Нові тренди у фармі: галузь вистояла і відновлюється, а українці обирають вітчизняні ліки
Попри значні втрати та проблеми воєнного часу гравці ринку відроджуються швидкими темпами і демонструють зростання продажів
Попри проблеми, спричинені повномасштабним вторгненням – пошкодження інфраструктури, втрату активів, ускладнення логістики, коливання курсу валют і подорожчання сировини, міграцію персоналу і споживачів, а ще й енергетичну кризу, – вітчизняна фарма вистояла і на кінець 2022 року почала відновлюватись. За даними Proxima Research, у грудні ринок навіть продемонстрував зростання у гривні на 7% порівняно з груднем 2021-го.
Ще однією позитивною тенденцією в галузі стало те, що за останній рік українці почали віддавати перевагу медпрепаратам вітчизняного виробництва перед іноземними: 8 з 10 компаній-лідерів за обсягом продажу ліків в натуральному вираженні на ринку у 2022 році – українські.
Разом з директором з корпоративних комунікацій фармацевтичної компанії «Дарниця» Василем Губарцем Mind розібрався в нових трендах у фармацевтичній галузі детальніше, з’ясував, як учасникам ринку вдалося не лише вистояти, але і в окремих випадках збільшити продажі, та що українській фармі необхідно для швидшого відновлення.
Як фармі вдалося «не виправдати» песимістичних прогнозів
Обсяг аптечного продажу ліків у 2022 році, за підрахунками Proxima Research, склав 103,9 млрд грн та 845,1 млн упаковок. У 2021-му ці показники становили 110,7 млрд грн та 1,1 млрд упаковок відповідно. По суті, роздрібний ринок скоротився на 6,1% у гривневому вираженні, тоді як з початку повномасштабного вторгнення експерти прогнозували падіння в 17–29%.
До того ж війна по-різному вплинула на обсяги реалізації у фармкомпаніях. Наприклад, роздрібні продажі компанії «Дарниця» у гривні, навпаки, зросли на 19,6%, що стало одним із найбільших показників приросту на ринку за рік.
У грудні продажі ліків майже повернулись до рівня січня 2022-го, а за грудень навіть зросли порівняно з аналогічним періодом 2021 року. Як це стало можливо в умовах повномасштабної війни?
Василь Губарець пояснив, що бізнес готувався до можливого вторгнення: «Ми в «Дарниці», наприклад, зробили запас сировини, що допомогло не «просідати» з виробництвом у перший місяць, поки налагоджувалися нові логістичні маршрути з-за кордону».
За його словами, допомагала галузі й держава: фармкомпаніям дозволили використовувати альтернативні субстанції для виробництва ліків, щоб уникнути дефіциту, на період воєнного стану було спрощено процедуру реєстрації та перереєстрації препаратів, дозволили відпускати ліки без вторинної упаковки, яка була в шаленому дефіциті.
«У перші місяці з ініціативи держави було створено робочі групи, що включали всіх ключових гравців галузі від аптек та дистриб’юторів до виробників. Ці групи збиралися на екстрені засідання онлайн», – додав Василь Губарець.
Зазначимо, що учасники ринку не припиняли роботу, незважаючи на всі втрати і перешкоди з початку війни. Навіть більше, компанії галузі з перших днів масштабної війни активно допомагали і продовжують допомагати ліками та медпрепаратами Силам оборони, закладам охорони здоров’я та волонтерам.
Попит очікувано змінився: що купують українці
Буквально за місяць-два після 24 лютого 2022 року виробники повернули попередні показники та оперативно перемкнулись на виготовлення ліків, яких потребували військові та цивільні: препарати для невідкладної госпіталізації, знеболювальні, кровоспинні, медикаменти для лікування хронічних захворювань та заспокійливі.
З липня по жовтень українці почали скуповувати йодовмісні ліки через хвилю новин про ядерну загрозу з боку росії. Випереджаючи попит, ще у травні «Дарниця» випустила препарат для захисту населення від радіації та передала 10,7 млн його доз на благодійні потреби.
«Добре, бо українське»
Позитивним трендом на фармринку стала зміна споживчих настроїв – покупці почали частіше обирати українські продукти, і ліки не стали винятком. Так, за підрахунками Proxima Research, 8 із 10 компаній-виробників з найбільшим за обсягом продажем в упаковках – вітчизняні.
Лідером 2022 року за кількісним показником стала «Дарниця» із часткою в 15,7%: кожна шоста упаковка лікарського засобу, продана в аптеках за цей період, її виробництва. За нею у першій п’ятірці розташувалися виключно вітчизняні виробники: «Фармак» (7,1%), Київський вітамінний завод (5,6%), «Артеріум» (5,0%), ТОВ «Здоров’я» (4,1%).
Коментуючи такий високий результат у воєнних реаліях, директор з корпоративних комунікацій «Дарниці» зазначив, що ключову роль в успіху зіграла згуртованість команди. Серед причин лідерства компанії Василь Губарець також назвав стійку горизонтальну модель управління, побудовану на засадах «антикрихкості», цифрову трансформацію підприємства, яка дозволила офісу одномоментно перейти в онлайн, та широку продуктову лінійку – близько 180 брендів та 400 найменувань ліків, – яка змогла задовольнити потреби споживачів.
Завдяки новому тренду українська фарма вперше за шість років починає відновлювати позиції на ринку. Якщо з 2016 року частка іноземних ліків у натуральному вираженні стабільно збільшувалась та до 2021 року зросла на 9,5% – з 25,5% до 35,0%, то у 2022-му практично не змінилася і склала 35,1%. Відповідно, обсяг роздрібного продажу вітчизняних ліків теж залишився відносно стабільним і попри воєнний стан впав лише на 0,1 в. п. – з 65,0% у 2021-му до 64,9% у 2022 році.
Загалом у структурі аптечного продажу всіх груп товарів (лікарські засоби, медвироби, косметика, дієтичні добавки) у 2022 році відзначається певний зсув у бік українських препаратів порівняно з показниками 2021 року: в упаковках – із 57,7% до 59,6%, у грошах – із 35,2% до 35,5%.
Як ми вже зазначили, обирати українське – помітний тренд не лише на ринку фармацевтичної продукції. З початком повномасштабного вторгнення купівельно-споживча поведінка в Україні кардинально змінилася: за даними дослідження компанії Gradus Research, 69% опитаних громадян заявляють, що свідомо обирають вітчизняну продукцію. До того ж 56% тих, хто почав купувати нові бренди під час війни, роблять це спеціально і свідомо – щоб підтримати українських виробників.
Зарубіжні виробники ліків заробляють в Україні більше за локальних
Натомість, у грошах відсоток аптечних продажів лікарських засобів залишається вищим у іноземних виробників, адже їх препарати зазвичай дорожчі. За цим показником в іноземних компаній 63,7% ринку проти 36,3% в українських. Водночас спостерігається незначне зниження продажу імпортних препаратів та збільшення частки вітчизняних (на 0,5%).
«Українські фармвиробники здебільшого орієнтовані на виробництво генериків – відтворення оригінального препарату, термін патентного захисту якого вже завершився. Через те, що це не оригінальна інноваційна розробка, випуск таких ліків не потребує гігантських інвестицій. Тому генерики здебільшого дешевші за іноземні аналоги, хоча їхня якість гарантовано така ж висока (всі основні виробники мають GMP-сертифікати ЄС)», – пояснив директор з корпоративних комунікацій «Дарниці».
Повністю виробляти тільки оригінальні препарати в українських виробників, на його думку, наразі немає гострої необхідності, бо головне завдання галузі – дати громадськості доступні якісні ліки. А ще розробка оригінальних формул потребує значних інвестицій і займає 10–15 років.
До того ж у 78% українців з лютого 2022 року впав рівень доходів, а 37% громадян й досі залишаються без роботи. За даними Gradus Research, це змушує 64% наших співвітчизників раціональніше ставитись до споживання.
Чого чекати далі та як прискорити розвиток?
У 2023 році експерти прогнозують зростання фармринку. Так, Proxima Research очікує збільшення обсягів продажу лікарських засобів у гривні: на 7% за песимістичним сценарієм та на 30% – за оптимістичним.
«Перспективи залежатимуть від багатьох факторів: характеру та інтенсивності бойових дій, повернення/неповернення людей з-за кордону, відсутності збоїв у поставках сировини і т. д. На ціни, своєю чергою, впливатимуть інфляційні процеси та валютний фактор, оскільки більшість сировини – іноземного походження», – пояснює Василь Губарець.
Пришвидшити відновлення фарми можуть інновації та диджиталізація процесів у галузі. Зокрема, збільшенню продажів сприятиме зростання обсягу e-commerce у фармацевтичному ритейлі. Наразі він становить 7,7 млрд грн, що відповідає лише 6% продажів.
Учасники ринку, серед іншого, зараз обговорюють продаж окремих безрецептурних ліків поза аптечними закладами, наприклад, на заправках чи в супермаркетах. МОЗ виступило з ініціативою про впровадження мобільних аптек. Йдеться про виїзну торгівлю медпрепаратами у важкодоступних районах та сільській місцевості, що, з одного боку, забезпечить населення ліками, а з іншого – розширить майданчики для реалізації фармпродукції.
Своєю чергою, директор з корпоративних комунікацій «Дарниці» вважає, що для швидшого відновлення галузь потребує подальших кроків назустріч із боку держави, на зразок включення галузі до списку стратегічних, як це сталося у липні 2022-го, та сформованої довгострокової стратегії розвитку.
«Суттєвим стимулом стало б надання першочергового пріоритету на користь лікарських засобів українського виробництва в закупівлях за кошти державного бюджету. Заміщення лікарських засобів іноземного виробництва не лише матиме позитивний ефект на ВВП та збільшить податкові надходження, а й дозволить збільшити зайнятість населення», – поділився ідеєю Василь Губарець.
