних богів старого світу зустрінуться за дуже пікантних обставин, але врешті поринуть у вир взаємин смертних, у якому Гейзел і Джеймс, молоді люди з Великої Британії, познайомляться за кілька днів до початку його служби у Франції. Їх пов’яже музика та кохання з першого погляду. Листи цієї пари стануть ніби романом у романі. Їхні друзі – бельгійська сирота війни Коллет і обдарований джазовий музикант із Гарлему – пройдуть свій шлях випробувань, щоб врешті стати щасливими. Попри романтичність «Лагідна війна» є антивоєнним, антирасистським висловлюванням, що на перший план ставить цінність людського життя.


Пошук себе під час втрат і війни: чим може розрадити книжка «Її порожні місця»

«Паросток». Ґим-Сук Джендрі-Кім

Графічний роман південнокорейської письменниці, що порушив і досі незручну тему сексуального рабства жінок під час Другої світової війни, і тих локальних конфліктів, що їй передували.

1937 рік. Корея захлинається в крові під час Японсько-китайської війни. Цивільне населення зазнає жорстокості, для опису якої немає слів.

Чотирнадцятирічну Ок-Сон Лі, яку перед тим батьки через бідність віддають в іншу родину, солдати японської імперської армії викрадають посеред дня прямо на вулиці. З цього почнеться її персональне пекло – робота «жінкою для втіх».

Ок-Сон Лі як паросток буде тягнутися до життя в нелюдських умовах існування, вціліє, щоб боротися за визнання воєнних злочинів Японії.

У 2019 році The New York Times назвала «Паросток» коміксом року, The Guardian – найкращою графічною новелою. Цілком заслужено, бо ця історія вражає як своїм змістом, так і візуальною реалізацією.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у нашому Telegram-каналі Mind.ua та стрічці Google NEWS
Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло