Чесні ставки за кредитами та жодних «наїздів» від колекторів: НБУ посилив правила роботи фінкомпаній

Національний банк знову звернув увагу на ринок мікрофінансових кредитних організацій (МФО). 18 жовтня НБУ затвердив одразу дві постанови, що посилюють контроль за діяльністю небанківських кредиторів.
Регулятор зобов'язав МФО розкривати ще більше інформації про кредити, які вони видають клієнтам, та врегулював ситуації, коли за кредитом виникає переплата та споживач має право вимагати від кредитора повернення надміру сплачених коштів.

Ці нововведення мають захистити права позичальників і прибрати дискримінаційні пункти із кредитних договорів.

Як все це буде виглядати на практиці – розбирався Мind.

Як НБУ врегулював розкриття даних щодо кредитів. Перша постанова №130 стосується розкриття умов споживчих кредитів на сайтах МФО та в їх рекламі. Нагадаємо, ще з осені 2021 року небанківські кредитори мають розміщувати на своїх сайтах вичерпну інформацію про позики (ставки, комісії тощо), а також запровадити кредитні онлайн-калькулятори.

Таких вимог виявилося недостатньо, тому НБУ вирішив уточнити правила для МФО, які він уже раніше прописував.

Нова ухвала передбачає, що істотні характеристики кредиту (його сума, строк, ставка) разом з іншими умовами мають бути розміщені на одній сторінці, де описано всю послугу. Приховувати деталі кредитування на інших вебсторінках і розділах сайту заборонено. Аналогічна вимога діє для розміщення інформації про те, якими можуть бути наслідки невиконання вимог кредитного договору.

НБУ конкретизував вимоги щодо розкриття істотних умов кредиту в рекламі, яку розміщують МФО. Там теж мають фігурувати суттєві умови кредитних програм та опис санкцій, які можуть «прилетіти» за неповернення позикових коштів.

Постанова №130 набула чинності з 21 жовтня. Але НБУ дає фінансовим компаніям місяць на те, щоб засвоїти всі ці вимоги. Крім того, Нацбанк нагадав МФО, що їм необхідно реалізувати кредитні калькулятори на своїх сайтах, і визначив 1 січня 2024 року як крайню дату для впровадження такої функції.

Як НБУ обмежив можливості щодо стягнення боргів. Друга постанова №131 має більш технічний характер і стосується умов кредитних договорів між МФО та позичальниками. Проте вона містить кілька важливих пунктів.

НБУ зобов'язав кредиторів повідомляти позичальників про те, що вони мають переплату за кредитом. МФО повинні надіслати клієнту повідомлення у вигляді SMS, через месенджери, на електронну пошту або у вигляді push-повідомлення в застосунок (якщо є). Позичальник, який отримав повідомлення, має право звернутися до кредитора з вимогою повернути переплату в готівковій формі або на банківський (картковий) рахунок.

Також Нацбанк розширив права споживачів у ситуаціях, які стосуються неоднозначних і спірних формулювань у кредитних договорах із МФО.

Фінансовим компаніям, зокрема, заборонено прописувати в договорах пункти, згідно з якими звернення позичальника з проханням продовжити термін кредиту є автоматичною згодою клієнта на пролонгацію. Перегляд терміну кредитування можливий лише за умови, що МФО та клієнт укладуть додаткову угоду до кредитного договору.

Крім того, МФО не мають права «зашивати» у своїх договорах умови, пов'язані з врегулюванням простроченої заборгованості, що суперечать нормам закону №1734-VIII «Про споживче кредитування». Цей закон визначає, що стягненням проблемних боргів можуть займатися лише кредитори чи колекторські компанії, які включені до спеціального реєстру Нацбанку.

Варіанти взаємодії з позичальником чітко оговорені: телефонні дзвінки, особисті зустрічі (але лише за згодою боржника), відправлення повідомлень через SMS/месенджери, розсилання електронних листів чи листів у традиційній паперовій формі.

При цьому кредитори та колектори не мають права збирати дані про особисте життя позичальника і його близьких. Зокрема, це відомості про графік роботи, про переміщення країною та за її межами, дані із соціальних мереж, відомості про стан здоров'я, політичні погляди та релігійні переконання.

Постанова №131 діє з 21 жовтня. Як і в першому випадку, МФО мають місяць для того, щоб привести свої кредитні договори у відповідність до нових вимог.

Чому для позичальників ці зміни – позитив. По-перше, потенційному клієнту буде відразу зрозуміло, скільки доведеться заплатити за кредитом і якими будуть наслідки за непогашення. Йому не доведеться шукати на сайті фінансової компанії докладні умови кредитування. Інакше кажучи, усе має бути перед очима. Щоб позичальник міг заздалегідь прикинути, які витрати по кредиту та що його чекає, якщо він не зможе цей кредит погасити.

Ось, наприклад, коректне надання інформації про кредитні товари. На одній вебсторінці є всі дані від ставок до фінансової відповідальності в разі неповернення позики.

Наступний варіант, навпаки, не відповідає тому, що затвердив НБУ. Тут немає жодних даних про штрафні санкції для неплатників, а також відсутні будь-які реквізити самої фінансової компанії – її назва, адреса, ліцензія тощо.

По-друге, навіть рекламні пропозиції в інтернеті міститимуть вичерпні дані про кредитні продукти. Це зроблено для того, щоб реклама не вводила споживача в оману. Умовно кажучи, рекламний банер закликає клієнтів «нульовою» ставкою за кредитом. Насправді виявляється, що така ставка діє перші місяці, а потім вона зростає до 100–200% і більше. Але позичальник про це може дізнатися тільки після того, як «перелопатить» вздовж i поперек сайт МФО, або того гірше, прочитає про реальну ставку вже в тексті кредитного договору.

Ось приклад поганої реклами мікрокредитів, яка намагається залучити вкрай привабливими (на перший погляд) умовами. Але при цьому жодних подробиць, що ховаються за цими кольоровими банерами, немає.

По-третє, НБУ встановив рамки, у межах яких можуть діяти колектори. Власне кажучи, їхні повноваження і так затиснуті законом №1734-VIII. Але Нацбанк вважав за потрібне прописати додаткові умови у своєму нормативно-правовому акті, що має уберегти позичальників від неетичної поведінки збирачів боргів.

Як це вплине на ставки за мікрокредитами. На жаль, питання гігантських ставок, як і раніше, залишається відкритим. Постанова №130 стосується виключно розкриття інформації фінансовими компаніями про свої продукти. На рівень відсотків за кредитами це не впливає.

Нагадаємо, що ще влітку депутати анонсували підготовку законопроєкту, норми якого мають обмежити ставки мікропозик у межах 365% річних. Але далі за обіцянки справа так і не пішла.

Тому МФО й надалі можуть встановлювати відсотки без верхньої стелі – до кількох тисяч річних і більше. Як у цьому випадку, наприклад.

Що чекає на МФО та колекторів, які ігноруватимуть приписи НБУ. Нацбанк особливо не церемониться з учасниками фінринку та регулярно виписує їм штрафи, розмір яких обчислюється сотнями тисяч гривень, а також відкликає ліцензії.

Протягом вересня НБУ виключив із Держреєстру фінансових установ шість фінкомпаній. Загалом за 9 місяців 2023 року їхня кількість скоротилася на 166 – до 594 фінустанов. Серед них переважна більшість – це МФО, які видають мікрокредити.

Відповідно, коли мине місячний термін на адаптацію до вимог постанов №130 і №131, Нацбанк почне активніше карати порушників. Отже, ринок швидких кредитів може ще більше «схуднути».

Щодо колекторів, то, згідно зі ст. 28 закону № 1734-VIII, НБУ може штрафувати колекторські компанії, які порушують правила врегулювання простроченої заборгованості, та відкликати в них ліцензії з остаточним виключенням із реєстру.

І варто зауважити, що нагляд за колекторами справді став жорсткішим. З початку 2023 року НБУ покарав кілька компаній, які займаються стягненням кредитів, за недотримання норм етичної поведінки (розмір штрафу – 51 000 грн). Крім того, ще рік тому Нацбанк затвердив порядок інспекційних позапланових перевірок колекторських компаній, чим по суті дав зрозуміти, що військовий стан не позбавляє колекторів відповідальності за порушення.