Обшуки в MacPaw: «розбір польотів» від першого візиту силовиків ще в 2021 році. Із чого все почалося?
Як в одній справі поєдналися трактор, лісовий фонд та інвестклімат
15 лютого в Україні сталися гучні обшуки в офісі компанії MacPaw та будинку її засновника і CEO Олександра Косована. Резонансу подія набула, оскільки слідчі прийшли до однієї з великих продуктових ІТ-компаній, розробками якої користуються понад 30 млн споживачів, переважно в США. Відомі підприємці одразу підняли в соцмережах хвилю хейту з приводу «чудового» інвестклімату в Україні. Не залишився осторонь навіть голова Минцифри Михайло Федоров.
За версією Косована, «причиною обшуків стало бажання чиновників заволодіти земельними ділянками, які MacPaw законно придбала в період з 2016 по 2021 рік».
За версією Нацполу, вся справа – в піску: «Встановлено, що на території земельних ділянок …здійснюється незаконний видобуток корисних копалин для будівництва комплексу відпочинку. Досудове розслідування здійснюється за фактом збільшення без спеціального дозволу берегової лінії, яка межує із земельними ділянками. У результаті таких дій державі завдано збитків на більш ніж 12,5 млн грн».
Що ж відбувалося насправді? Відповідь на це питання Mind спробував знайти в судовому реєстрі, де вже міститься понад 10 різних ухвал та рішень по справі. Переказуємо трагікомічну історію людською мовою та в хронологічному порядку.
7 липня 2021. Заступник начальника СВ ВП №1 Бориспільського РУП ГУНП в Київської області отримує ухвалу на обшук у приватній власності MacPaw – на ділянці 11,2 га поблизу Канівського водосховища. Мета обшуку – «виявлення та вилучення земснаряду та трактору MANITOU, якими здійснюється незаконний намив піску в особливо великих розмірах».
Також слідчий запевняє суддю, що сільський голова Циблівської об`єднаної територіальної громади на допиті повідомив: ця ділянка є землями лісового фонду та неправомірно передана в приватну власність.
Тож слідчі відкрили кримінальну справу за двома статтями. Перша – ч. 2 ст. 239-2 (намив піску, вчинений повторно або за попередньою змовою групою осіб). Друга – ч.1 ст. 364 ККУ (за фактом зловживання службовими особами своїм службовим становищем при передачі у приватну власність земель лісового фонду). Які особи, якої держструктури це зробили – про це слідчий не повідомляє. Згодом в інших ухвалах фігурують службовці ГУ Держгеокадастру в Київській області – без переліку осіб. Наразі в судовому реєстрі немає рішення про притягнення їх до відповідальності.
13 жовтня 2021 року. Слідчий отримує аналогічну ухвалу. Запевняє суддю, що 8 липня провели перший обшук на ділянці, але земснаряд і трактор не знайшли. Тож треба повторити: 8 жовтня вісім громадян начебто подали заяву, що на березі знаходиться земснаряд. Чим закінчився цей обшук та чи був він узагалі – з матеріалів справи не відомо: слідчі більше про нього не згадують.
Обидві ухвали підписав слідчий суддя Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області. Далі ж справа пішла «вище».
13 січня 2022. Старший слідчий в ОВС Головного слідчого управління НП України отримує від судді Печерського районного суду Києва ухвалу – ні, не на обшук, а на огляд ділянки. Мета – дещо туманна: «для встановлення об`єктивної істини» із залученням працівників Державної екологічної інспекції, Державної служби геології та надр України і «вилучення зразків корисних копалин для проведення судових експертиз».
21 січня 2022. Історія повторюється. Старший слідчий знову отримує дозвіл на огляд. Але не тільки ділянки 11 га, а й шести інших поруч, на яких «здійснюється будівництво комплексу відпочинку IT-Relax». Втім у слідства претензії лише до першої, яку мали оглянути раніше. Що на цей раз пішло не так – слідчий не повідомляє судді.
24 лютого 2022. Починається повномасштабне вторгнення. Криміналісти тимчасово забувають про пісок.
25 травня 2022. Спір стає господарським. Керівник Бориспільської окружної прокуратури Київської області просить суд скасувати права приватної власності MacPaw на дві ділянки (1,19 га та 0,86 га) і повернути їх державі. Прокурор запевняє суддю, що ця земля лісового фонду вибула з володіння держави взагалі без згоди власника. Як ж тоді відбулася угода – не пояснює.
Суддя Господарського суду Київської області позов повертає. Але не тому, що в ньому немає доказів. Причина інша: у заяві – декілька вимог, а так не можна.
14 липня 2022. Прокурор подає позов до Північного апеляційного господарського суду.
26 липня 2022. Суддя апеляцію «залишає без руху», оскільки прокурор не сплатив судовий збір (2481 грн). На початку серпня суддя таки приймає новий текст апеляції, поданий уже без порушень. Втім у судовому реєстрі досі немає рішення про розгляд цієї справи по суті.
1 серпня 2022. Святошинський районний суд Києва розглядає позов MacPaw до ГУ Держгеокадастру у Київській області. У тексті рішення суду – майже 50 000 знаків. Якщо коротко: суд визнав протиправними та скасував три постанови Держгеокадастру, в яких йшлося про притягнення MacPaw до адміністративної відповідальності за ст. 53 КУпАП (порушення правил використання земель). Суд вивчив дані слідчих, зібрані на «оглядах» семи ділянок, – та став на бік MacPaw.
31 серпня 2022. У «гру» повертаються криміналісти, щоправда, вже з іншого підрозділу. Старший слідчий СУ ГУ НП у Київській області отримує дозвіл на огляд однієї із ділянок (0,949 га), яка перебуває в суборенді MacPaw. Виявилося, що в жовтні 2021 року було відкрито ще одне кримінальне провадження за ч2. ст. 364 КК (зловживання владою або службовим становищем, яке спричинило тяжкі наслідки).
Слідчий запевняв суддю, що ще 2013 року службові особи Держгеокадастру України, ДП «Переяслав-Хмельницький лісгосп», Київського обласного та управління лісового та мисливського господарства Києва у змові з посадовими особами Переяслав-Хмельницької РДА та ТОВ «Переяслав Фіш Клаб» «організували протиправний механізм виведення з державної власності земельної ділянки лісового фонду».
Чому справу заведено через вісім років після ймовірного порушення? Про це слідчий не повідомляє. Навіщо оглядати ділянку у 2022 році? «Для виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення», – сказано в ухвалі.
3 жовтня 2022. Святошинський районний суд за позовом прокурора відділу Київської обласної прокуратури накладає арешт на майно із забороною користування. Йдеться про дві ділянки по 0,949 га, які знаходяться в суборенді в MacPaw. Землю «визнано речовими доказами в цьому кримінальному провадженні».
1 грудня 2022. MacPaw подає скаргу. Київський апеляційний суд знімає арешт із майна та ініціює новий розгляд у суді першої інстанції.
15 лютого 2023. До офісу MacPaw та будинку Косована приходять слідчі Спеціалізованної екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора і Головного слідчого управління НП. Ухвали на обшук ще немає в реєстрі. У Нацполі запевняють, мета «візиту» – пошук документів, які компанія не надала на запити.
Олександр Косован стверджує протилежне: компанія відповіла абсолютно на всі запити та надала всі необхідні документи.
«Усі земельні ділянки ми придбали законно. А те, що нас звинувачують у видобутку корисних копалин, – взагалі абсурдно і є частиною більшої картини, про яку розповім публічно згодом. Ми будемо продовжувати вирішувати дану ситуацію виключно у правовому полі. Ми не брали і не братимемо участь у корупційних схемах», – наголошує засновник MacPaw.
Висновок Mind. Після прочитання понад сотні сторінок судових рішень з’явилося ще більш запитань. Поки свідчення «сторін конфлікту» геть розходяться. Слідчі запевняють, що в MacPaw не було ліцензії на намив піску. Косован оцінює ці звинувачення як абсурдні. Силовики кажуть, що землі лісового фонду незаконно змінили цільове призначення. СЕО MacPaw стверджує, що ділянки куплені законно. У кого саме компанія придбала землю та скільки разів цю землю було перепродано до угоди – невідомо. Деякі ділянки – у власності сільської влади й у суборенді MacPaw. Чому немає позовів до місцевої влади – ще одна загадка.
В Україні безліч баз відпочинку та приватних будинків побудовано в лісах біля берегової лінії з парканами «прямо у воду». Намив піску – також розповсюджене явище. Втім не всі ці дії незаконні. За якими критеріями силовики вирішують, кого «кошмарити», а кого «не помічати»? Чому ще 2021 року – після обшуку – справу не було передано до суду, слідчі ж мали знайти докази намиву піску? Як юристи великої компанії могли проґавити, що купують землі, незаконно виведені з лісового фонду? Чому друге кримінальне провадження відкрили не 2013 року, а вже після будівництва комплексу відпочинку? Чи все ж таки йдеться про корупційні схеми, на які натякає Косован?
ДОПОВНЕНО 17.02.2023 о 17.05: Уже після виходу матеріалу Олександр Косован розлого представив свою версію розвитку подій. За його словами, ідея проєкту «містечка для відпочинку айтівців» виникла в компанії MacPaw після Революції Гідності, та почався пошук земельних ділянок. Підходящий варіант було знайдено на березі Канівського водосховища. «Починаючи з 2016-17 року ми підписали декілька договорів купівлі-продажу цих ділянок та декілька договорів суборенди. Компанія придбала ці ділянки за ринковою ціною без договорняків та відкатів. На момент купівлі жодних претензій до ділянок не було. Також не було ніяких розслідувань стосовно їхнього виділення. На час купівлі були постанови слідчих про закриття двох справ, які стосувалися ділянок, але вони були вирішені і закриті у звʼязку із відсутністю складу злочину. Але чомусь уже після того, як ми придбали ділянки, до цих самих фактів вирішили повернутися та почали відкривати кримінальні справи (на даний момент таких чотири і усі виключно з претензіями до MacPaw)», – зокрема написав Косован на своїй фб-сторінці.
Через 10 днів після публікації статті у Нацполіції на запит Mind відповіли, що детальні відомості надати не можуть, поки триває досудове розслідування:
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
