«Плюс» 3-4% зростання ВВП у 2023 році: що пророкують українській економіці НБУ, Кабмін та експерти

Прогнози для української економіки дедалі оптимістичніші. Якщо на початку 2023-го Нацбанк очікував, що за підсумками року ВВП України зросте у кращому разі на 0,3%, то зараз регулятор вважає, що зростання ВВП у 2023 році становитиме 2,9%.

Втім становище, як і раніше, доволі хитке. Наприклад, той же НБУ заявив, що його прогноз побудовано на консервативному сценарії. Він враховує продовження активних бойових дій до середини 2024 року та обмеження експорту, пов'язані з припиненням дії Зернової угоди. Крім того, Україна, як і раніше, залежить від міжнародного фінансування, без якого держбюджет просто розсиплеться.

Mind розбирався, чим може завершитися 2023 рік для вітчизняної економіки і з якими очікуваннями країна наближається до 2024-го.

Що прогнозують різні інститути та експерти? Окрім Національного банку, свої очікування озвучив уряд. Перший віцепрем'єр-міністр – міністр економіки Юлія Свириденко під час виступу на форумі YES 2023 заявила, що темпи зростання ВВП України за підсумками 2023 року можуть прискоритися до 4%. «Ми в Мінекономіки вважаємо, що зростання у 2023 році буде ближчим до 4%. Це більш оптимістичний прогноз, ніж у НБУ», – розповіла вона.

Інвестиційна компанія Dragon Capital у вересні поліпшила прогноз зростання української економіки на 2023 рік із 3% до 4,5%. Аналітики будують свої оцінки насамперед на активному відновленні економіки у І та ІІ кварталах 2023 року.

Рейтингове агентство Fitch ще влітку паралельно з рейтингом України заразом оновило й макропрогноз. Оцінка зростання ВВП поліпшилася до 3,5% проти 2%, які агентство пророкувало в січні 2023 року.

Світовий банк теж влітку переглянув прогноз зростання ВВП України на краще – з 2% до 3,3%.

Десь посередині цих прогнозів розташувався Міжнародний валютний фонд. Нагадаємо, що ще в липні МВФ оновив Меморандум з Україною. У ньому, серед іншого, міститься докладна оцінка ситуації в українській економіці. Фонд очікує, що зростання ВВП України у 2023 році буде в діапазоні від 1 до 3%. Ще навесні МВФ не виключав, що цього року показник може скоротитися на 3%.

Які чинники підтримують зростання української економіки? Невтішні прогнози, які лунали на початку поточного року, багато в чому ґрунтувалися на підсумках першого року війни. А вони були сумними: ВВП за 2022 рік впав більш ніж на 29%.

Практично повне зупининення бізнес-активності у березні-травні минулого року, паливна криза, стрімке падіння експорту, розрив логістичних ланцюгів, обстріли енергетичної інфраструктури восени та взимку не залишали особливих надій на те, що економіка швидко вийде з крутого піке. Сергій Марченко зізнався, що зростання 2023 року взагалі ніхто не очікував.

1. Бізнес оговтався від шоку війни швидше, ніж очікувалося. Індекс ділових очікувань (ІОДА), який розраховує НБУ за підсумками опитувань компаній і підприємств, у серпні становив 49,3 пункту. Це майже нейтральний рівень, ближчий до позитивної зони. У серпні 2022 року, для порівняння, цей індекс був на позначці 44,1 пункту.

2. Відновлення електропостачання до весни 2023 року, а також налагодження логістики через сухопутні коридори допомогли повернутися в нормальний режим промисловості та агросектору. «Більш жвавим виявився і внутрішній попит», – констатує НБУ.

3. Кардинально уповільнилися темпи зростання споживчих цін. В основу державного бюджету на 2023 рік було закладено інфляцію на рівні 28%. Тепер і НБУ, і Мінфін вважають, що рівень інфляції 2023 року не перевищить 10,6%. На ситуацію із цінами, крім факторів, зазначених вище (відновлення ділової активності, ліквідація енергодефіциту), благотворно вплинули здешевлення палива, нарощування пропозиції продовольчих товарів (імпортних у тому числі) і незмінність тарифів на послуги ЖКГ. На додаток до цього НБУ припинив емісію гривні, яка зробила великий внесок у розкручування інфляції 2022 року.

4. Україна продовжує отримувати фінансування з-за кордону. За даними НБУ, потреби держбюджету, якому не вистачає внутрішніх надходжень (податків), за перше півріччя 2023 року майже на 37% покриті якраз за кошти іноземних партнерів. Сума іноземного фінансування за січень-червень становила $23,6 млрд. Як уточнює голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, лише за рік Україна має отримати $42 млрд.

5. Нацбанк має достатньо сил, щоб балансувати валютний ринок. Від початку літа курс на готівковому ринку наблизився до офіційного й досі не виходить за межі 38 грн/$. На міжбанківському ринку НБУ погашає попит за рахунок інтервенцій. Добре, що золотовалютних резервів у нього для цього достатньо. Їхній обсяг на початок вересня перевищував $40 млрд.

Які є ризики для економічного зростання? Усі загрози, які можуть негативно вплинути на стан української економіки, знаходяться на поверхні.

1. Ескалація та затягування воєнного конфлікту. НБУ, МВФ та інші прогнозисти називають саме військові ризики головним чинником впливу на життєздатність української економіки.

2. Наближення холодів знову виводить на порядок денний дискусію щодо стабільності енергетичної інфраструктури. По-перше, ліквідовано далеко не всі наслідки минулих обстрілів. За словами прем'єр-міністра Дениса Шмигаля, у серпні було відновлено 60-70% енергоблоків і 80% магістральних мереж. По-друге, не виключені нові атаки на об'єкти генерації.

3. Ситуація з експортом української продукції залишається складною. Шанси на поновлення «зернового коридору» мінімальні, частина країн ЄС продовжує блокаду постачання українського зерна. І хоча Мінекономіки оцінює потенціал експорту врожаю зернових та олійних 2023 року на рівні 50 млн тонн, як цей обсяг відправити за кордон – питання. Щоправда, Юлія Свириденко вірить у те, що вдасться поліпшити експорт через дельту Дунаю, Румунію та порти Великої Одеси.

4. Доходи населення через війну істотно впали. За даними опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), яке було оприлюднено в липні, приблизно 64% українців заявили про просідання доходів, а майже третина опитаних взагалі втратила роботу. Усе це призводить до падіння споживчого попиту, з одного боку, допомагаючи стримувати інфляцію, але, з іншого – негативно позначаючись на зростанні економіки.

5. Є ризики скорочення міжнародного фінансування, завдяки якому перекривається дефіцит держбюджету та підтримується валютний курс. Про ці ризики, до речі, НБУ попереджав уже неодноразово. Але проблема більшою мірою може проявити себе у 2024 році. Тому що на 2023 рік грошей для «латання дірок» у бюджеті має вистачити. «Це вкотре вказує на важливість виконання взятих зобов'язань у рамках програми EFF (кредит від МВФ на $15,6 млрд. – Mind) та пакету макрофінансової допомоги від ЄС», – вважає Данило Гетманцев.

Що буде з економікою до кінця року? Загалом прогнози, що ВВП України за 2023 рік може прирости на 3-4%, виглядають реалістично. Хоча б тому, що база порівняння 2022 року перебуває глибоко в «мінусі». А від дна відштовхуватися простіше, ніж дертися на вершину.

Економіка не може нормально функціонувати, коли в країні відбуваються активні бойові дії. Левова частка бюджетних витрат спрямована на безпеку та оборону, багато соціальних програм згорнуто, масштаби руйнувань і пошкоджень обчислюються сотнями мільярдів доларів, а невизначеність і колосальні воєнні ризики стримують надходження інвестицій.

Тому наразі українська економіка залишається в режимі виживання.