Дорогі кредити. На яких умовах банки фінансують бізнес у 2025 році
І які фактори стримують кредитування
Національний банк України вже три місяці поспіль утримує облікову ставку незмінною – її рівень становить 15,5%. До цього НБУ в період з грудня 2024 року до березня 2025 року підвищив ставку з 13% на 2,5 в. п.
Такий крок Нацбанк пояснював потребою впоратися з інфляцією, темпи якої зростали. Нагадаємо, що за підсумками 2024 року споживча інфляція досягла 12%.
Не можна сказати, що підвищення облікової ставки впоралося з цим завданням: у травні зростання цін у річному вимірі побило рекорд і сягнуло 15,9%. Проте НБУ вже заявляє про поліпшення інфляційних очікувань і прогнозує, що за підсумками 2025 року інфляція таки повернеться до однозначного рівня.
Проте «побічним» ефектом від збільшення облікової ставки стало подорожчання кредитів. Причому, як уточнює НБУ у своєму звіті про фінансову стабільність за червень, відсоткові ставки саме за кредитами бізнесу зросли найвідчутніше.
Втім регулятор запевняє, що на темпах кредитування посилення відсоткової політики не позначилося. «Підприємства зберегли хороші фінансові показники та кредитоспроможність, отже, залишаються бажаними клієнтами для банків», – сказано у звіті НБУ.
Але високі відсоткові ставки разом з істотними воєнними ризиками все одно залишаються тими факторами, які негативно впливають на кредитування.
Mind розбирався, які галузі економіки найохочіше кредитують банки.
Що відбувається з кредитним портфелем банків
Обсяги кредитування вже перевищили довоєнні показники. Станом на 1 січня 2022 року кредитний портфель банків досяг 1,07 трлн грн, у тому числі кредити бізнесу – 796 млрд грн.
Станом на 1 червня 2025 року було видано кредитів на 1,22 трлн грн. А корпоративний кредитний портфель сягнув 907,2 млрд грн (74,4% всіх виданих кредитів), що на 6,7% більше, ніж на 1 січня 2025 року, та на 12,4% більше, ніж на 1 червня 2024 року.
Лише у квітні портфель корпоративних кредитів банків зріс рік до року на 29%. Причому драйвером є не великий, а малий і середній бізнес. Обсяг кредитів, виданих МСБ, з квітня 2024 року до квітня 2025-го зріс на 31%.
Тобто зростання обсягів кредитування справді є, так само як і є гроші в банків для того, щоб кредитувати економіку.
Як зазначає НБУ, банки нарощують видачу позик, розширюють «ландшафт кредитованих галузей, використовують різноманітний пул інструментів, зокрема консорціумне та спеціалізоване кредитування, надають більш довгострокові кредити (строком понад 12 місяців).
«Операційна ефективність банківської системи незмінно висока. Банки й надалі поповнюють капітал за рахунок отриманих чистих доходів. І зараз запас капіталу (у банківському секторі) сприяє збільшенню кредитування», – вважає Нацбанк.
Посилаючись на опитування представників банківського сектору, регулятор зазначає: попит на кредити підживлюється потребою підприємств в оборотному капіталі та фінансуванні інвестиційних капіталовкладень. Також зростання кредитного портфеля більшою мірою пов'язане із залученням саме нових клієнтів, а не з нарощуванням заборгованості наявних позичальників.
Важливо, що у кредитному портфелі банків зменшується концентрація субсидованих державою кредитів. Так, частка позик за програмою «5-7-9» у квітні становила 31%, що на 7 в. п. менше, ніж роком раніше. Це пов'язано з тим, що ще наприкінці 2024 року Кабінет Міністрів змінив умови видачі позик на поповнення оборотних коштів за цією програмою та обмежив максимальну суму таких кредитів лімітом у 5 млн грн.
Банки тим часом усе більше включаються в боротьбу за клієнтів. Як уточнює НБУ, конкуренція посилюється як у сегменті МСБ, так і кредитуванні великого бізнесу. Особливо ініціативними є іноземні банки, які переманюють позичальників у держбанків і частково відтягують попит на пільгові позики.
Розподіл працюючих кредитів бізнесу (обсягом понад 2 млн грн) за строковістю та ефективною ставкою
За даними НБУ
До того ж далеко не всі банки зацікавлені у програмі «5-7-9», оскільки уряд несвоєчасно перераховує кошти на компенсацію відсоткових ставок. Наприклад, на кінець 2024 року заборгованість Фонду розвитку підприємництва перед банками становила близько 10 млрд грн. Тому фінустановам цікавіше просувати власні кредитні програми, які забезпечують вищу маржу.
Що відбувається з проблемними кредитами
Банки не тільки нарощують обсяг кредитного портфеля, а й поліпшують його якість, скорочуючи частку проблемних боргів (NPL).
Станом на 1 травня 2025 року частка непрацюючих кредитів у корпоративному секторі становила 36,6%, що на 2,35 в. п. менше, ніж на 1 січня 2025-го, та на 7,5 в. п. менше, ніж на 1 січня 2024 року.
Найвища частка NPL у сфері комерційної нерухомості (84%), «зеленій» енергетиці (65%), будівництві (53%) і металургії (43%), найменша – у торгівлі нафтопродуктами (4%), хімічній промисловості (4%), держпідприємствах (8%), переробній промисловості (11%) та в оптовій торгівлі (12%).
Істотно скоротилася частка дефолтів (повна нездатність погасити кредит) бізнес-позичальників – до 3% у квітні 2025 року проти пікових значень на рівні 20% восени 2022 року. Крім того, банки переглянули підходи до оцінки кредитоспроможності клієнтів, що також сприятливо позначилося на ситуації з проблемними боргами.
Частка дефолтів корпоративних позичальників (за 12-місячний період)*
*Кредити понад 2 млн грн. За даними НБУ
За даними НБУ, скорочення частки NPL відбувається в усіх групах банків переважно через нарощування портфеля нових кредитів, завдяки діям банків по списанню та продажу непрацюючих активів. Покриття NPL резервами в банківському секторі сягає 90%. Це означає, що навіть у разі масового банкрутства позичальників у банків вистачить коштів для того, щоб компенсувати кредитні втрати.
Які сфери бізнесу найбільш цікавлять банки
За даними Нацбанку, з березня 2024 року до березня 2025 року сукупні доходи українського бізнесу зросли більш ніж на 13%. Але це насамперед є наслідком інфляції, оскільки обсяги виробництва навпаки скорочуються. Особливо в енергетиці, переробній і добувній промисловості.
Водночас бізнес має задовільну рентабельність для того, щоб продовжувати користуватися кредитними ресурсами. Зокрема у травні настрої бізнесу повернулися до позитивної площини: індекс очікувань ділової активності (ІОДА) зріс до 50,8 пункту, тоді як у квітні та травні 2024 року він був відповідно 49,4 пункту й та 48 пунктів.
Основними позичальниками банків залишаються агрокомпанії та підприємства торгівлі. Ці галузі демонструють високу стійкість до кризових явищ і швидше відновлюються від наслідків різних шоків, наприклад таких, як перебої з енергопостачанням.
Банки нарощують фінансування харчової промисловості, металургії, машинобудування й оборонного сектору. Зокрема виторг харчопрому зростає завдяки стійкому споживчому попиту. Машинобудування та оборонний сектор виграють завдяки державним замовленням, які пов'язані з виробництвом військової та суміжної продукції, у тому числі з будівництвом інженерних і фортифікаційних споруд.
Як уточнює НБУ, з кінця 2024 року було запущено програму фінансування оборонно-промислового комплексу, у межах якої банки вже уклали договори на суму близько 1 млрд грн.
Крім цього, банки нарощують кредитування енергетичних проєктів. Нагадаємо: у червні 2024 року близько двох десятків банків підписали меморандум про пільгове кредитування відновлення енергетичної інфраструктури. За рік на це було виділено 18 млрд грн кредитних ресурсів, коштом яких профінансовано будівництво газопоршневих і сонячних електростанцій, а також інших енергетичних об'єктів сумарною потужністю 700 МВт.
Що ще цікаво, близько 15% у кредитних портфелях банків становлять позики, видані державним компаніям. Це на 5 в. п. більше, ніж наприкінці 2021 року. При цьому ще 17% корпоративних кредитів банків припадає на 20 найбільших приватних позичальників, що на 1 в. п. менше, ніж наприкінці 2021 року.
Що заважає активнішому розвитку кредитування
Попри підвищене податкове навантаження на фінустанови (нагадаємо, що у 2025 році банки платять податок на прибуток за ставкою 50%), НБУ констатує збереження високого рівня ліквідності в банківському секторі.
Зокрема, частка високоліквідних активів банків (які можуть бути швидко перетворені на готівку або використані для погашення зобов'язань) сягає 37%, або близько 1,4 трлн грн.
Кошти клієнтів залишаються основним джерелом фондування банків: вони формують 92% зобов'язань банків, а їхній обсяг продовжує зростати. Залишки на гривневих рахунках і депозитах населення та бізнесу до кінця квітня 2025 року в річному вимірі зросли на 14% та 17%, а загальний портфель коштів клієнтів у банківському секторі на 1 травня становив 2,86 трлн грн.
Загалом Нацбанк зазначає поступове уповільнення припливу коштів клієнтів, але вважає, що в банків все одно достатній обсяг вільних ресурсів для того, щоб нарощувати кредитування.
Інше питання, що ще одним важливим фактором розігріву кредитної активності є комфортні відсоткові ставки. Але у зв'язку зі зростанням облікової ставки НБУ, хай і з деяким часовим лагом, кредити подорожчали.
Наприклад, якщо середня ставка за гривневими кредитами бізнесу в листопаді 2024 року (перед початком циклу підвищення облікової ставки) становила 14,8% річних, то у квітні 2025-го – 16,6% річних.
Рівень середньої процентної ставки за гривневими кредитами бізнесу
| Період | Ставка, % річних |
| квітень 2024 року | 17,6 |
| травень 2024 року | 15,8 |
| червень 2024 року | 15,6 |
| липень 2024 року | 16,6 |
| серпень 2024 року | 15,2 |
| вересень 2024 року | 15,2 |
| жовтень 2024 року | 15,5 |
| листопад 2024 року | 14,8 |
| грудень 2024 року | 15,0 |
| січень 2025 року | 16,6 |
| лютий 2025 року | 15,6 |
| березень 2025 року | 15,7 |
| квітень 2025 року | 16,6 |
За даними НБУ
Нацбанк вважає, що такий рівень відсоткових ставок, як і раніше, дозволяє залучати позичальників, але разом із тим НБУ визнає, посилаючись на опитування банкірів, що все-таки підвищення кредитних ставок негативно позначилося на схваленні кредитних заявок.
Отже, дорожнеча позикових ресурсів, крім складних економічних умов, у яких працює український бізнес, так і залишається гальмом для кредитування. А оскільки банки мають альтернативне (і що головне, безризикове) джерело доходу у вигляді сертифікатів НБУ, у яких станом на 20 червня було розміщено близько 469 млрд грн під 15,5% річних, кредитування для них все ще не в пріоритеті.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
