Пережити зиму: чиновники від енергетики рапортують про готовність, інженери прораховують можливі ризики

Є два сценарії проходження енергетичної зими: оптимістичний – без ворожих обстрілів енергосистеми та песимістичний – з обстрілами. У першому випадку відключення електроенергії не передбачається, проте сценарій цей є малоймовірним. За даними ЗСУ та ГУР, енергетикам варто готуватися до повторення масованих ракетно-дронових атак на енергетичну інфраструктуру, наслідки яких передбачити складно. Однак, як запевняють енергетики з досвіду минулої зими, тривалий блекаут Україні не загрожує і енергосистема вистоїть.

Як українська енергетика має намір проходити зиму? Якщо підсумовувати оптимістичні висловлювання керівників Міненерго, НКРЕКП, НЕК «Укренерго» та енергохолдингу ДТЕК, стан галузі напередодні зими задовільний – енергокомпанії економічно збалансовані, графіки поточних ремонтів виконуються, вугілля у «ДТЕК Енерго» є, постачання обладнання на випадок обстрілів налагоджені.

Компенсувати очікуваний дефіцит електроенергії в морозні дні планується завдяки імпорту, механізми якого, втім, наразі ще треба налагодити. Одним з урядових варіантів передбачається покласти спеціальні зобов'язання (ПСО) на імпортерів електроенергії з подальшою компенсацією їхніх послуг із тарифу «Укренерго», оскільки ціна кіловат-години в країнах ЄС взимку напевно буде вищою, ніж в Україні. Ще одна пропозиція – гарантувати постачання електрики в повному обсязі тим споживачам, які не менше 50% її кількості купуватимуть у Європі.

Що з виробництвом електроенергії? Так само, як і раніше, основне базове навантаження у виробництві е/е в майбутній опалювальний період понесе НАЕК «Енергоатом», який обіцяє з листопада до весни працювати на території, яку контролює Україна, всіма дев'ятьма енергоблоками АЕС загальною потужністю понад 7 ГВт.

На жаль, за пів року після попереднього опалювального сезону, під час якого по енергосистемі було випущено майже 1500 ракет і дронів, відновити всі зруйновані об'єкти неможливо – особливо коли йдеться про великі підстанції, для реанімації яких знадобляться роки.

Проте енергетики налагоджують резервні маршрути енергопостачання та вводять в експлуатацію розконсервовані енергоблоки.

Як запевняють галузеві топменеджери, пройти зиму навіть в умовах збіднілих генерувальних потужностей і передавальної інфраструктури за підтримки імпортного постачання е/е цілком можливо – якщо росія не продовжить енергетичний терор України.

Що відбувається з фінансами в галузі? З 1 липня 2023 року енергетична галузь почала входити до етапу фінансової стабілізації. Це сталося після підвищення НКРЕКП максимальних граничних цін (price caps) на спотовому ринку на 50–80% залежно від годин споживання. До того регулятор не переглядав price caps із 30 липня 2022 року, що було основним фактором, який утримував ціни на українському енергоринку, хоча ціни купівлі-продажу при цьому були максимально наближеними до price caps або відповідали їм.

Внаслідок політики цінового стримування в Україні за результатами 2022 року тарифи на електроенергію виявилися найнижчими, якщо порівнювати з країнами ЄС. Зокрема, середній індекс ціни BASE (електроенергії базового навантаження) на ринку «на добу вперед» (РДВ) в Україні торік становив 2 671,15 грн/МВт-год, що виявилося майже вчетверо нижчим, ніж в Італії, де було зафіксовано його максимальне значення у ЄС – 10 226,50 грн/МВт-год (у перерахунку).

А що з боргами? В українській енергетиці за цей період нарощувалися взаємні неплатежі між учасниками ринку, а «Енергоатом», втративши контроль над найбільшою Запорізькою АЕС і суттєво скоротивши виручку, виявився не спроможним здійснювати повні виплати за ПСО щодо компенсації пільгових тарифів для населення.

Втім, як стверджують в енергетичних відомствах, підвищення price caps на РДВ та внутрішньодобовому ринку (ВДР) з 1 липня 2023 року дозволило економічно збалансувати роботу енергокомпаній.

Як стабілізувати платежі на енергоринку? Підвищення price caps в умовах відновлення енергосистеми після обстрілів і підготовки до зими виявилося для галузі позитивним фактором. З 1 вересня почала спостерігатися позитивна динаміка в розрахунках між енергокомпаніями. Зокрема, «Енергоатом» вийшов на 100%-вий рівень поточних розрахунків по ПСО й має намір скоротити заборгованість за спецзобов'язаннями до кінця року з 19,2 млрд грн до 17 млрд грн, а розрахунки учасників ринку з НЕК «Укренерго» за тарифами на передачу та диспетчеризацію е/е перевищили 100%.

За інформацією голови «Укренерго» Володимира Кудрицького, заборгованість учасників ринку перед компанією щодо оплати тарифу на передачу е/е у вересні знизилася на 0,7 млрд грн – до 20,6 млрд грн, а тарифу на диспетчеризацію – на 0,5 млрд грн, до 9,5 млрд. грн.

«Укренерго» зі свого боку погасила 2,5 млрд грн боргів на ринку допоміжних послуг, знизивши їх до 0,5 млрд грн, а також 1,5 млрд грн – перед постачальниками універсальних послуг (ПУП) для оплати е/е домашніх СЕС (дСЕС), зменшивши заборгованість до 2,7 млрд грн.

Чому борги в енергетиці накопичуються? Схема проста: атомники не розраховувалися повною мірою за компенсацію заниженого тарифу для побутових споживачів перед ПУП, ті відповідно не оплачували повністю послуги з розподілу е/е операторам системи передачі (ОСР, обленерго), а ОСР нарощували борги перед системним оператором в особі «Укренерго» за передачу е/е та диспетчеризацію.

Зрештою «Укренерго» була не в змозі розраховуватися за компенсацію різниці між «зеленим» і ринковим тарифом із ВДЕ-генерацією, а також з учасниками на ринку допоміжних послуг і балансуючого ринку (БР).

Проте існує інший фактор, який продовжує генерувати борги на балансуючому ринку – це державні шахти та комунальні водоканали. Внаслідок неплатежів державно-комунального сектору дебіторська заборгованість «Укренерго» за вересень зросла на 1 млрд грн – до 29,1 млрд грн, а кредиторська – на 0,4 млрд грн, до 17,1 млрд грн. Проблема неплатежів комунальників вимагатиме законодавчого врегулювання у вигляді надання місцевій владі права погашати борги за е/е комунальних підприємств. Ще один спосіб вирішення – скоротити кількість підприємств, які не підлягають відключенню.

Які потужності Україна втратила через війну? Внаслідок повномасштабної російської агресії з 24 лютого 2022 року доступна Україні генерувальна потужність скоротилася на 15 ГВт на додачу до 4 ГВт, що залишилися на окупованих територіях ще у 2014 році.

Зокрема, Україна з моменту повномасштабного вторгнення рф втратила контроль над найбільшою в Європі Запорізькою АЕС потужністю 6000 МВт, а також Луганською ТЕС («ДТЕК Східенерго»), Вуглегірською ТЕС («Центренерго»), Запорізькою ТЕС («ДТЕК Дніпроенерго») та Каховською ГЕС («Укргідроенерго»), яку було підірвано 6 червня 2023 року.

Однак якби не масовані ракетно-дронові атаки на українську енергосистему, то навіть після втрати половини генерації потужностей, що залишилися, разом з імпортом е/е Україні могло б вистачити, оскільки попит на е/е в країні скоротився з початку війни на 50% у промисловості та на 20% – у побутовому секторі. Загальна середня цифра зниження попиту оцінювалася на кінець квітня 2023 року до 35%.

Нині потреба країни в генерації становить орієнтовно 12 ГВт влітку та 17 ГВт взимку. Тобто пропозиція е/е, принаймні в теплі місяці, навіть за умов планових ремонтних кампаній на електростанціях, у більшу частину доби покриває попит. При цьому частина е/е експортується.

Які масштаби руйнувань і відновлення зруйнованого? Цілком інакший вигляд має перспектива майбутнього зимового сезону в умовах масованих ракетно-дронових ударів по енергосистемі, наслідки яких спрогнозувати неможливо. У разі повторення песимістичного сценарію минулого опалювального періоду, коли по енергосистемі було здійснено 33 ракетні та дронові атаки, споживачів можуть чекати ті самі тривалі відключення.

Щоб оцінити інтенсивність ворожих обстрілів, достатньо сказати, що «ДТЕК Енерго» з початку війни 25 разів «піднімала з нуля» теплоелектростанції, відновлюючи їхню роботу після влучення дронів і ракет.

Інтенсивно в період із жовтня 2022 року до квітня 2023-го обстрілювали ТЕС, ТЕЦ та об'єкти магістральних ліній електропередач. При цьому по деяких ТЕС і трансформаторних підстанціях ворог завдавав по кілька хвиль ударів, а рівень пошкодження енергосистеми «Укренерго» оцінювала в 40%.

Водночас «ДТЕК Енерго» уже на початку серпня заявила, що 12 із 19 пошкоджених енергоблоків під час підготовки до зими вдалося відновити. Пізніше, у вересні, стало відомо вже про відновлення трьох із п'яти зруйнованих.

Залишаються ще два зруйновані блоки, які компанія не встигне реанімувати до опалювального періоду через значні пошкодження. Але енергохолдинг компенсує потужності, яких бракує, за допомогою виведення з консервації та запуску в роботу двох блоків загальною потужністю 500 МВт. Один із них в експлуатацію вже ввели, ще один блок компанія перевела з антрациту на газове вугілля.

Також продовжує відновлювати до опалювального сезону втрачені під час обстрілів потужності «Укргідроенерго», яка є одним із трьох найбільших виробників е/е в країні. Серед особливих завдань компанії – вивести Дніпровську ГЕС (ДніпроГЕС, Запоріжжя) на повну потужність, яку було зменшено через падіння середнього рівня нижнього б'єфу біля греблі станції після підриву Каховської ГЕС.

Встановлена потужність ДніпроГЕС становить понад 1,5 ГВт – це більш ніж чверть загальної потужності «Укргідроенерго».

Як ще підвищити стійкість української енергосистеми щодо ракетно-дронових атак? Попри комплекс відновлювальних робіт, українська енергосистема, звичайно, підходить до зими після попереднього сезону терористичних російських атак ослабленою.

Проте, якщо порівнювати з попередньою зимою, є і позитиви.

Перше. На відміну від минулого сезону ВСУ може застосувати тактику стримування агресора за допомогою дронових ударів у відповідь по енергооб'єктах на території рф.

Друге. Протягом останнього року помітно ущільнилася система ППО на території України, що знижує імовірність потрапляння по об'єктах енергосистеми.

Третє. За час попереднього опалювального періоду енергетики накопичили унікальний досвід утримання енергосистеми у форс-мажорних обставинах, який може бути використаний і в осінньо-зимовому періоді.

Ось як прокоментував можливість виникнення блекауту в країні голова правління НЕК «Укренерго» Володимир Кудрицький у телемарафоні «Єдині новини» у жовтні:

«Інженери розробили додаткові резервні схеми, які можуть бути задіяні за різних типів надзвичайних ситуацій. Диспетчери мають сценарії управління енергосистемою на випадок різних типів ураження, яких не розробляв ніхто у світі. У нас ці сценарії тепер є.

Нещодавно ми переглядали наші минулорічні плани щодо моделювання різних типів блекауту. Ми мали план навіть на випадок, якщо відновлення енергосистеми триватиме до семи днів – план роботи на кожен день. Він не став у пригоді.

Після найбільшої системної аварії в українській енергосистемі внаслідок ракетної атаки 23 листопада 2022 року нам вдалося об'єднати енергосистему за 14 годин. Це рекордна швидкість у світових масштабах. Міжнародні протоколи дають на подолання таких наслідків до трьох днів без обстрілу та масштабних руйнувань.

Ми навчилися готувати енергосистему до масованих атак. Я думаю, що ворог може завдавати ударів по наших енергооб'єктах і може створити якісь короткострокові проблеми з енергопостачанням, проте не настільки, щоб викликати блекаут для країни – гадаю, ми впораємося із цим ризиком».

Четверте. За словами Кудрицького, протягом останнього року налагоджено ритмічні постачання обладнання «Укренерго» на випадок ракетних атак, яке доставлятиметься протягом усієї зими. Також замовляється обладнання під майбутню деокупацію територій.

У свою чергу, як заявив генеральний директор ДТЕК Максим Тімченко, енергохолдинг сформував запас критичного обладнання на суму 1,3 млрд грн, щоб відновлюватися в разі нових обстрілів.

ДТЕК також забезпечила свої теплоелектростанції та шахти резервними джерелами живлення. Для цього компанія придбала понад 200 потужних генераторів.

П'яте. Крім активного захисту у вигляді ППО, українські енергооб'єкти оснащують пасивними засобами фізичного захисту трьох рівнів, що має мінімізувати наслідки від «прильотів».

Як поінформував голова «Укренерго», перший рівень фіззахисту – це наповнені піском мішки або ємності із дроту з камінням, яке захищає від ударної хвилі й уламків дронів. А другий і третій рівні спрямовані на захист від дронів та ракет і споруджуються на об'єктах компанії вперше. Такі роботи проводяться і на об'єктах генерації.