Режим експорту українського зерна до ЄС скоро вкотре переглядатимуть. Які можливості ризикуємо втратити?
Поки що тривожних сигналів більше, ніж обнадійливих
Менш як за два тижні мають бути скасовані чи навпаки продовжені обмеження на експорт українського зерна на ринки країн Східної Європи. Ембарго, запроваджене у травні 2023 року, стало реакцією на гучну критику урядів і протести фермерів у західних країнах, які межують з Україною та на які надходили значні та часто невраховані обсяги української сільгосппродукції.
Майже одночасно із запровадженням європейських обмежень припинив своє існування «зерновий коридор» – укладена між ООН, Туреччиною і Україною та окремо – ООН і рф угода, що дозволила частково відновити відвантаження з портів Чорного моря. За рік у такий спосіб було експортовано 34 млн тонн збіжжя. Але і цей канал із липня 2023 року перестав працювати через саботаж росії та загрози для судноплавства, які вона створює.
Зараз два ці питання – доступу на європейські ринки й поновлення морського експорту – зійшлися в одній точці. Mind розбирався: чи є шанси відновити повноцінний зерновий експорт уже найближчим часом
Який статус обмежень, запроваджених щодо українського зерна Європейською комісією навесні 2023 року? До початку повномасштабного вторгнення росії обсяг експорту сільгосппродукції з України до Європейського Союзу становив 7 млрд євро. Після вторгнення він зріс на 6 млрд євро. З цього зростання близько 5 млрд євро припадає на п'ять сусідніх країн, що спричиняє шок на їхніх ринках.
У середині квітня 2023 року Польща, а згодом Угорщина, Словаччина та Румунія в односторонньому порядку заблокували імпорт і навіть транзит української агропродукції до своїх країн. Це безпрецедентне для членів ЄС рішення, яке тим не менше було підтримане на рівні Євросоюзу.
Під тиском Єврокомісії, яка намагалася взяти це питання під контроль, у середині травня ці односторонні обмеження було знято та замінено загальноєвропейськими. З євробюджету постраждалим країнам було виділено 100 млн євро компенсацій: 9,77 млн євро – Болгарії, 15,93 млн євро – Угорщині, 39,33 млн євро – Польщі, 29,73 млн євро – Румунії і 5,24 млн євро – Словаччині.
Експортні обмеження щодо українських ріпаку, кукурудзи, пшениці та ячменю діють до 15 вересня. Починаючи з серпня, сторони ведуть активні перемовини про подальший режим експорту.
Скільки коштує для України недопуск на ринки п'яти країн Європи? Зернові обмеження ЄС «недодають» нашій країні $170 млн на місяць. Тобто з травня до середини вересня збиток становитиме $765 млн млн.
При цьому сума може суттєво збільшитися, якщо обмеження збережуться восени, на піку надходження на ринок урожаю поточного року – на думку експертів МВФ, навіть у разі збереження транзиту сума щомісячних втрат для України становитиме до $270 млн.
Якими є поточні позиції сторін? Президент Володимир Зеленський очікує, що Європейський Союз із 15 вересня скасує обмеження на імпорт української сільськогосподарської продукції. Абсолютно всі сигнали, що надходять із ЄС, свідчать про протилежне.
Уряд Угорщини запропонував Єврокомісії продовжити заборону на імпорт зернових та олійних культур з України до кінця року, принаймні для кукурудзи та насіння соняшнику. «Угорщина попросить ЄС продовжити заборону з 16 вересня», – сказав Гергей Гуйяш, додавши, що в разі відмови Угорщина готова знову запровадити національну заборону на імпорт уже не нинішніх чотирьох, а 24 продуктів з України.
Польща також загрожує знову в односторонньому порядку закрити кордони в разі поновлення агроекспорту з України у вересні. І в місцевому уряді впевнені, що це рішення підтримають інші держави. «Я вперше чую, що збільшилася кількість країн, які виступають проти цього. Я розмовляв із багатьма міністрами Європейського Союзу на цю тему. Бачу розуміння, що треба будувати коаліцію. Я впевнений, що Румунія у коаліції», – заявив міністр сільського господарства Польщі Роберт Телус.
Минулого тижня продовжити заборону на українське зерно вимагали й у парламенті Словаччини. Спікер Борис Коллар заявив, що в інакше багато фермерських господарств може очікувати крах, який спровокує хвилі протестів у сільській місцевості з подальшим поширенням на міста.
Міністри сільського господарства Польщі, Болгарії, Угорщини, Словаччини та Румунії підписали спільну позицію щодо продовження заборони на імпорт української агропродукції щонайменше до кінця 2023 року.
Проти висловилися Франція, Німеччина та Литва – дві перші країни наявність українського зерна майже не зачіпає, а Литва сподівається отримати вигоду з активної перевалки нашої продукції.
«Ми знаємо, що Єврокомісія не має наміру продовжувати обмеження після того, як їхня дія закінчиться 15 вересня. Так, є наміри одностороннього запровадження обмежень з боку кількох країн, але це буде порушення базових правил Європейського Союзу. І ми сподіваємося, що якийсь шлях буде знайдено», – сказала віцепрем'єрка з європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанишина.
Заступник голови ОП Ігор Жовква заявив, що будь-які факти блокування українського транзиту Київ негайно доводитиме до відома й вимагатиме відповідної реакції. «У разі якщо сторона ЄК піде на порушення Угоди про асоціацію, у тому числі відповідних положень щодо поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі, Україна залишає за собою вибір юридичних механізмів, яким чином на це реагувати», – сказав він. В арсеналі України, власне, лише один механізм – запровадження дзеркальних обмежень на постачання на свій ринок продукції з «недружніх» країн ЕС, зокрема молочної продукції з Польщі.
Хто арбітри та яка їхня позиція? Єврокомісія веде інтенсивні перемовини з Україною і «п'ятьма розгніваними сусідами». Враховуючи, що навесні 2023 року ЄК спочатку заявляла про неприпустимість односторонніх обмежень, але потім швидко змінила риторику та підтримала членів ЄС, зараз очікування не надто оптимістичні.
Також минулого тижня стало відомо, що до розв’язання зернового питання підключилися США. Однак, наскільки відомо, у цих перемовинах не йдеться про зняття європейських обмежень – навпаки, Америка опрацьовує альтернативні шляхи експорту на випадок їхнього продовження. Зокрема, США працюють із Румунією та Молдовою, щоб збільшити експорт зерна з України річкою Дунай.
При цьому самі Сполучені Штати неодноразово критикували європейські країни, що ті пустили питання українського експорту на самоплив. Так, державний секретар Польщі з питань співробітництва з Україною Ядвіга Емілевич у коментарі Financial Times заявила, що президент США Джо Байден обіцяв сприяти будівництву зерносховищ уздовж кордону з Україною для розв'язання проблеми постачання агропродукції, проте надалі в його адміністрації не підтвердили це. Наявність таких хабів дозволила б притримати українське зерно, а не збувати його за демпінговими цінами.
Який із подальших сценаріїв – найімовірніший? Перший та основний варіант – ЄК знімає обмеження і тим самим демонструє лояльність до України. І дає можливість українським чиновникам, які обіцяли перемогу, зберегти обличчя. При цьому окремі країни – імовірно, усі п'ять – запроваджують обмеження на національному рівні. Транзит зберігається з фінансовими субсидіями для українського зерна.
Комісар із сільського господарства Януш Войцеховський заявив, що обговорюється питання субсидії для українських компаній, які експортують зерно через порти Євросоюзу. Сума може становити 30 євро/т зерна, отже підтримка експорту 20 млн тонн збіжжя коштуватиме 600 млн євро. Основними морськими воротами для України в такому разі залишаться Констанца і литовська Клайпеда.
Другий, близький до фантастичного, варіант – Єврокомісія заливає багаття грошима, виділяючи п'яти країнам колосальні субсидії на підтримку своїх агропромислових комплексів, щоб вони змогли компенсувати збитки від присутності українського зерна.
А що зі Стамбульською угодою та які перспективи експорту морем? Турецький лідер Реджеп Ердоган і владімір путін проведуть переговори 4 вересня в Сочі.
«Ми продовжимо працювати над відродженням Чорноморської зернової ініціативи, яка має вирішальне значення для глобальної продовольчої безпеки, стабільності та миру в Чорноморському регіоні», – заявляв міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан.
Однак напередодні зустрічі риторика змінилася. «Шанси реально домовитися про відродження колишньої зернової угоди під час переговорів Ердогана та путіна дуже низькі. Тема обговорюватиметься, звичайно, але домовленостей чекати не варто», – заявило джерело в Анкері в коментарі ЗМІ.
Якою зараз є динаміка українського агроекспорту? Обсяг експорту зернових і зернобобових культур з України в 2023/24 МР станом на 30 серпня становив 4,34 млн тонн, що майже на 10% вище за аналогічний показник минулого сезону (3,96 млн тонн).
Пшениці з початку сезону відправлено 1,9 млн тонн, що на 65% більше за торішній обсяг.
Постачання ячменю на зовнішні ринки становило 473 000 тонн (+11% до аналогічного періоду 2022 року).
Кукурудзи експортовано майже 2 млн тонн, що на 21% менше від обсягів відвантажень на аналогічну дату минулого сезону.
Експорт борошна з України у 2023/24 МР становив 22 400 тонн, що майже вдвічі перевищує торішній показник (11 900 тонн).
Україна очікує на врожай у 56 млн тонн зернових. ЄС може забезпечити щомісячне вивезення 4 млн тонн зерна «шляхами солідарності».
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
