Зупинка на вимогу: в якому стані зараз активи заарештованого у Франції Костянтина Жеваго

29 грудня суд міста Шамбері, Франція, виніс вирок – заарештувати українського олігарха Костянтина Жеваго до вирішення питання про екстрадицію до України. А поки що він, найімовірніше, перебуватиме в готелі або квартирі, якщо в нього така є поблизу.

Екснардеп, акціонер банку АТ «Банк «Фінанси та кредит» був затриманий 27 грудня в готелі на елітному курорті Куршевель. Затримання провели французькі правоохоронці за запитом Державного бюро розслідувань (ДБР). Наразі Україна готує документи для екстрадиції. Клопотання про взяття Жеваго під варту ДБР надіслала загалом у 38 країн.

За інформацією Державного бюро розслідування, ще 2019 року Костянтинові Жеваго та низці топменеджерів банку було повідомлено «про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України. Вони організували механізм розтрати $113 млн фінансової установи, чим завдали шкоди інтересам держави та вкладників банку».

На сьогодні під арештом перебувають активи олігарха. Зокрема, акції його підприємств на сотні мільйонів гривень, корпоративні права товариств, 26 об’єктів нерухомості. Також арешт накладений на майно інших юридичних осіб, які пов’язані з колишнім депутатом, а саме – на 14 майнових комплексів, 21 частина майнових комплексів, 30 нежитлових приміщень, 10 квартир.

У жовтні 2020 року арештовані активи вартістю понад 300 млн грн були передані до Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами (АРМА).

Костянтин Жеваго був депутатом Верховної Ради шести скликань, ІІІ – VІІІ, від фракції «Батьківщина». За цей час його бізнес-імперія, окрім банку «Фінанси та Кредит» та інших фінансових установ, збагатилася металургійним, машинобудівним, фармацевтичним кластером. Проте ці підприємства час від часу опинялися у центрі скандалів або ставали банкрутами.

Mind задався питанням, у якому стані зараз колись успішна імперія Костянтина Жеваго, який і досі посідає п’яте місце в рейтингу Forbes серед українських олігархів із статками у $2,1 млрд.

Фінансове «крило» бізнесу

Головним фінансовим активом Костянтина Жеваго був банк «Фінанси та кредит», заснований у рік проголошення України незалежною. З 1991 року він проходив через усі головні випробування української економіки: кризи 1998, 2001, 2008 років, яких не пережили десятки інших банків. Банк, що поміж банкірами мав назву просто «Фініки», тривалий час залишався однією з найбільших і найстійкіших установ вітчизняного фінсектору. До ФПГ «Фінанси та кредит» належала також страхова компанія «Омега».

З чого почалося падіння «Фінанси та кредит»? Труднощі у банку почалися 2008 року, коли в США вибухнула іпотечна криза, що позначилася на всьому світі. Українські фінустанови насилу пройшли 2009-й. Багаторічний голова правління банку «Фінанси та кредит» Володимир Хливнюк (очолив банк у 2002-му після п'яти років роботи на більш скромних посадах) розповідав, що, рятуючи банк у кризові 2008–2009 роки, підірвав здоров'я. У 2012 році вирішив піти з посади, але пошуки нового глави затяглися.

Випробування війною «Фініки» вже не пройшли. З початком АТО у 2014 році та зміною політики НБУ у бік так званого очищення ринку шанси на виживання у всіх банків з українськими акціонерами стали вельми скромними.

НБУ міг закрити банк навіть із достатнім капіталом. Наприклад, якщо перевіряльники знаходили претензії щодо якості фінансового моніторингу. За кілька років із ринку під різними приводами було виведено близько 100 банків – від найбільших до маленьких. Низка банкірів досі перебувають у судових розглядах із регулятором, вважаючи закриття своїх установ незаконним.

Банк «Фінанси та кредит» тонув майже рік: серед іншого, перестав виконувати зобов'язання перед клієнтами-юросібами. Причому на їхні численні запити та питання з проханнями повернути кошти з рахунків, навіть гроші на зарплати людей, акціонер банку відповідав відмовою. І пояснював, мовляв, НБУ поставив банк на межу виживання, бо відмовляє у виділенні необхідної підтримки.

Уже у грудні 2014 року клієнти-юрособи не могли домогтися від Костянтина Жеваго повернення грошей. Але з не надто зрозумілих причин неплатоспроможним банк визнали лише у вересні 2015-го.

За кілька місяців до цього Володимир Хливнюк та ще низка членів правління «Фініків» залишили Україну. Костянтин Жеваго тоді підтримав позови до всіх своїх топменеджерів, які будували його банк десятиліттями. Це був не єдиний, але один із найгучніших кейсів, коли акціонер спробував перекласти всю відповідальність за крах бізнесу на команду. Правоохоронці мали запитання до більшості членів правління «Фінанси та кредит», хоча багато рішень у 2014–2015 році ухвалював уже особисто Костянтин Жеваго.

Але, навіть незважаючи на такий непривабливий фінал, «Фінанси та кредит» є значущою віхою в історії українського банкінгу. Серед вихідців із цієї установи, наприклад, колишній голова Національного банку України Кирило Шевченко. Понад 10 років його кар'єри як банкіра – із середини 1990-х до 2006 року включно – пройшло під дахом «Фініків», де він «доріс» до першого заступника голови банку.

Промислове «крило» бізнесу

Хто є акціонерами найвідомішої промислової компанії Жеваго? І досі достеменно невідомо, хто залишився співакціонерами та бізнес-партнерами Костянтина Жеваго. Його головна компанія – FERREXPO PLC, зареєстрована в Лондоні. Проте сам Жеваго має там лише 50% акцій через компанію Fevamotinico S.a.r.l., але вже з реєстрацією у Швейцарії. Ще 24,99% належить RPG Industries чеського підприємця Зденека Бакая, партнера Жеваго. Також компанії BlackRock – 4%,  компанії Schroders – 4%, по 3% компаніям Acadian і M&G.

Сьогодні, 30 грудня, стало відомо, що Костянтин Жеваго йде з ради директорів компанії. «Рада директорів була проінформована про те, що пан Жеваго готовий негайно піти з правління Ferrexpo plc. Рада директорів вживає заходів для офіційного документування його відставки і інформуватиме ринок у разі необхідності», – зазначено у повідомленні. Також йдеться про те, що рада директорів «отримує поради від зовнішніх консультантів та контактує з представниками та членами родини Жеваго у спробах прояснити його нинішнє становище».

Хто й чому тримав образу на Жеваго 20 років? Сьогодні один із найбільш відомих активів Жеваго – ВАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» (ПГЗК) – у процесі судової тяганини. Чотири компанії – Gilson Investments, Calefort Developments, Emsworth Assets і Trimcroft Service, які входять до групи VS Energy, – вирішили оскаржити продаж своїх пакетів акцій ПГЗК. У 2002 році ці компанії, які володіли сукупно 40,19%, продали їх іншим структурам, пов'язаним із нинішніми власниками комбінату, – компаніям Eastcoast United Inc., Statex Corp., Newport Inc., Sayers Holdings Limited.

Навіщо було потрібно змінювати формального власника? Полтавський ГЗК став заручником «дикої» приватизації 1990-х років, коли акції продавалися за приватизаційні сертифікати та роздавалися співробітникам підприємств. А потім численні юридичні фірми безконтрольно скупали ці акції в людей, які просто не знали, що з ними робити. Ці акції формувалися в пакети і переводилися вже на різні офшорні компанії. Кожен нинішній олігарх мав сотні таких офшорів і пакети акцій сотень українських підприємств.

Купивши такий пакет, Костянтин Жеваго швидко провів кілька емісій, розмивши пакети міноритарієв. Міноритарії образилися. Вперше ці чотири фірми подали позов на FERREXPO ще 2005 року, і програли. Спробу повторили у грудні 2020-го, і через півтора року, у вересні 2022 року, таки виграли в українських судах.

Чому йде боротьба за Полтавський ГЗК? Полтавський та сусідній Єристовський ГЗК, що також належить FERREXPO, виготовляють котухи із вмістом заліза 65–68%, загалом – до 12 млн тонн на рік. До 90% продукції йшло на експорт, переважно на металургійні підприємства Східної Європи. Задля цього свого часу підприємство придбало 400 вантажних піввагонів Крюківського вагонобудівного заводу. Зараз у логістичної компанії «ТІС-Руда» понад 2000 вагонів.

За перше півріччя 2022 року, незважаючи на війну, компанія майже стабільно відправляла в Європу свою продукцію. Дохід FERREXPO PLC становив $936 млн. Це на третину менше, ніж минулого року, що можна пояснити зниженням виробництва. За друге півріччя падіння ще більше, тож навряд чи експорт перевищить 7-7,5 млн тонн. Але підприємство все одно приносить стабільні прибутки.

Чому націоналізували АвтоКрАЗ? 5 листопада 2022 року на засіданні Ставки верховного головнокомандувача було ухвалено рішення про націоналізацію низки стратегічних підприємств. Серед них і ПрАТ «АвтоКрАЗ» – Кременчуцький автомобільний завод, найбільш відомий тим, що виробляв потужні вантажівки та тягачі для перевезення систем залпового вогню, які використовують Збройні Сили.

До ТМ «АвтоКрАЗ» входить ще близько семи заводів із постачання комплектуючих у Полтавській, Запорізькій, Херсонській, Хмельницькій областях, та навіть у Криму. Проте всі вони збанкрутували ще до початку війни, або на межі закриття. Сам АвтоКрАЗ методично зривав оборонні постачання ЗСУ, останні приклади – у 2021, 2018 та 2015 роках. Через зрив контракту 2015 року позов до АвтоКрАЗу подало навіть Міноборони, і згодом виграло суд. Міська рада Кременчука неодноразово намагалася ініціювати передачу заводу до структури «Укроборонпрому». Але в Києві ці ініціативи гальмувалися.

Хто банкротив АвтоКрАЗ? Наприкінці 2021 року Господарський суд Києва відкрив справу про банкрутство ПрАТ «АвтоКрАЗ», претензії до заводу виставили біля півтора десятка компаній на суму майже 6 млрд грн. Найбільшу суму – 2,5 млрд грн – вимагає компанія «Фінтакт». Серед її власників – колишні топменеджери банку «Фінанси та кредит» і страхової компанії «Омега», що також належала Жеваго.

Чому фармконцерн «Артеріум» може зменшити виробництво? До фармацевтичного кластеру входять фірми «Київмедпрепарат» і «Галичфарм», остання також виступає позивачем у справі АвтоКрАЗу. Обидві фірми активно постачали свою продукцію на ринки СНД, мали там безліч представництв. 24 листопада ДБР провела обшуки на території «Київмедпрепарата», назвавши підставою підозру в колабораціонізмі. Тоді пресслужба корпорації «Артеріум» публічно заявила свою позицію: «З 24 лютого «Артеріум» припинив відвантаження своєї продукції до росії та білорусі та закрив у цих країнах свої представництва».

«Артеріум» є другою за прибутком компанією в Україні. Не в останню чергу через масштабний випуск і продаж антибіотиків – понад 11% усього ринку країни. З 1 серпня Кабмін зобов’язав аптеки продавати антибіотики тільки за рецептом лікаря. Це покликано припинити хаотичне споживання українцями сильнодіючих протимікробних препаратів. Але таке рішення позначиться і на виробництві та доходах фармацевтичних фірм, зокрема й «Артеріуму».