Лісова братва: що виявила ТСК у роботі лісгоспів і чому, власне, ліс тут вторинний
Уже пів року депутати напрацьовують пропозиції щодо реформи лісової галузі. Слабке місце лише одне – реалізує її Микола Тищенко
Тимчасова слідча комісія (ТСК) «Нацресурс», яка вже пів року вивчає стан справ у лісовій галузі, подала проміжний звіт про результати своєї діяльності. 27-сторінковий документ, який був опублікований на сайті Верховної Ради 19 квітня, фіксує масштабні порушення, які, проте, складно назвати такими, що шокують. За пів року ТСК, що складається з 11 народних депутатів, виявила, що в лісовому господарстві України існують незаконні рубки, зниження класу деревини й нелегальний експорт.
Усі ці сумні проблеми існують не один десяток років і частково від початку закладені в архітектуру індустрії. Причина в тому, що законодавець – свідомо чи ні – закріпив дублювання функцій, конфлікт повноважень та економічний канібалізм у лісовому господарстві.
Робота ТСК збіглася з практичною імплементацією чергової реформи лісової галузі, у рамках якої активи лісгоспів передаються до холдингу «Ліси України», тоді як за регулятором – Держлісагентством – залишається лише бюрократична функція. Цей фактор також вплинув і навіть визначив роботу ТСК.
Mind розбирався – з чим пов'язаний такий великий інтерес до лісової галузі і взагалі ресурсних індустрій під час війни та чому серйозні факти можуть виявитися безглуздими за формою.
Disclaimer. Редакція вважає за потрібне уточнити, що не ставить під сумнів необхідність трансформацій у лісовій галузі та припускає, що пред'явлені звинувачення в зловживаннях усередині неї є справедливими. Проте процеси, які спостерігаються останніми місяцями навколо лісового господарства країни, можна зарахувати до жанру «жаба і гадюка», де, як відомо, немає позитивних героїв; версію, що має місце банальна боротьба за потоки, ми, зрозуміло, відкидаємо.
Що являє собою сьогодні лісова галузь України? На ліси припадає 15% території України, а до ескалації 24.02.22 фігурувала цифра 17%.
Лісову галузь було децентралізовано ще до того, як це стало мейнстримом. Реальний контроль за лісокористуванням здійснювався на місцях, і не завжди легальними методами. Керівник лісгоспу – традиційно один із найвпливовіших людей у регіоні, нарівні з прокурором та головою районної адміністрації. Водночас столичні чиновники були надто далеко й змінювалися надто часто, щоб ставитися до них серйозно.
7 вересня 2022 року Кабінет Міністрів ухвалив постанову «Деякі питання реформування управління лісовою галуззю», яка набула чинності 10 вересня. Нею було створено Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» – правонаступник майна, прав та обов'язків спеціалізованих державних лісогосподарських підприємств (лісгоспів), що підпорядковуються Держлісагентству.
Таких лісгоспів налічується 158 – у процесі реформи вони набули статусу філій, здебільшого зберігши той самий штат і керівництво. У такий спосіб було знижено суб'єктність на місцях і централізовано управління господарською діяльністю, яка замикається на ДП «Ліси України».
При цьому в галузі все одно зберігається двовладдя, оскільки регіональні управління Держлісагентства відповідають за здійснення держполітики в галузі та контролюють лісокористувачів. Арбітром між цими вертикалями виступає центральний орган виконавчої влади – Держлісагентство.
Генеральним директором ДП «Ліси України» планується призначити Юрія Болоховця, який зараз очолює Держлісагентство та входить до орбіти заступника голови ОП Ростислава Шурми.
У чому основна мета реформи? Заявлена – реалізація давно назрілих змін у лісовій галузі, скасування корупційної складової, обілення господарської діяльності.
Та, яку припускають, – централізація управління та контролю для концентрації отримання корупційної ренти.
Перспективна – теоретично замикання активів на держпідприємство дає можливість передати частину їх на приватизацію через Фонд держмайна. Ця версія добре заходить обивателю, особливо якщо посилити її обіцянками «знелісування» внаслідок передачі лісів у приватні руки.
У проєкті закону України «Про особливості управління об'єктами державної власності в лісовій галузі та порядок утворення та діяльності спеціалізованого державного лісогосподарського акціонерного товариства «Ліси України»», що розміщено на сайті Держлісагентства, чітко зазначається, що 100% акцій акціонерного товариства «Ліси України» належать державі. Акції товариства не підлягають приватизації.
Коли була сформована ТСК «Нацресурс»? Відповідну постанову No2686-IX Верховна Рада ухвалила 18 жовтня 2022 року. Повна назва ТСК – з питань розслідування можливих фактів неефективної діяльності Державного агентства лісових ресурсів України, Державного агентства водних ресурсів України та Державної екологічної інспекції України, їх територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери їх управління, які могли призвести до зменшення надходжень до державного та місцевих бюджетів.
Головою ТСК призначили народного депутата від партії «Слуга Народу» Миколу Тищенка.
То що саме виявила ТСК? Звіт містить багато ефектних цифр. Настільки ефектних, що мимоволі виникають сумніви щодо штучності їх формування. Проте:
- кожна друга рубка при лісозаготівлі не контролюється державними органами, тобто здійснюється нелегально. За різними експертними групами ризик виконання технологічного процесу лісозаготівлі – у межах 39–60%;
- на рівні апарату Держлісагентства, ДП «Ліси України» і територіальних органів процвітає корупція;
- порівняння фінрезультатів ДП «Радомишльське ЛМГ» і результатів аналогічного підприємства приватної форми власності сформувало чітке бачення ознак системних кримінальних схем у галузі:
- заниження сортності деревини;
- продаж на експорт лісоматеріалів за ціною, втричі нижчою від ринкової;
- продаж вторинної продукції переробки деревини (відходів) за ціною, нижчою у 20 разів за ринкову.
- потенціал галузі – майже 900 млрд грн на рік. Відповідно до звіту «середні обсяги рубки лише за офіційною статистикою становлять 20 млн кубометрів на рік, з них 9,8 млн куб. м переробляється державними підприємствами ЛГ та продається. Реалізація 9,8 млн куб. м за ринковою ціною принесла б бюджету 495 млрд грн. А оскільки, на думку експертів, на рівні держави має місце прихований перевихід продукції у розмірі ще 15 млн куб. м, вартість переробки та реалізація якої за ринковою ціною оцінюється ще у 386 млрд грн».
Проте замість 881 млрд грн торік Держлісагентство отримало 23,3 млрд грн доходу від продажу лісопродукції, тобто в 40 разів менше.
Повний текст звіту – за посиланням.
Як сприйняли ці висновки? Насамперед буде справедливим зазначити, що Миколі Тищенку не відмовиш у хоробрості. З огляду на небезпідставні чутки про кримінальність лісової галузі мало знайшлося б охочих прогулятися з інспекцією лісгоспами. Можливо, він був просто не в курсі рівня небезпеки, оскільки навряд чи глибоко обізнаний у темі лісового господарства.
Однак неоднозначний імідж цього депутата не сприяє підвищенню статусу будь-якої роботи, що проводиться ним, на що йому регулярно й вказують коментатори.
Крім того, підлітковий стиль комунікацій голови ТСК складно порівняти із серйозною інспекцією в одній із найскладніших галузей національної економіки.
«За 30 років незалежності нога депутата сюди не ступала…», «Довіряти та розподіляти повноваження – такий принцип був також і в моєму бізнесі, у Майстер-Шефі», «Безлад , всі триски та залишки гниють , а потім в ґрунтові води!! Травлять мій народ. Ні так не буде, так не хоче Презедент» (авторські орфографія та пунктуація збережені. – Mind), постійні посилання на главу держави та драматичні оповідання з фотофіксацією, як він особисто переслідував чорних лісорубів «7 км пішки, 5 з яких по крутому підйому, та ще й у дощ» читаються як комікс, і навіть лояльному читачеві їх складно сприймати серйозно.
Хто, на думку представників ТСК, у всьому винен? Як пише Микола Тищенко в себе у фейсбуці, за системні проблеми галузі несе відповідальність голова Держлісагентства Юрій Болоховець, який очікує переведення в ДП «Ліси України», і його куратор в ОП Ростислав Шурма, які провалили лісову реформу президента Зеленського.
Тобто вийшли на себе? «Вони» не однорідні, тож ні.
У Миколи Тищенка теж є не чужі люди в ОП – це його кум Андрій Єрмак. І він може мати відповідну кандидатуру на посаду голови лісового монополіста.
Яка оцінка нелегального сектору в лісовому господарстві? За даними, які озвучили члени ТСК, незаконне вирубування лісів еквівалентне $780 млн на рік. Микола Тищенко в себе у фейсбуці озвучував явно нереальну цифру – $40 млрд на рік, які йдуть до рук «лісової мафії».
Ще одна оцінка втрат для економіки – $300 млн.
Що це за президентська лісова реформа, яку, на думку ТСК, провалило Держлісагентство? У вигляді цілісної концепції її немає, це лише розрізнені заяви, розраховані на миттєвий ефект. До таких належать «мільярд дерев» і програма «Зелена країна».
Посилаючись на ці заяви, можна реалізувати безліч проєктів, у тому числі на користь особистому збагаченню.
Як коментують висновки ТСК самі лісники? Держлісагентство надало розгорнуті коментарі щодо висновків ТСК. І це – шедевр інтелектуального приниження.
За формою перевірки: робота ТСК «супроводжувалася неетичною поведінкою деяких її членів стосовно працівників лісових господарств. Лісники зверталися з численними скаргами на образи, приниження людської гідності, погрози, залякування, незаконні вимоги деяких членів комісії».
Повірити в це нескладно з огляду на манеру спілкування Миколи Тищенка.
Щодо суті викладених висновків перевірки, то в Держлісагентстві вважають їх «безпідставними, непідтвердженими та недостовірними». Одним з основних результатів проміжного звіту ТСК є розрахунок так званого потенціалу доходів по галузі на рік, ті самі 900 млрд грн. Висновок ґрунтується на порівнянні доходу філії ДП «Радомишльське ЛМГ» від переробки лісопродукції з доходом ТОВ «ХХХ» і масштабованому на галузь.
ТСК стверджує, що ДП «Радомишльське ЛМГ» продає на експорт лісоматеріали за ціною втричі нижчою за ринкову, а вторинну продукцію переробки деревини (відходів) за ціною в 20 разів нижчою за ринкову.
Проте ДП «Радомишльське ЛМГ» взагалі не продає лісоматеріали на експорт. Уся продукція – оброблена й необроблена деревина – реалізується через українську біржу за ринковою ціною.
«З наведеного ТСК розрахунку випливає, що ДП «Радомишльське ЛМГ» отримає на переробці куба деревини майже у 20 разів більшу суму, ніж приватний переробник. На якій підставі в такому разі ТСК звинувачує філію ДП «Ліси України» у неефективності та ще й масштабує це звинувачення на всю галузь?» – йдеться в коментарі Держлісагентства.
А згадане у звіті зразково-ефективне ТОВ «ХХХ» працює у Дніпропетровській області, займається будівельно-монтажними роботами (за 2022 рік підприємство отримало 35 300 грн збитків).
Також не збігаються з реальністю цифри переробки деревини. Річний обсяг переробки філіями ДП «Ліси України» становить не 9,8 млн куб. м, як стверджує ТСК, а менше мільйона кубів. Наприклад, у І кварталі 2023 року ДП «Ліси України» реалізувало 106 000 куб. м пиломатеріалів, отримало 607 млн грн. Реалізація 100% обсягу обробленої деревини здійснюється філіями підприємства через біржові аукціони.
«Фінальні викладки авторів звіту взагалі складно коментувати. Це вже поза здоровим глуздом. Що й на що множили експерти-аналітики ТСК, щоб отримати майже 900 млрд грн доходу? Звідки взялися 15 млн куб. м додаткової деревини? Чи можуть члени ТСК пояснити, як приховати близько мільйона залізничних вагонів із лісом? Це складно назвати маніпуляцією чи фейком. Це божевілля», – йдеться у відповіді.
Повний текст коментаря – за посиланням.
Чого чекати далі? Поки голову ДП «Ліси України» не призначено, кабінетні війни за це крісло триватимуть. ТСК може працювати дуже довго, «перевіряючи» чи намагаючись взяти під контроль будь-які навколоекологічні ресурси.
Проте, навіть якщо відкинути кадрову мету, перевірки недаремні, оскільки дозволяють частково розкрити проблеми галузі та хоч і факультативно, але розв'язати їх.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
