Новітня «залізна завіса»: як розподіл світу на табори вплине на економіку та торгівлю?
Що буде з цінами на нафту, газ, пшеницю та цукор і де в усій цій «картині світу» місце України
Після вторгнення росії в Україну постачання сировинних товарів, зокрема таких, як нафта, природний газ і пшениця, вперше з часів холодної війни були використані для здійснення геополітичного тиску. За даними Міжнародного валютного фонду, 2022 року кількість обмежувальних заходів щодо торгівлі сировинними товарами стрімко зросла більш ніж удвічі (порівняно з 2021-м). Це сприяло інфляційному тиску та негативно вплинуло на економіки багатьох країн. І хоча з другої половини 2022 року цінове ралі на сировинних ринках припинилося, одним із головних ризиків залишається фрагментація з геополітичних мотивів, що здатна спричинити серйозні зміни цін.
Що станеться, якщо глобальна економіка буде розділена «залізною завісою» на два ворожі табори? Таку економічну антиутопію написали експерти МВФ. Вони показали, до чого призведе розкол світу на два блоки країн, які відмовляються торгувати один з одним нафтою, газом, титаном, рідкоземельними металами, кавою, пшеницею, соняшником тощо.
Хоча це дослідження МВФ мало суто гіпотетичний характер, його результати окреслили реальні ризики сучасних сировинних ринків. Вони допомагають зрозуміти роль у торгівлі глобальних сировинних трейдерів – посередників, які почасти ведуть бізнес «за лаштунками», через що опиняються в центрі корупційних скандалів. Але – продовжують квітнути, навіть попри сумнівну ділову практику й репутацію.
Mind зібрав основні висновки з дослідження МВФ.
Методологія «біполярки»
Експерти МВФ змоделювали гіпотетичний сценарій поділу всіх країн світу на два недружні політичні блоки, які повністю припинили взаємну торгівлю сировиною: блок «США – Європа» (сюди ж входить і Україна) та блок «Китай – росія».
Основою для розподілу стали результати голосування 2 березня 2022 року по резолюції Генасамблеї ООН, яка вимагала від рф негайно вивести свою армію з території України. Документ підтримала 141 країна – їх дослідники віднесли до блоку «США – Європа». 35 країн, включно з Китаєм, утрималися, росія і ще чотири країни проголосували проти – їх віднесли до блоку «Китай – росія».
Автори дослідження також проаналізували набір даних про виробництво та двосторонні торговельні потоки 48 найважливіших енергетичних, мінеральних й аграрних товарів між блоками. Виявилося, що виробництво сировини розділене між гіпотетичними блоками практично навпіл.
«Цю модель не слід інтерпретувати як прогноз», – застерігають експерти МВФ. Припущення про повну фрагментацію світу на дві частини та припинення будь-якої торгівлі між ними не враховує реалістичніших сценаріїв фрагментації – часткового збереження торгових зв’язків, наявності нейтральних країн і посередників, які можуть дещо пом'якшити втрати.
Проте цінність такого моделювання – у тому, що воно показує, наскільки чутливі сировинні ринки до обмежень, і дає уявлення про макроекономічні наслідки геополітичної конфронтації у світі.
Ось основні висновки:
- Якби весь світ перейшов на торгівлю сировинними товарами винятково з «дружніми країнами», усі країни зіткнулися б із різким дисбалансом попиту та пропозиції, зростанням цін та їхньою крайньою волатильністю.
- Волатильність цін на сировинні товари спровокувала б неконтрольовану інфляцію в усіх країнах.
- «Зелений» перехід був би щонайменше ускладнений і відкладений через неможливість задовольнити попит на низку ключових мінералів.
- Для країн, що розвиваються, повна фрагментація світу означала б серйозну загрозу продовольчій безпеці.
Головні ризики фрагментованих сировинних ринків
За повної фрагментації в країнах кожного блоку дорожчають ті сировинні товари, які імпортуються, і, навпаки, дешевшають експортовані товари.
Найсильніше повна фрагментація сировинних ринків зачепила б ціни на мінеральні сировинні товари.
Для росії, Китаю та їхніх геополітичних союзників це означало б зростання цін на кобальт, літій, мідь, нікель (нетто-експортером яких виступає блок «США – Європа»). Це ключові ресурси для «зеленого» переходу. Крім того, вони широко застосовуються у виробництві електроніки, космічній галузі, металургії, хімічній промисловості, енергетиці, машинобудуванні, будівництві та медицині.
Для країн блоку «США – Європа» найболючішим було б різке зростання цін на магній, платину, паладій, алюміній, найбільшими виробниками яких виступають Китай, росія і Південно-Африканська Республіка. Ця сировина затребувана у виробництві автомобільних каталізаторів, електроніки, а також в енергетиці, атомній, авіаційній, хімічній і нафтопереробній промисловості.
А ось на ціни на енергоносії (нафту, природний газ і вугілля) та аграрну продукцію (пшеницю, бавовну, кукурудзу та рис) геополітична фрагментація вплинула б помірно, оскільки вони виробляються обома блоками. Виняток у категорії сільгосптоварів – пальмова олія і соя. У разі повної фрагментації вони б суттєво подорожчали для блоку «Китай – росія»: близько 80% виробництва цих товарів зосереджено в п'яти країнах – США, Бразилії, Аргентині, Індонезії та Малайзії. І всі вони, за методологією дослідження, належать до блоку «США – Європа».
Шокова економіка
Торгові витрати всередині блоків за повної фрагментації залишилися б незмінними, але дезінтегровані та «зменшені» ринки стали б набагато менш стійкими до шоків. Як правило, реакція ціни на шок пропорційна розміру ринку. Тому, обмеживши кількість торговельних партнерів, країни зіткнуться із сильнішим внутрішнім зростанням цін у відповідь на виклики.
Як приклад, дослідники наводять розрахунки зростання цін на пшеницю після скорочення її врожаю в США: при цілком вільній торгівлі пшениця на світовому ринку подорожчала б удвічі менше, ніж усередині блоку «США – Європа» в умовах повної фрагментації.
З урахуванням того, що зміни клімату, які відбуваються у світі, можуть призвести до коливання обсягів врожаїв, подібні цінові шоки при зростанні фрагментації в реальному світі можуть бути постійними.
«Друг мого ворога»
Новою реальністю в роздробленому світі може стати й інший серйозний ризик – перехід великого постачальника в «недружній» геополітичний блок. Це спровокує різке зростання цін у «покинутому» блоці, оскільки вихід навіть однієї країни-експортера здатний створити в ньому істотний дефіцит пропозиції. До зростання цін може призвести навіть невизначеність щодо того, який із блоків підтримає експортер того чи іншого товару.
Найвразливіші із цього погляду ринки – знов-таки, ринки мінеральної сировини. Наприклад, якби Південна Африка, на яку припадає третина світового видобутку марганцю, у фрагментованому світі перейшла б із блоку «Китай – Росія» до блоку «США – Європа», ціна марганцю для першого злетіла б більш ніж на 800%, підрахували економісти МВФ.
Максимальних втрат блок «Китай – росія» зазнає через дефіцит пальмової олії, виробництво якої практично повністю припадає на країни блоку-конкурента: ці втрати еквівалентні 8% валових національних витрат (Gross national expenditure, ВНВ). Блок «США – Європа» втрачає максимальні 0,04% ВНВ через брак залізної руди, трохи менше половини видобутку якої сконцентровано в іншому блоці.
Але якщо повне припинення торгівлі сировиною між ворожими геополітичними блоками не завдає відчутних прямих втрат глобальній економіці загалом, то наслідок у вигляді зростання волатильності цін на сировинні товари здатен створити значні проблеми.
Різкі коливання цін на сировину, що стануть постійними у фрагментованому світі, підвищують в усіх країнах ризики непередбачуваних стрибків інфляції. Це сповільнює розвиток економіки та негативно впливає на інвестиції як у промисловість, так і в людський капітал. Тому від абсолютної «біполяризації» сировинних ринків програють усі.
Три проблеми сировинних ринків
Така уразливість зумовлена трьома унікальними особливостями сировинних ринків, які підвищують економічні витрати для споживачів навіть за відсутності значного геополітичного протистояння.
1. Висока географічна концентрація виробництва
Приблизно 50% усіх вироблених у світі енергоресурсів, 65% аграрної продукції та 75% мінеральної сировини припадають усього на трьох виробників.
Наприклад, 93% світового виробництва вольфраму сконцентровано в Китаї (85%), В'єтнамі (5%) і росії (3%). А 87% виробництва літію – в Австралії (51%), Чилі (24%) і Китаї (12%). Так само на три країни припадає майже 90% виробництва пальмової олії (Індонезія – 60%, Малайзія – 25%, Таїланд – 4%); майже 90% видобутку кобальту (Демократична Республіка Конго – 67%, Філіппіни – 6%, Австралія – 5%).
Аналогічно на трьох виробників замкнуто від половини і більше світового випуску титану, кави, соняшнику, кукурудзи, вугілля, нікелю, кремнію, графіту й ще півтора десятка сировинних товарів.
2. Низька еластичність попиту та пропозиції
Оскільки замінити один сировинний товар на інший складно, попит реагує на зміну цін набагато повільніше, ніж на ринках інших товарів. У свою чергу пропозиція сировини також мало залежить від ціни.
Це зумовлено необхідністю масштабних інвестицій ресурсів і часу в геологорозвідку та введення родовищ в експлуатацію. Наприклад, відкриття мідного родовища, за даними Міжнародного енергетичного агентства, у середньому займає близько 16 років.
3. Залежність від постачальників
Оскільки виробництво сировини сильно концентроване, а попит розподілений по безлічі країн, сировинні товари активно торгуються: частка сировини, що йде на експорт, набагато вища, ніж у інших товарів. Зокрема, експортується майже 50% мінеральних сировинних товарів, приблизно 40% сільськогосподарських і майже 30% енергоносіїв.
У свою чергу концентрація експортерів призводить до неможливості диверсифікації імпорту для країн-покупців. У 2019 році понад 60% економік, які ввозили такі ключові сировинні товари, як кобальт, срібло й нікель, покладалися лише на одного або двох постачальників. Майже половина імпортерів мінеральної сировини отримують її не більш ніж із трьох країн, а приблизно чверть – тільки з однієї.
Тому навіть незначні перебої в постачанні сировини призводять до стрімкого зростання її вартості. А залежність країн від сировинного імпорту посилює роль трейдерів і додає їм потужних важелів впливу на політичні процеси.
Gas United. Авторський Telegram-канал Світлани Долінчук:
- Про реальний газовий бізнес, спираючись на здоровий глузд.
- Як торгують енергоресурсами під час війни в Україні та світі.
- Факти, тренди, коментарі.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
