Чого очікувати від української фарми найближчим часом: Пріоритетні напрями розвитку
Як через війну зміниться структура захворюваності українців та їхня потреба в ліках – і чи зможе вітчизняна фарма її задовольнити
З 24 лютого 2022 року фармацевтичній галузі довелося переорієнтуватися з виробництва «антиковідних» препаратів на воєнні потреби і почати виготовлення препаратів для невідкладної госпіталізації, збільшити виробництво знеболювальних, кровоспинних, неврологічних препаратів і кардіопротекторів, а також – медикаментів для лікування хронічних захворювань.
Завдяки швидкій реакції український фармринок у ситуації фізичного руйнування виробництва та різких змін у співвідношенні імпорту та експорту зміг забезпечити потреби споживачів і вистояв сам. Станом на початок вересня 2023-го, за даними Proxima Research, галузь навіть показує зростання на 26% у гривні обсягів аптечного продажу та госпітальних поставок. Причому відзначається зсув у бік вітчизняних медикаментів.
Тим часом війна прямо й опосередковано продовжує погіршувати здоров’я нації. Міністерство охорони здоров’я (МОЗ) та медексперти прогнозують, що через психоемоційне напруження українці постаріють на 10-15 років, а число асоційованих зі стресом хвороб значно зросте. Тож у найближчі роки фармгалузь має бути готова до нових викликів.
Mind розбирався, які напрями розвитку фармацевтики мають стати пріоритетними з огляду на те, як змінюється здоров’я нації, як представники галузі готуються до цих трансформацій та що їм у цьому заважає.
Які захворювання чекають на українців у найближчі 3-5 років
Головною причиною смертності українців – понад 60% всіх летальних випадків – були і залишаються серцево-судинні захворювання (гіпертонічна та ішемічна хвороби серця, інфаркти та інсульти). Найбільше життів також забирають онкологічні захворювання, хвороби органів травлення та неврологічні розлади.
Як вважають у МОЗ, через війну та спричинений нею стрес всі ці хвороби «помолодшають» на 10-15 років. Крім того, може зрости кількість наркотичної, алкогольної та інших залежностей. У зв’язку зі зниженням кількості профілактичних оглядів і звернень до лікарів прогнозується також зростання захворювань із запущеними стадіями розвитку, зокрема – пізня діагностика раку, та загострення хронічних захворювань. Збільшиться кількість інших патологій, напряму асоційованих зі стресом, зокрема ендокринологічних захворювань та проблем репродуктивної системи (випадки безпліддя вже почастішали з моменту повномасштабного вторгнення).
Через пошкодження медичної інфраструктури, ускладнення доступу до медицини, зниження темпів імунізації та подекуди складні санітарні умови у найближчому майбутньому є загроза погіршення епідемічної ситуації та поширення інфекційних хвороб (зокрема, кору, дифтерії, гепатитів).
Внаслідок бойових дій зростає число травм, контузій та ампутацій.
Крім того, за прогнозами МОЗ, близько 15 млн людей в Україні після війни потребуватимуть психологічної підтримки, з них близько 3-4 млн матимуть певний розлад психічного здоров’я. У 20-30% осіб, які пережили травматичні події, може розвинутись посттравматичний стресовий розлад (ПТСР).
Прогнози профільного міністерства підтверджують і в Національному інституті стратегічних досліджень: за його оцінками, психологічної допомоги потребуватимуть 40-50% населення, в тому числі – близько 4 млн дітей та підлітків. Наслідки помітні вже зараз: у 2023-му споживання антипсихотиків, антидепресантів та заспокійливих зросло на третину; а за категорією «Розлади поведінки і психіки та епілепсія» з початку року виписано майже 100 тисяч е-рецептів.
Прогнози вважають коректними і представники фармкомпаній. Директор з медичних питань «Дарниці» Ігор Никифорчин зазначив, що на появу нових патологій компанія не очікує, але передбачає зміни в загальній структурі захворюваності в бік збільшення частки ментальних розладів, серцево-судинних та онкологічних хвороб.
Як держава бачить потреби у ліках на найближчі роки?
На Програму медичних гарантій (ПМГ) у проєкті Держбюджету-2024 закладено 159 млрд грн (на 16 млрд грн більше, ніж у попередньому). І вона відповідає медичним потребам українців, спричиненим війною: на 90 млн грн збільшено програму реімбурсації для відшкодування вартості препаратів для лікування розладів психіки та поведінки, введено пакет допоміжних репродуктивних технологій на понад 1,5 млрд грн, а фінансування трансплантації переміщується у постійну програму.
На зараз ПМГ включає 515 торгових назв лікарських засобів за такими напрямами (в порядку пріоритетності): лікування серцево-судинних захворювань (232); препарати інсуліну (72); лікування розладів психіки та поведінки, епілепсії (65); лікування цукрового діабету 2 типу (53); лікування хронічних хвороб нижніх дихальних шляхів (23 +9 комбінації); тест-смужки для визначення рівня глюкози в крові (23); лікування осіб у посттрансплантаційному періоді (21); лікування хвороби Паркінсона (7); знеболення паліативних хворих (6); лікування нецукрового діабету (4).
У Національній службі здоров’я вже зараз спостерігають збільшення кількості пацієнтів за зазначеними напрямками ПМГ та прогнозують збереження такої ж динаміки.
Які напрямки у фармгалузі будуть пріоритетними?
У найближчі 3-5 років, які, сподіваємось, стануть роками нашої перемоги та початком відновлення країни, фарма реагуватиме на зміни у здоров’ї українців. Тож, наприклад, у «Дарниці» готуються випускати переважно серцево-судинні, знеболювальні, протидіабетичні, антибактеріальні та противірусні ліки, а також психіатричні та неврологічні препарати.
Загалом, за словами директора з медичних питань «Дарниці» Ігоря Никифорчина, в компанії не очікують радикальних змін у розвитку фармгалузі, бо на цей процес впливатимуть чимало чинників, зокрема, терміни закінчення війни, стан системи охорони здоров’я та фінансування державних медпрограм. «Особливих змін не відбувається – продуктовий портфель розвивається за планом. Наше виробництво здатне забезпечити будь-які зміни в структурі споживання», – пояснює він.
Додамо, що у найближчі роки «Дарниця» планує також працювати над виготовленням вакцин і препаратів на основі технології мРНК, яку на даний момент отримує в межах програми ВООЗ. Передовсім долучитись до виробництва вакцин проти Covid-19, а також ліків від туберкульозу та ВІЛ. Над розробкою терапевтичних рішень на основі мРНК працює також компанія «Юрія-Фарм».
Що заважає фармі готуватися до подолання повоєнних викликів?
Планувати виготовлення необхідної кількості препаратів під нові виклики учасникам фармринку, звісно, було би легше у співпраці з державою. Зокрема, якби частку госпітальних закупок лікзасобів було збільшено (наразі становить 9,4%), а компаніям, що виробляють продукцію безпосередньо в Україні, надавався пріоритет при держзакупівлях.
Розвитку галузі, за словами Ігоря Никифорчина, також «заважають» патентний захист нових продуктів/технологійякий «Дарниця» поважає, та економічна доцільність, адже зазвичай очікується, що новий продукт має себе окупити. «Оскільки основу вітчизняного фармацевтичного ринку становить роздріб (за даними Proxima Research, 89,9%. – Mind), тобто українці купують ліки за власні кошти, то рівень доходів населення, його купівельна спроможність, є одним з основних чинників розвитку фармацевтичної індустрії в Україні. На жаль, ми єдині в Європі, де населення в своїй основній масі купує ліки за власні кошти», – пояснює директор з медичних питань «Дарниці». До того ж, оскільки основний споживач лікарських засобів – приватний клієнт, слід враховувати, що зменшення кількості населення призводить і до скорочення доходів у галузі.
Що сприятиме розвитку галузі?
Ігор Никифорчин наголошує на співпраці системи охорони здоров’я (СОЗ) саме з вітчизняними виробниками.
«Тільки реальна співпраця вітчизняної СОЗ, реформування якої триває, та, підкреслюю, вітчизняної фармацевтичної індустрії зможе створити реальний поштовх для покращення ситуації. Ми не повинні бути залежними від іноземних виробників, бо в часи скрути держава покладається тільки на нас, вже не кажучи про те, що ми створюємо робочі місця», – зазначає директор з медичних питань «Дарниці».
Він додає, що чим більшим буде держфінансування СОЗ та закупівлі ліків, тим краще можна буде задовольнити потреби в сучасному лікуванні громадян. Зокрема, йдеться про держініціативи на кшталт програми реімбурсації ліків, які допомагають ринку.
Сприятимуть розвитку фармгалузі також її консолідація, інвестиції в інновації, розвиток клінічних випробувань та «промисловий безвіз» із Євросоюзом, для досягнення якого необхідно імплементувати стандарти та права ЄС, посилити боротьбу з фальсифікатом та створити єдиний регуляторний орган у фармі.
На думку менеджера із взаємодії з органами державної влади фармацевтичної компанії «Дарниця» Ксенії Величко, потрібно звернути увагу на проблему з імплементацією нового закону «Про лікарські засоби». Поточний термін введення закону – через 30 місяців після закінчення воєнного стану – створює невизначеність та ускладнює підготовку і впровадження компаніями необхідних змін.
«Бізнес-спільнота пропонує встановити конкретну дату введення в дію закону – з 1 січня 2026 року, за винятком окремих положень, щодо яких вже є інші перехідні періоди. Це прискорить розроблення необхідних нормативно-правових актів, створення нового органу держконтролю та дозволить бізнесу розпочати підготовку до впровадження нових стандартів та вимог», – пояснила вона.
Допоможе у розвитку галузі, вважає Ксенія Величко, і визнання українських GMP-сертифікатів у Європі, уточнення патентного законодавства (оскільки зараз існують випадки недопустимого продовження патентів), держстимулювання фармвиробництва в Україні і поліпшення доступу громадян до ліків.
Заохочувати компанії вкладати кошти у дослідження та розробки (R&D), зокрема у розробку нових вакцин, за словами представниці «Дарниці», доможуть механізм державно-приватного партнерства, надання держзамовлення на R&D з вимогою щодо певного рівня локалізації виробництва та укладання договорів на 5-10 років щодо держзакупівель.
