Рецепт від Board Talks: як зробити країну, охоплену війною, привабливою для інвесторів
І чому нам усім потрібно навчитися венчурним інвестиціям
Нещодавно Світовий банк збільшив свою оцінку потреб України у коштах на відновлення та реконструкцію щонайменше до $411 млрд. Одним із джерел фінансування потреб України на відновлення можуть стати іноземні інвестиції, але з цим наразі є проблеми, бо закордонні інвестори бояться заходити в країну під час війни.
Mind відвідав організований бізнес-спільнотою Board захід Board Talks, під час якого дізнався, як зробити Україну більш привабливою для інвесторів навіть під час війни, про інвестмайданчики та перспективні напрямки інвестицій від засновника бізнес-спільноти Board та Advanter Group Андрія Длігача та засновниці й керівної партнерки венчурного фонду TA Ventures Вікторії Тігіпко.
Технології, експорт і переговори: що потрібно Україні
«Існують інструменти, що дозволяють зробити Україну привабливою для інвесторів. І в цьому є логіка: в нас надто недооцінена країна, все, що ми робимо, недооцінене. Якби це була Польща, воно б вартувало у 3-7 разів більше: аграрний, будівельний бізнес тощо. Ми недокапіталізовані – відповідно, ми цікаві тим, хто хоче умовний екстариф у певний проміжок часу». (Андрій)
«Для таких інвесторів привабливими є:
• інструменти створення спеціальних зон максимального захисту, наприклад, «Дія.City»
• оподаткування, щоб айтішники залишалися тут. Переважна більшість клієнтів українських ІТ-компаній висунули вимоги: команди мають бути не в Україні. І принаймі половина команд, навіть найпатріотичніші, змушені або звільняти українців та набирати умовних філіппінців, або релокувати українців звідси. Просто немає більше клієнтури під це.
• страхування воєнних ризиків інвестицій в Україні». (Вікторія)
«Цю ідею додано до ідеї інвестнянь, якою опікується Ukraine Invest. Отже, великий інвестор отримує, окрім інвестнянь, можливість покривати воєнні ризики за рахунок інструментів Світового банку. Агенція MIGA займається страхуванням, їй виділено $30 млн на страхування українських ризиків». (Вікторія)
«Наразі нам потрібні не тільки гроші, а щоб міжнародні інвестори почали розглядати Україну, підшукувати проєкти і проводити переговори. Щоб цих переговорів було багато, і щоб ми мали, наприклад, на момент української перемоги попередніх домовленостей на 30-50 млрд прямих іноземних інвестицій. Переговори треба починати вже зараз. Друге, що потрібне Україні, – технології. Ти не хочеш ризикувати грошима, вкладай в Україну технології, дай обладнання, дай що-завгодно, нехай навіть не оновлене. Третє – експортні ринки: не хочеш інвестувати, то давай поки робити партнерство. Зробімо так, щоб твої можливості по Африці чи Європі були реалізовані в тому числі для українського виробника. Тоді в такий спосіб ми накопичимо в Україні фінресурс, який фактично може бути твоєю інвестицією: ти не вкладеш гроші, а даси можливості, за рахунок яких ми отримаємо фінанси для інвестування України, що буде і твоєю часткою також». (Андрій)
«Тобто, схем, ідей у нас багато, але щоб все це злітало, на рівні держави має бути бажання робити нову економічну політику: дії, які спрямовані на зміну податкової, митної систем, приватизацію, дерегуляцію і держзакупівлі. Ця інтенція має йти від прем’єр-міністра, від президента – і тоді воно піде вгору». (Андрій)
«Крім того, країна отримує кошти від Заходу, але, щоб мати право розподіляти їх, потрібно виконати умови – зменшити рівень корупції. Реперною точкою стане Лондонський донорський форум, який відбудеться наприкінці червня. Якщо до цього Україна доведе спроможність в некорупційний спосіб розподіляти гроші, то з 2024 року ми зможемо розраховувати на десятки доларів інвестицій, а з 2027 року, коли буде ухвалений новий бюджет ЄС, ми розразовуватимемо на десятки млрд. щорічної допомоги і інвестицій з Європейського інвестиційного банку і інших інституцій. До тих пір б’ємося над Fast Recovery – хоча б $9-10 млрд на цей рік. Держава знайшла 100 млрд грн, решту чекаємо від світу». (Вікторія)
Ключові фактори відбору стартапів
«Inventure Capital переживає зараз тяжкі часи, я б сказала, та все ж тільки у лютому цього року понад 18 млрд було інвестовано Inventure Capital у глобальні стартапи. Навіть попри те, що венчурні інвестори підняли $415 млрд у 2022 році, хоча планували $1 трлн, і що ми вже будемо зростати як венчурна індустрія. Але цього не стало через кризу, в які ми перебуваємо. Однак 18 млрд в лютому – це вже круто. Щоб ви не думали, що грошей в індустрії немає – вони є, і їх багато. Ми плануємо як Inventures інвестувати десь у 50 компаній щороку. Мабуть, цьогоріч уже трохи менше, але все одно темпів знижувати не будемо». (Вікторія)
«Ми, зокрема, продовжуємо інвестиції і в компанії засновані українцями, такі як Streamline та Utorg, що недавно додались до нашого портфелю. Компанії в які ми проінвестували раніше теж чудово ростуть попри макроекономічні складнощі. Наприклад, недавно до списку єдинорогів нашого портфелю додалася АІ компанія DeepL. Ми також активно піднімаємо наступний, третій фонд – зараз у процесі фандрейзингу і скоро плануємо перше закриття». (Вікторія)
«Ми переглядаємо в середньому 3000 стартапів на рік. Але до перегляду «очі в очі» доходять десь 500 стартапів на рік. Спочатку дивимося, хто ці люди, звідки стартапи до нас приходять. Ми не розглядаємо, на жаль, стартапи, які нам з партнерами сиплються з великою швидкістю на е-мейл – ми дивимося стартапи, які приходять нам з дуже теплого нетворку. І це, до речі, дуже важливий фактор, який треба враховувати. Є десь 1000 фондів, які щось важать на ринку Inventure Capital, і ми працюємо десь зі 100 фондів, які нам подобаються, яким ми віримо, з якими в нас є стосунки й партнерів яких ми знаємо. Це такий собі Peoples Business, і в нього не так просто заскочити». (Вікторія)
«Сьогодні прийшов час всім людям, яким цікаві інвестиції, робити їх самостійно й вивчати цю тему самостійно. І чим краще ви її вивчите, тим менші будуть помилки. Якщо ви не в змозі інвестувати у своє навчання, то краще цим не займатися, бо дуже багато скаму, фейку. Якщо ти не розумієш, що там відбувається, краще туди не лізти. Тому ми інвестуємо через наш теплий нетворк, який перевіряємо. 50% компаній приходять від наших фаундерів: ми їм довіряємо, бо вони рекомендують правильних людей». (Вікторія)
«Ми також створили майданчик, який дає можливість інвесторам-початківцям інвестувати у стартапи разом з нами. Це – ICLUB Global, ангельський клуб TA Ventures, учасники якого отримують можливість інвестувати у стартапи, які ми вже відібрали, перевірили, і в які інвестуватимемо ми самі. Наш клуб має локації в більше 14 країн, а його учасники проінвестували в сумі в 110+ компаній. Долучитися може кожен зацікавлений – таким чином, ми демократизуємо клас венчурних інвестицій та даємо простим інвесторам змогу інвестувати в стартапи, у які не попадають просто так – без десятилітнього досвіду і зв’язків з топовими гравцями на ринку».
ІнвестМайданчик = місце + гарантії
«Для ефективної роботи потрібні майданчики, де могли б зустрітися інвестори та шукачі фінансування на постійній основі. В Україні їх багато, але їхня ефективність надто мала. Тому ми й вирішили робити Neo.Market не просто як платформу для зустрічей, а як платформу, яка б дозволила так токенізувати проєкти, щоб хто завгодно, хто вірить у нього, міг увійти і так само легко вийти. Тобто, зробити це в токенізованому біржовому форматі, щоб спочатку учасники спільноти Board (а потім – і учасники інших спільнот) могли мати:
• систему довіри,
• систему аналітики
• систему легкого входу й виходу». (Андрій)
«Наприклад, існує інвестклуб з сотнями учасників, в якому немає системи довіри. Відповідно, мода пішла – і всі проінвестували в «Оптик 1st» або щось подібне. Ми попереджали: ні, люди, там нема математики, не йдіть туди! Але, як характеризує Вікторія негативні приклади: про яку математику мова, якщо там «вау-вау-вау». Щоб такого не було, ми створюємо систему довіри на кшталт того, що є в будь-якій біржі, щоб хтось міг викупити вашу частку, якщо ви хочете вийти. Ми зараз якраз працюємо над тим, щоб такий баланс був у Board». (Андрій)
«Зокрема, ми думаємо про те, щоб за рахунок грантів мати можливість частково фінансувати нові проєкти бордівців, і це буде «подушкою», якщо не знайдеться фінансування всередині». (Андрій)
«Токенізація бізнесів в Україні йде повним ходом. Але масовою вона стане, коли буде створене і почне працювати законодавство в Україні, а це поки що поставлено на паузу. Чому? Чи не тому що світ не хоче бачити Україну лідером у сфері визнання віртуальних активів?» (Андрій)
Про future foods
«Основний напрямок моїх інвестицій – Future foods, бо я вірю в цей напрямок якнайбільше. Біда лише в тому, що в Україні немає технологій. Вони на дуже початковому рівні. Не змогли ми поки напроєктувати їжу, яка була б смачніша за домашню чи ресторанну». (Андрій)
«Думаю, це справа 2-3 років. Але заміна альтернативними протеїнами традиційних відбудеться десь на стику 2026-2027 років, коли перевага буде на боці альтернативних протеїнів. Відбудеться це на ринку Штатів та Європи. Основою для альтернативних протеїнів може бути соя, горіх, квасоля чи картопля. У Бельгії врожайність картоплі вдвічі вища з гектару, ніж в Україні. До речі, значна кількість картоплі, що ми купуємо в супермаркетах, – бельгійська, а не українська. Тож поки що Україна не підійшла до того, щоб бути сучасною світовою житницею. Але ми рухаємося в цьому напрямку». (Андрій)
«Є й системні великі компанії, які інвестують у глибинну переробку, але це самі початки. Навіть Укрпромінвест, Кернел чи Астарта ще перебувають на більш високих сходинках у глибинній переробці. Поки “спалити все, що ми не продали”, і взяти з цього там щось у вигляді теплової енергії – це, звичайно, не те, що треба робити. Чомусь турки купують українську мелясу, хоча в Україні вважається, що ефективне логістичне плече для неї – 70 кілометрів. А турки купують за сотні кілометрів, щось вони знаходять в ній, що не вичавили ми». (Андрій)
Будівництво в Україні – сфера Шредінгера
«Я вирішив для себе, наприклад, підійти до будівництва з позиції пошуку ключових точок: що ними стане, коли почнеться відбудова України і сюди прийдуть гроші? Нестача в людях, логістиці, будівельній техніці, будматеріалах. Я подивився, чим можу займатися – будівельні матеріали, бо якщо в Україні нічого не злетить, я зможу продавати їх назовні, а значить, мені треба знайти ті будматеріали, які технологічно будуть найкращі. Відповідно, я шукаю такі проєкти та інвестую в них. Критичною точкою буде виробництво вікон – в нас це точно буде великою проблемою, бо немає власного скла, потрібна нова арматура». (Андрій)
«Будівництво в Україні – це сфера Шредінгера: або туди входиш і маєш всі гроші світу, або не маєш взагалі». (Андрій)
«Україна втратила 100 000 домівок, і що ми придумали: розгорнули кластер модульних будинків Ukrainian Wooden Houses Cluster, щоб запропонувати таку бізнес-ідею і міжнародним фондам, і українському бізнесу. Ми не знаємо, де мешкатимуть українці, тому ми не можемо будувати щось стале. Але можемо будувати модульні будиночки, з якими можна переїжджати – це буде набагато легше. Більше того, держава колись поверне гроші. Модульний дім для родини можна створити прямо зараз: як інвестор проінвестувати це чи зробити благодійний внесок для певної родини. Потім держава поверне їм гроші, вони його викуплять, а інвестор може ще й заробити на цьому». (Андрій)
«Поки ця ідея лише на старті, і ми бачимо, що основні продажі будуть на Захід, а не в Україну. Тому ми маємо запасну бізнес-модель. А якщо орієнтуватися лише на будівництво в Україні, тут точно включається елемент Шредінгера: ти нічим не керуєш, можеш лише чекати того, що гроші прийдуть одні, без будівельних компаній з Туреччини і Польщі, що гроші дадуть нам для будівництва». (Андрій)
«100 млрд виділено на агенцію, яку очолив Мустафа Найєм, але це переважно інфраструктурні гроші. А за нашими підрахунками, знадобиться близько $100 млрд на відновлення й подальшу модернізацію житлово-комунального господарства». (Вікторія)
«Я переконаний, що нам усім доведеться навчитися венчурним інвестиціям. Тому що як би ми не вибудовували нашу систему захисту через інвестиції у власний бізнес, у власні компетенції чи у захисні активи на кшталт нерухомості, все одно настає момент, коли новий світ і нові правила вимагатимуть від нас вміння працювати з новою реальністю. І в цій новій реальності краще навчатися разом, намагатися зрозуміти, як жити в цьому гейміфікованому світі, світі блокчейну, світі віртуальному, світі, де навіть такі традиційні людські технології, як їжа і медицина, взагалі значать щось інше». (Андрій)
«Відповідно й нам навіть у наших бізнесах доведеться ставати венчурними інвесторами, випробовувати нові бізнес-моделі, перевіряти, чи варто купувати нові компанії на ринках. А для цього потрібно розвивати компетенцію у венчурних інвестиціях. Саме тому ми недавно запустили ICLUB Academy, де кожен учасник нашого ангельського клубу може дізнатися більше про венчурні інвестиції та суттєво підвищити свою компетенцію». (Вікторія)
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
