Як проходили співбесіди щодо компетентності на посаду голови НАБУ
Mind продовжує слідкувати за перебігом державного конкурсу
З 28 лютого по 2 березня 2023 року комісія з проведення конкурсу на зайняття посади директора Національного антикорупційного бюро України провела співбесіди щодо відповідності кандидатів критерію компетентності. Це фінальні співбесіди, за результатами яких комісія визначить трьох переможців конкурсу. Кабінет Міністрів України призначить одного з трьох переможців конкурсу директором НАБУ.
Протягом перших п'яти хвилин кандидат розповідає про себе все, що вважає за потрібне. Говорить про своє бачення здійснення керівництва НАБУ. Потім кожен із шести членів комісії за чергою ставив кандидату по кілька запитань. Наприкінці кандидат також ділиться враженнями від співбесіди – до трьох хвилин.
Читайте також: Як проходили співбесіди на доброчесність у 20 кандидатів на посаду очільника НАБУ
За словами голови комісії Миколи Кучерявенко, «завдання комісії на фінальному етапі – всебічна оцінка професійного досвіду, мотивації, знань і якостей кандидатів на посаду директора НАБУ та визначення трьох переможців конкурсу».
Mind переглянув усі 11 співбесід і розповідає про основні тези, які зуміли донести кандидати на посаду голови НАБУ. А також про те, на які запитання комісії конкурсанти відповісти не змогли.
Що оцінювала комісія під час співбесіди:
- знання національного законодавства та відповідного міжнародного права;
- їх застосування у практиці Верховного Суду, Конституційного Суду України та Європейського суду з прав людини;
- обізнаність кандидата з положеннями міжнародних стандартів щодо запобігання та протидії корупції, інших міжнародних договорів і конвенцій, шо застосовуються в діяльності НАБУ;
- стратегічне та аналітичне мислення;
- лідерство та розуміння місії та завдань НАБУ;
- управління людськими ресурсами;
- розуміння фундаментальних принципів професійної етики;
- наскільки ефективна особиста, внутрішня та зовнішня комунікація, зокрема, для позиціонування НАБУ та його роботи в суспільстві.
Олександр Цивінський
20 років працював в органах досудового слідства – від слідчого райвідділу до керівника одного зі слідчих підрозділів, потім – детективом у НАБУ, старшим детективом. Паралельно став спеціалістом-поліграфологом. Займався науковою практикою, виступав у ролі тренера.
Наголосив, що в НАБУ працює сім років, а тому знає всі його підводні камені та причини їх появи.
Про свої плани на посту голови НАБУ розповів так: «Я хочу зайнятися розвитком культури стратегічного спрямування, пріоритети розставляти правильно й регулярно моніторити їхнє виконання. Запровадження системи виявлення злочинних організацій, за допомогою стратегічної аналітики та використання штучного інтелекту. Хочу створити новий підрозділ – оперативних розробок; потрібно також проводити системні навчання персоналу, здійснювати обмін найкращими практиками».
Єдиний з усіх кандидатів запропонував спільно із САП розробити пріоритети діяльності, організувати спільні навчання детективів і прокурорів, створити спеціалізації детективів та прокурорів за певними складними напрямками розслідувань, наприклад у частині міжнародних злочинів.
«Ваш виступ вражає. Я себе відчув як на захисті дисертації», – зауважив один із членів комісії, Кирило Легких.
Як й інші кандидати, щоб НАБУ стало більш незалежним, запропонував розширити штат, створити експертну установу, зробити автономне прослуховування, збільшити кількість приміщень та оновити техніку.
Хоче, щоб за допомогою диджиталізації адвокат міг ознайомитися з матеріалами кримінального провадження дистанційно – «там, де йому зручно».
На запитання: «Чи вважає справедливим те, що суспільство незадоволене роботою НАБУ, бо вважає, що це даремне витрачання ресурсу?» – відповів, що «сектор безпеки та оборони, судді та прокурори, фінансові розслідування мають стати новими пріоритетами в розслідуваннях НАБУ, але й реакції на припис НАЗК про порушення в деклараціях теж не може не бути».
З впевненого на понурий вираз обличчя кандидата змінився, коли його запитали про роботу з колегами в НАБУ. Комісія зауважила, що з його підрозділу звільнилося чи перевелося на інші посади близько десяти підлеглих. Тоді як загальна кількість працівників у підрозділі становить 12–15 осіб.
«Комісія отримала багато листів від співробітників НАБУ, які «не дуже позитивно характеризують вашу кваліфікацію в роботі». З чим це пов'язуєте?» – запитали в кандидата.
«Частина колег перевелися на місце свого постійного проживання, одного звільнив, бо погано працював», – лаконічно відповів той. При цьому з приводу поганих відгуків про свою роботу не сказав нічого.
Комісія підсумувала: «Ваші виступи – це політична програма».
Семен Кривонос
Чинному голові Державної інспекції архітектури та містобудування комісія дорікала тим, що той не має досвіду роботи в правоохоронних органах.
«Я не вважаю, що відсутність мого досвіду як правоохоронця є перешкодою. Навпаки, це може бути стимулом. Мій менеджерський досвід, досвід запуску нової установи в абсолютно агресивному середовищі... Я думаю, в мене є ці якості, щоб протистояти викликам, які є в роботі НАБУ», – відповів Кривонос.
Коли комісія почала розпитувати про те, як кандидат планує співпрацювати з іншими правоохоронними органами, він коротко відповів, що «співпраця має будуватися на взаємодії у відповідності до вимог законодавства».
На запитання про пріоритетні напрями роботи прямо не відповів: «У першу чергу проведу аналіз операційної діяльності й, враховуючи вихідні дані, буду заслуховувати керівників відповідних підрозділів. І буду приймати зважене рішення».
Намагався переконати комісію, що для того, щоб колектив прийняв його, «треба довести команді, що в нас є спільні цінності, спільна мета... Маю досвід спілкування всередині НАБУ з деякими підрозділами… Я покажу, що я компетентний і готовий слухати пропозиції, а не нав'язувати свою думку. Вибудовувати спільні плани. Головне – надихнутися спільною мотивацією, спільними цінностями…».
Коли мова зайшла про ідеї щодо розвитку НАБУ, Кривонос запропонував збільшити чисельність штату НАБУ та створити до семи територіальних одиниць, «тому що 20% співробітників залучені в операції Сил Оборони й навантаження на детективів збільшилося».
На думку кандидата, ефективності НАБУ можна досягнути завдяки збільшенню «якісного складу підрозділів детективів»: «Потрібно посилювати підрозділи аналітичного та інформаційного напряму. Територіальні підрозділи потрібні для посилення комунікації з викривачами та представниками громадянського суспільства на місцях».
Свою програму дій кандидат описав так: «Зберегти незалежність цієї інституції, покращити ефективність шляхом реалізації положень про зняття інформації з електронно-комунікаційних систем; власна експертиза; адвокація змін до законодавства щодо удосконалення угод зі слідством; посилення міжнародного співробітництва; посилення комунікаційної політики; комунікація із громадянським суспільством і профільними ГО та професійними організаціями».
Віктор Павлущик
Працює із самого початку роботи НАБУ детективом. Серед досягнень назвав те, що «кожна восьма кримінальна справа, яка була передана до суду, це та, яку я розслідував». На що члени комісії відреагували різко: «Ми б хотіли більше почути про вашу мотивацію, а не про те, як чудово під вашим керівництвом працює ваш підрозділ».
Оголосив про свій намір за перші шість місяців роботи в НАБУ зміцнити колектив зсередини, створити умови для запобігання вигоранню, поліпшити аналітичну роботу, звузити спеціалізацію детектива на конкретній сфері злочинів (наприклад, виокремити підрозділ, який займатиметься злочинами у воєнній сфері), підсилювати підрозділи, які розслідують злочини у військовому середовищі.
Комісія ставила всім кандидатам запитання про те, які запобіжники кандидат пропонує встановити, щоб гроші, які дають Україні на відновлення, не розкрадалися. «Потрібно посилити роботу бюро на превентивно-агентурній роботі. Так можна буде діяти на етапі виявлення в осіб умислу. Побудова оперативно-превентивного підрозділу – це один із пріоритетів на сьогодні», – відповів Павлущик.
На запитання про те, чи відчуває кандидат здатність перейти від розслідувань злочинів до стратегічного планування й управління організацією, до адміністративних функцій, він відповів: «Так, я вживатиму максимальних заходів, щоб це мені вдалося».
Дуже складним для кандидата виявилося запитання про те, який попереджувальний захід для подолання корупції він міг би запропонувати. Після дуже довгої паузи, Павлущик сказав, що для цього потрібне «заповнення прогалин у законодавстві, які дозволяють вчиняти корупційні правопорушення».
У відповідь на цю фразу один із членів комісії із посмішкою запитав: «Можливо, на законодавчому рівні відмовитися від готівки?»
Також Павлущик не зміг чітко відповісти на запитання «Як об’єднати команду? Наведіть конкретні приклади». «Комунікація, пряме спілкування із працівниками», – коротко сказав він.
Володимир Церковний
Розслідував кримінальні злочини й до приходу в НАБУ. З 2016 року очолює відділ детективів у бюро, у січні 2023 року пішов на підвищення – став заступником керівника підрозділу (у якому є три відділи).
Стосовно мотивації участі в конкурсі – відповідав найпереконливіше серед усіх кандидатів. Обґрунтовано говорив про те, наскільки подобається йому робота в НАБУ: «Прийти в НАБУ мене надихнула можливість розвиватися і чудовий колектив однодумців – люди, яких не влаштовувала робота в інших правоохоронних органах».
Розповідаючи про свої плани на найближчий час у разі перемоги в конкурсі, запропонував: збільшити штат бюро (особливо для спеціалізованих підрозділів аналітичних та оперативно-технічних), створити незалежний експертний підрозділ і запровадити автономне прослуховування. Щоб створити експертну установу, пропонує проводити відкритий конкурс із залученням громадськості та перевіркою кандидатів на детекторі брехні.
Як й інші кандидати, говорив про запровадження електронного кримінального провадження «е-кейс» замість паперового: «Цей процес зараз на початковій стадії впровадження».
Розповів про те, як мотивував свій колектив, виділяв і публічно хвалив кращих і тет-а-тет розмовляв із детективами з найгіршими показниками щодо причин таких результатів: «Кожен підлеглий мій знає, що він може прийти до мене з будь-яким питанням, я йому дам пораду. Ми разом сідаємо й радимося, приймаємо спільне рішення. Коли заради допомоги колезі детектив жертвує своїм часом – це є показник гарної командної роботи».
Коли комісія попросила кандидата назвати принципи нової антикорупційної стратегії, той сказав, що «чесно кажучи, я зараз не згадаю».
Комісія також запитала, чи не вбачає кандидат конфлікт інтересів у тому, що серед рекомендодавців лише одна людина – і це його безпосередній начальник? «Конфлікту я 100% не бачу, – сказав Церковний. – Його оцінка 100% не суб’єктивна, а об’єктивна. Він би вказав і недоліки. Більшим конфліктом інтересів було би вказувати людей, які кілька годин у житті бачили [мене] на гучних заходах. А ця людина знає мене сім років».
Юрій Бєлоусов
Очолює департамент війни в Офісі Генерального прокурора України, має у підпорядкуванні близько 200 осіб. Останні 15 років працює у сфері порушення прав людини серед правоохоронців. І звик працювати в умовах тиску, невизначеності та ухвалення непростих рішень.
Комісія визнала, що Бєлоусов зробив багато для розвитку свого підрозділу та що про це говорять і знають усі. Тому прозвучало запитання, чи йому не шкода залишати роботу в ОГП. «Я створив максимальні умови для того, щоб наступник мій міг рухатися далі по тому напрямку, який ми заклали як фундамент», – пояснив кандидат.
На його переконання, керівник НАБУ – це насамперед менеджер, який має створити умови для ефективної роботи всього органу та налагодити взаємодію між усіма структурними елементами. Ідеальний профайл очільника НАБУ – це людина, яка розуміється на розслідуваннях, на організації процесів, на необхідності розвитку персоналу: «Людина, яка очолить НАБУ, повинна мати навички, відмінні від тих, які мав слідчий або прокурор. Керівники-прокурори та керівники-слідчі постійно влазять у справи підлеглих і дають їм поради та інструкції з приводу того, як вони мають розслідувати ту чи іншу справу. І це є втручанням у роботу незалежних суб'єктів».
«Я маю досвід системних трансформацій, маю досвід кризового менеджменту в умовах невизначеності, – описав свої сильні сторони Бєлоусов. – Маю досвід співпраці з міжнародними партнерами. Ми прямо взаємодіємо з Європолом, досудовими та експертними інституціями. Мій різноплановий досвід може надати нового стимулу для організації НАБУ».
Коли комісія запитала про плани на перші шість місяців роботи у статусі керівника НАБУ, Бєлоусов сказав, що «потрібно спочатку проаналізувати всі внутрішні процеси, погасити внутрішні «пожежі», визначити чіткі пріоритети на рік, а далі можна говорити про побудову стратегічної мети. Готовий разом із колегами зануритися в середовище, вивчити проблематику й потреби цієї інституції. Разом із працівниками НАБУ будемо визначати цілі та пріоритети на найближчі три роки».
Комісія скептично сприйняла цю відповідь, мовляв, Бєлоусов не є експертом із боротьби з корупцією: «У вас такий великий досвід у сфері порушення прав людини, і ви хочете її залишити?! Саме зараз, коли цей досвід такий потрібний. І піти в інституцію, яку ви не знаєте?». У відповідь на цей закид Бєлоусов заявив, що «під час війни красти – це гірше, ніж вчиняти воєнні злочини. Корупція під час війни дорівнює диверсія проти нашої країни».
Членів комісії це шокувало: «Ви кажете, що корупція – це гірше, ніж вбивство людей, зґвалтування та катування?!»
Вероніка Плотнікова
Працює в департаменті ОГП, який розслідує порушення прав людини, має у підпорядкуванні 10 осіб. Недовгий час працювала в прокуратурі, потім почала займатися науковою діяльністю. У Національній академії прокуратури викладала кримінальне право, правові основи протидії корупції. Не має досвіду роботи в НАБУ. Пояснила, що інформацію про бюро черпала з відкритих джерел: детально вивчила звіти про діяльність НАБУ, про антикорупційні програми та антикорупційну стратегію, публічні дописи НАЗК, входила до складу комісії з оцінки корупційних ризиків в ОГП.
Член комісії Драго Кос запитав, чому призначення Плотнікової на посаду директора, на її ж думку, може сприйматися скептично. «Бо в мене немає досвіду роботи в НАБУ. В мене незначний досвід роботи на прокурорській посаді. Я – жінка, і я не так серйозно виглядаю на свій вік», – відповіла вона.
На думку кандидатки, стратегічні напрями роботи НАБУ мають корелюватися з новою антикорупційною стратегією: «Перші кроки роботи в НАБУ – це проведення внутрішнього та зовнішнього аудиту, оскільки я нова людина для системи, то мені треба бачити, які там є операційні процеси».
Плотнікова поділилася своїми ідеями стосовно того, щоб всередині НАБУ серед її працівників була нульова толерантність до корупції: «Потрібна внутрішня політика в державному органі, направлена на те, щоб цього уникнути. Наприклад, повідомлення про формування особистих або родинних зв’язків всередині органу, конфлікту інтересів у колег. Щоб це стало чорною міткою для особи, яка це допускає. Коли це стане важливим для групи, коли ти станеш нерукопожатним, це один із методів як цього не допустити».
Комісія зауважила, що кандидатка подається на посаду керівника правоохоронного органу, де працюють майже 700 працівників, не маючи жодного досвіду, окрім, по суті, теоретичного та стратегічного.
«Питання керівника НАБУ не процесуальне, а адміністративне, менеджерське, управлінське та лідерське. Я знаю, що я вмію та можу відповідати за команду», – прокоментувала Плотнікова.
Сергій Гупяк
Очільник територіального управління Державного бюро розслідувань у Вінниці. Читав текст про мотивацію з папірця: «Мене надихає виклик вивести НАБУ на новий рівень. Гарна освіта, теоретичні знання, діяльність на посаді слідчого, розуміння роботи детективів, досвід керівництва в одному з найскладніших органів прокуратури, робота в ДБР на керівній посаді в територіальному управлінні у Вінниці, свої навички передає як тренер. Маю досвід публічних виступів та комунікацій із ЗМІ».
Коли члени комісії запитали про прояв лідерських здібностей. Гупяк розповів про свого підлеглого, який був розчарований у роботі ДБР, а через рік став кращим слідчим серед територіальних управлінь ДБР.
Комісія запитала, чому Гупяк вважає себе достойним увійти в трійку фіналістів. На що кандидат відповів так: «Директор НАБУ має бути багатогранним. Має вистачати досвіду в розслідуванні злочинів, процесуальному керівництві, злочинів з ознаками корупції. Вистачати має досвіду реалізації власних проєктів. По кожному із цих критеріїв мені є що сказати. Тому я вважаю себе достойним кандидатом».
Також Гупяк отримав у свій бік закид, мовляв, «ви з родиною живете не в Києві, ніколи не працювали в НАБУ. Дуже багато змін буде. Як з цим впораєтеся?»
Комісія намагалася визначити рівень знань Гупяка як слідчого й запитала, «які негласні слідчі дії ви використовували під час розслідування антикорупційних злочинів?» У відповідь той перерахував усі слідчі дії, «згідно із КПК». Описав кілька конкретних кримінальних проваджень, у яких він їх використовував.
На конкретне запитання про те, що саме Гупяк буде робити для того, щоб гроші на відновлення України не губилися, він відповів плутано: «Реагування на такі факти буде відповідно до закону й будемо реєструвати кримінальні провадження і розслідувати такі епізоди. У подальшому на підставі практики, здобутій на підставі розслідування – це сигнали й імпульси до державних органів, щоб змінити процедуру, змінити законодавство, порядок таким чином, щоб дані факти не повторювалися в подальшому».
Максим Ворвуль
Працює в територіальному підрозділі НАБУ в Харкові шість років. Мотивацією участі в конкурсі назвав бажання розбудовувати НАБУ: «НАБУ має відігравати провідну роль в антикорупційній політиці держави та хоче розвинути напрямок превенції вчинення корупційних злочинів».
Комісія багато розпитувала про те, як кандидат планує вибудовувати відносини з колегами. Запитували й про те, під час розслідування якого кримінального провадження йому вдалося проявити свої кращі якості. Ворвуль розповів про справу щодо керівництва обласної ради: «Через чітке планування ми змогли правильно спрогнозувати розвиток подій і досягли в ньому успіху».
На запитання про те, у чому він бачить ефективність боротьби з корупцією на сучасному етапі та як її можна підвищити, кандидат відповів розлого: «Це диджиталізація адміністративних послуг, які надаються громадянам України, зменшення повноважень щодо тиску на бізнес, більша прозорість у роботі державних органів, прозорість державних закупівель і покращення механізму їх реалізації, забезпечення невідворотності покарання».
Олег Опішняк
Працює в Офісі Генпрокурора у відділі внутрішньої безпеки, живе в Києві. Мотивацією участі в конкурсі назвав те, що «хотів би долучитися до того, щоб змінювати нашу країну».
На запитання про те, у чому він вважає себе експертом, по суті не відповів, обмежившись загальними фразами: «У мене значний досвід роботи в правоохоронних органах...».
Також комісія цікавилася: на думку кандидата, директор НАБУ має бути лідером чи адміністратором?
«Він має бути і лідером, і адміністратором, – відповів Опішняк. – Лідером – для того, щоб зосередити команду на важливих цілях, визначити пріоритетність. А адміністратором, менеджером він має бути для належного матеріально-технічного забезпечення інституції. Для покращення умов, у яких працюють працівники НАБУ. Це приміщення, лабораторії, місця для зберігання документів, кімнати для відпочинку. Це організація і створення підрозділів – кримінальні аналітики, розслідувачі-осінт».
Опішняк зізнався, що не володіє англійською мовою (а це одна з вимог до посад категорії «А», до яких належить і посада голови НАБУ): «Я в процесі вивчення. У школі вчив французьку, але вона мені в житті не знадобилася».
На запитання про ключові компетенції для директора НАБУ відповів, що це порядність, повага до інших людей.
«А як же лідерство, стресостійкість?» – обурилася комісія. «Так, і стресостійким директор теж має бути».
Розпливчасто прозвучала відповідь кандидата на запитання про те, яка модель комунікації у керівника має бути з кожним із тих, хто працює на спільний результат.
«Керівники можуть формувати певну культуру. Потрібно створити прозоре й доброзичливе середовище. Керівник має бути максимально доступним і до рядових детективів. Мені ще треба подумати, як би я це організував», – сказав Опішняк.
Роман Осипчук
З 2015 року працює в НАБУ на посаді керівника внутрішнього контролю. За штатом там 21 особа. Брав участь у конкурсах на посаду голови НАЗК, голови Бюро економічної безпеки, а тепер – на посаду голови НАБУ.
Описуючи свої досягнення в НАБУ, кандидат наголосив, що «у нас не задокументовано протиправних корупційних дій працівників НАБУ. І це не каже про погану роботу управління внутрішнього контролю. Це каже про гарну превенцію».
Розповідаючи про шляхи вдосконалення, коли йдеться про посаду директора НАБУ, Осипчук сказав: «Це має бути лідерство. Я хотів би вдосконалити взаємодію НАБУ з іншими правоохоронними органами. Тому що штат НАБУ невеликий для багатомільйонної країни. Не розкритий потенціал обміну оперативною інформацією. У цьому напрямку треба розвиватися більше. Я б зосередився на автоматизації аналітичного управління, отриманні механізму самостійного прослуховування».
На думку кандидата, найбільша проблема НАБУ сьогодні – це неможливість впроваджувати ті інструменти, які були заплановані антикорупційною стратегією через недосконалість фінансування.
Багато запитань було до роботи у відділі внутрішньої безпеки, в тому числі: «Ви моніторите спосіб життя детективів НАБУ. А хто ж контролює ваш спосіб життя?»
Також комісія зауважила, що кандидат написав дисертацію на тему «Адміністративно-правові заходи запобігання корупції в НАБУ», «але лише один із десяти параграфів роботи якимось чином стосується теми дисертації. Усе решта – про загальні речі. Хоча 17 положень наукової новизни там є – не всяка докторська дисертація стільки має».
Сергій Наумюк
Керівник оперативного підрозділу детективів НАБУ чисельністю понад тисячу осіб. У правоохоронних органах працює все життя. З 2015 року почав працювати в НАБУ, був одним із засновників напряму оперативної роботи.
Під час вступного слова прочитав із папірця, що прийшов на конкурс, «щоб реалізувати свій професійний досвід та стратегічне бачення в боротьбі з корупцією для розбудови демократичного суспільства європейського зразка». Наголосив, що взяти участь у конкурсі його надихнула підтримка колективу.
Кандидат розповів, що в разі свого обрання головою НАБУ пріоритетом стане розгортання повноцінної оперативної системи попередження та виявлення на ранніх стадіях злочинів, віднесених до підслідності НАБУ, активізація агентурної роботи зі збільшенням присутності детективів у регіонах, впровадження нових підходів до організації ведення негласних слідчо-розшукових дій.
«Це вдосконалить процеси документування злочинної діяльності й досудового розслідування загалом», – підсумував Наумюк.
Як і кандидати, які не працюють в НАБУ, Наумюк говорив про необхідність провести внутрішній аудит, «щоб дізнатися про актуальний стан справ у різних підрозділах та розуміти, куди рухатися далі».
На запитання про комунікаційний план на посту директора чітко відповісти не зміг: «Щодо конкретних розслідувань, то потрібно звітувати про конкретні факти й досягнення. Повинен бути зворотний зв’язок у спілкуванні із громадськістю. Я бачу це таким чином».
Не зміг кандидат розлого відповісти й на запитання: «Як ви будете реагувати на критику суспільства у випадках, коли розслідування завершилося не з таким результатом, як очікувалося?» – «Це має бути чесно й відкрито».
А коментуючи план своєї взаємодії з журналістами-розслідувачами, сказав, що, коли із публікацій отримали інформацію, яка говорить про те, що на її основі можна почати розслідування, то «ми будемо вносити в досудовий реєстр такі розслідування і будемо проводити їх».
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
