Методичка з підвищеної пильності: НБУ рекомендував банкам відійти від формального підходу у сфері фінмоніторингу

Учора, 6 липня, Національний банк України розіслав банківським асоціаціям і банкам оновлені рекомендації щодо роботи у сфері фінансового моніторингу. Лист за підписом заступника голови НБУ Дмитра Олійника є у розпорядженні Mind.

Чому вимоги щодо фінмону довелося оновлювати? НБУ говорить про низку недоліків у системах фінансового моніторингу та внутрішнього контролю банків щодо протидії відмиванню грошей і фінансування тероризму. Загальний підхід банків до проблеми описується як «формальний».

Наприклад, згідно з листом, значна частина банків не проводить безпосередній аналіз ризиків відмивання грошей та фінансування тероризму для всіх власних товарів/послуг, з погляду особливостей і можливостей їх використання.

Чого побоюється НБУ? Йдеться про «можливість маскування незаконного походження коштів, переказу коштів для фінансування терористичної діяльності, анонімності учасників фінансової операції, приховування реальних кінцевих одержувачів тих чи інших продуктів та/або послуг, можливості використання клієнтом продуктів і послуг банку від імені третіх осіб, використання послуг банку компаніями-оболонками» тощо.

Дмитро Олійник вказує на недостатній аналіз того, наскільки банківський продукт та/або послуга дозволяють клієнту здійснювати операції з контрагентами / бізнес-сегментом, яким притаманні підвищені ризики у сфері відмивання грошей та фінансування тероризму. Також не враховується, який різновид клієнтів найчастіше використовує той чи інший продукт та/або послугу й чому.

Чим дорікають банкам? «Є випадки, коли банками проведено оцінку окремих послуг/продуктів, які не є ключовими та займають незначну частку від загального обсягу послуг/продуктів, що надаються клієнтам. У свою чергу послуги, що становлять основу діяльності банку (враховуючи їхню питому вагу в загальному обсязі проведених операцій, отриманого банками доходу від надання таких послуг), залишаються без оцінки», – йдеться в листі.

Отже, це не дає повного розуміння всіх наявних ризиків відмивання грошей, притаманних діяльності банку. Також є випадки неврахування ризиків, властивих діяльності банку, пов'язаних із наданням клієнтам послуг з електронної комерції, зокрема інтернет-еквайрингу.

Як Нацбанк пропонує боротися з «недостатньою пильністю»? Для розв’язання проблеми регулятор рекомендує конкретизувати всі етапи фінмоніторингу в нормативних документах банку та в оцінці ризиків щодо фінмоніторингу. По суті, Нацбанк просить, щоб його «підопічні» не просто декларували заходи щодо боротьби з відмиванням грошей, а прописували їх покроково у внутрішніх нормативних документах. Щоб нагляд НБУ міг оцінити кожну конкретну дію у сфері фінмону з раніше оголошених банком.

Не виключено, що такі заходи – це нова вимога західних партнерів України на тлі низки скандалів у сфері фінмону – зокрема, останніх кейсів з онлайн-казино.

Чого чекати далі? Виникає питання, чому такі критично важливі речі вирішуються на рівні листа, а не офіційно затвердженого нормативного документа НБУ. Логічним із боку регулятора було б представити банкам свою методику чи інструкцію у покроковій оцінці ризиків. Бо тепер регулятору доведеться працювати з кількома десятками різних інструкцій щодо фінмону, написаними різними банками.

Можна припустити, що наступним кроком стане створення методики оцінки ризиків AML (anti money laundering) від Нацбанку – за прикладом того, які сьогодні він має інструкції з оцінки кредитного ризику. Також банки посилюватимуть свої департаменти боротьби з відмиванням грошей, що незмінно спричинить збільшення штату таких підрозділів і нарощування витрат на їх утримання.