Штрафи в 1 млн грн замість 400 000 грн та виведення з ринку: як НБУ посилює вимоги до банків щодо фінмоніторингу клієнтів
Причина – міжнародні донори вимагають звітності за фіндопомогу
Національний банк України продовжує посилювати контроль за фінансовим моніторингом. Збільшується відповідальність гравців ринку за порушення. Зараз це робиться через підвищення штрафів і повернення виїзних перевірок. З ринку вже виводяться перші порушники нових правил гри.
Mind розбирався, який ефект справлять на українську економіку більш жорсткі умови у сфері фінмону.
Як стало відомо Mind, банківський ринок намагається адаптуватися до нових вимог НБУ щодо фінансового моніторингу. Йдеться про підвищення граничних розмірів штрафів за порушення законодавства з фінмону, повернення виїзних перевірок тощо. Постановою НБУ №80 було затверджено зміни до постанови №346 щодо фінмону.
Нормативи з новими розмірами штрафів набули чинності наприкінці червня 2023 року, проте перший місяць їх застосування на практиці викликав на ринку багато запитань.
Нагадаємо: в липні НБУ рекомендував банкам усунути недоліки у системах фінансового моніторингу та внутрішнього контролю щодо протидії відмиванню грошей і фінансування тероризму. Регулятор назвав загальний підхід банків до проблеми «формальним», про що раніше писав Mind.
Що тепер загрожує банкам? Суттєво збільшені розміри штрафів банків за порушення. Наприклад, змінився штраф за порушення вимог «щодо відмови від встановлення (підтримання) ділових відносин, проведення фінансової операції».
Йдеться про ситуації, коли банк мав відмовити клієнту в обслуговуванні, але не зробив цього. Наприклад, якщо клієнт не був ідентифікованим належним чином. Максимальний штраф за таке порушення збільшено з 400 000 грн до 1 млн грн. Аналогічно збільшені штрафи за «невиявлення, несвоєчасне виявлення та/або порушення порядку проведення аналізу, виявлення, реєстрації фінансових операцій», а також за «порушення вимог щодо розроблення, впровадження, оновлення правил фінансового моніторингу, програми проведення первинного фінансового моніторингу та інших внутрішніх документів із питань фінансового моніторингу, тощо.
За що та на які суми тепер можуть штрафувати банкірів? Запроваджено штраф у розмірі до 50 млн грн за «порушення вимог щодо здійснення заходів належної перевірки, включаючи посилені заходи належної перевірки», а також за «неналежне виконання банком обов’язку здійснювати управління ризиками». Останній пункт містить управління ризиками, пов’язаними із запровадженням чи використанням інформаційних продуктів, ділової практики та технологій, зокрема таких, що забезпечують «проведення фінансових операцій без безпосереднього контакту з клієнтом».
До 10 млн грн збільшено максимальний штраф за порушення вимог законодавства у сфері протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму щодо платіжних операцій і переказів коштів. Аналогічною є сума максимального штрафу за неналежне застосування до клієнтів-РЕРів ризик-орієнтованого підходу, зокрема, встановлення їм необґрунтованого рівня ризику.
«Водночас звертаємо увагу, що відповідно до пункту 7 частини першої статті 73 Закону України «Про банки і банківську діяльність» максимальний розмір штрафу за порушення вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення не може перевищувати 7950 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян», – уточнила пресслужба НБУ, відповідаючи на запит Mind.
Так, максимальний розмір штрафу на сьогодні – це 135,15 млн грн. Він може бути застосований за «незабезпечення належної організації внутрішньобанківської системи запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та проведення первинного фінансового моніторингу, відсутність належної системи управління ризиками (неналежну систему управління ризиками)».
Чи застосовує Нацбанк такі великі штрафи на практиці? Так. Наприклад, навесні поточного року державний Укргазбанк був оштрафований на 64,6 млн грн за незабезпечення належної організації внутрішньобанківської системи запобігання та протидії та проведення первинного фінансового моніторингу, про що свідчить порушення вимог. Згідно з повідомленням НБУ, «порушення полягає в неналежному виконанні банком обов’язку розробляти, впроваджувати та оновлювати внутрішні документи з питань фінансового моніторингу, а також у відсутності в них процедур, достатніх для забезпечення ефективного управління ризиками».
1 серпня з ринку був виведений банк «Конкорд». Причиною стало порушення у сфері фінмону. Також до банку був застосований штраф у розмірі 400 000 грн.
Що стало причиною для збільшення штрафів? З лютого 2022 року Україна отримала більш ніж $150 млрд міжнародної допомоги. Про це навесні казав генсек НАТО Єнс Столтенберг. За різними джерелами, частина цих грошей була «освоєна» корумпованими українськими чиновниками. Вочевидь міжнародні донори хочуть бачити, куди конкретно йдуть надані ними кошти.
Саме тому логічно, що міжнародні структури проводять аудит розподілу фіндопомоги. І починається він із посиленої уваги до роботи самого самого Нацбанку та інших державних структур, що мають контролювати фінансові операції. Проте міжнародні донори прямо не вимагали збільшувати штрафи щодо банків.
У НБУ пояснюють, що збільшення штрафів відбулося згідно із законодавством ЄС. «Відповідно до статті 58(1) Директиви Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 2015/849 від 20 травня 2015 року про запобігання використанню фінансової системи для цілей відмивання коштів або фінансування тероризму, про внесення змін до Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 648/2012 та про скасування Директиви Європейського Парламенту і Ради 2005/60/ЄС та Директиви Комісії 2006/70/ЄС держави-члени повинні забезпечувати визнання зобов’язаних осіб відповідальними за порушення положень національного права, що транспонують цю Директиву, відповідно до цієї статті і статей 59-61. Будь-яка відповідна санкція або захід повинна бути дієвою, пропорційною та стримувальною», – кажуть у НБУ.
Згідно з поясненням регулятора, саме тому 21 червня 2023 року правління НБУ ухвалило постанову №80 «Про затвердження Змін до Положення про застосування Національним банком України заходів впливу», якою комплексно переглянуто та актуалізовано підходи щодо застосування штрафів до банків за ключові порушення у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.
У Нацбанку сподіваються, що нові вимоги мають допомогти державі в боротьбі з тіньовою економікою, яка становить щонайменше половину від реального сектору.
Які питання виникають у банків щодо нових правил? По-перше, банкіри скаржаться, що на ринку немає прозорої системи обґрунтування штрафів. Безпосередньо рішення про застосування максимального штрафу на сьогодні приймають співробітники НБУ на основі внутрішніх документів регулятора. Тому незрозуміло, чому за ті самі порушення одні банки отримують великий штраф, а інші – незначний. Банки занепокоєні тим, що це обґрунтування на сьогодні не є публічним.
По-друге, у банках відмічають неможливість проведення достатньої перевірки клієнтів через те, що з початком війни була закрита більшість державних реєстрів.
«Станом на сьогодні для здійснення належної перевірки клієнтів банки використовують у тому числі інформацію з Єдиного державного реєстру фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, доступ до якого забезпечується за допомогою прикладного програмного інтерфейсу. Звернень від банків щодо труднощів доступу до держреєстрів до Національного банку не надходило», – пояснюють у НБУ.
Проте зрозумілості в загальний процес це не додало. «Банки просять «Візу» і «Мастер» навчити їх, як працювати з П2П, казино, є-комерс. А то не зрозуміло, як це все моніторити по фінмону. На що останні сказали, що вам потрібно купити в першу чергу програмне забезпечення на мільйони доларів США», – нещодавно написав на своїй фейсбук-сторінці банкір Василь Невмержицький. На запит Mind у компанії Visa повідомили, що не можуть розголошувати інформацію щодо подібних звернень.
Чи згодні банки з новими штрафами? За даними Mind, Незалежна асоціація українських банків підготувала звернення до голови НБУ з проханням надати роз'яснення щодо проведення фінмону у зв'язку новими максимальними розмірами штрафів. Проте лист не був відправлений, адже не всі банки всередині НАБУ погодилися з його необхідністю. Як розповіли виданню, два банки – державний банк і банк з іноземним капіталом – відмовилися підтримати загальне звернення ринку.
Якими будуть наслідки для банківського ринку від нових штрафів? Експерти вважають, що НБУ готує до виводу з ринку певну кількість малих гравців. Частково від цього виграють державні банки та інші великі фінустанови. «Нові вимоги на фінансовому моніторингу можуть бути проблемними для невеликих банків, бо їм складніше контролювати питання фінмону, що вимагає збільшення штату відповідних співробітників тощо. Можу допустити, що ці вимоги призведуть у підсумку до скорочення кількості малих гравців на ринку», – каже фінансовий аналітик Анатолій Дробязко.
З ним згодна фінансова експертка Олена Домуз. «Посилення контролю та запровадження жорстких регуляцій ніколи не приводили до розвитку ринку та взагалі економіки. У важких умовах, які склалися в українській економіці, потрібно, навпаки, давати можливість бізнесу, зокрема банкам, розвиватися та зростати», – резюмує вона.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
