Державна підсумкова атестація повернеться. Але не в цьому навчальному році та не для всіх
У 2024-му буде лише пілотний проєкт для невеликої кількості четвертих класів
В українські школи повернеться Державна підсумкова атестація (ДПА). Але не всюди, не для всіх і не одразу. ДПА дозволяє контролювати якість освіти на ключових освітніх рівнях базової школи та за потреби коригувати освітню політику. «Ми хочемо повернути ДПА якнайшвидше і зробити її обов’язковою для всіх – сказав під час пресконференції «Вступні випробування у 2024 році: чого очікувати?» голова Комітету з питань освіти, науки та інновацій Верховної Ради України Сергій Бабак. – Таким чином, держава отримує інструмент одночасного зрізу знань на трьох рівнях освіти, щоб приймати аргументовані управлінські рішення». Mind розбирався, якою є цінність ДПА для системи освіти, навіщо хочуть змінити її формат і чи варто радіти, що наступного року більшість школярів її не проходитимуть.
Що таке ДПА? Державна підсумкова атестація вперше з’явилася в українських школах 2000 року. Вона стала мірилом знань школярів при переході на наступний освітній рівень: її складали після завершення здобуття початкової (4 клас), базової середньої (9 клас) та повної загальної середньої (11/12 клас) освіти. ДПА складали також випускники коледжів або ПТНЗ, які здобували професійну і професійно-технічну освіту. ДПА проходить у форматі тестів, тож логічним було об’єднання 2015 року ДПА і ЗНО для здобувачів повної загальної середньої і професійної/професійно-технічної освіти. У 2022 році у зв’язку з воєнним станом Верховна Рада України тимчасово скасувала ДПА.
Чому хочуть змінити формат атестації? Сергій Колебошин, заступник голови профільного комітету ВР, вважає результати ДПА, які отримували раніше, нерелевантними. «Давайте будемо чесними. Що таке було ДПА? Я – як освітянин, як вчитель і як директор школи – пам'ятаю, що це були якісь завдання, які «спускалися» на школу і потім перевірялися не централізовано. Це була просто більш відповідальна контрольна робота», – розмірковує він.
Зараз УЦОЯО готується до проведення якісно нової ДПА. Її мета – надати закладам освіти однакові інструменти й однаковий спосіб аналізувати інформацію за отриманими результатами. «Ми хочемо, щоб ДПА була реальним вимірювальним інструментом, яка демонструватиме і дитині, і її батькам, і державі рівень того, як дитина закінчила певний ступінь навчання в школі», – наголошує Сергій Колебошин.
У якому вигляді повернуть ДПА? Це питання освітянська «верхівка» обговорювала ще торік; домовилися усіма силами намагатися повернути державну підсумкову атестацію у розширеному форматі.
«Зараз у другому читанні комітет підготував проєкт, який, сподіваюся, приймуть одночасно із законом про вступ у 2024 році, – каже Сергій Бабак. – У ньому передбачена ДПА на трьох рівнях освіти: для початкової школи, базової і для випускників. Після 9 та 11 класу буде як мінімум чотири обов’язкові предмети: українська мова, історія, англійська мова і математика. Для початкової школи це буде моніторингова ДПА, а не «чистий» тест для оцінювання знань, вона складатиметься з української мови і математики».
Цьогорічна модель Національного мультипредметного тесту – це перший крок до повернення ДПА та утвердження її у новому стандартизованому форматі.
Повноцінної ДПА у 2024 році проводити не планують. Передбачається лише пілотний проєкт у 4 класі, у якому візьмуть участь приблизно 2000 дітей. Його результати ніяк не впливатимуть на їхні оцінки.
Чому саме початкова освіта? Імплементація ДПА дозволить державі отримати важливу інформацію про розвиток початкової освіти, а також про те, які саме політичні кроки потрібно робити для її вдосконалення. Ця інформація буде доступна і для управлінців на місцях, тож вони зможуть оперативніше реагувати на потреби конкретних закладів освіти. «Пілотна ДПА на рівні початкової школи буде першим кроком, – каже директорка Українського центру оцінювання якості освіти Тетяна Вакуленко, – а далі поетапно ми будемо започатковувати ДПА на рівні базової ланки освіти».
До речі, УЦОЯО також проводить довготривалий загальнодержавний зовнішній моніторинг якості початкової освіти (ЗЗМЯПО), участь у якому беруть учні 4-х класів та їхні вчителі. Уже провели два цикли моніторингу – у 2018 та 2021 році, наступний планують провести у 2024-му. Мета їх проведення – виявити сформовані у випускників початкової школи двох ключових компетентностей – читацької та математичної, а також чинники, які впливають на рівень їх сформованості.
Але, за словами Тетяни Вакуленко, цей формат не вповні відповідає вимогам саме ДПА. Тому, власне, і відбудеться пілотування нових вимірювальних інструментів для учнів четвертих класів у межах невеликої вибірки.
У яких закладах проводитиметься пілотна ДПА? Лише в тих, які будуть готові та матимуть бажання співпрацювати з УЦОЯО. «Учням ми запропонуємо розроблені нами завдання, а вчителям, які проводитимуть цю ДПА, – окремі рекомендації з української мовно-літературної галузі (українська мова і читання) та з математики», – пояснює Тетяна Вакуленко.
Далі УЦОЯО збере інформацію про те, наскільки комфортно було вчителям проводити це тестування, які виникали (або не виникали) проблеми з роботою з тестовими завданнями тощо.
Як проходитиме пілотна ДПА і як будуть формалізовані її результати? Передбачається, що всі заходи в пілотному ДПА для 4 класу проводитимуть учителі конкретного закладу освіти. Вся інформація з результатами заноситиметься у спеціальну онлайн-систему, яка дасть змогу школам отримати свої результати в розрізі аналогічних закладів освіти на рівні громади і країни.
ДПА потрібна не для якихось рейтингів, які в нас так люблять, а для того, щоб результати побачили освітяни: і вчителі, і директори шкіл, і батьки. Тож в УЦОЯО не планують викладати всю деперсоналізовану базу даних, як це робиться на ЗНО. Інформація розподілятиметься між стейкхолдерами відповідно до їхніх запитів, і буде максимально диверсифікована на кожному рівні.
Тобто дитина і батьки, і вчитель отримають інформацію про дитину, учитель отримає інформацію про всіх дітей, яких він навчає. Директор може отримати інформацію про всіх дітей зі своєї школи. Але далі ця інформація не персоналізуватиметься, тобто рейтингів закладів за результатами ДПА побудувати буде неможливо.
Чи варто радіти, що ДПА наступного року не буде? Мабуть, більшість учнів та їхніх батьків зраділи інформації про те, що наступного року повноцінного ДПА не буде. Але багато освітян не поділяють такої радості й узагалі не розуміють, як можна радіти від того, що не перевіряються результати роботи «на виході». Серед них – експерт програми «U-LEAD з Європою» Сергій Дятленко. «Не треба плутати повсякденне оцінювання з результатом навчання за певний період, – каже він. – Комплексно й досить чітко, на мою думку, цей результат може продемонструвати лише ДПА, яке проводитиметься за принципами ЗНО. Якщо роботи ДПА оцінює той самий учитель, що навчав учня, то це не дуже відрізняється від поточного оцінювання».
ДПА має показати узагальнену картину: що дитина «взяла» від певного рівня освіти й чи може вона повноцінно переходити до наступного етапу, переконаний експерт. «Я остерігаюся, що в майбутньому популісти можуть спробувати прибрати норму про те, що вступ до ліцеїв відбуватиметься лише за результатами незалежного ДПА, за конкурсом, – каже Сергій Дятленко. – Але за таких умов кардинальних змін у старшій школі, яка має стати профільною, ми не побачимо, і реформа буде не повною».
Якою буде підсумкова атестація для дев’ятикласників у майбутньому? Очільниця УЦОЯО розповідає, що модель ДПА для цієї категорії учнів буде певною «золотою серединою» між тією, яку складають у четвертому класі (з великим відсотком відповідальності учителя) та ЗНО для випускників.
Планується, що дев’ятикласники не їздитимуть до тимчасових екзаменаційних центрів – вони проходитимуть оцінювання у своїх закладах освіти. Але на ДПА буде присутній працівник, залучений регіональними центрами оцінювання якості освіти, який допоможе проводити це оцінювання доброчесно. Зрозуміло, що всі інструменти будуть стандартизованими, тобто учасники проходитимуть однакові тести.
Тетяна Вакуленко каже, що розробити якісні завдання для ДПА та гарантувати її чітке проведення – справа не з простих, вона порівняна з організацією повноцінного ЗНО. Тож з наступного року фахівці центру розроблятимуть інструментарій, необхідний для проведення якісного оцінювання дев’ятикласників.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
