В Україні перезапущено велику приватизацію. ФДМУ отримує більше прав, але зможе продати не більше 12% об'єктів

В Україні офіційно відновлено велику приватизацію, поставлену на паузу після початку повномасштабного вторгнення росії понад рік тому. Згідно з ухваленим Верховною Радою законопроектом №8250 «Про Фонд державного майна України», який уже підписав Президент Зеленський, можливості для продажу надвеликих державних активів знову відкриті та мають бути частково реалізовані вже цього року.

При цьому економічна ситуація в країні хоч і виглядає безумовно стабільнішою, ніж рік тому, проте не стала передбачуваною. Саме на параметр невизначеності до завершення активних бойових дій посилаються всі інвестори та їхні представники, характеризуючи поточну інвестиційну стратегію щодо України як «варто почекати».

Чому ж виникла спроба перезапустити велику приватизацію на тлі все ще несприятливої кон'юнктури – розбирався Mind.

Що передбачає підписаний президентом закон та які зміни відбудуться у ФДМ? Закон дещо розширює суб'єктність Фонду держмайна. Зокрема, голова матиме право самостійно призначати та звільняти своїх заступників. Також централізується управління відомством – 12 регіональних відділень – окремих юросіб – стануть структурними підрозділами ФДМУ.

Як зазначає перший заступник голови податкового комітету ВР, співавтор законопроєкту Ярослав Железняк, це має зумовити більш чітку та зрозумілу відповідальність за роботу фонду та встановлення КРІ для підрозділів, а ще – ринкових зарплат для працівників. Також скасовується необхідність узгоджувати кандидатури керівників держпідприємств, які перебувають в управлінні ФДМУ, з місцевими органами влади.

Який масштаб держвласності в Україні? Загалом в Україні налічується близько 3500 державних підприємств. За даними Мінекономіки, близько 2000 чи майже 60% із них не працюють. Але навіть із цим застереженням їхня кількість є рекордною для будь-якої країни Європи і непосильною для України, оскільки навіть держхолдинги, що формально працюють, демонструють негативні баланси і вимагають бюджетної підтримки. За даними компанії Case Ukraine, кожне третє держпідприємство є збитковим і виступає потенційним джерелом фіскальних ризиків.

Якою була динаміка роздержавлення? Парадоксально, але оберненою заявленій меті. Війна загальмувала запущений процес роздержавлення. Націоналізація активів громадян рф або прирівняних до них призвела до того, що частка держави фактично навіть зросла всупереч прийнятій держпрограмі, у якій декларується прямо протилежний курс. Так, у банківському секторі частка держбанків зросла майже до 60% проти 47,80% рік тому.

При цьому часто держава ковтала з ринку більше, ніж могла прожувати. «Запоріжтрансформатор», «Укрнафта», «АвтоКрАЗ», «Мотор Січ» – це неповний перелік націоналізованих гігантів, управління кожним із яких потребує досвіду, знання формальних і неформальних особливостей галузі та високої компетентності.

Чому до великої приватизації повернулися саме зараз? Перше й головне – оскільки держава скорочує будь-які витрати. Донори можуть зрозуміти необхідність фінансувати соціальні виплати, але не необхідність утримувати баласт із підприємств, що не приносять прибутку – тобто фактичних банкрутів. Необхідність їх закриття українська влада миттєво усвідомила, щойно постало питання про вимушене урізання держвитрат – у тому числі й за її рахунок.

Друге – Україні дали зрозуміти, що вона має намагатися заробляти сама, а не навішувати основний фінансовий тягар на зовнішніх партнерів. Міністр фінансів Сергій Марченко, виступаючи на конференції у Лондоні, заявив, що Україна «почала процес мобілізації ресурсів для відновлення».

До речі, саме до цього «форуму донорів» і готувався перезапуск великої приватизації – щоб запросити інвесторів в Україну з максимально широкої сцени.

Результати Малої приватизації обнадійливі? Малу приватизацію перезапущено у вересні 2022 року. Найбільш знаковий її об'єкт – морський торговельний порт Усть-Дунайськ – було продано за 201 млн грн українському інвестору. Також активно продаються спиртзаводи та об'єкти нерухомості.

Що на слуху з об'єктів великої приватизації?

• Запорізький титано-магнієвий комбінат (ЗТМК);
• Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат (ЗаЛК);
• Демуринський ГЗК;
• ТРЦ Ocean Plaza (66,65% акцій);
• Миколаївський глиноземний завод (НГЗ);
• Об'єднана гірничо-хімічна компанія (ОГХК).

Чи відомо про інтерес до них із боку іноземних інвесторів? Іноземних – ні, але українські, які загалом стресостійкіші, можуть розглянути таку можливість. Хоча, наприклад, попри припущення, що приватизацією ТРЦ Ocean Plaza міг би зацікавився бізнесмен Василь Хмельницький, він сам уже відкидає таку можливість. «Сьогодні світ рухається в онлайн-продажі та швидку адресну доставку товарів. Великі торгівельні центри – це вже минуле», – зазначив він у коментарі Mind.

Скільки заплановано залучити до бюджету від розпродажу підприємств? У законі про держбюджет на 2023 рік заплановано надходження від приватизації у розмірі 6 млрд грн. Ця цифра, як і в минулі роки, є умоглядною і не може бути орієнтиром.

2022 року (з осені) до держбюджету надійшло 1,7 млрд грн від приватизації при плані 8 млрд грн.

Що буде з неліквідною держвласністю? Держпідприємства-банкрути будуть ліквідовані.

На сьогодні у Фонді держмайна перебувають на обліку 2364 державні підприємства, з яких лише 288, або 12%, можуть бути виставлені на продаж. 134 не підлягають приватизації, оскільки мають стратегічне значення або несуть соціальне навантаження.

664 ДП перебувають на окупованих територіях.

З іншого боку – формат ліквідації та банкрутства передбачає виплату співробітникам усієї накопиченої заборгованості із зарплат, а це десятки тисяч людей, десятиліття боргів та мільярди гривень.