Облікова ставка вже 20%. Як її зниження вплине на прибутковість депозитів та на валютний ринок
Mind Explains

Облікова ставка вже 20%. Як її зниження вплине на прибутковість депозитів та на валютний ринок

І навіщо взагалі Нацбанк вживає таких заходів

Этот материал также доступен на русском языке
Облікова ставка вже 20%. Як її зниження вплине на прибутковість депозитів та на валютний ринок
Фото: пресслужба НБУ

Національний банк продовжує коригувати облікову ставку. На засіданні 14 вересня правління НБУ ухвалило рішення знизити її на 2 в.п. – до 20%. Нова ставка починає діяти з 15 вересня. Попереднє зниження відбулося в липні. Тоді Нацбанк вперше за 13 місяців вирішив переглянути облікову ставку, зрізавши її на 3 в.п.– до 22%.

Керівництво НБУ пояснює свої кроки уповільненням темпів інфляції та курсовою стабільністю. Ці обставини дозволяють регулятору продовжити поетапне зниження облікової ставки, що підтримає відновлення економіки та не створить загроз для макрофінансової стабільності. Чи це так і які процеси зараз відбуваються у фінсекторі країни, розбирався Mind.

Навіщо Нацбанк знижує облікову ставку? Висока облікова ставка має подвійний ефект. З одного боку, вона призводить до подорожчання ресурсів (вартості грошей), внаслідок чого зростають як депозитні, так і кредитні ставки. Це у свою чергу обмежує споживання та стримує темпи інфляції. Крім того, Нацбанку найпростіше балансувати валютний ринок.

Зворотний бік високих відсоткових ставок полягає в тому, що бізнес не має можливості брати дешеві кредити та вливати гроші у свій розвиток. Отже, у країні виробляється менше товарів та послуг (інакше кажучи, зменшується ВВП), економічне зростання уповільнюється.

Враховуючи екстраординарну ситуацію, у якій Україна опинилася після 24 лютого 2022 року, НБУ не міг залишити облікову ставку на колишньому рівні, бо ризикував посипатися валютний ринок, а за ним і вся економіка. Нагадаємо, що на момент повномасштабного вторгнення облікова ставка становила 10%, і Нацбанк її підвищив до 25% 3 червня 2022 року.

Але вже навесні 2023 року представники НБУ заговорили про те, що облікову ставку незабаром доведеться знижувати, оскільки її фіксація на рівні 25% уже не стільки допомагає, як шкодить економіці.

Як НБУ аргументує зниження облікової ставки до 20%? Голова Нацбанку Андрій Пишний, коментуючи чергове рішення щодо перегляду облікової ставки, озвучив такі тези:

  • перехід НБУ до циклу пом'якшення процентної політики в липні призвів до зниження номінальних відсоткових ставок у банківській системі. Але прибутковість гривневих активів усе одно залишилася привабливою з огляду на стрімке уповільнення інфляції (дефляція у серпні становила 1,4%) та поліпшення інфляційних очікувань;
  • ставки за строковими гривневими депозитами та ОВДП, як і раніше, перевищують як поточний, так і очікуваний рівень інфляції. У результаті попит населення на банківські депозити строком від 3 до 12 місяців і ОВДП продовжив зростати;
  • збереження високої прибутковості гривневих інструментів є важливим для подальшої реалізації Стратегії пом'якшення валютних обмежень, переходу до більшої гнучкості обмінного курсу та повернення до інфляційного таргетування;
  • стрімкіше зниження облікової ставки в умовах високої чутливості валютного ринку та значного профіциту гривневої ліквідності посилить ризики для курсової стійкості та зниження інфляції.

З огляду на це правління НБУ вирішило знизити облікову ставку відповідно до траєкторії липневого прогнозу – на 2 в.п., до 20%.

Ставка за тримісячними депозитними сертифікатами й надалі дорівнює обліковій ставці. Водночас ставку за депозитними сертифікатами овернайт знижено на 2 в.п., до 16%, а за кредитами рефінансування – на 2 в.п., до 22%.

«Контрольоване пом'якшення відсоткової політики надасть імпульс економічному відновленню, не створюючи загроз макрофінансовій стійкості при реалізації Стратегії пом'якшення валютних обмежень», – пояснив Андрій Пишний.

Що ще змінює НБУ у своїй монетарній політиці? Андрій Пишний також анонсував чергове коригування «дизайну» монетарної політики.

Починаючи з 18 вересня, частка залишків строкових депозитів фізичних осіб, які враховуються при розрахунку ліміту вкладень банків у тримісячні депозитні сертифікати, становитиме 35%. «Це посилить стимули для банків надалі конкурувати за вкладників і нарощувати портфелі термінових депозитів», – пояснив Пишний.

Що відбуватиметься з обліковою ставкою надалі? Нацбанк попередив, що це не останній перегляд.

Згідно з повідомленням НБУ, цикл зниження облікової ставки триватиме. Наступні рішення узгоджуватимуться з необхідністю підтримки високої прибутковості гривневих активів, що є однією з головних передумов стійкості валютного ринку та зниження інфляції.

Водночас, враховуючи суттєву невизначеність та високі ризики, пов'язані з війною, НБУ діятиме обережно, щоб і надалі забезпечувати стійкість валютного ринку, фінансового сектору й економіки загалом.

«У разі погіршення очікувань, помітного зниження привабливості гривневих інструментів і посилення ризиків курсової стійкості, НБУ відповідним чином коригуватиме свої рішення та прогноз облікової ставки», – йдеться в заяві регулятора.

На що вплине зниження облікової ставки?

Прибутковість вкладів. Насамперед відбудеться зниження відсоткових ставок у банківській системі. Попри те що Пишний заявляє про збереження високої прибутковості гривневих активів, перегляд облікової ставки все одно матиме свій вплив.

Наприклад, після зниження облікової ставки в липні середня дохідність гривневих депозитів фізосіб строком на 12 місяців впала в середньому на 0,5 в.п., до 14,6% річних, доходність депозитів строком на 9 місяців не знизилася, але й не зросла (дані індексу UIRD).

Приріст депозитного портфеля фізосіб у банках за серпень (до липня) становив 1,4%, до 648 млрд грн. У липні обсяг депозитів населення, порівняно з червнем, зріс на 0,8%.

Стрімко ставки за вкладами не обваляться, але на 1-2 в.п. деякі банки їх можуть зменшити. Особливо ті, що вже накопичили достатній обсяг депозитного портфеля.

Прибутковість облігацій. Що стосується ОВДП, то в цьому разі рівень їхньої прибутковості більшою мірою продиктований діями Мінфіну, який встановлює ставки при первинному розміщенні. Середня прибутковість гривневих військових облігацій, проданих із кінця серпня, становить 15-18% річних. При цьому фізособи не вишиковуються за ОВДП в чергу, що б там не казав НБУ. Станом на 14 вересня населення володіло держоблігаціями на суму 49,4 млрд грн, що становить 3,3% всього обсягу розміщених ОВДП.

Кредитні ставки. Теоретично мають знизитися і ставки за кредитами бізнесу. Але цього не станеться з однієї простої причини: якщо банки видають кредити, то переважно в рамках пільгових програм, таких, як «5-7-9», які дотує держава. І фінансування отримує обмежене коло позичальників – через низьку платоспроможність і високі ризики неповернення.

Інфляція та валютний курс. Вплив облікової ставки на інфляцію не буде відчутним. Зростання цін дуже сильно сповільнилося, і зовнішні чинники поки що грають на користь зниження рівня інфляції. Як зазначив Пишний, загальна тенденція до уповільнення темпів інфляції зберігатиметься.

Хвилюватися за валютний ринок наразі також не варто. НБУ чітко дає зрозуміти, що відпускати гривню у «вільне плавання» зараз він точно не планує. Тому дрейф курсу близько 38 грн/$ із коливаннями біля цього рубежу збережеться щонайменше до жовтня.

Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло