Бензоколонка обмеженої дії: як вторгнення в Україну «обнулило» пів століття зусиль рф із завоювання європейського енергоринку
Хто ще може купляти нафту та газ у росії та на яких умовах
Ще рік тому здавалося беззаперечним фактом, що володіння великими запасами нафти та газу, яке в минулому столітті зробило росію одним з провідних гравців світової геополітики, дозволить їй диктувати умови міжнародній спільноті та без зайвих зусиль завоювати Україну. Але подібне твердження виявилося хибним. Зараз, за місяць до річниці повномасштабного вторгнення рф на українську територію, очевидним є факт, що західні партнери розширюють всебічну співпрацю з Києвом, підтримуючи країну на шляху до перемоги над агресором. Цінності демократії та поваги до міжнародного права виявилися сильнішими за маніпуляції потоками енергоресурсів, які використовував кремль задля самоствердження і реалізації власних імперських амбіцій. Тому «країна-бензоколонка» стрімко перетворюється на лузера світової арени.
«Майже 50 років росія будувала свій енергетичний ринок у Європі. Президент владімір путін знищив його менше ніж за 50 тижнів. Знайти заміну буде практично неможливо. Мережа [російських] газових родовищ і трубопроводів вартістю сотні мільярдів доларів фактично викинута на смітник», – стверджує колумніст Bloomberg Джуліан Лі.
Mind пропонує своїм читачам адаптований переклад його свіжої публікації, що з’явилася на сайті агентства напередодні та викликала одразу широкий резонанс.
рф відносно швидко знайшла альтернативні ринки для своєї сирої нафти, здебільшого в Індії. Пошук нових ринків для продуктів нафтопереробки та природного газу забере роки та коштуватиме величезних витрат. І нема гарантії, що це взагалі буде можливо, коли світ відмовляється від викопного палива.
Якою була ситуація на енергоринку напередодні війни в Україні?
Коли війська московії вторглися в Україну 24 лютого 2022 року, європейські споживачі її енергоресурсів злякалися. Ринок, який поглинав приблизно 2,5 млн барелів нафти щодня, 1 млн барелів нафтопродуктів і 155 млрд куб. м природного газу на рік, майже зник.
Постачання нафти з росії до деяких країн Європи почало скорочуватися після того, як війська путіна перетнули кордон. До 5 грудня 2022 року, коли набула чинності заборона Євросоюзу на морський імпорт російської нафти, потоки вже значно обвалилися. Серед європейських отримувачів залишилася тільки Болгарія як тимчасовий виняток. Потік продуктів нафтопереробки і досі прямує тими ж маршрутами, але не за горами нові санкції, які набудуть чинності 5 лютого.
Втратила росія і європейський ринок природного газу. Величезна мережа газових родовищ і трубопроводів вартістю в кілька сотень мільярдів доларів, історія якої почалася 1968 року, коли перший газ перетнув кордон Австрії, виявилась незатребуваною.
На 2017 рік було інвестовано $100 млрд в розробку газових родовищ на російському півострові Ямал. Більшість з них з’єднувалися з Європою трубопроводами, включно з обома «Північними потоками» в напрямку Німеччини. Значна їх частина тепер видається зайвою. Раніше очікувалося, що до 2025 року сума інвестицій подвоїться.
Як російське вторгнення в Україну змінило розстановку сил?
росія, можливо, зможе врятувати певні енергетичні відносини з Європою після закінчення війни. Але малоймовірно, що країни ЄС ще коли-небудь дозволять собі таку залежність від російського газу, яку вони мали в 2021 році, – близько 60%.
Уряди та споживачі в Європі нарешті серйозно ставляться до енергоефективності та стримування попиту, тоді як рекордні ціни на газ і електроенергію активізують інвестиції у відновлювані джерела енергії. А ще – у перші серйозні спроби змінити принципи формування роздрібних цін на електроенергію з урахуванням зменшення частки викопного палива у генерації.
Куди тепер «пливе» російська нафта?
Російським нафтовим компаніям вдалося перенаправити свої поставки, яких стали уникати традиційні європейські покупці, значною мірою завдяки прихильності індійських нафтопереробників до дешевої сировини. Але це дорого коштувало росії та її нафтовій промисловості. Щоб дістатися індійського ринку, знадобилися великі знижки, які сягали $35 за барель (це еквівалентно зменшенню ціни на Urals від Dated Brent на 40%).
До кінця минулого року російські барелі становили близько чверті імпорту сирої нафти в Індію, витісняючи вантажі від традиційних близькосхідних постачальників – Саудівської Аравії, Іраку, Об’єднаних Арабських Еміратів і Кувейту.
Що з цієї нафти можна виробити і куди продати?
Зміна напрямку нафтових потоків до спраглого ринку із великим нафтопереробним сектором, здатним переробляти російську сировину з відносно високим вмістом сірки, – це одне. Зовсім інша справа – забезпечити збут нафтопродуктів на цьому ринку.
Я впевнений, що знайдуться країни, які захочуть розкупити дешеве російське дизельне пальне, одночасно експортуючи більш дороге власне пальне місцевого виробництва до Європи. Але такі клієнти вимагатимуть достатньо великі знижки від росії, щоб зробити торгівлю прибутковою, – це також додаткові витрати, які доведеться нести кремлю та його нафтовим компаніям.
Але нафта, чи то сировина, чи то нафтопродукти, має велику перевагу перед природним газом: її можна легко та дешево транспортувати морем.
Що тепер відбувається з російським газом?
Значну частину з останніх 55 років росія шукала покупців свого газу на Заході. Величезні трубопроводи довжиною в тисячі кілометрів з’єднували газові родовища на півночі країни (в Сибіру та на Ямалі) із покупцями в Європі.
За останнє десятиліття рф почала шукати нові ринки для свого газу на Сході, і тепер газопровід «Сила Сибіру» транспортує блакитне паливо до Китаю. Але цей газ надходить із нових родовищ, які раніше постачали газ до Європи і зараз використовуються обмежено. Російський державний газовий гігант «газпром» оцінив офіційну вартість «Сили Сибіру» разом з ресурсною базою в $55 млрд. Незалежна оцінка показала майже вдвічі більшу цифру – це інвестиції, які ніколи не принесуть прибутку.
Хто купуватиме російський газ у майбутньому?
Існують обмеження щодо того, скільки російського газу купуватиме Пекін. Хоча енергетичні потреби Китаю величезні, він буде остерігатися повторити помилки деяких країн ЄС, які стали занадто залежними від москви. Тому росії доведеться докласти серйозних зусиль, щоб компенсувати втрачений європейський ринок.
кремль хотів би забезпечувати газом Індію – ще одну економіку, що динамічно зростає. Потреби країни в енергоресурсах є величезними та постійно збільшуються. Але транспортувати природний газ із росії до Індії буде ще складніше, ніж доставити його в Китай. Такий маршрут має перетинати деякі з найвищих гір у світі чи проходити через Афганістан і Пакистан. Це зробить будівництво та експлуатацію газопроводів дорожчими, ніж сполучення між двома державами зі спільними кордонами.
Що зрештою «завоювала» москва?
Війна путіна в Україні коштувала росії європейського енергетичного ринку. Замінити його буде практично неможливо. Якого б відновлення стосунків москва та ЄС не досягли врешті-решт, росіяни будуть підраховувати ціну війни протягом наступних поколінь.
Gas United. Авторський Telegram-канал Світлани Долінчук:
- Про реальний газовий бізнес, спираючись на здоровий глузд.
- Як торгують енергоресурсами під час війни в Україні та світі.
- Факти, тренди, коментарі.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
