Прогнози щодо прибутку НБУ скоротилися за рік уп'ятеро. Чи доведеться іншим банкам «докладати» в держбюджет замість регулятора
І на чому зазвичай заробляє Нацбанк
Національний банк України планує передати до державного бюджету України 17,7 млрд грн прибутку за результатами 2023 року. Керівники та аналітики регулятора запевняють, що ця ситуація не лише нормальна, а й позитивна. Хоча ще декілька місяців тому від імені банківського регулятора подавалася зовсім інша інформація: навесні НБУ спрогнозував прибуток у більш ніж 100 млрд грн. Mind спробував розібратися, що відбувається з прибутковістю найбагатшої держустанови.
На чому заробляє НБУ? Головне завдання Національного банку України – регулювати роботу банків і кредитно-грошову політику. Однак, маючи справу з фінансами, він не може не заробляти солідні кошти. Перш за все завдяки чистому процентному доходу від державних цінних паперів у своєму портфелі, від кредитів банкам і розміщення міжнародних резервів.
Серед основних статей, що формують фінансовий результат Національного банку, традиційно є також процентні витрати за депозитним сертифікатами та операціями з МВФ тощо. Крім того, на ньому позначаються доходи та витрати від переоцінки фінансових інструментів: переоцінка у зв’язку зі зміною курсу гривні до іноземної валюти та монетарного золота, переоцінка у зв’язку зі зміною справедливої вартості.
При цьому, як пояснили Mind у самому регуляторі, прибуток НБУ як різницю між доходами і витратами, що відображені у фінансовій звітності відповідно до міжнародних стандартів, слід відрізняти від прибутку до розподілу, який визначається відповідно до ЗУ «Про Національний банк» шляхом коригування прибутку на визначені статті.
«Прибуток до розподілу визначається шляхом зменшення прибутку на суму нереалізованих доходів звітного періоду, що спрямовуються до резервів переоцінки. Нереалізовані доходи, що стають реалізованими в наступних періодах, включаються до прибутку до розподілу у відповідних звітних періодах. Національний банк компенсує суму перевищення нереалізованих витрат над сумою резерву переоцінки коштами прибутку поточного року, а в разі їх недостатності – коштами загальних резервів», – коментують в НБУ.
Як розподіляється прибуток Нацбанку? НБУ перераховує частину свого прибутку до державного бюджету, а частину – до державних золотовалютних резервів. За результатами минулого року, Нацбанк перерахував до української держскарбниці вагому суму – приблизно 72 млрд грн.
Це був рекордний прибуток НБУ за всі роки, перерахований до держбюджету.
Звідки він «узявся»? «В НБУ великий портфель державних цінних паперів, і виплати Мінфіну за ОВГЗ становлять суттєву частину доходів Нацбанку. Також у 2022 році регулятор мав великий портфель рефінансування, яке банки активно повертали протягом року», – пояснює природу доходів НБУ фінансовий аналітик Анатолій Дробязко.
А фінансовий експерт Олена Коробкова уточнює: що у 2022 році прибуток було отримано, зокрема, і завдяки переоцінюванню активів унаслідок девальвації гривні.
Чого очікували у 2023-му? Згідно з прогнозами, озвученими навесні цього року, Нацбанк мав перерахувати до Держбюджету більш ніж 100 млрд грн прибутку. Однак у законопроєкт «Про державний бюджет на 2024 рік» була включена вже інша цифра – 17,7 млрд грн.
Як пояснюють зменшення власної прибутковості в НБУ? У серпні 2023 року Нацбанк знизив прогноз щодо частини прибутку до розподілу порівняно з лютим цього року. «З одного боку, відчутне поліпшення макроекономічної та фінансової ситуації в країні дало змогу переглянути прогнози НБУ щодо інфляції та облікової ставки в бік зниження. Перегляд відповідних очікувань вплинув на зниження прогнозованих процентних доходів НБУ за портфелем ОВДП на 12%, що сприятиме економії коштів урядом України. Аналогічні тенденції очікуються і наступними роками», – кажуть у регуляторі.
Поліпшення прогнозів щодо надходження міжнародної фіндопомоги та золотовалютних резервів України, що важливо для стабілізації макрофінансової ситуації, призвело до суттєвого зростання прогнозу щодо обсягів ліквідності банківської системи. І відповідно витрат НБУ на підтримку привабливості гривневих інструментів, збереження стійкості валютного ринку та зниження інфляції.
«Ця зміна припущень впливає на розмір грошово-кредитних зобов’язань Національного банку та формування загальних резервів капіталу, який визначається в розмірі 10% від середньорічного обсягу грошово-кредитних зобов’язань Національного банку», – додають у пресслужбі банківського регулятора.
Як експерти пояснюють зменшення прибутку Нацбанку? Фінансовий експерт Олена Коробкова вважає, що висока надлишкова ліквідність банківської системи зумовлює значні процентні витрати за депозитними сертифікатами. Тобто НБУ сплачує відсотки банкам за депсертифікатами, що є статтею видатків.
«Надмірна ліквідність банківської системи не означає її надприбутковості. Це радше теж доволі умовне й технічне поняття. Адже надмірна ліквідність – це гроші, залучені в клієнтів, але не розміщені в кредити чи інші активи. Відповідно вона пов'язана апріорі з витратами для банку – з відсотками за депозитами», – пояснює Олена Коробкова.
За її словами, частина цієї ліквідності розміщується на коррахунку Нацбанку й не приносить жодного доходу, тобто формує збиток для банку. Інша частина спрямовується в депозитні сертифікати НБУ, дохід за якими може частково або повністю компенсувати витрати на залучення цих коштів у клієнтів банків.
Проте на початку 2023 року аналітики Нацбанку прогнозували, що облікова ставка протягом усього року становитиме 25%. Потім політика змінилася, ставку почали зменшувати, і зараз вона дорівнює 16%. «Це означає, що скоротилися відсоткові витрати НБУ, а отже, мав поліпшитися прибуток порівняно з колишніми очікуваннями. Але сталося протилежне. Це може означати, що вони або капітально недооцінили вільну ліквідність банків – хоча на початок року вона була дуже очевидна, або припустилися тут іншої помилки в розрахунках», – каже фінансовий аналітик Олексій Блінов.
У 2023 році суттєво зросли золотовалютні резерви, сягнувши на жовтень 2023 року майже $39 млрд. «Для ЗВР Нацбанк має формувати резерви, що зменшують фінансовий результат», – нагадує Олена Коробкова.
Думку про те, що головна причина зміни розміру прибутку НБУ – перегляд прогнозу із золотовалютних резервів, підтримує і Олексій Блінов. «На початку року НБУ давав прогноз щодо обсягів ЗВР у 2023 році в розмірі $27 млрд. Влітку прогноз було підвищено до $38,3 млрд. Цікаво, що недавно прогноз ЗВР на кінець року додатково збільшено – з $38,3 млрд до $41,8 млрд. Але існують ризики, і обсяг ЗВР на кінець року може виявитися меншим за $40 млрд», – уточнює фінансовий аналітик.
Чи є це критичним для держави? Як кажуть у пресслужбі Нацбанку, відповідно до законодавства, одержання прибутку не є метою його роботи, адже це може конфліктувати з досягненням мети діяльності центробанку. «Основною функцією НБУ є забезпечення стабільності грошової одиниці України. НБУ також сприяє фінансовій стабільності, додержанню стійких темпів економічного зростання та підтримує економічну політику уряду, якщо це не перешкоджає реалізації його основної функції» – кажуть у регуляторі.
І згадують такі досягнення 2023 року, як зниження інфляції (з 26,6% у 2022 році до 7,1% за 9 місяців 2023 року), збереження стійкої ситуації на валютному ринку та безперебійну роботу банківської системи. «Зниження прибутку не впливає на здатність центральних банків працювати ефективно та забезпечувати свій мандат. Центральні банки (зокрема, Національний банк) слід оцінювати за тим, чи виконують вони свій мандат, а не за їхньою прибутковістю», – резюмують у НБУ.
Разом із тим, команда аналітиків Нацбанку є однією з найкращих в Україні, що працює за найвищими міжнародними стандартами. І зменшення показника в п’ять разів викликає запитання, адже від роботи цих аналітиків залежить економіка України.
Як НБУ може спробувати компенсувати зменшення власної «прибутковості»? Нацбанк «включився» у лобіювання введення податку на надприбутки банків. Йдеться про законопроєкт №9656, що передбачає податок у розмірі 5% обсягу чистого процентного доходу, що вводиться на період із 2024-го до 2026 року включно. Податок на чистий процентний дохід сплачуватиметься банками додатково до податку на прибуток.
Схожі податки на надприбутки були запроваджені частиною країн Європи у 2022 та 2023 роках. Так, для енергетичних корпорацій податок називається windfall tax, для банків – «податок солідарності» Він уже введений на один-два роки для банків Литви, Чехії, Італії тощо. Головна відмінність від ситуації в Україні – у названих країнах немає війни.
І хоча банківський регулятор традиційно стоїть на боці банків, у випадку зі згаданим законопроєктом про підвищення податку на прибуток Нацбанк грає проти підопічних. «Це виглядає як бажання компенсувати власні недонадходження. Але насправді це слабко змінить бюджетну ситуацію, адже 2/3 прибутку в банківській системі припадає на державні банки. Відповідно ці додаткові податкові платежі згодом зменшать той прибуток після податків, який держбанки перераховують до бюджету. Отже, загальний ефект зростання бюджетних доходів становитиме лише менше половини від збільшення банківського податку на прибуток», – застерігає Олексій Блінов.
Нагадаємо, що державні банки в будь-якому разі перераховують прибуток після виплати податків до держбюджету.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
