Вибухонебезпечні вибори: у Нігерії сьогодні обирають парламент, губернаторів та президента. Ризик кровопролиття – дуже високий
Ймовірне переобрання чинного лідера Мухаммада Бухарі майже напевно спричинить протести
Нігерія – найбільша економіка Африки з 220-мільйонним населенням – у суботу, 25 лютого, має переобрати 469-місцевий парламент, 28 губернаторів і президента. Ці непередбачувані вибори аналітики називають найважливішими 2023 року. Нігерійці випробують на міцність свою систему безпеки та перевірять на стійкість демократію.
Передвиборна кампанія в Нігерії, як стверджує видання New Humanitarian, уже стала найжорстокішою в сучасній історії. Процес голосування майже напевно виявиться проблемним і може стати катастрофічним, якщо його вважатимуть погано організованим. Країна роздроблена та розділена настільки, що, хоч би хто переміг, йому належить гасити хвилю насильницьких протестів.
Три фаворити
На посаду президента Нігерії претендують представники 18 партій, але лідерами є троє. Один із них – це 70-річний Бола Тінубу, колишній губернатор штату Лагос із правлячого «Конгресу всіх прогресивних сил» (APC). Цей політик набув суперечливої слави «хрещеного батька» та сірого кардинала Нігерії. Щоб використати цей імідж як козир у президентській кампанії, Бола Тінубу вів агітацію під гаслом «прийшла моя черга», наголошуючи, що він довго був при владі та набрався досвіду.
Інший основний кандидат – 76-річний мільярдер та колишній віцепрезидент Нігерії Атіку Абубакар був висунутий найбільшою опозиційною Народно-демократичною партією (PDP). На посаду глави держави він балотується вшосте після п'яти попередніх поразок. Атіку Абукабар обіцяє повернути країні часи успішного розвитку економіки, яка зростала в період його віцепрезидентства в 1999–2007 роках та увійшла до рецесії після приходу до влади Мухаммада Бухарі.
Третім сильним суперником став Пітер Обі, 61-річний бізнесмен і ексгубернатор штату Анамбра, який висувається від крихітної Лейбористської партії (LP) і кинув виклик «старій гвардії» політиків і традиційній двопартійній гегемонії. Нігерійські ЗМІ називають його кандидатом від молоді. Активно використовуючи соцмережі, Пітер Обі сенсаційно швидко сформував величезну базу прихильників і позиціонував себе як аутсайдер і реформатор, що прийшов «розбити плісняву».
Зліва направо: Бола Тінубу, Атіку Абубакар та Пітер Обі
Для перемоги в першому турі кандидату потрібно набрати більшість голосів, а також не менше 25% голосів у двох-третях із 36 нігерійських штатів. Якщо жоден із кандидатів не виграє, для двох лідерів буде проведено другий тур.
Новий президент, якщо його вдасться обрати, замінить 80-річного Мухаммаду Бухарі, який був при владі два президентські строки. Нинішній лідер обіцяв впоратися з бойовиками й перемогти бідність у Нігерії. Однак за час його президентства ВВП країни скоротився з $48,7 млрд 2015 року до $44 млрд 2021-го. Через це за межею крайньої бідності опинилися понад 90 млн громадян, які витрачають менше ніж $1,9 на день на людину.
Чинний президент Нігерії Мухаммаду Бухарі
Етнічна, релігійна та регіональна напруженість
Нігерія розділена на дві приблизно рівні частини: переважно мусульманську північ і переважно християнський південь, а також три головні етнічні групи: йорубу на південному заході, хаусу на півночі та ігбу на південному сході.
При такому поділі, як пише Центр стратегічних та міжнародних досліджень (CSIS), уся політична система Нігерії страждає від синдрому патронажу. Отримуючи владу на федеральному чи регіональному рівні, політик використовує своє становище, щоб підвищувати добробут своєї етнічної та релігійної групи. Це призводить до нерівномірного розподілу державних ресурсів і посилює боротьбу влади.
Щоб нігерійський синдром патронажу щоразу не сприяв представникам більшості, політичні партії застосовували ротацію і зонування, просуваючи у владу представників меншин. Однак цього разу PDP порушила негласне правило чергувати мусульман та християн і 2023 року повела на вибори ще одного мусульманина з півночі, після восьми років президентства мусульманина з півночі. Цей факт дратує жителів півдня, особливо християн. Релігійну напруженість також посилило рішення APC висунути мусульманина кандидатом у президенти.
Крім того, на виборах 2023 року склалася ситуація, коли три лідери президентських перегонів – Бола Тінубу від APC, Атіку Абукабар від PDP і Пітер Обі від LP – представники народностей йорубу, хаусу та ігбу відповідно. Це підвищило ризики того, що цим кандидатам у їхніх «домашніх» геополітичних зонах населення буде підігравати, а їхнім суперникам вставляти ціпки в колеса. У неблагополучних нігерійських регіонах застосовують не тільки палиці – політичних опонентів нерідко калічать мачете й іноді спалюють живцем коктейлями Молотова.
«Через те, що APC та PDP висунули на президентство мусульман, а від LP балотується християнин із південного сходу, можуть спалахнути етнічні та релігійні сутички. На південному сході країни на виборців північного походження можуть напасти недержавні збройні формування. Водночас для християнського населення аналогічну загрозу становлять екстремістські релігійні угруповання на території північної Нігерії», – попереджає CSIS.
Злість через банкноти та демократію
Населення Нігерії страждає від високого безробіття, зростання цін та дефіциту палива. За кілька днів до виборів ці економічні біди посилила штучно створена криза – брак готівки.
Центробанк Нігерії, як пише Associated Press, розпорядився з грудня 2022 до січня 2023 року замінити купюри національної валюти, що були в обігу, найри, на банкноти нового зразка. Як запевняє влада, це було зроблено, щоб утруднити відмивання грошей і перешкодити поширеному в Нігерії підкупу виборців. Реформа заблокувала запаси найри, відкладені політиками на роздачу продуктових наборів і скупку голосів у день виборів.
Проте нової готівки виявилося замало, і в другій половині лютого мільйони нігерійців нігерійців були збентежені неможливістю купити продукти й медикаменти – старі гроші відмовлялися брати продавці, а нові не видавали банки. Через це, за свідченням Guardian, у нігерійських госпіталях помирають пацієнти, у багатьох сферах економіки закриваються робочі місця, а також у країні спалахують протести, під час яких було застрелено щонайменше одну людину.
«Кандидат у президенти від урядущої партії APC публічно звинуватив чинного президента Бухарі, свого однопартійця, у намірі грошовою реформою зірвати його виборчу кампанію. Зі свого боку PDP оскаржила цей наратив, заявивши, що обмін банкнот проводиться сумлінно й однаково впливає на всіх учасників виборів. Несподівано редизайн грошових купюр став політично важливою подією, яка привертає увагу електорату», – пише нігерійський експерт Айоделе Аві.
За його словами, заяви політиків розпалюють агресію населення, і нігерійці громять відділення банків, підпалюють автозаправні станції та беруть в облогу офіси Центробанку, висловлюючи своє роздратування грошовою кризою.
«Для чого президент затіяв обмін банкнот? ...Залишається менше сумнівів у тому, що адміністрація Бухарі підтримує демократичний ідеал створення рівних умов гри для всіх кандидатів незалежно від партійної приналежності. Це добрий знак для нігерійської демократії. Можливо, спадщиною президента Бухарі стануть вільні, чесні вибори к 2023 році, які заслуговують на довіру. Непопулярна грошова реформа сприятиме їхньому проведенню, хоч і викличе конфронтацію з непоступливими політиками», – пише Айоделе Аві.
Нігерія вже мала прецедент успішних виборів усупереч труднощам. 2015 року країна переносила голосування через неможливість гарантувати безпеку на виборчих дільницях, але зрештою здійснила демократичну передачу влади.
Цього року проведення виборів може виявитися складнішим завданням через невдоволення тим, як працює демократія. Згідно із соцопитуванням дослідницької організації Afrobarometer, хоча політична система в Нігерії стала прозорішою та справедливішою, лише 21% громадян цієї країни 2022 року були нею задоволені. У 2000-му задоволених було 84%. І хоча 70% нігерійців 2022 року назвали демократію найкращою формою правління, ця підтримка зменшилася більш ніж на 10 процентних пунктів за два десятиліття та продовжує падати.
«Незалежно від того, хто переможе на виборах 24 лютого, Нігерія зіткнеться з кризою віри суспільства в демократію. Це відбудеться тому, що ті реформи, які зробили політичну систему більш вільною і конкурентною – обмеження на військову та бюрократичну владу – підірвали можливості країни щодо захисту прав громадян і гарантування їхньої безпеки», – пише Foreign Affairs.
Аналітики видання вважають, що зі злочинністю, яка зростає, економікою в рецесії та рекордним рівнем безробіття наступному президенту Нігерії доведеться вжити радикальних заходів для посилення держави. Навіть якщо задля цього потрібно буде відступити від демократії до авторитаризму та посилити контроль над економікою і суспільством.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
