Ефективність 0,05%: як в АРМА «опікуються» конфіскованими російськими активами
Чому держава отримала так мало грошей від їх реалізації і як стати претендентом на управління таким майном
В умовах війни роботу Національного агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА) оцінюють під лупою. Адже саме цей орган відповідає за управління конфіскованим російським майном і коштами. Згідно з попередніми оцінками, за час повномасштабної війни правоохоронні органи передали в АРМА активів більш ніж на 70 млрд грн. Але досі немає публічних звітів про те, наскільки ефективно агентство ними управляло. Mind зібрав інформацію з відкритих джерел – від правоохоронних органів та активістів, аби спробувати знайти відповідь на це запитання.
Щоб дізнатися про результати роботи АРМА, тимчасового виконувача обов'язків голови цієї організації Дмитра Жоравовича запросили на засідання Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради, яке відбулося 23 травня. Але той на захід не з'явився, пославшись на зайнятість на іншій урядовій нараді. Депутатів така позиція не влаштувала, тому на наступне засідання ТСК вони вирішили застосувати до Жоравовича процедуру примусового приводу – у супроводі працівників поліції.
Свою відсутність на засіданні ТСК т.в.о. голови АРМА Дмитро Жоравович пояснивтак: «Питання, які ставляться про спеціальний привід мене на ТСК, я вважаю, що це теж є частиною дискредитації. Тому що я кожен день з 8 ранку до 8 вечора знаходжуся в офісі, і ні від кого не ховаюсь. Я готовий прийти на наступне засідання, щоб відповісти на питання»
Тож на незручні запитання депутатів довелося відповідати начальнику Управління менеджменту активів АРМА Олексію Таможанському. Засідання ТСК тривало понад чотири години, бо запитань накопичилося чимало. Депутати та правоохоронці виявили цілу низку чинників, через які АРМА працює неефективно.
У чому суть роботи АРМА? На підставі рішення суду активи передаються в управління в АРМА. Нацагентство продає ці активи або ж за певну плату передає їх в управління юридичній особі на обмежений строк. Дохід від управління перераховують до державного бюджету. Витрати на обслуговування активу бере на себе управитель.
Під час засідання ТСК представники всіх правоохоронних органів заявили, що проблем із передачею арештованих активів в АРМА у них не виникає. Наприклад, Національна поліція протягом 2022–2023 років передала агентству активи в рамках 55 кримінальних проваджень.
«Питання стоїть про передачу активів на мільярди гривень. Це є цілісні майнові комплекси, транспортні засоби, арештована готова продукція та інші активи. Щодо автомобілів, то це понад 100 одиниць. Корпоративні права на 4 млрд грн. Також в АРМА приблизно 42 вагони ми передали, 49 земельних ділянок, залізорудну продукцію – понад 50 тонн», – доповів заступник начальника Головного слідчого управління Національної поліції України Сергій Гайду.
Засідання Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради 23 травня 2023 року. На фото справа наліво – начальник Управління менеджменту активів АРМА Олексій Таможанський, заступник начальника Головного слідчого управління Національної поліції України Сергій Гайду, заступник начальника управління організації досудового розслідування ГСУ НПУ Кирило Рудик
Його колега з управління організації досудового розслідування ГСУ НПУ Кирило Рудик розповів про яскравий приклад, що ілюструє масштаби переданих до АРМА активів: «Лише в одному з кримінальних проваджень, де фігурує Віктор Медведчук, понад 600 об'єктів – це об'єкти нерухомості та матеріальні цінності, у тому числі витвори мистецтва, оцінку яким ми дамо пізніше».
Перелік усіх арештованих активів є у спеціальному реєстрі. Але Держспецзв'язку, Служба безпеки України та кіберпідрозділ Національної поліції порадив АРМА закрити цей реєстр на час дії воєнного стану. Т.в.о. голови АРМА Дмитро Жоравович до порад правоохоронців дослухався. Але під час засідання ТСК з'ясувалося, що навіть відповідальний за напрям менеджменту активів Олексій Таможанський не може назвати конкретні дані щодо того, якою кількістю активів зараз володіє АРМА і які типи цих активів.
Фрагмент засідання Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради щодо діяльності АРМА від 23 травня 2023 року
Голова парламентського комітету з питань антикорупційної політики Анастасія Радіна:
– Скільки цілісних майнових комплексів (заправок, санаторіїв, бізнесів) зараз є в портфелі АРМА? Скільки з них передали в управлінні та скільки за управління цих комплексів отримано в бюджет?
Начальник Управління менеджменту активів АРМА Олексій Таможанський:
– Рухомого майна передано в управління більше ніж 23 000 одиниць: спецтехніка, автомобілі, сільськогосподарська техніка… Це станом на 1 квітня 2023 року.
Голова Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцев:
– Що значить «більше, ніж 23 000»? Це 24 000 чи мільйон? Дайте конкретні цифри.
О. Таможанський:
– Точних цифр немає, бо ситуація постійно змінюється, цифри міняються…
А. Радіна:
– Ви – орган, який здійснює облік цього майна, і не знаєте кількість арештованого майна. Ви це робите з однією метою: або у вас немає інформації – що є ганьбою. Або результати вашої роботи такі нікчемні, що ви шукаєте варіант уникнути відповіді на запитання.
Голова ТСК Ярослав Железняк:
– Скільки активів було передано в управління за минулий рік та цей рік? Тільки АРМА не може дати відповідь на запитання по ухвалам суду. Скільки земельних ділянок передано, скільки машин, скільки готівкових коштів?
О. Таможанський:
– Ви можете надати запит на доступ до публічної інформації, і ми дамо всі необхідні цифри.
За даними, які озвучив під час брифінгу наступного дня після засідання ТСК Дмитро Жоравович, АРМА передала в управління тільки 13% від усіх отриманих нею об'єктів нерухомого майна і 8% часток корпоративних прав. Однак чинна система управління активами, на думку Жоравовича, працює ефективно.
Він наголошує, що управитель замість держави покриває витрати на збереження активу, платить податки та зарплату співробітникам підприємства. За даними АРМА, на утримання активів 2022 року управителі витратили 748 млн грн. Але перевірити такі заяви неможливо, бо підтверджувальних документів агентство не надає.
Т.в.о. голови АРМА Дмитро Жоравович під час брифінгу 24 травня 2023 року озвучив деякі дані стосовно діяльності АРМА
Немає в публічному доступі і копій укладених договорів з управителями. Як і даних про те, скільки коштів надійшло від управління активами до державного бюджету.
На вебпорталі АРМА в розділі «Управління арештованими активами» в частині «Управителі активами» зазначається перелік обраних АРМА управителів. Під кожним з них наведено загальний спрощений перелік активів, які їм були передані в управління відповідно до укладеного договору. Але немає даних про розмір винагороди управителю, щомісячний очікуваний результат управління активами, витрати, необхідні для управління активами, строк дії договору тощо.
Лише в рамках засідання ТСК Олексій Таможанський підтвердив, що за 2022 рік держава отримала від управління арештованими активами 34,8 млн грн. Це 0,05% від 70 млрд грн – суми російських активів, якими зараз володіє АРМА.
З чим же пов'язана така низька ефективність роботи АРМА? Отримавши в управління новий об'єкт, АРМА формує комісію, яка перевіряє стан цього об'єкта. А потім проводиться реальна оцінка його вартості. Втім бувають випадки, коли актив існує лише на папері. А отже, реалізувати його й отримати дохід у державний бюджет неможливо.
«Нам передали в управління асфальтобетонний завод білоруської компанії, яка будувала дороги в Україні. Коли ми виїхали на місце після отримання ухвали суду про передачу нам в управління, встановили, що цей асфальтобетонний завод – це мобільний модульний об'єкт. Він був демонтований ще у 2021-му році та переміщений у невідомому напрямку, – розповідає Олексій Таможанський. – У таких ситуаціях ми повідомляємо правоохоронні органи, що активів немає».
Правоохоронці на своє виправдання пояснюють, що часом так поспішають накласти арешт на майно, що не встигають перевірити, чи існує це майно взагалі. Як приклад у Державному бюро розслідувань наводять ситуації, коли детективи дізнаються, що підозрювані намагаються передати свої корпоративні права іншій особі. І в такий спосіб зберегти свій актив.
«У короткий проміжок часу ми не можемо розібрати всі документи і тричі їх перевірити, – пояснює керівник відділу Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань Максим Зікорчук. – Нам треба швидко накласти арешти та передати об'єкт в АРМА. Дійсно можуть бути якісь недоліки, які виправлялися. Ми отримали виправлені ухвали суду – з коротшим переліком активів. Зате жоден об'єкт не був викрадений або знищений».
Ще одна причина низьких доходів від управління арештованими російськими активами – те, що близько 80% цих активів становлять корпоративні права компаній та підприємств. І чинний закон забороняє передавати в управління корпоративні права без згоди власника. А зараз йдеться про підозрюваних переважно у співпраці з російським урядом.
За словами Дмитра Жоравовича, щоб АРМА могла управляти корпоративними правами без згоди власника, потрібно внести відповідні зміни до закону. Але парламент досі ці зміни не затвердив.
Також близько 20% судових ухвал про передачу активу в АРМА не забороняють користуватися цими активами і їх реальному власнику. І тоді з'являється правова колізія між правами управителя, правами агентства та правами власника. Отже, жоден управитель не захоче управляти таким активом.
В АРМА також пояснюють, що загальна кількість активів роздута, бо в 10–15% випадків судові ухвали дублюються: наприклад, коли три органи досудового розслідування накладають арешт на один і той самий актив і подають ухвали на їх передачу в АРМА в рамках різних кримінальних проваджень. «Тобто у нас, грубо кажучи, десять ухвал, а актив один», – каже Олексій Таможанський.
Також суди часом відмовляються заарештовувати засоби виробництва, готову продукцію або сировину. І передають в управління АРМА виключно об'єкти нерухомого майна та корпоративні права: «Це стосується алюмінієвої пудри російської компанії «РУСАЛ». Вона не була арештована й не була передана в АРМА. Бо суд ухвалив таке рішення», – пояснив Таможанський.
Водночас за даними, які публічно озвучував т.в.о. голови АРМА Дмитро Жоравович, проблемними є лише 15% судових ухвал, «у тому числі коли актив є тільки на папері або накладений неповний арешт і АРМА не може передати його на управління». А за оцінками Олексія Таможанського, реально можна передати в управління активів на суму близько 5 млрд грн.
Що ж відбувається із цими – реальними – активами? У 2022 році АРМА уклала всього 10 договорів на управління активами. Натомість за цей же період українські суди прийняли щонайменше 150 ухвал, якими наклали арешт на активи та передали їх в управління агентства. Йдеться про 116 підприємств, які пов'язані з громадянами країни-агресора та республіки білорусь, сумарна вартість корпоративних прав яких становить понад 25 млрд грн.
Членів Тимчасової слідчої комісії здивував той факт, що АРМА не має чіткого плану: які активи передавати на конкурс управителів у першу чергу. За словами Олексія Таможанського, цей алгоритм не організований, бо «активи виставляються на конкурс у міру збору всієї необхідної інформації та усунення юридичних колізій».
«Після того як до нас заходить судова ухвала про передачу активу, спеціальна комісія АРМА оглядає його, проводить інвентаризацію, перевіряє відповідність інформації, занесеної в ухвалу до інформації, яка міститься в реєстрах, – пояснює Таможанський. – Після цього збираємо інформацію щодо активу: бухгалтерську, податкову, статистичну. Ці документи необхідні для проведення оцінки цього активу. І тільки після цього оголошуємо конкурс».
Зазвичай передача активів управителям може тривати від кількох місяців до року. Це стосується й найбільш пріоритетних об'єктів.
Ще в жовтні 2022 року на урядовій нараді обговорювалася можливість виділення для тимчасово переміщених осіб і реабілітації військовослужбовців 10–20% місць у готелях та базах відпочинку, які АРМА передає в управління. Тоді т.в.о. голови АРМА Дмитро Жоравович заявив, що в Нацагентстві є близько 80 об’єктів нерухомості, які можуть бути використані із цією метою.
В умовах воєнного стану передача в управління таких активів мала б здійснюватись оперативно. Але, наприклад, через чотири місяці після передачі АРМА київські готелі «Турист» і «Дружба» досі не мають управителів: конкурсні відбори тривають. Увесь цей час актив «висить у повітрі» та знаходиться на так званому відповідальному зберіганні під наглядом правоохоронних органів, які і передали його в АРМА.
Готель «Турист» (на фото зліва) і готель «Дружба»
І це ще не найгірший сценарій. Як показує практика, бувають випадки, коли в очікуванні конкурсу на управителя арештовані підприємства занепадають, майно руйнується або безслідно зникає. Наприклад, завод бетонних виробів ТОВ «Аерок» російського олігарха Андрєя Молчанова під управлінням АРМА заборгував мільйони гривень за договорами про оплату послуг і звільнив частину працівників. І таких прикладів – десятки.
В електронній системі закупівель Prozorro міститься інформація про 10 договорів управління на арештоване майно у 2022 році. За управління цим майном приватними управителями до державного бюджету було сплачено 668,5 тис. грн.
Управителі АРМА, відібрані 2022 року
| Актив | Управитель | Суму отримав бюджет у 2022 році, тис. грн | Сума витрат на утримання активів, тис. грн | Коли укладено договір управління активами | Коли АРМА передала активи управителю |
| Нерухоме майно, загальною площею 2253,2 кв. м. розташованого за адресою м. Київ, вул. Гната Хоткевича, 20 | ТОВ «Юбі Аутсорсинг» | 0 | - | 17.02.2022 | 18.01.2023 |
| Нежитлова будівля площею 84,7 кв. м. за адресою проспект Соборності, № 30/1 | ТОВ «Юбі Аутсорсинг» | 0 | 17.02.2022 | 13.03.2023 | |
| Нежитлові будівлі автозаправних станцій | ТОВ «Нафтогаз Ойл Трейдинг» | 0 | 12861.8 | 13.06.2022 | - |
| Судна «Avangard», «VolgoBalt 244», «Naviger 2», «Rondo», «Svir», «VolgoBalt 225», «VolgoBalt 193», «Omskiy 6», «Omskiy 132» | ТОВ «Соф Марін» | 270 | 1834 | 20.09.2022 | 19.10.2022 |
| ДП «Центральна лабораторія з аналізу якості лікарських засобів і медичної продукції» | 300 | - | 22.09.2022 | 04.10.2022 | |
| Судно Volgoneft-268 IMO 8230962, яке прибуло до України під прапором російської федерації | ТОВ «АТП 929» | 0 | - | 11.10.2022 | станом на 31.12.2022 не було передано |
| Нежилий будинок площею 2869 кв. м. за адресою: м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 16 | ДП «Інфотех» | 98.5 | 184.9 | 25.10.2022 | 07.11.2022 |
| Сільськогосподарська техніка: трактори «Versatile», колеса комплекти ЗІП | ПП «Альта Агро» | 0 | - | 05.12.2022 | 30.12.2022 |
| Загалом за угодами за 2022 рік | 668.5 | 14 880,7 | |||
| Загалом за всіма угодами у 2022 році | 34 786,5 | 748 601,0 |
В АРМА констатують, що немає грошей на охорону активів. А правоохоронці бідкаються, що їм не вистачає кадрів для того, щоб проконтролювати порядок на тисячах підприємствах, квартирах і земельних ділянках. Хто відповідатиме за зникнення та занепад активів – учасники Тимчасової слідчої комісії досі з'ясовують і готують матеріали для передачі в правоохоронні органи, щоб винних таки притягнули до відповідальності.
Наразі ж відомо, що однією з кричущих проблем, які заважають АРМА реалізовувати активи з максимальною вигодою для держави, є неефективна організація конкурсів на управителів.
Як проходять конкурси на управителів арештованим майном? За 2022 рік і січень – квітень 2023 року АРМА оголосила 324 конкурси на управителів. За словами Дмитра Жоравовича, лише на кожен третій конкурс подався хоча б один учасник, хоча конкурси «широко рекламувалися».
«432 судові ухвали надійшло до АРМА під час повномасштабної війни, 39% з них передано на конкурс, – заявив Жоравович під час брифінгу 24 травня 2023 року. – 164 оголошення були опубліковані на сайті АРМА за цей час. Є вкладка на «Prozorro.Продажі» з інформацією про конкурси на управителів від АРМА. Також є аукціони, які безплатно таку інформацію розміщують у себе».
Складається враження, що АРМА працює відмінно. Але, уважніше вивчивши робочі процеси, бачимо чимало протиріч із законодавством.
Відповідно до ч. 2 ст. 21 закону «Про АРМА» активи підлягають оцінці та передачі в управління через систему публічних закупівель Prozorro. Проте до травня 2023 року Нацагентство проводило такі конкурси за власним встановленим порядком.
Таким чином АРМА створило свої – гнучкіші – правила, як проводити конкурс управителів. На відміну від закону про публічні закупівлі, конкурс АРМА можна проводити навіть якщо на нього прийшов один учасник. Тобто без конкуренції.
А якщо на конкурс прийшло два або більше учасника, тендерний комітет АРМА голосує «за» або «проти» ту чи іншу пропозицію. Закон про публічні закупівлі передбачає визначення переможця автоматично – на основі критеріїв і методики оцінки через електронну систему закупівель Prozorro. А в АРМА немає чітко прописаної методології відбору. Це дозволяє без пояснень відхиляти пропозиції інших учасників.
«Обрання переможця конкурсу відповідно до Порядку АРМА здійснюється шляхом голосування членів комітету поза системою електронних закупівель, – зазначають аналітики StateWatch. – Це посилює вплив людського фактору на результати конкурсу. А тому не убезпечує від домовленостей і просування за допомогою такого голосування потрібних учасників».
З травня 2023 року АРМА вже не використовує свій порядок проведення конкурсу, але і не проводить їх через Prozorro. Тобто зараз відбір управителів арештованим майном не врегульований підзаконними нормативно-правовими актами. Натомість відбір управителя здійснює уповноважена особа, а її рішення схвалює дорадча група АРМА. Хто поіменно відповідає за організацію конкурсів з відбору управителів – невідомо. Така інформація на вебпорталі АРМА відсутня.
«Конкурси з управління активами достатньо закриті. АРМА самостійно може не надати інформацію про актив. А потім самостійно ухвалює рішення, хто перемагає. Це дуже корупціоногенна схема», – підсумували члени Тимчасової слідчої комісії ВРУ.
Тимчасова слідча комісія Верховної Ради України зібрала інформацію з відкритих джерел і громадськості про стан справ в АРМА. На більшість гострих питань начальник Управління менеджменту активів Олексій Таможанський чітко відповісти так і не зміг. На фото другий справа – голова ТСК Ярослав Железняк, справа від нього – голова парламентського антикорупційного комітету Анастасія Радіна
Наступного дня після засідання ТСК т.в.о. голови АРМА Дмитро Жоравович озвучив свій прогноз щодо надходження до бюджету від управління арештованими активами – понад 1,4 млрд грн на рік. «Це за умов стабільності арештів, сприятливої ситуації на ринку та відсутності додаткових ризиків і чинників», – уточнив він.
На офіційному сайті Нацагенства наголошується: «Ключове значення для конкурсного відбору має подання повної, якісної, всебічно аргументованої програми управління активами, бо відбір управителів АРМА – це конкуренція не тільки цінових пропозицій, а саме змісту (!) програм управління».
Олексій Таможанський принагідно поскаржився, що «попри широку рекламу, лише в кожному третьому конкурсі бодай хтось подає заявку на управління активами».
Чому український бізнес не зацікавлений управляти численними підприємствами, санаторіями та елітними маєтками? На думку членів ТСК, така ситуація є логічною, адже АРМА не публікує детальну інформацію про свої активи. А тому потенційні учасники не можуть підготувати якісну заявку з пропозиціями щодо того, як вони цим активом управлятимуть.
«Я знайшов у медіа декілька публікацій, у яких потенційні учасники управління зазначали, що вони не отримали достатньо інформації про об'єкт, а їхній конкурент чомусь отримав цю інформацію. І навіть прибираючи корупційні ризики, маючи перевагу в асиметрії інформації, ти спокійно подаєшся на цей конкурс. Тому ми отримали з цих десятків мільярдів активів тільки 34,8 млн грн у держбюджет», – вважає Ярослав Железняк.
Що має включати програма управління активами, яку подають кандидати на конкурс з управління активом:
- детальний опис заходів з управління активами для збереження та збільшення вартості активів;
- очікуваний щомісячний дохід від управління активами;
- очікуваний щомісячний розмір витрат в ході управління активами;
- очікуваний щомісячний розмір доходів від управління для перерахування до держбюджету.
Як приклад ТСК проаналізувала оголошення АРМА про конкурс з управління пансіонату «Карпатські зорі».
На офіційному сайті АРМА немає детальної інформації про об'єкти, щодо яких оголошується конкурс на управителя
Дискусія під час засідання ТСК 23 травня 2023 року про причини закритості інформації про активи під час проведення конкурсу:
Ярослав Железняк:
– Що я бачу на сайті АРМА про цей пансіонат? Його фотографії і… все. Я навіть не бачу, яка там площа. І потім я маю написати розрахунки, скільки коштів я принесу в бюджет. А звідки я маю отримати інформацію, щоб зрозуміти, які в мене потім будуть прогнозовані місячні надходження і яка в мене буде програма управління?
Олексій Таможанський:
– Ви можете ознайомитися з усіма матеріалами по цьому активу, які в нас є: і фотографії, і статистичні показники, і з податкової, і бухгалтерські. Для цього потрібно написати заяву на ім'я т. в. о. голови АРМА. З вами зв'яжуться і призначать дату зустрічі. Якщо ви дійсно суб'єкт туристичного бізнесу, ви можете відвідати його: у нас на сайті є адреса цього активу.
Анастасія Радіна:
– Цитую технологію проведення антикорупційної експертизи з питань запобігання корупції: «Корупціогенним фактором є створення умов для обов'язкового особистого контакту юридичних та фізичних осіб або з представниками суб'єктами владних повноважень». Виходить, фактично АРМА створює ці корупційні ризики. Це виглядає як пропозиція «Іди сюди, мій хороший. Ми будемо з тобою домовлятися».
Олексій Таможанський:
– Ми нічого не провокуємо. Ми надаємо повну достовірну інформацію для ознайомлення. Оскільки на сайт неможливо оприлюднити всю необхідну інформацію, яка цікавить потенційних управителів.
Анастасія Радіна:
– Тобто при продажу бізнесу це можливо зробити, при оголошенні державних закупівель це можливо зробити, усім іншим органам це можливо зробити, а АРМА це неможливо зробити. Як ви можете довести, що, якщо до вас прийде кілька різних управителів за запитом про розкриття інформації, ви надасте абсолютно ідентичну інформацію про цей об'єкт? Ніяк.
Ярослав Железняк:
– Як максимально легко відсіяти управителя? Ти маєш подати програму управління, яка містить пропозиції потенційного управителя щодо прогнозованого доходу від управління з урахуванням чинників, які можуть виникнути під час управління, з прогнозованими щомісячними надходженнями. Тобто суму находження до державного бюджету щомісяця. І якщо ти не знаєш всіх деталей про підприємство, то ти не зможеш подати цю інформацію.
«Комісія АРМА виїжджає на об'єкт і перевіряє фактичну наявність цих активів. Здійснює фотофіксацію. Цю інформацію можна викласти в одному документі. Ви б мали переживати, тому що результат конкурсу залежить від цього розкриття інформації. Жоден із номерів телефонів, які є на сайті на сторінці оголошення про конкурс, не працює», – зауважила голова парламентського комітету з питань антикорупційної політики Анастасія Радіна.
На офіційному сайті Фонду державного майна України є повний пакет документів про об'єкти приватизації, тут же зазначені фінансові показники активу
Коментуючи запитання, чому потенційні управителі не можуть побачити дані про актив онлайн і змушені фізично йти до АРМА, Дмитро Жоравович сказав, що це недоліком не вважає. Натомість він заявив, що «це не що інше, як політична інсинуація, щоб дискредитувати мене особисто», оскільки зараз відбувається конкурс на заміщення посади голови АРМА.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
