Турецький розлом: як позначиться на Україні перемога чи поразка Ердогана у президентських перегонах
Третім варіантом може стати політична криза, якщо один із кандидатів відмовиться визнати програш
Цієї неділі, 14 травня, у Туреччині пройдуть президентські та парламентські вибори. Переможець очолюватиме Турецьку республіку до 2028 року. Україна має причини особливо пильно стежити за перебігом виборчого процесу. Туреччина – активний учасник дистанційних російсько-українських аграрних перемовин і гарант дотримання домовленостей на Чорному морі.
Символічно, що вибори відбуваються за кілька днів до того, як – на думку російської сторони – закінчується дія «зернового коридору» або, інакше, Стамбульської угоди, у рамках якої Україна отримала можливість експортувати сільгосппродукцію, підтримати економіку та забезпечити стабільність національної валюти. На сьогодні вже експортовано 30 млн тонн агротоварів – лише на 10% менше, ніж минулого довоєнного сезону.
Напередодні турецьких виборів росія максимально посилила блокування роботи цього каналу, даючи зрозуміти, що умови його роботи можуть бути оновлені залежно від результатів на виборчих дільницях.
Основних кандидатів на президентську посаду Турецької Республіки два. Перший – чинний глава держави Реджеп Тайїп Ердоган, який перебуває при владі вже понад 20 років, з них останні вісім – у статусі президента. Його суперник – Кемаль Киличдароглу, лідер Народно-республіканської партії, висунутий об'єднаною опозицією.
Згідно з поточними рейтингами, опозиціонер випереджає нинішнього президента на кілька процентних пунктів – 48% проти 45%. Цього мало для беззаперечної перемоги, тому майже гарантовано фінальний результат буде зрозумілим лише наприкінці травня, після другого туру.
Mind розбирався: до чого слід бути готовою Україні в разі перемоги одного та другого кандидата?
Наскільки взагалі «українське питання» було помітним у передвиборчій риториці? Тема України точно не була ключовою і навіть значущою у передвиборчий період.
Громадян Туреччини хвилюють більш приземлені питання: рекордна інфляція (72% у 2022 році), економічна криза, що наростає, і ціни на продукти харчування. Невипадково одним із предметів пікірування кандидатів стали ціни на цибулю, які досягли $4 за кілограм – Киличдароглу навів їх як приклад провальної політики нинішнього президента.
Ще одна тема, яка активно експлуатується, – подолання наслідків катастрофічного землетрусу 6 лютого 2023 року. Також предметом гострих дискусій стало скорочення повноважень президента та релігійні аспекти. Загалом – не до України.
І, оскільки українське питання публічно кандидатами не дискутувалося, це ускладнює прогнозування їхніх дій після перемоги.
Проте – чи можна спрогнозувати, як розвиватиметься ситуація навколо «зернового коридору» після виборів? З великою імовірністю можна припустити, що, коли Ердоган збереже свою посаду, Україна збереже можливість морського експорту.
Для нинішнього президента Туреччини Стамбульська угода – елемент престижу, приклад його перемоги та значущості на міжнародній арені. Тож сприймається як особисте досягнення, яким воно, безперечно, і є. Недаремно турецькі ЗМІ називали Стамбульську угоду виключно «президентською». Отже, якщо Ердоган збереже свою посаду, він доб'ється пролонгації коридору навіть без урахування думки росії із цього приводу – як уже було восени 2022 року.
Водночас його конкурент навряд чи зможе зі старту гарантувати виконання стамбульських домовленостей – та й загалом навряд чи це питання, до якого він не причетний, буде його беззаперечним пріоритетом. Також треба враховувати, що Кемаль Киличдароглу навряд чи має прямий контакт із владіміром путіним: він, навпаки, дорікав на зайву близькість із російським лідером нинішнього турецького президента.
Тобто Ердоган – вигідніший для України переможець? Ні, але зрозуміліший.
А що з виборами до парламенту? Згідно з опитуваннями, жодна з партій не набирає «монобільшості», що робить постать президента ще більш значущою.
Тобто результат виборів не визначено? Ні, розрив між основними кандидатами перебуває у межах статистичної похибки.
Ердоган докладає всіх зусиль, щоб нівелювати його. Так, за тиждень до виборів він заявив про підвищення зарплат держслужбовцям на 45% до мінімальних $770 – воно стосуватиметься близько 700 000 осіб у 2023~2024 роках.
Також обіцяно збільшити на 70% оплату понаднормової роботи, на 8% – оплату нічної роботи та підвищити на 10% забезпечення ветеранів. А ще вдалися до відверто комуністичні обіцянки: безплатний газ для населення. «Промоакцію» уже запущено: громадяни Туреччини нещодавно отримали нульові газові платіжки за квітень.
Чи можливий третій варіант результатів виборів? Так. Представник опозиції може виграти з мінімальною перевагою – і це дозволить чинному президенту заявити про фальсифікації, порушення та не визнати поразки.
Це занурить країну в політичну кризу. До її врегулювання будь-які українські питання розглядатимуться за залишковим принципом.
Наскільки ймовірний такий сценарій? Про його ймовірність почали говорити після заяви міністра внутрішніх справ Туреччини Сулеймана Сойлу, який сказав, що президентські вибори можуть бути використані Заходом для політичного перевороту.
Що відбувається із «зерновим коридором», поки триває виборчий процес? Він працює на мінімумі пропускної можливості, і без того невисокої.
Російська частина інспекційної групи на Босфорі припинила приховувати свої наміри дочекатися результатів виборів – і фактично блокує вхід та вихід суден. Погана новина в тому, що до остаточного результату – тобто 28 травня – темп 1,5 корабля на добу, найімовірніше, збережеться.
Цього тижня в Туреччині відбулися переговори на рівні представників транспортних і військових відомств трьох країн, а також представників ООН. Виразного результату вони наразі не принесли.
Чого чекає росія від турецьких виборів? Як і для України, збереження при владі Реджепа Ердогана формує для рф зрозуміліший сценарій розвитку подій і переговорних стратегій.
Але «зерновий коридор» для росії вторинний; значно більше, судячи з буденної риторики прокремлівських експертів, російську владу хвилює «гарантування безпеки Криму», якщо фігура турецького президента зміниться.
Кемаля Киличдароглу в рф вважають «відверто прозахідним» – внаслідок його правління контингент НАТО в Чорному морі може суттєво збільшитись.
Безвідносно до Туреччини – чого хоче рф в обмін на продовження «зернового коридору»? Фактичного виконання своєї частини Стамбульських угод – тобто впровадження режиму найбільшого сприяння торгівлі своїм (і краденим українським) зерном і добривами. Це передбачає розблокування роботи россільгоспбанку та перепідключення його до системи SWIFT. Також серед вимог – відновлення роботи аміакопроводу Тольятті – Одеса. Чому для росіян це важливо, Mind писав тут.
Які ще зрушення можливі в разі зміни влади в Туреччині? Скорочення масштабів допомоги росії в обході санкцій, яку сьогодні пропонує Туреччина.
Припинення чи гальмування розвитку економічних зв'язків між країнами.
Зміна ролі Туреччини як посередника у воєнних конфліктах – не лише з Україною, а й із Сирією.
Підтримка України під час вступу до НАТО.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
