Реструктуризація Кабміну розпочалася. Хто її бенефіціари та аутсайдери?
Одна реформа дозволяє досягти двох цілей: продемонструвати західним партнерам прагнення до економії держкоштів та позбутися управлінського баласту
Учора, 30 листопада, до Верховної Ради надійшла заява про відставку міністра інфраструктури Олександра Кубракова. Найближчими днями його буде призначено віцепрем'єрміністром. При цьому він збереже за собою повноваження голови Мінінфраструктури, а також почне курирувати Міністерство регіонального розвитку, яке «осиротіло» після переходу Олексія Чернишова до «Нафтогазу України». Тобто фактично об'єднає два відомства. Як написав заступник голови парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк, це відбудеться ще до кінця цього тижня.
Новина виходить за межі просто кадрової: вона відкриває сезон великої трансформації уряду. Як еволюціонувала реформа і що передбачено в актуальному зараз плані новацій, розбирався Mind.
Як запускалася реформа? Про те, що до кінця року планується масштабна реорганізація Кабінету Міністрів, Mind писав ще влітку. «Поки що ми досягли відправної точки, з якою готуємо рестарт державної служби в Україні», – говорила тоді голова Національного агентства України з питань державної служби Наталія Алюшина.
Спочатку планувалося скоротити кількість міністерств майже вдвічі – з нинішніх 20 до 12–16, а центральних органів виконавчої влади – на 30%. Цей план було презентовано у липні на інвестконференції в Лугано, ще раз підтвердивши версію, що одна з цілей реформи – заохотити міжнародних донорів, показавши готовність «починати економію з себе».
Уже тоді було очевидно, що Мінінфраструктури та його голова матимуть небачено широкі повноваження. До листопада у медійному просторі з'явився оновлений варіант структури КМУ, який це повністю підтвердив.
Джерело: ZN.ua
Утім те, що статус Кубракова зростає, було видно неозброєним оком навіть людям, які не мають жодних політичних інсайдів. Зокрема, він відповідав від української сторони за реалізацію «Зернової ініціативи» – одного з найуспішніших військових проєктів, який дозволив аграріям налагодити експорт українського зерна, а економіці – перевести подих. Для порівняння: ніхто з чиновників Мінагрополітики, яким тема експорту зерна, за ідеєю, має бути ближчою, навіть жодного разу не був присутній в Одеському порту після деблокади.
Хто ще може не перейматися працевлаштуванням? Представники всіх відомств, захищених зовнішнім порядком денним. Це насамперед Міноборони, яке зі зрозумілих причин ніхто не ризикнув би зачепити навіть мінімально. Кар'єрі ж голови МОУ Олексія Резнікова сприяли результати останніх негласних соцопитувань, які показали: щодо нього Банковій нема про що турбуватися.
Також повною мірою зберігається і навіть міцніє МОЗ. Але не факт, що те саме може сказати про себе сам міністр. Козирі Віктора Ляшка – відсутність харизми та відповідно політичних перспектив, а також те, що черга активних кандидатів на цю посаду не вишикувалася. Слабке місце – скарги на представників його команди. Насамперед, держсекретарку, яку медспільнота характеризує виключно зневажливо.
Також непорушним є Міносвіти та міністр Сергій Шкарлет. Попри всі хвилі критики та намагання активістів, він має непогані шанси зберегти свою посаду. До необхідності самого відомства питань нема: тема освіти під час війни дуже гостра. Залишиться вона такою і в повоєнні роки, коли доведеться надолужувати втрачене за той час, що його було проведено в підвалах через обстріли та блекаути.
Хто ризикує залишитися за бортом? Обмовимося, що до аутсайдерів не належать малозначні міністерства. Приміром, те, що Мінстратегпром буде ліквідовано, навряд чи помітить ще хтось, окрім його співробітників. Те саме стосується і Мінагрополітики – колись одне з найвпливовіших, після ліквідації 2019 року це відомство так і не відновило своєї значущості.
Інша справа – нинішні міцні гравці в рамках Грушевського, 12 – настільки можна їх, звичайно, так називати за умовної суб'єктності Кабміну.
Насамперед, серед тих, хто втратив (хоч і не надто багато) – віцепрем'єрка Юлія Свириденко. Так, вона залишається головою Мінекономіки, яке, навіть поглинувши пару відомств – те ж Мінагро – стає другим за значимістю, а сама міністерка з великою ймовірністю втрачає шанси очолити Кабмін.
Другий аутсайдер – це Денис Шмигаль з тим лише застереженням, що втрачати йому особливо не було чого – просто тепер це стало очевидним для всіх. Його відсутність останнім часом у ході зборів на Банковій (на яких незмінно був Олександр Кубраков) вже була досить промовистою та вичерпно характеризувала перспективи нинішнього прем'єра.
Також показово, що розробкою урядової реформи займався голова Мінцифри Михайло Федоров. Це не означає, що Шмигаль найближчим часом залишить свою посаду – але ціна перебування на ній може виявитися дуже великою. «На нього вішатимуть усе «сміття». Тобто піти все одно доведеться. Але якщо затриматися, то можна піти з кримінальною справою «в анамнезі»: приклад Кирила Шевченка дуже показовий», – сказав у розмові з Mind співбесідник, близький до парламентського комітету з організації державної влади та місцевого самоврядування.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
