Другий фронт: скільки допомоги отримує Україна з-за кордону і чому вже слід показати, куди витрачаються гроші
Великі міжнародні донори ретельно перевіряють усі проєкти перед стартом, але запитань більшає
З початком повномасштабної війни Україна отримала від міжнародних партнерів більш ніж $50 млрд. І це лише гроші, які надійшли до державного бюджету. Проте в ЄС посилюються питання щодо цільового використання допомоги, яка надається Україні. Mind дослідив, хто є найбільшими донорами України з 24.02.2022, і проаналізував, як вони можуть (чи ні) пересвідчитися, що надані кошти використовуються за призначенням.
Скільки коштів отримала Україна від донорів? За даними Міністерства фінансів, з лютого 2022 року до початку квітня 2023-го Україна вже отримала загалом $45,8 млрд підтримки до державного бюджету від міжнародних партнерів. З них $17,9 млрд (39% від отриманої допомоги) становлять гранти. Зокрема, за 2022 рік було надано $32,1 млрд фінансової допомоги, а гранти становили $14,3 млрд (45% від отриманої допомоги). За 2023 рік (станом на квітень) було надано $13,6 млрд фінансової допомоги, і гранти становили $3,7 млрд (27%).
Хто надає ці гроші та чому? Згідно з відповіддю Мінфіну, станом на 6 квітня 2023 року з лютого 2022-го міжнародні фінансові організації надали близько $8,6 млрд фінансової підтримки Україні на умовах пільгових довгострокових кредитів. Зокрема, від МВФ наша країна отримала $5,4 млрд, від Європейського інвестиційного банку – $1,7 млрд, а від Світового банку – $1,5 млрд.
З лютого 2022 року Україна отримала від МВФ $5,4 млрд фінпідтримки. Зокрема, Рада виконавчих директорів фонду 9 березня 2022 року ухвалила рішення надати Україні $1,4 млрд у рамках Інструменту швидкого фінансування (Rapid Financing Instrument, RFI). 7 жовтня 2022-го МВФ схвалив виділення Україні ще $1,3 млрд у рамках RFI на задоволення нагальних потреб платіжного балансу. 3 квітня 2023 року до загального фонду державного бюджету України надійшов перший транш у розмірі $2,7 млрд від МВФ за новою чотирирічною програмою розширеного фінансування (Extended Fund Facility, EFF) для України.
«З початку війни ЄБРР надавав непохитну підтримку Україні, забезпечуючи рекордні обсяги фінансування, мобілізуючи підтримку партнерів і надаючи гарантії від міжнародних акціонерів і донорів. У 2022 році ми залучили понад 1,7 млрд євро, крім того, ми мобілізували понад 200 млн євро від наших партнерських фінансових установ. Ми зосереджені на підтримці реальної економіки», – розповіли Mind у ЄБРР.
Ці інвестиції спрямовані на п’ять основних сфер – енергетичну безпеку, життєво важливу транспортну та муніципальну інфраструктуру, продовольчу безпеку, стійкість приватного сектору та фінансування торгівлі. «Ми взяли на себе значний ризик щодо нашого балансу, але також отримали дуже щедру підтримку від низки наших акціонерів, які співпрацюють із нами, щоб зміцнити українську реальну економіку», – кажуть у ЄБРР.
Хто надає Україні гранти? Основними грантонадавачами для України є США – від них отримано $15,5 млрд фінансової підтримки виключно в грантовій формі; а також Німеччина, яка надала близько $1,3 млрд грантів.
Після повномасштабного вторгнення рф в Україну значно посилилася співпраця зі Світовим банком. 50% усієї фінансової підтримки, наданої Україні 2022 року, були отримані з використанням інструментів Світового банку. Зокрема – створено нові платформи: Український фонд допомоги, відновлення та реконструкції (URTF) і Цільовий фонд багатьох донорів (MDTF).
Так, завдяки взаємодії українського Мінфіну й команди СБ у 2022 році вдалося залучили позик і грантів на загальну суму $12,9 млрд (грантів із них – $12 млрд) та 2,968 млрд євро (з них 1,088 млрд євро – гранти). Із цієї суми вже отримано $9,8 млрд і 2,3 млрд євро для фінансування загального фонду Держбюджету.
Найбільшим спільним проєктом, який був започаткований 2022 року Україною та Світовим банком, став проєкт «Підтримка державних видатків для забезпечення стійкого державного управління в Україні (PEACE)». Це найбільший проєкт, який реалізовувався Світовим банком за весь час існування. У його рамках за 2022 рік до українського Держбюджету надійшло $12,7 млрд, які мали були витрачені на зарплати держслужбовцям, вчителям, медикам, співробітникам служб швидкого реагування, а також на підтримку першочергових соціальних видатків (пенсійні виплати, виплати внутрішньо переміщеним особам, малозабезпеченим та особам з інвалідністю) тощо.
1,5 млрд євро Україна отримала від уряду ФРН і німецького держбанку Kreditanstalt für Wiederaufbau (КfW). Із них 1,2 млрд євро гранту на бюджетну підтримку та підтримку виплат допомоги на проживання ВПО.
Якими є основні вимоги надавачів коштів? «Усі гроші, які Україна отримує з-за кордону, йдуть на підтримку життєдіяльності країни, соціальні витрати, зарплати лікарів і вчителів, пенсії тощо. Ми зобов'язуємося при цьому не витрачати ці кошти на війну. Тобто військові витрати фінансуються з надходжень від наших платників податків», – каже банківський аналітик Станіслав Шлапак.
На жаль, партнерство використовується для численних маніпуляцій, коли донорам приписують вимоги, яких насправді не озвучувалося. Наприклад, на початку травня почали лунати історії про те, що немов МВФ вимагає націоналізації Сенс Банку. Хоча в Меморандумі з МВФ написано інше, а саме – зазначаються високі ризики можливої націоналізації та надано рекомендації провести реприватизацію.
«Оскільки ризики подальшої націоналізації банків зростають, органи влади ухвалюють рішення, які відповідають загальній стратегії скорочення державної власності в банківському секторі. Один невеликий банк знаходиться в процесі націоналізації (йдеться про Пін-Банк. – Mind), і ризик подальшої націоналізації залишається високим. Влада зобов’язалася, що будь-які рішення, які потенційно можуть збільшити державну власність у банківському секторі, ухвалюються після консультацій зі співробітниками МВФ і суворо обмежуватимуться питаннями, пов’язаними з національною безпекою протягом періоду воєнного стану та збереженням фінансової стабільності. У зв’язку із цим будь-яка подальша націоналізація повинна також включати плани швидкої реприватизації або ліквідації відповідних банків», – йдеться в Меморандумі з МВФ.
Що відбувається з проєктами МФО та державних банків? Перед війною активно обговорювалися два великих проєкти з продажу часток державних банків – входження ЄБРР до Ощадбанку та IFC до Укргазбанку. За даними НБУ, співробітництво з українськими банками триває, хоча й з поправкою на воєнні умови.
«Деякі МФО, передусім ЄБРР, залишаються власниками часток у низці українських банків, зокрема з іноземним капіталом. Окремим напрямом взаємодії є співпраця МФО з державними банками. Вони надалі розглядаються як потенційні майбутні власники часток у цих банках. Також банки продовжували співпрацювати з МФО у рамках програм кредитування, зокрема в критичних для української економіки сферах. Загалом після початку масштабного вторгнення росії більшість МФО розширили обсяги підтримки України», – кажуть у Нацбанку.
Щодо відносин МФО з Ощадбанком та Укргазбанком, то Національний банк вважає, що закріплені в урядових Засадах стратегічного реформування державного банківського сектору принципи входження інституціональних інвесторів у капітал цих установ мають бути досягнуті. На початку 2021 року між Мінфіном України, IFC та Укргазбанком було укладено кредитну угоду на суму 30 млн євро, з можливістю конвертації кредитних коштів у статутний капітал банку. Ощадбанк та ЄБРР перед початком повномасштабного вторгнення підписали мандатний лист у межах дорожньої карти приватизації банку.
Чи не є для України проблемою збільшення зовнішнього боргу? «Великої проблеми в збільшенні зовнішнього боргу наразі нема. Так, Україна отримує великі обсяги зовнішніх кредитів, але вони надаються переважно на дуже пільгових умовах – з невеликою ставкою і на тривалий строк. Наприклад, ЄС надає кошти строком на 35 років. Тому для таких коштів, що надаються під час війни міжнародними партнерами, розмова про будь-які списання чи реструктуризації навряд чи буде актуальною», – пояснює Тарас Котович, старший фінансовий аналітик групи ICU.
За його словами, найближчим проблемним моментом у зовнішньому борзі може бути комерційний борг – українські єврооблігації, за якими інвестори погодилися відстрочити виплати на два роки, і найближча виплата має відбутися в серпні 2024 року. «За цим боргом Міністерство фінансів анонсувало перемовини з інвесторами на весну 2024 року. Але до цього часу і тим паче до перемоги передчасно прогнозувати будь-які складові можливих домовленостей, оскільки ринкова ситуація та стан економіки України, перспективи її відновлення, будуть зрозумілі лише згодом», – каже Котович.
Віталій Шапран, ексчлен Ради НБУ, вважає, що «зовнішній борг України має бути скороченим у тому числі за рахунок виплат компенсацій із золотовалютних резервів Центрального банку рф та путінських олігархів. Адже зростання державного боргу України відбулося через агресію рф, і вона має за це заплатити, зокрема відшкодувати й вартість боргу».
Водночас, за словами Шапрана, «дивує» позиція деяких партнерів України: маючи замороженими близько $0,5 трлн російських активів, вони не поспішають їх надавати Україні – проте активно пропонують кредити. «США і Канада вже почали передавати Україні конфісковані активи, а от позиція ЄС із цього питання не є зрозумілою», – каже він.
Як донори перевіряють, що гроші використовуються за призначенням? «Кожен із проєктів ЄБРР проходить ретельну й сувору оцінку перед тим, як його буде підписано та виплачено – це включає належну перевірку чесності, фінансів, довкілля і закупівель. Незважаючи на те, що цей процес потребує часу, він мінімізує ризики під час здійснення фінансованих операцій і гарантує, що наші проєкти мають гарантії «золотого стандарту». Банк дотримується цього принципу та налаштований на те, що, підтримуючи Україну, ми не йдемо на компроміс із якістю. Це вигідно всім, і це законна вимога наших акціонерів, які несуть відповідальність за використання грошей своїх платників податків. Ці стандарти дуже схожі для всіх міжнародних установ», – розповіли Mind у ЄБРР.
Які питання є у партнерів? На жаль, у партнерів є багато запитань до використання наданих коштів. У ЄС ходять легенди про людей на дорогих автівках з України, які зараз, у розпал війни, приїжджають на Коте д’Азю та скуповують нерухомість у найдорожчих куточках ЄС. А на цьому тлі в Україні один за одним виникають корупційні скандали щодо нецільового використання грошей.
І, хоча головною зараз є перемога над росією, ніхто з партнерів не готовий назавжди закрити очі на українську корупцію. «Розмір фінансової, військової та гуманітарної допомоги для України – безпрецедентний. Тож тут є великий простір для маніпуляцій. Але рецепт тут один – максимально прозора звітність та ефективна робота антикорупційних органів», – каже Олександр Паращій, фінансовий аналітик.
«Щодо корупційних скандалів, то, як ми бачимо з матеріалів журналістів-розслідувачів та моніторингу громадянського суспільства, вони пов'язані переважно із закупівлями», – додає банківський аналітик Станіслав Шлапак.
З впевненістю можна сказати, що при достатній політичній волі США можуть відстежити кожний наданий Україні долар. Якщо це не робиться зараз, бо підтримка України є принциповою для Заходу, не означає, що цього не буде зроблено в майбутньому.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
