«Від учора. Світло в кінці операційної»: чесна книжка про хірургію та життя
Яким насправді є життя людей у білих халатах? І чи здатні вони на ті дива, які ми від них вимагаємо?
Так чи інакше наше життя пов’язане з медициною. Розпочинаємо його ми з пологового відділення, а закінчуємо візитом до патологоанатома. А поміж цими великими проміжками часу – десятки візитів до лікарів різних спеціалізацій. Кардіологи, урологи, хірурги... Спеціалізації різні, а наше пацієнтське бажання однакове – домогтися від лікаря дива.
Яким насправді є життя людей у білих халатах? Що вони відчувають, коли на їхньому операційному столі хтось вмирає? Чому беруть до рук зброю, коли в їхній дім приходить війна? І чи здатні вони на ті дива, які ми від них вимагаємо?
Бекграунд. Автор цієї книжки – Данило Сафронов. Хірург, кандидат медичних наук, учасник бойових дій, який двічі добровольцем побував на фронті. Вперше – 2015 року, коли рф розпочала війну в Донецьку та Луганську. Вдруге – 2022-го, після повномасштабного вторгнення росії в Україну. Відтак Данило вирішив написати чесну книгу без прикрас про події восьмирічної давнини. До неї увійшло 38 історій про лікарські будні в тилу й на фронті.
Видавництво: Vivat
Сюжет. 2015 року Данило Сафронов (позивний – Будда) за власним бажанням пішов на війну, яка об’єднала військових, лікарів, священників, сходознавців і патріотів. Але на війні Будді доводилося нелегко. Так, в одному епізоді він зашиває рану українському снайперу з позивним Зима, який прагне спинити насильство, що породило війну. У другому – «латає сепарка». Бо така в нього робота – рятувати людей, які опинилися на його операційному столі: «Хірург на своєму боці, а вбивця на своєму».
У третьому епізоді разом із кількома військовими готується до зустрічі із сепарською ДРГ, тримаючи в руках не скальпель, а важкий пістолет. Бо війна – це співіснування суперечностей.
У багатьох історіях Сафронова присутній Бог. Лише Богу відомо, чи підхопив його колега СНІД, оперуючи пацієнта «у дорогах і тунелях». Бог зглядається на автора, і він переходить до нової школи, де немає габаритного розбишаки Вітька. Бог дає людині зі зброєю свободу волі. А ще до нього чи до Ісуса, Аллаха, Ґанешу, «всіх будд і бодхісатв та всіх духів камі» можна звернутися в екстремальних випадках. В історії «Вова» Сафронов рятує семирічного Володьку, який випав із шостого поверху. У момент, коли його серце спиняється, лікар починає молитися «про себе, але так голосно, що чути в усьому всесвіті».
«Це війна, і ти здійснюєш вибір, тобі Бог для цього дав свободу волі».
Данилів батько, теж лікар, навчав сина, що під час роботи хірург має думати не про пацієнта, а про хірургію. Бо коли він робить навпаки, то «йому як хірургові кінець». Холодний розум і зосередженість на роботі допомагають діяти правильно та швидко ухвалювати складні рішення. Так, в історії «Миха» Сафронов радикально розширює доступ до печінки, аби скоротити час втручання і врятувати пацієнта. Пацієнт вижив, але наш хірург отримав зауваження від керівництва, бо мав би бути «канонічнішим». Цей випадок – ілюстрація свободи волі. Адже інколи лікарю доводиться діяти не канонічно чи звертатися до всіх богів світу, щоб врятувати ще одне життя. І часом навіть зосередженість на пацієнтові теж працює, бо, зрештою, семирічний Володька вижив.
«Дитина на операційному столі – це завжди виклик і дуже тяжкий іспит для хірурга. А надто в хірургії політравми. Хай би які тяжкі пошкодження були в маленького пацієнта, немає жодних варіантів виправдати його втрату на столі для себе, а тим паче для батьків, які стоять за дверима операційної. Абсолютно жодних».
Попри те, що герої історій Сафронова і він сам порушують питання релігії та вибору, читачеві ніхто нічого не нав’язує. Він отримує їжу для роздумів та запитання, на які самотужки має знайти правильну передовсім для себе відповідь. Убивати чи рятувати? Вірити чи зневірюватися?
Лікар в образі Данила постає перед нами звичайною людиною, яка мріє про нормальну їжу, повноцінний або хоча б якийсь сон й інколи отримує на горіхи від дружини. Бо коли кажеш, що їдеш на навчання до військового шпиталю під Києвом, а насправді – військовим хірургом в Піски, то маєш бути готовим до серйозної розмови.
Вам сподобається, якщо: ви готові побачити лікаря, військового хірурга в образі людини, яка стомлюється, помиляється, перепрацьовує. Бере до рук не лише хірургічний інструмент, а й зброю, ставши учасником війни, яка передувала повномасштабному вторгненню. Втрачає рідних, яких понад усе хотілося б врятувати. Вірить у Бога, але не є богом, тому інколи сповіщає пацієнтам чи їхнім родичам погані новини. А інколи й сам стає пацієнтом.
Вам не сподобається, якщо: ви любите вилощених героїв-інтелігентів, які п’ють виключно гречаний чай без цукру, не бояться смерті та мають відповіді на всі запитання. Це книжка про реальне життя, яке буває різним.
Головна причина прочитати: зрозуміти, що світ неідеальний, смерть – ближче, ніж здається. Але поки ми живемо в цьому світі, то здатні на маленькі та великі подвиги. Здатні змінюватися та змінювати світ навколо себе.
У тому ж дусі:
Адам Кей «Буде боляче: таємні щоденники молодшого доктора»
Автор книжки – британський лікар-ординатор, який згодом став комедійним письменником та коміком.
«Буде боляче: таємні щоденники молодшого лікаря» – перша книжка Адама, що стала бестселером Sunday Times і була перекладена 37 мовами. У книжці автор чесно зізнається, що став лікарем не тому, що змалечку мріяв рятувати людей, а тому, що його батько був лікарем. Родина Адама дарувала світу адвокатів, членів правління, медиків. Тож вибір у нього був, але невеликий.
Адам вступив до медичного вузу, де протягом шести років так і сяк вивчав людський організм. А потім став молодшим лікарем і пірнув у подвійне життя. Удень він заповнював гори документів. Вночі бігав із палати в палату, отримуючи на пейджер десятки повідомлень від медичних сестер.
Коротке лікарське життя Адама було нелегким: вередливі пацієнти, складні, а подеколи й кумедні випадки, фатальні помилки, надмірна робота. Але завдяки його таємним щоденникам читачі дізнаються, що лікарі – теж люди, які помиляються, прив’язуються до пацієнтів, не встигають жити й мають хороше почуття гумору.
За мотивами книжки BBC та AMC спільно створили комедійно-драматичний телесеріал «This Is Going to Hurt», який вийшов на екрани в лютому цього року.
Андрій Сем’янків «Танці з кістками»
Андрій Сем’янків – лікар, кандидат медичних наук, автор блогу про медицину MED GOblin, який зараз служить військовим лікарем у прифронтовій лікарні.
«Танці з кістками» – це медичний трилер про київського патологоанатома Северина. Чоловік працює в держаній лікарні на посаді завідувача відділення, але отримує мінімальну заробітну платню, яка його не влаштовує. Живе з жінкою, яку не кохає. Халтурить. Випиває. Перебуває на дні життя, борсаючись у безбарвних і одноманітних буднях. Тож, коли одного дня Северину надходить пропозиція підзаробити грошенят, байдуже, що нелегально, він погоджується. Северин продає совість, стаючи учасником злочинної схеми, за що отримує статус «крутого хлопця». Та чи так це насправді? І куди заведе його ця слизька дорога?
За словами письменника, «Танці з кістками» – це «збірка рефлексій про українську медицину за минулі 15 років. Тому там є різні речі. Деякі з них досі актуальні, деякі вже не дуже».
Цьогоріч книжка здобула перемогу в номінації Книга року ВВС – 2022.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
