Акценти тижня: аграрна криза, дружба Китаю з росією та реформаторські пориви євробюрократів, які не можуть домовитися про нові санкції проти кремля

Mind продовжує цикл публікацій під загальною назвою «Акценти тижня». У ньому ми висвітлюємо головні події, що напередодні сколихнули світове співтовариство та мають відчутний вплив на економіку не лише окремих держав, а й цілих регіонів. Цього разу випуск нашої інформаційної добірки присвячено ембарго на українську агропродукцію від західних партнерів, впливу економічного піднесення в Китаї на експорт російського палива та новій хвилі законодавчих ініціатив ЕС, яка оминула антиросійські санкції.

Аграрна криза та можливості її подолати

У той самий час, коли росія вдалася до шантажу відносно поставок українського збіжжя Чорним морем, вітчизняний агросектор стикнувся з черговою проблемою. Блокаду влаштувала група східноєвропейських країн, нарікаючи на збитки своїх фермерів через конкуренцію з боку українських імпортерів.

Першою заборону на імпорт зерна та інших агропродуктів з України оголосила Польща. Прем’єр-міністр Матеуш Моравецький обґрунтував це страхом «залишити вітчизняних фермерів без підтримки».

Невдовзі приклад Варшави наслідували також Угорщина та Словаччина – щоправда, вони заборонили лише продаж українських агропродуктів на внутрішньому ринку, тоді як Польща заблокувала ще й транзит.

Однак, попри офіційні пояснення східноєвропейських урядовців, західні експерти вбачають справжню причину обмежень не в добробуті тамтешніх виробників, а в політичних амбіціях керівних партій країн-заколотників. Видання Politico звернуло увагу, що чинні політичні лідери Польщі та Словаччини саме готуються до виборів, де підтримка аграріїв відіграватиме ключову роль. За таких обставин уряди держав намагаються залучити увагу – і кошти – Брюсселя заради чергової хвилі субсидій для аграрної галузі.

Експорт українського зерна та інших агропродуктів «коридорами солідарності» є необхідною умовою функціонування не лише українського сільськогосподарського сектору, але й національної економіки взагалі. За підсумками 2022 року, збут агропродукції становив найбільше джерело доходів України, навіть попри морську блокаду росією в перші місяці війни. Крім того, скорочення експорту з України загрожує глобальній економіці нестачею продуктів первинного сектору та інфляцією. Особливо гостро проблема стоїть для регіонів, що розвиваються, як-от Близький Схід і Африка. Згідно з дослідженням Університету Единбурга, яке цитує The Conversation, подальше зростання цін на їжу та інші продукти агропромисловості може призвести до додаткових 1 млн смертей серед тамтешнього населення.

У березня Єврокомісія вже виділяла незадоволеним країнам кошти для підтримання фермерських господарств, однак їм цього видалося замало. У відповідь Брюссель у заяві на початку тижня рішуче засудив односторонні дії держав блоку, підкресливши виключне право Єврокомісії приймати економічні рішення. Єврочиновники також погодились на деякі умови бунтівників. Зокрема, вони розблокувати додатково понад 100 млн євро допомоги для фермерів та, як пише Reuters, вирішили накласти обмеження на імпорт злакових з України.

Бунт західних сусідів України висвітлив й ширшу проблему – це політична єдність ЄС. Financial Times підкреслює необхідність злагодженого прийняття рішень всередині блоку для вирішення найсуттєвіших питань, як-от майбутнього включення України до ЄС. Подальші суперечки загрожують послабити владу Брюсселя, що може призвести до додаткових збитків Євросоюзу і зіграти на руку росії у війні.

Тандем Китаю та росії

Після декількох місяців спекуляцій інвесторів, Китай, схоже, нарешті почав оговтуватися від збитків, завданих країні політикою «зеро-ковіду». Зростання ВВП в І кварталі 2023 склало 4,5% – це на 2,2% вище порівняно з аналогічним періодом минулого року.

Найкращу динаміку показав сектор ритейлу, а також деякі галузі, що найбільше постраждали внаслідок карантинних обмежень у 2022 році, – ресторанний бізнес та послуги з доставки їжі. Часткове оздоровлення продемонстрував і сектор нерухомості.

Одним з наслідків зростання економічної активності в Китаї став стрибок у споживанні енергії. Так, останній звіт МЕА прогнозує цьогоріч рекордні обсяги світового споживання нафти виключно за рахунок китайського попиту.

Через це зросли й обсяги імпорту до Піднебесної російської нафти. Тоді як одні споживачі продовжують скуповувати «чорне золото» держави-терориста зі значною знижкою, ціна імпорту в Китаї та Індії в квітні в середньому перевищувала встановлену членами «Великої сімки» стелю $60 за барель, повідомляє Reuters. Як пише агенція, найбільші нафтопереробні компанії Китаю починаючи з березня цього року стабільно нарощували обсяги імпорту російської нафти Urals та ESPO. Подібне пожвавлення попиту штовхає рф збільшувати виробництво пального навіть попри чергове урізання видобувних квот картелем OPEC+, що сталося на початку квітня.

Збитки росії підсумовує згаданий вище звіт МЕА. Його експерти підрахували, що в березні цього року країна-агресор отримала за нафту на 43% менше доходів, ніж за той самий період у 2022-му. Тож особливо радіти кремлю не слід.

Водночас, як повідомляє The Economist, під питанням економічне майбутнє і самого Китаю, де проблеми депопуляції, внутрішнього боргу та боротьби влади з місцевою технократією постали як ніколи гостро.

Реформаторські пориви і обмеження

Попри розбіжності, Європарламент минулого тижня узгодив дві стратегічні ініціативи.

18 березня головний законодавчий орган ЄС запровадив новий механізм підтримки європейського кліматичного плану Fit for 55. Досягнення кліматичних цілей регіону спиратиметься на реформу наявної Схеми торгівлі викидами (ETS), яка передбачатиме зниження рівня допустимих парникових викидів промисловістю.

Було також погоджено зміни до СBAM – механізму підвищення тарифів на сировину, імпортовану до ЄС з третіх країн.

Нові інструменти мають почати діяти з 2026 року. Потім правила гри для європейських виробників щороку ставатимуть жорсткішими, так само як і їх зобов’язання щодо декарбонізації. Проте бізнес може розраховувати на фінансову підтримку. Європарламент ухвалив створення до 2026 року Соціального кліматичного фонду, до якого планується залучити до 65 млрд євро.

Ще одне важливе рішення ЄС стосувалося міграційної реформи.

Нелегальна міграція з Африки, Близького Сходу та інших регіонів давно є яблуком розбрату серед європейських країн. Серед найбільш невдоволених, як піше Associated Press, Італія, Греція та Мальта. За даними європейського прикордонного агентства Frontex, у першій половині 2022 року кількість нелегальних перетинів кордону зросла майже вдвічі порівняно з першою половиною 2021 року. Згідно з новим планом, відтепер кожна країна ЄС повинна самостійно вказувати кількість мігрантів, яку вона готова прийняти протягом року. Такий підхід має зрівняти відповідальність членів Євросоюзу.

А от довгоочікуваного розширення санкцій ЄС проти росії, на жаль, не відбулося. Як повідомляє Fіnancial Times, європейські політики не здатні дійти згоди щодо обмежень на імпорт ядерного пального з рф, доступ якого на європейський ринок лишається вільним. Це є свідченням того, що економічна стратегія Євросоюзу залишається інертною.