Mind презентує перший комплексний аналіз централізованих криптобірж, доступних українським користувачам. В основу рейтингу ліг підхід із паралельним вивченням трьох груп факторів: безпека, ліквідність, якість сервісів. Ми врахували не лише надійність, регуляторні та технічні ризики, а й торгові комісії, доступність вводу/виводу коштів з України тощо. Тобто загальний бал показує комплексну оцінку біржі за всіма параметрами, важливими для клієнта з України.
Найвищу оцінку не отримала жодна біржа. Це пов'язане з частковою тінізацією власників, регуляторними ризиками або тяжінням бенефіціарів до роботи в офшорах. Найвищу оцінку – 4 зірки з 5 отримали відразу шість бірж із проаналізованих 22-х: Kraken, Coinbase, Binance, Huobi, Whitebit та Bitstamp. Усі ці біржі є однаково надійними, але в їхній роботі присутні незначні ризики, які не дозволяють почуватися клієнтам максимально впевнено та безпечно.
Редакція також не рекомендує працювати з біржами, що отримали 3 зірки та менше. Через те, що регуляторний ландшафт активно змінюється, різні країни створюють нове регуляторне законодавство та проводять перевірки, отже, будь-які технічні чи безпекові ризики можуть значно вплинути на безпеку активів клієнтів.
У лютому ми оприлюднили гайд із використання криптобірж, де розбиралися, на що варто звертати увагу та які ризики супроводжують роботу з організаціями цього типу. Після цього редакція досліджувала роботу конкретних бірж, що представлені на ринку.
Читайте також: Інвестиційна рецензія: повний гайд із використання криптобірж
Низка минулорічних гучних банкрутств і загальне падіння ринків криптоактивів підсвітило проблеми, які на «бичачому ринку» були непомітні. Допоки ринок зростав, численні інвестиційні помилки й навіть махінації можна було компенсувати. Інша річ, коли тренд розвертається. Реакція урядів не забарилася.
Уже в лютому Mind, спостерігаючи дедалі більшу зацікавленість урядових структур різних країн у регулюванні, анонсував важкий 2023 рік для галузі. За останні чотири місяці ці процеси лише набрали обертів.
Найбільш активними були регулятори із США: Комісія з торгівлі товарними ф’ючерсами (CFTC), Комісія із цінних паперів і бірж США (SEC) та прокуратура Нью-Йорка. Не залишився осторонь і Нацбанк України.
Читайте також: Криптовалюта йде в підпілля: НБУ заборонив виводити гроші з криптогаманців. Чому це ознака, що ринок готують до жорсткого регулювання
У червні було врегульовано позов до Kraken щодо надання послуг зі стекінгу криптоактивів для громадян США – криптобіржа була змушена сплатити штраф у розмірі $30 млн. Логіку регулятора тут зрозуміти можна, адже за своєю сутністю послуги зі стекінгу за допомогою біржі є близькими до інвестиційних – клієнт отримує пасивний дохід від передачі своїх активів у розпорядження біржі. Kraken припинив працювати з громадянами США, натомість залишив послугу активною для інших, обіцяючи до 24% річних винагороди за окремими токенами.
Оскільки сферою регулювання SEC є цінні папери, вони природно схильні розглядати криптовалюти і токени саме як такі інструменти (виняток із певними застереженнями робиться лише для біткоїна). Оскільки саме SEC вирішує, які цінні папери мають бути допущені до обігу, за цією логікою поза законом опиняється ледь не весь крипторинок, адже механізмів реєстрації емісії «токенів – цінних паперів» законодавчо не прописано.
Навесні було звинувачено компанію Paxos Trust в емісії BUSD – стейблкоїну Binance, ціна якого прив’язана до долара США. На думку регулятора, це також цінний папір, а не цифровий актив, а отже, потребує відповідної реєстрації. Та це далеко не єдина проблема, з якою зіткнулася найбільша за обсягом торгівлі криптобіржа.
Читайте також: США позивається до найбільшої криптобіржі Binance. Які наслідки це матиме?
Після позову від CFTC не забарилась і SEC – звинувативши Binance та її посадовців у нецільовому використанні клієнтських коштів та брехні регуляторам. Тоді ж вона оприлюднила і список токенів, які вважає незареєстрованими цінними паперами. Токен самої біржі BNB (який можна вважати індикатором розвитку ситуації) обвалився на чверть і, поки питання не вирішено, торгується близько до на річних мінімумів.
Проблеми Binance не обмежилися Сполученими Штатами – пізніше в червні про початок розслідування оголосила Франція; з Нідерландів компанія пішла, оскільки не змогла отримати ліцензію, а в Австрії відкликала свою заявку. На тлі цих подій у Binance заявили про пріоритетність ОАЕ як майбутнього операційного хабу.
Останній факт є ілюстрацією того, що на глобальному криптовалютному ринку не так легко все затиснути в регуляторні лещата. Бізнеси обиратимуть ті юрисдикції, які дадуть змогу працювати максимально вільно. Водночас, де б біржа не була зареєстрована, уряди цілком справедливо можуть заявляти про захист клієнтів – резидентів своїх країн і запроваджувати обмеження саме із цього боку. Можуть бути ускладнення для виводу коштів або додаткове податкове навантаження.
Не всі біржі вдавалися лише до відбиття атак регуляторів – Coinbase у квітні вже сама подала в суд через діяльність SEC, вимагаючи роз’яснень із приводу критеріїв регулювання. Близьким до завершення є довгограюча епопея із судом SEC проти Ripple, де регулятор звинуватив компанію у продажу незареєстрованих цінних паперів у вигляді токенів XRP. Перемога Ripple може стати значним успіхом для ринку в питанні щодо формування прозорих правил гри.
Ще більшим позитивом для ринку може стати легалізація криптовалютных ETF (Exchange Traded Fund – фонд, чиї акції торгуються на біржах). Найбільша світова інвестиційна компанія BlackRock 15 червня подала заявку щодо реєстрації біткоїн ETF (текст заявки на сайті SEC).
Кастодіальним партнером у цьому проєкті виступатиме вже згадувана біржа Coinbase. Стало відомо, що заявку подала також ARK Invest, а згодом свій інтерес озвучили також інші провідні інвесткомпанії (як-от Fidelity).
Читайте також: Отака тепер валюта. Як влаштований ринок криптоактивів і яка його роль у фінансовій системі
І хоч раніше SEC відбивав всі подібні заявки, участь у проєкті найбільшої світової компанії може свідчити про певні зміни. Якщо ETF буде зареєстровано, фактично доступ до криптовалют буде відкритий для широкого кола клієнтів – ціна акцій ETF чітко слідуватиме за біткоїном, тож охочим долучитися не потрібно буде як відкривати криптогаманці, так і самостійно брати участь у торгах на криптобіржах.
Рейтинг централізованих криптовалютних бірж
Методика
Рейтинг аналізує групи факторів за трьома напрямками:
1. Безпека
2. Ліквідність
3. Якість сервісів
На першому місці – безпека, адже які б технологічні послуги біржа не надавала і які прибутки «на папері» клієнти не отримали, це все не матиме сенсу, якщо активи не можна буде вивести – їх заморозять, поцуплять, або біржа взагалі припинить існування.
Нагадаємо, що сама сутність централізованих бірж передбачає те, що активи клієнтів заводяться на біржу та фактично перебувають під контролем організації, допоки користувач їх не виведе. З одного боку, це дає вагомі переваги: можливість здійснювати угоди максимально швидко та з мінімальними комісіями (адже біржа якраз і є місцем максимального наближення покупців та продавців).
З іншого – за цю перевагу доводиться платити не лише буквально (комісійні за угоди та інші операції), а й безпекою. Тож розберемо всі групи факторів, які ми врахували при побудові рейтингу.
Безпека
Вага: 55% у загальному підсумку.
Ця група, будучи найважливішою, розділена у свою чергу на низку додаткових категорій, кожна з яких має свою вагу в фінальному підсумку:
а) Власники та менеджмент (сукупна вага 17.5%)
Тут ми звертаємо увагу на осіб або організації, що безпосередньо контролюють біржу. Найвищі оцінки нараховуються за приналежність до великої фінансової групи (4 бали), групи публічних осіб чи із залученням інвестицій від великих інвестиційних фондів (3). Якщо власником є публічна фізична особа – 2 бали, непублічна – 1 бал. Нуль отримує відповідно біржа, про яку Mind не вдалося знайти достовірну актуальну інформацію стосовно бенефіціарів.
Подібна система стосується і менеджменту, де максимальний бал отримує біржа з повністю публічною командою, наявністю авторитетних людей у галузі. На зворотному боці (нуль балів) – організації, у яких менеджмент був учасником кримінальних проваджень або сумнівних операцій.
Підняти або знизити сумарну оцінку по категорії «Власники та менеджмент» біржі могли за допомогою додаткових критеріїв, за кожним з яких можна було отримати від -1 до +1 бала:
- Ризики пов’язаних компаній. Намагаємося враховувати ризики «ланцюгової реакції» супутніх бізнесів і можливих фінансових наслідків для біржі.
- Стратегія розвитку. Звертаємо увагу на декларовані плани та їхню реалістичність.
б) Фінансові ризики (17.5%)
Це друга група з найбільшою вагою в рейтингу. Активи клієнтів мають бути доступними та не виведеними в сторонні проєкти. Тобто не має мати місце принцип «оскільки всі одночасно не прийдуть, то можна розпоряджатись активами відносно вільно».
Останній приклад схожий на «набіги на банки», про які ми неодноразово писали. Та якщо банк дійсно має вкладати ресурси клієнтів у інвестиції чи кредити (інше питання, як вони балансують ліквідність і якість портфелів), то біржа не має права розпоряджатись активами клієнтів без їхньої на це згоди. Доступ клієнта до своїх активів є беззаперечно першим пріоритетом. Винятком є ситуація добровільної передачі активів на певний строк для заробітку – це вже більше схоже на традиційний строковий депозит у банку.
Після торішнього краху FTX, питання доведення того, що активи на місці, привернуло увагу. Ринковим стандартом у цьому стала система Proof of Reserves (PoR).
Фактично PoR – це звіт, який демонструє наявність криптоактивів у розпорядженні установи (у нашому випадку – централізованої біржі). При цьому запис є подвійним – видно як задепоновані активи клієнтів, так і їх наявність у конкретний момент часу на гаманцях біржі. Детальніше про концепцію можна прочитати на сайті CoinGecko.
Наявність актуальних даних PoR становить основу нашої оцінки за категорією «Фінансові ризики». Додатково нараховані такі:
- наявність страхування;
- публічна звітність;
- зовнішній аудит.
в) Технічні ризики (10%)
В оцінці технічних ризиків ми спираємося на лідера галузі, компанію Hacken, та їхній проєкт cer.live. Компанія робить регулярний моніторинг бірж за великої кількістю параметрів, результати по яких групуються в показник загального рівня безпеки. На момент публікації, найвищий бал (ААА) мали 12 бірж, шість з яких потрапили в наш рейтинг. Окремо розраховується рівень серверної безпеки та безпеки для користувачів.
Криптосфера за роки свого існування стикалася з великою кількістю зламів і викрадень акаунтів, не були виключеннями й біржі. Ми врахували і це, відобразивши в рейтингу історію інцидентів, які з ними сталися.
Разом із тим варто зазначити, що рівень технічної безпеки постійно зростає. Провідні біржі активно застосовують програму bug bounty, винагороджуючи користувачів за знайдені «тонкі» місця, отримують сертифікати ISO 27001, пропонують більше методів захисту для клієнтів.
г) Регуляторні ризики (10%)
Ця категорія, відображає потенційні проблеми легального характеру. Регулярно з'являються позови до криптобірж від регуляторів, або навіть блокування роботи в окремих країнах. І хоч формально клієнтів це не має стосуватись, але поява проблем із регуляторами може спровокувати ланцюг несприятливих наслідків – відплив клієнтів, а отже, зниження ліквідності на біржі, неможливість або небажання власників надавати якісний сервіс в умовах нестабільності, або й навіть спробу вивести активи клієнтів, якщо ситуація наближається до критичної. Не унеможливлені й ризики тимчасового характеру, як-от блокування активів, до розв'язання проблем біржі.
Присвоюючи бали, ми відштовхуємося насамперед від юрисдикції, у якій зареєстровано біржу, та від того, чи має вона ліцензії. Тут пріоритет надано США та Євросоюзу з їхньою жорсткою регуляцією (3–4 бали). Два бали отримують біржі з Гонконгу, Сингапуру, Дубая, а 1 бал – зареєстровані на екзотичних островах, як-от Кайманові, Британські Віргінські, Сейшельські.
Враховуємо рік заснування, відзначаючи біржі з більш давньою історією, а також диверсифікацію бізнесу по регіонах.
І звичайно, біржі отримували нижчий бал за наявності поточних конфліктів із регуляторами або таких, що були в нещодавньому минулому та призвели до наслідків у вигляді штрафів, обмежень щодо видів діяльності або виходу бірж із тих чи інших країн.
Ліквідність
Вага: 20% у загальному підсумку.
Це група відображає передусім те, чи знайде клієнт біржі там те, за чим прийшов, а саме: наявність активної торгівлі, та можливість вигідно і оперативно проводити угоди з варіативними активами.
Було враховано не лише загальний об'єм торгів, але й співвідношення реальних цифр із декларативними. Це оціночна категорія, яка орієнтується на сумнозвісну практику «wash trading». Також ми взяли до уваги варіативність торгівлі, даючи більший бал біржам, де торгова активність розподілена по великій кількості інструментів, а не сфокусована на кількох ключових.
Була врахована загальна кількість доступних до торгів монет. Разом із тим, варто розуміти, що велика кількість інструментів не завжди є благом для клієнта, а часто може бути лише спокусою до надмірних спекуляцій.
Окрему увагу ми приділили безпосередній вартості торгівлі для клієнтів. Як правило на біржах пропонується ступенева система комісій: починаючи з певного базового рівня, клієнт може розраховувати на їхнє здешевлення відповідно до того, як росте його торгівельна активність. Більшість бірж учасників рейтингу також пропонують зниження комісій за утримання власних токенів.
Та не комісіям єдиними. Не деяких біржах низькі комісії нівелюються більшим спредом (різницею між ціною купівлі та продажу). Тож клієнт першочергово зекономивши при цьому несе більше витрат вже безпосередньо на ціні операції, якщо виконує її «по ринку».
Ми поєднали ці величини в загальний бал – наш показник враховує як пряму комісію, так і спред, фактично відповідаючи на питання «скільки клієнт втрачає на операції».
Останнім показником в цій групі є середньомісячна кількість відвідувачів біржі, що є показником її загальної популярності.
Якість сервісів
Вага: 25% в загальному підсумку.
Нарешті остання велика група показників стосується того, які можливості клієнт отримує в процесі користування. Уся група розподілена на три категорії.
а) Торгівля і сервіси безпосередньо (10%)
Для оцінки цих параметрів ми перевірили якість біржових торгових терміналів, швидкість їхньої роботи, наявність збоїв чи помилок. Врахували загальну інформативність і зручність для користувача: чи є змога обирати формати відображення інформації, працювати з графіками тощо.
Також у цю категорію потрапила широта сервісів. Так, сучасні криптобіржі пропонують не лише стандартну торгівлю, а й:
- маржинальні угоди (можливість торгувати «з плечем»);
- торгівлю на ринках деривативів (похідні інструменти – фьючерси, опціони);
- послуги коптрейдингу;
- стекінг активів (інакше кажучи – заморожування для отримання відсотків);
- угоди напряму між користувачами (P2P).
Та численні інші сервіси.
Ми намагалися дати комплексну оцінку широти та якості послуг, які клієнт може отримувати в межах однієї біржі без необхідності «стрибати» між різними біржами.
б) Заведення і вивід активів (10%)
Однак, якою б зручною і якісною біржа не була, важливим є і взаємодія зі світом ззовні. Ми оцінили, наскільки легко та менш затратно клієнт може заводити та виводити активи, працюючи з біржею.
Ми розглянули всі популярні методи платежів:
- криптовалюті перекази;
- банківські картки;
- SWIFT-перекази;
- використання платіжних сервісів тощо.
Перевагу отримували біржі, які не тільки працюють із криптовалютами, а й дають змогу заводити та виводити «фіат» (традиційні гроші, емітовані країнами).
Окрему увагу ми приділили процедурам KYC (Know Your Client – процедура ідентифікації та веріфікації клієнта). Вона може відрізнятися за ступенем складності. Окрім того, стандартною практикою є обмеження на вивід (або й заведення також) активів для клієнтів, що не пройшли ідентифікацію. Ми вважаємо це нормальною практикою і радимо клієнтам сумлінно ставитися до KYC, щоб уникнути можливих проблем у майбутньому
в) Доступність інформації та служба підтримки (5%)
Тут ми врахували інформаційну повноту – наскільки легко клієнт може знаходити всі необхідні йому відомості щодо біржі, її умов, своїх прав і можливостей. Для отримання високого балу, на сайті бірж має бути розділ FAQ (найбільш поширені запитання), розгорнуті інструкції.
Перевагою є активна присутність у соціальних мережах, наявність спеціальних інфопродуктів для новачків або навіть повноцінної бази знань чи вбудованих курсів.
Також ми врахували наявність україномовного інтерфейсу і, безумовно, швидкість та якість роботи служби підтримки.
Максимальний можливий підсумковий бал – 4. Це стосується і кожного окремого параметра, який ми оцінюємо (про конкретні параметри – нижче).
Тож ми дослідили провідні біржі за вищенаведеними критеріями та вивели сукупні бали, які і публікуємо. У коротких довідках щодо бірж ми наголосили на ключових важливих факторах та особливостях роботи бірж. До рейтингу не потрапили біржі, які не відповідають кваліфікаційним вимогам щодо:
- обсягу торгів (не нижче $50 млн/ день на спотовому ринку, без урахування фьючерсів);*
- мінімального рівня безпеки (має оцінку cer.live);
- доступності сервісів для українців (так, ми не вивчали бірж,і з явним акцентом на азіатську клієнтуру, без повноцінних перекладів інформації навіть на англійську мову).
*Виняток ми тут зробили для біржі з українським корінням Kuna, обсяг торгів якої значно нижчий порогового рівня.
І кілька слів про криптогаманці. Ледь не найпоширенішою порадою щодо зниження ризиків при роботі з криптобіржами є така: «Не тримайте великі суми на рахунку біржі, виводьте їх на свої холодні (апаратні гаманці)».
Апаратний гаманець – це портативний пристрій, розроблений для безпечного зберігання приватних ключів. Вважається більш безпечним, оскільки не підключається до інтернету.
Однак чи можна вважати цю пораду безперечно кращою з огляду на недавні події? У травні компанія Ledger (одна з двох лідерів у виробництві таких пристроїв) анонсувала нову послугу – відновлення закритих ключів. Тих самих, які має знати лише власник! Криптоспільнота відразу вкрай негативно відреагувала на цю новину, адже, фактично це означає, що доступ до приватних ключів є у компанії. Це нівелює саму ідею безпеки апаратних гаманців, де клієнт якраз і не хоче залежати від третіх сторін, а особисто контролює безпеку своїх активів.
Та й без цього «покращення», чи всі рядові інвестори в крипту зможуть брати на себе повну відповідальність за збереження активів через власні холодні гаманці? І чи буде зручним регулярно заводити та виводити активи з біржі, втративши головну перевагу цього сервісу – миттєву ліквідність? Не кажучи вже про інші сервіси, якими люди можуть користуватися, тримаючи активи на біржах.
Завданням нашого рейтингу є допомога інвесторам знайти баланс між безпекою та якістю послуг.
Криптосвіт є вкрай динамічним, і управління ризиками контрагентів (бірж, у нашому випадку) потребує чи не найбільшої уваги. Ця сфера як ніяка інша є магнітом для сумнівних проєктів, зв’язавшись з якими можна втратити ресурси. Допоки регуляція галузі перебуває в зачатковому стані, клієнт має брати на себе повну відповідальність і розуміти, з якими саме організаціями та людьми, що за ними стоять, провадить справи.
