Кінопрем’єри тижня: «Вбивці квіткової повні» та «Великий утікач»

Мартін Скорсезе у своїй новій епічній історії досліджує жадібність і жорстокість, розповідаючи про систематичну експлуатацію та вбивства членів індіанської громади. А Майкл Кейн у свої 90 років грає останню роль, завершуючи акторську кар’єру.

Свіжі кінопрем’єри цього тижня дуже різні, але кожна по-своєму цікава.

Сюжет. Детективна історія про вбивство корінних жителів Сполучених Штатів – племені осейджів у 1920-х, що призвела до масштабного розслідування ФБР.

Індіанці з племені осейджів у 1920-х роках знайшли на своїх землях фонтани з нафти. Родовища виявились надзвичайно прибутковими, тож індіанці купалися у грошах. У ці краї до свого дядька Вільяма (Роберт Де Ніро) у пошуках роботи приїхав Ернест (Леонардо ДіКапріо), ветеран Першої світової війни. Хитрий та завбачливий Вільям взяв Ернеста під опіку та часто давав поради й настанови. Зрештою небіж одружився на жінці з племені осейджів Моллі (Лілі Гладстоун). У розумінні Вільяма усіма статками індіанців мали б володіти білі люди. Він йшов до своєї мети наполегливо і безжально.

В українському прокаті: з 19 жовтня 2023 року.

Бекграунд. Кримінальна драма-детектив «Вбивці квіткової повні» – нова робота Мартіна Скорсезе з оскароносними Робертом Де Ніро та Леонардо Ді Капріо у головних ролях. Готуючись до зйомок, Скорсезе спілкувався з вождем племені осейджів та корегував фільм. Усі знімання велися в Оклахомі, де і відбувалися згадані події.

Фільм знятий на основі однойменної документальної книги журналіста Девіда Ґренна, виданої у 2017 році. Бюджет фільму склав $200 млн.

Осейджі колись жили на більшій частині центральних Сполучених Штатів. На початку 1870-х років уряд США змусив їх залишити свою землю в Канзасі та переїхати до скелястої резервації на північному сході Оклахоми.

Але осейджі були однією з небагатьох американських індіанських націй, які купили власну резервацію – використовуючи доходи від продажу своїх канзаських земель білим поселенцям – тобто вони зберегли суверенітет і більше прав на свою власність в Оклахомі. Їхня нова резервація виявилася малопридатною для землеробства, але багатою на нафту.

До 1920-х років багато осейджів жили в особняках і мали автомобілі з водіями. Тільки у 1923 році осейджі заробили 30 мільйонів доларів.

Вам сподобається, якщо: ви хочете побачити епопею Мартіна Скорсезе, що розповідає про реальну змову білих, спрямовану на вбивство десятків корінних американців, які володіли правами на нафту в Оклахомі 1920-х років.

Вам не сподобається, якщо: ви не готові витратити три з половиною години на перегляд фільму, хай би й від живого класика.

Головна причина подивитися: замість того, щоб взяти книгу Девіда Ґренна й перетворити її на містичний трилер з розкритими вбивствами, Скорсезе вирішив зробити стрічку дослідженням людської природи. 

Сюжет. Втеча з дому у 89 років виглядає абсурдно, але не для ветерана Бернарда Джордана. Чоловік таємно покидає будинок для літніх людей, щоб відвідати річницю дня висадки союзників у Франції. Але тихо втекти не вдається: зникнення чоловіка спричиняє справжній переполох у його рідному містечку, а сам він потрапляє у заголовки газет, привертаючи до себе увагу всього світу.

В українському прокаті: з 19 жовтня 2023 року.

Бекграунд. Режисером фільму виступив Олівер Паркер («Агент Джоні Інгліш: Перезапуск», «Доріан Ґрей»).

У головних ролях – Майкл Кейн (трилогія «Темний лицар», «Початок») і Ґленда Джексон («З шиком», «Закохані жінки»).

Посилаючись на дослідження, яким користалися під час створення фільму, Паркер пояснив, як сценарист Вільям Айворі спирався на власний досвід, коли його батько страждав від посттравматичного стресового розладу після служби в Британських ВПС.

Ключовим елементом оповіді у «Великому втікачі» є зображення того, як Берні знову переживає травму війни. Олівер Паркер зазначив: «Насправді я відчуваю велику честь мати справу з тим матеріалом, з яким я мав справу».

Вам сподобається, якщо: ви хочете побачити історію, в якій розповідається про потребу людини змиритися з довготривалою травмою війни.

Вам не сподобається, якщо: ви не готові до зворушливої історії про «втечу» 89-річного ветерана Другої світової війни до Нормандії, який хотів стати свідком святкування 70-ї річниці Дня Д; а також якщо у кіно ви зараз уникаєте згадок про війну в тому чи іншому вигляді.

Головна причина подивитися: за хімією між головними героями приємно спостерігати. І хоча у фільмі відбуваються цікаві повороти, саме мовчання між Кейном і Джексон є найяскравішою емоцією: кожна їхня реакція – це своєрідний майстер-клас.