Які хвороби загрожують українцям через підрив Каховської ГЕС та як їх уникнути
Пояснюємо, наскільки реалістична версія ЗМІ про потенційні епідемії холери та сибірки
Руйнування окупантами греблі Каховської ГЕС призвело до катастрофічних наслідків, зокрема загибелі людей (точну кількість жертв порахувати наразі неможливо), тварин, мору риби на осушених ділянках, руйнування екосистем, забруднення джерел води і ґрунтів. І в зоні лиха постає низка епідемічних ризиків, найперші з яких – можливий спалах гострих кишкових та інших інфекційних захворювань через обмежений доступ до чистої води. Наскільки ці ризики загрозливі в найближчій перспективі та як їх уникнути, розбирався Mind.
Який механізм поширення інфекцій після підриву греблі? Масштабне підтоплення руйнує інфраструктуру та призводить до вимивання вигрібних ям, сміттєзвалищ, кладовищ, скотомогильників, де можуть зосереджуватися природні вогнища інфекційних захворювань. Вода, власне, є фактором поширення небезпечних збудників, а літня спека – каталізатором розмноження деяких із них.
Окрім води, збудники кишкових інфекцій поширюються через заражені харчові продукти, брудні руки й предмети побуту, а також комах, що забруднюють харчі. Хоча інфікування відбувається переважно після вживання людиною зараженої води (чи випадкового ковтання) або продуктів, збудники здатні порівняно довго виживати і поза організмом.
Ще один потенційний чинник поширення захворювань – масовий мор риби, що зараз відбувається на обмілілих водоймах у Херсонській, Миколаївській, Запорізькій та Дніпропетровській областях. Тут загинули вже десятки тисяч особин. Мертва чи снула риба несе загрозу інфікування ботулізмом, паразитами та може містити небезпечні хімічні речовини. Причому вона однаково загрожує здоров’ю при вживанні як у в’яленому чи копченому вигляді, так і у вареному та смаженому. Ризик становить і для тварин.
Які саме хвороби загрожують мешканцям підтоплених територій? Окрім ботулізму, внаслідок затоплення існують ризики розповсюдження збудників таких інфекцій, як холера, сальмонельоз, гепатит А, черевний тиф, гельмінтози, шигельози тощо. Тобто переважно з фекально-оральним шляхом передачі (внаслідок потрапляння вмісту вигрібних ям та каналізації у воду).
Щодо холери, «епідемією» якої останні дні активно лякали українців ЗМІ, то випадки захворювання на неї Міністерство охорони здоров’я України (МОЗ) не відкидає, але наголошує, що вони швидше за все будуть поодинокими.
«Ми не виключаємо, що серед інфекційних захворювань після відходу води можуть виникати точкові випадки холери. З нашого боку відповідний контроль посилено та зроблено все можливе, щоб таких випадків не сталося», – запевнив головний державний санітарний лікар, заступник голови МОЗ Ігор Кузін.
Надії додає і лікар-інфекціоніст Євген Дубровський, який вважає, що через розлив великої кількості води з Каховського водосховища, всі збудники інфекційних хвороб у ній розбавляться і будуть наявні в досить низькій концентрації (тобто менше за мінімальну інфікувальну дозу).
Постраждалим на підтоплених територіях також можуть загрожувати сибірська виразка (через розмив скотомогильників) і лептоспіроз (через підмив нір гризунів, збудник проникає в організм, зокрема через пошкоджену шкіру). Проте ці хвороби від людини до людини не передаються та добре лікуються антибіотиками, тому відповідних епідемій очікувати не варто.
Є також ризик, що внаслідок заболочення територій після того, як вода відступить, може зрости кількість захворювань, що передаються через укуси москітів, наприклад лихоманки чи інфекції шкірних покривів.
Додамо, що вода може бути не лише зараженою патогенними мікроорганізмами, а й токсичною через вимивання сховищ пестицидів, автобаз і промислових об’єктів.
Яка епідситуація в постраждалих регіонах? МОЗ повідомляє, що станом на 13 червня на Херсонщині не зареєстровано спалахів інфекційних хвороб та підвищених рівнів інфекційних захворювань.
Водночас, за даними головного санітарного лікаря України, у поверхневих водоймах уже зафіксовано значне перевищення мікробіологічних показників, тому купатися чи використовувати таку воду для господарських потреб й обробки харчових продуктів не можна.
Як запобігти інфікуванню на підтоплених територіях? Перш за все, потрібно дотримуватися санітарних правил і вказівок МОЗ. Ми зібрали всі рекомендації відомства та Центру громадського здоров’я:
- Не пити неочищену воду з акваторії Дніпра та інших водойм або криниць, не використовувати її для приготування їжі, миття рук або продуктів, напування тварин. Вживати лише бутильовану або привізну воду.
- Якщо іншого вибору немає, кип'ятити або дезінфікувати в інший спосіб воду, взяту для пиття, миття фруктів, ягід чи посуду. Пам’ятати, що кип’ятіння не позбавляє воду хімічного забруднення!
- Уникати контакту з брудною водою (наскільки це можливо). Не купатися у водоймах.
- Піддавати всі продукти термічній обробці (варінню, смаженню, запіканню). Овочі та фрукти ретельно мити й обдавати окропом. Відмовитися від продуктів, які були підтоплені водою (зокрема, від консервації).
- Усі харчові продукти вкривати від комах, харчові відходи тримати в контейнерах із кришкою, знищувати мух.
- Не збирати мертву рибу чи раків та не їсти / не зберігати і не продавати їх. Не купувати рибу або раків у місцях стихійної торгівлі. Не годувати ними тварин.
- Не вбиратися в одяг, який був забруднений під час підтоплення, без попереднього прання та дезінфекції. Загалом усе затоплене майно підлягає дезінфекції.
- Ретельно мити руки з милом, особливо перед їжею, та обробляти антисептиком.
- У разі виявлення у воді загиблих тварин (худоби, коней), не намагатися самостійно прибрати трупи, а звертатися до місцевих Держпродспоживслужб.
За появи ознак гострої кишкової інфекції чи іншої хвороби, потрібно негайно звертатися до лікаря.
Що робить МОЗ, щоб запобігти епідеміям? Мінохорони здоров’я повідомило, що запустило оперативний план реагування на можливі епідеміологічні загрози. У Програмі медичних гарантій працює пакет «Готовність до реагування». Лікарні Херсонщини, Миколаївщини та Дніпропетровщини, які стануть хабами при потенційних спалахах інфекційних хвороб, здебільшого готові до прийому пацієнтів і надання їм всієї необхідної медичної допомоги в разі потреби.
У постраждалих областях сформовано запаси необхідних ліків, зокрема антибіотиків та сорбентів для лікування гострих кишкових інфекцій. На Миколаївщині та Херсонщині підготовлено запас таблеток для дезінфекції питної води. У МОЗ запевняють, що їх вистачить для забезпечення мешканців Херсонщини щонайменше на кілька місяців.
11 червня відомство також заборонило купання у відкритих водоймах у постраждалих регіонах. Встановлюється жорсткий контроль за недопущенням стихійного продажу водних біоресурсів (риби, раків тощо).
Станом на 13 червня на підтоплених територіях моніторинг та епіднагляд проводять 84 групи фахівців центрів контролю та профілактики хвороб із шести областей. Спеціалісти, серед іншого, відбирають проби води з річки й криниць, допомагають із дезінфекцією колодязів на територіях, які зазнали підтоплень.
На Миколаївщині сформовані оперативні резервні бригади Центру контролю та профілактики хвороб, які виїжджатимуть до Херсону й підсилюватимуть контроль за епідемічною ситуацією в підтоплених районах після спаду рівня води.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
