Світло vs повітря: українські міста зіткнулися з досі небаченим засиллям електрогенераторів. Які з агрегатів найменше шкодять здоров'ю?
Продукти горіння погіршують і без того не найблагополучнішу екологічну обстановку, проте позитив від їх використання переважує
Учора, 12 грудня, Комітет із фінансів, податкової та митної політики рекомендував Верховній Раді звільнити від ліцензування зберігання пального для генераторів об'ємом до 2000 літрів, а також передбачити, що для цілей оподаткування екологічним податком генератори не є джерелом забруднення.
Дизельні генератори стали порятунком для бізнесів та їхніх клієнтів під час відсутності електрики внаслідок атак агресора на енергетичну інфраструктуру. Системи автономного живлення дозволили забезпечити стабільність робочих процесів, зокрема продовольчого ритейлу та громадського харчування. Але все має зворотний бік.
Спалювання бензину та дизеля – не найощадливіший до навколишнього середовища та його мешканців процес. Ганс Клюге, регіональний директор ВООЗ у Європі називав проблеми зі здоров'ям, що виникають через це, одним із найсерйозніших негативних наслідків блекауту. «Існує високий ризик того, що в спробах зігрітися та забезпечити хоча б мінімальну життєдіяльність використовуватимуться потенційно токсичні види палива – вугілля, газ у балонах чи генератори на дизелі», – заявив він під час свого жовтневого візиту до України.
У Києві, зважаючи на щільну концентрацію бізнесу та населення, кількість генераторів більша, ніж у середньому по країні. В одному дворі може працювати одночасно декілька магазинів «коло дому», кіосків, салонів – і всі вони змушені використовувати автономне енергопостачання. «Генератор є джерелом забруднення атмосферного повітря», – йдеться в повідомленні Державної екологічної інспекції Столичного округу.
Mind розбирався, які наслідки це може мати для городян зокрема та екологічної ситуації в місті загалом.
Скільки всього придбано генераторів? Загальна кількість генераторів, куплених після початку жовтневих атак по інфраструктурі, наближається до 200 000. Лише за три перші декади листопада, за даними митної статистики, в Україну завезли 136 000 одиниць різного типу генераторів на суму близько $88 млн.
Близько 65% імпортованих генераторів – це електрогенератори з іскровим запалюванням (бензинові) потужністю не більше 7,5 кВ•А.
За даними мережі «Епіцентр», найбільшого українського DIY-рітейлера, з 10 жовтня до 10 листопада 2022 року українці купили в 9,6 раза більше генераторів, ніж за аналогічний період минулого року. Найпопулярнішими серед споживачів були бензинові генератори, частка яких у структурі продажу становила майже 82%. Частка дизельних генераторів за цей період дорівнювала 11%, а решта припала на комбіновані та спеціальні агрегати.
При цьому потрібно зазначити, що порівнянна кількість може бути ще в дорозі або в режимі очікування від постачальника. Пік постачання в Україну ймовірний у січні – після того, як європейські служби будуть більш розвантажені, ніж у передноворічний період. Також стимулювало попит скасування ввізного мита на генератори, затверджене урядом у листопаді.
Що продукує генератор? Вихлопні гази, аналогічні автомобільним, що містять чадний газ, діоксид азоту, вуглеводні та альдегіди.
Проте автомобілі підпорядковуються жорстким екологічним стандартам, спрямованим на зменшення шкоди для навколишнього середовища. Щодо генераторів такі нормативи набагато менш суворі, а заміна фільтрів залишається на совісті користувача.
Чи є екологічна різниця в «сортах» генераторів? Так. Найекологічнішими є дизельні генератори. Їхні пари найменш токсичні.
Нагадаємо: абсолютна більшість генераторів, що застосовуються в Україні, – бензинові.
Як заміряють якість повітря в столиці? Київська міська система моніторингу якості повітря офіційно інтегрована до міжнародного сервісу IQAir, який формує світовий рейтинг міст з атмосферного повітря.
У Києві діє мережа з п'яти референтних пунктів спостережень за станом атмосферного повітря європейського зразка, які доповнюють понад 40 індикативних постів.
Дані з обох видів пунктів моніторингу доступні користувачам програми «Київ Цифровий», де також можна отримувати повідомлення про високий рівень забрудненості повітря.
Чи зафіксовані останніми місяцями перевищення нормативів? Так, але не критичні.
До того ж параметри істотно відрізняються залежно від району та дня тижня.
Так, під час вихідних навантаження на енергосистему знижується і стабілізаційні відключення застосовуються рідше, відповідно використання генераторів скорочується. У неділю, 11 грудня, екосервіси й боти характеризували якість повітря в столиці як «відмінне».
Для кого небезпечне перевищення нормативів? Насамперед – для людей із респіраторними захворюваннями, список яких очолює астма. «Конкретних даних наразі немає. Однак вплив генераторів на екологію може позначитися на людях, хворих на астму, на тих, хто має хвороби серця», – каже директор громадської організації «Київський еколого-культурний центр» Володимир Борейко.
Також вдихання забрудненого дрібнодисперсного пилу, здатного проникати в кров та легені, негативно впливає на роботу мозку й нервової системи, сприяючи розвитку хронічних захворювань.
Проте з огляду на кон'юнктуру воєнного часу, генератори – необхідне та безальтернативне зло. «Звичайно, навантаження на атмосферу є. Але я не робив би трагедію з цього. Це (використання генераторів) ненадовго, дорого й не порівнянно з техногенним навантаженням від автомобілів», – зазначає голова Партії Зелених Віталій Кононов, застерігаючи, що кількість генераторів, які використовують у Києві, не настільки критична. На його думку, від використання генераторів позитиву більше, ніж негативу.
Чи є кореляція рівня шкоди з погодою? Так, пряма.
Висока вологість і туман затримують викиди, що призводить до їхньої концентрації.
Чи є сенс використовувати медичні маски? На думку медиків та фахівців-екологів – ні.
Використання генераторів якось регулюється? Так.
Якщо суворо дотримуватися букви закону, то генератор не можна просто купити та почати використовувати, потрібно отримати низку дозволів.
Підприємства, що використовують генератори, повинні сплачувати екологічний податок, що стягується за викиди у повітря. Рівень податку визначається потужністю генератора. Також низка адміністративних вимог діє щодо умов зберігання пального.
Тобто для утилітарного столичного підприємця, наприклад, власника невеликої кав'ярні, який використовує генератор, є два основні ризики стати правопорушником: використовувати генератор, не отримавши дозвіл на викиди, та зберігати пальне для його заправки, не отримавши на це ліцензії.
Чим загрожує порушення правил використання? У період дії воєнного стану – нічим.
«Державна екологічна інспекція Столичного округу підтримує розвиток економіки країни, тому штрафні санкції до власників генераторів не застосовуватимуться», – запевняють у відомстві. Все, що просять чиновники – подати декларацію до обласних державних адміністрацій, Київської міської державної адміністрації чи обласних військових адміністрацій. Зробити це можна через портал «ДіЯ».
Зберігання пального без ліцензії у довоєнний час загрожує штрафом у розмірі до 500 000 гривень. Голова комітету Верховної Ради з фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев запевнив, що з огляду на військові реалії такі штрафи взимку не стягуватимуться (крім АЗС, НПЗ та оптовиків).
Учора, 12 грудня, Комітет рекомендував ВРУ звільнити від ліцензування зберігання пального для генераторів об'ємом до 2000 літрів. «Пальне у великих обсягах для заправки генераторів платники податків матимуть право зберігати на підставі декларації, що подається суб'єктом господарювання у ДПС. Такий порядок діятиме протягом воєнного стану та 30 днів після його завершення, – написавГетманцев. – Також передбачається, що з оподаткування екологічним податком генератори не є джерелом забруднення».
Чи є ще якісь «побочки» від генераторів? Так – перевищення рівня шуму.
За словами Володимира Борейка, гучні звуки, які створюють генератори, несуть ризики для здоров'я вразливих груп, зокрема – людей похилого віку та дітей. Зробити генератор повністю безшумним неможливо через особливості роботи двигуна внутрішнього згоряння.
Дизельні генератори видають звук у межах 80-90Дб. Бензинові – 60-70 дБ. Найтихіші – інверторні рішення, їх рівень шуму становить 50-60 дБ. Чим більша потужність електрогенератора, тим вищий рівень шуму від його роботи.
Визначити параметр на побутовому рівні можна шумоміром, але це не найпопулярніший прилад серед киян. Для порівняння, пилосос під час роботи продукує шум на рівні 80 дБ.
Приглушити шум генератора, що працює, можна, використовуючи амортизаційні подушки на двигун; звукоізолюючі прокладки, закритий корпус; або використовувати його у мінімальному режимі.
Допустимий рівень шуму встановлено Санітарними нормами України: на прилеглих до житлових будинків територіях він не повинен перевищувати 55-70 дБ.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
