Олена Шуляк: «Нещодавно ми заборонили використання азбесту. І сподіваємося, що при відбудові України питання неякісних чи шкідливих матеріалів взагалі не стоятиме»
Голова парламентського комітету з організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування – про європейські принципи відновлення зруйнованих міст, нові регламенти, компенсації за житло а боротьбу з корупцією. Ч.1
Повоєнну відбудову України необхідно організувати та проводити за європейськими стандартами. Тобто країна має стати «зеленою», інклюзивною, з ергономічною архітектурою та інфраструктурою. Саме на це сподівається більшість громадян. І не лише вони – у переформатуванні підходів зацікавлені і зарубіжні партнери , і донори, які виділяють значні кошти на відновлення зруйнованих міст. Саме тому міжнародні кредитори вже зараз замислюються над формами контролю того, як і на що витрачаються виділені гроші. Одне із завдань при розробці концепції відбудови – уникнути типової «радянщини», але й не забудувати все хмарочосами без супутньої інфраструктури. Як утримати цей баланс? Що реально організувати вже в найближчій перспективі, а які завдання можна реалізувати лише після перемоги у війні? Про це та низку інших нагальних проблем, а також про нові законодавчі ініціативи в будівельній галузі Mind поспілкувався з Оленою Шуляк – головою Комітету з організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування. Сьогодні публікуємо першу частину нашої бесіди.
Основні тези з інтерв’ю можна прочитати тут.
Відбудова по-європейськи
– Українці очікують, що відбудова України відбуватиметься за європейськими правилами. Чи так це?
– У нас немає іншого шляху. Ми повинні використовувати не просто європейські правила, а той євроінтеграційний курс, якого дотримуємося вже тривалий період часу.
У перший воєнний рік ми ухвалили низку законів, пов’язаних із тим, щоб змінювати правила, які існували у сфері будівництва. Наприклад, євроінтеграційний закон щодо мінімальних вимог до енергоефективності для будівель і споруд. Це говорить про те, що ми будемо використовувати стандарти та практики, які застосовуються в ЄС у процесі модернізації чи нового будівництва.
Також ми ухвалили й почали імплементацію 305 європейського регламенту – це один із перших кроків до промислового безвізу.
Якщо коротко, то це своєрідний регламент прямої дії, який безпосередньо впливає на будівельну індустрію, зазначаючи купу конкретних вимог щодо виробів. Суть у тому, щоб матеріали наших виробників відповідали всім стандартам, нормам і характеристикам ЄС. Ці дані щодо виробів мають міститися у відкритому доступі, що допоможе унеможливити використання низькопробних матеріалів і фальсифікату.
Якби не повномасштабна війна, 305-й регламент почав би діяти з 1 січня 2023 року. Але зараз ми перенесли його на 2025 рік, бо слід організувати мережу сучасних лабораторій, відкрити центри оцінки відповідності тощо. Сподіваємося, за цей час зробимо всі організаційні речі, і 305 регламент в Україні запрацює повноцінно.
Перші кроки в цьому напрямку робляться вже сьогодні. Нещодавно ми спільно з Міністерством відновлення і Міністерством цифрової трансформації відкрили е-кабінет виробника будівельної продукції в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва. І зараз усі виробники будпродукції можуть (за бажанням) уже публікувати всю характеристику своєї продукції.
Вважаємо, що це повинен бути один із принципів, який діє при сучасній відбудові, – відкритість і прозорість. Щоб можна було побачити, яка це продукція, де виготовляється та з якими характеристиками, аби все можна було перевірити через механізм ринкового нагляду та механізми, напрацьовані Спілкою споживачів тощо. Щоб в Україні виготовлялися і використовувалися виключно якісні сучасні матеріали.
Нещодавно в парламенті ми заборонили використання азбесту. І сподіваємося, що питання неякісних шкідливих матеріалів при відбудові взагалі не стоятиме.
Якщо говорити про нові стандарти відбудови – одним із напрочуд важливих буде стандарт безпеки.
Сьогодні ми вимушені переглянути всю систему цивільного захисту й максимально використовувати споруди подвійного призначення (паркінги, підвальні та цокольні приміщення, будівлі спортивного призначення), щоб максимально захистити людей під час атак росії. Звісно, ми приділяємо велику увагу принципам безбарʼєрності та інклюзивності – для ЄС ці питання є нормою, а ми рухаємося в цьому напрямку не такими швидкими темпами, як хотілося б. Але євроінтеграційні процеси, які зараз відбуваються в Україні, допоможуть цим принципам стати реаліями якомога швидше.
Як децентралізація «ліквідовує» корупцію
– Коли кажуть про європейські правила, то розуміють: йдеться про відсутність корупції, гарні містобудівні рішення, енергозбереження, інклюзивність тощо. А що в нас відбувається з кожним із цих пунктів?
– У нас є страшний зовнішній ворог – росія – і не менш загрозливий внутрішній – корупція. Якщо говорити про будівельну галузь, то корупція завжди її супроводжувала. Тому один із перших законів мого авторства, який підтриманий Президентом Володимиром Зеленським як невідкладний – закон про створення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва. Ми з командою вважаємо, що ті цифрові інструменти, які сьогодні запроваджуємо у сфері будівництва, дозволять мінімізувати ризики корупції.
За цей час ми створили:
- е-систему в сфері будівництва;
- е-реєстр пошкодженого та зруйнованого майна (зараз компенсації, що надаються громадянам, у яких пошкоджене чи зруйноване житло – нараховуються зі 100%-вим використанням цифрових інструментів).
А ще в Лондоні команда Міністерства відновлення презентувала цифрову платформу DREAM, що розроблена за принципом «усі бачать усе». Громади вноситимуть до неї інформацію про всі проєкти стосовно відбудови. DREAM інтегрується і в електронну систему ЄДЕССБ, і в реєстр пошкодженого/зруйнованого майна, і в Prozorro.
Тобто всі цифрові реєстри і новостворена платформа співпрацюють та обмінюються інформацією, щоб, з одного боку, максимально показати, що все прозоро й підзвітно, тому приховати якісь порушення буде вкрай важко. А з іншого – поєднати між собою всіх стейкхолдерів: громади з донорами, центральну виконавчу владу з місцевою, громадськість з органами місцевого самоврядування.
Відбудова та відновлення не за зачиненими дверима, а спільними зусиллями, коли кожен може долучитися та простежити вектор змін і розвитку, – це, на мою думку, вкрай важливо.
Другий напрямок, де намагаємося активно рухатися – це зробити так, щоб послуги, які сьогодні надає держава, надавалися максимально без залучення чиновника. Прагнемо, щоб чиновники на різних рівнях – центральному, місцевому – не втручалися в процеси в ручному режимі, а послуги надавалися автоматично. Уже є досвід надання різних послуг через «Дію», коли не треба збирати довідки та стояти годинами в черзі під кабінетом.
Я чую дивну тезу, мовляв, цифровізація «вбиває» децентралізацію. Це хибне твердження. Цифровізація «вбиває» перш за все корупцію
І якщо в результаті децентралізації була децентралізована корупція, то цифровізація таку децентралізовану корупцію обов’язково знищить. Тому прагну, щоб на законодавчому рівні максимально працювали цифрові інструменти, а особливо це відбувалося у сфері будівництва і в контексті відновлення країни.
Про подальшу долю будівельного сміття від зруйнованих міст
Мушу наголосити ще на одному – на питанні «зеленого» відновлення. Зокрема, що робити з будівельним сміттям, яке накопичилося на наших територіях. Наприклад, тільки в Бучанському районі маємо 2 млн тонн будівельного сміття (за попередніми підрахунками і тільки в житловому секторі). Якщо говорити про Харків та область – це десятки мільйонів тонн. Тому питання переробки будсміття, використання його в дорожньому господарстві / цивільному будівництві та вивчення найкращого досвіду різних країн – це для України надзавдання. І зараз ми маємо фокусуватися на цьому, шукати відповіді, як зробити перший крок до циркулярної економіки та «зеленого» відновлення.
Якими мають бути нові принципи планування міст, будівель чи публічних просторів – також надзвичайний виклик сьогодні. Є багато прикладів, коли іноземні й українські архітектори починають працювати разом. Ці кейси ми скоро зможемо побачити на прикладі Миколаєва, Харкова та менших містечок і селищ. Нам дійсно важливо скористатися досвідом зарубіжних колег та застосувати їхні найкращі практики, щоб проєктувати міста, де людям комфортно буде жити й працювати.
Другу частину інтерв'ю читатйте тут.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
