На СОР28 підписано історичну «зелену» угоду: чому вона стосується вашого бізнесу, навіть якщо ви так не думаєте
Війна не обнулила важливість кліматичного порядку денного, проте конкуренція за ресурси для її втілення значно загострилася
Із запізненням на півтора дня, після запеклих дебатів та скандальних заяв, делегати кліматичного саміту в ОАЕ досягли консенсусу та погодили текст фінального комюніке. Тепер конференцію можна закривати – адже ще напередодні через невизначений статус переговорів організатори розсилали учасникам інформаційну пам'ятку, роз'яснюючи, як працює інфраструктура заходу, що формально закінчився, але де-факто триває.
З подання президента COP28 Султана Ахмед Аль-Джабера довгоочікуваний документ було підписано лише за дві хвилини. Як і передбачалося, первісний – надто абстрактний – текст підсумкової угоди «посуворішав», адже його доповнили конкретними «маяками». Він вперше зобов'язує підписантів – серед яких члени ОПЕК – розпочати фактичну відмову від використання нафти, газу та вугілля.
Про що зрештою вдалося домовитися? Цю угоду вже пафосно охрестили «початком кінця» для викопного палива».
Зрозуміло, міжнародна дипломатія не була б собою, якби не залишила в «радикальному» документі кілька лазівок. Зокрема, відсутній механізм примусу – крім громадського осуду – країн, що зволікатимуть або саботуватимуть процес переходу.
Саме відсутність чітких дедлайнів кожного з етапів переходу є найбільш критичним положенням вистражданого документа. При збереженні поточних темпів антропогенних викидів парникових газів потепління на 1,5 градуса відбудеться до 2030 року, а підвищення глобальних температур на два градуси – до 2046 року. Зараз навряд чи хтось може сказати, як змусити Китай скоротити видобуток вугілля чи Індію – повністю перейти на зелені технології.
Наскільки реальним є виконання всіх вимог? Те, що навіть у такому варіанті угода зіткнулася з колосальною протидією нафтового лобі – яскравий доказ, що процес переходу навряд чи буде легким та одностайним.
Ніккі Райш, директор програми з клімату та енергетики CIEL – Центру міжнародного екологічного права, назвав саміт «провалом, спричиненим викопним паливом».
«На COP28 країни зіткнулися з вибором між викопним паливом та життям. І великі забруднювачі обрали викопне паливо», – цитують його ЗМІ.
То чи став цьогорічний COP28 кроком до збереження клімату? Найзначнішим результатом СОР28 залишається ухвалена кілька днів тому угода про те, що до 2030 року використання поновлюваних джерел енергії має бути збільшено втричі, а енергоефективність – удвічі. Зазначимо, щоб досягти мети в 11 000 «зелених» гігават до 2030 року, потрібен перехід від сьогоднішніх щорічних темпів впровадження відновлюваних джерел енергії у 300 ГВт до 1000 ГВт.
Також до безумовних результатів саміту можна віднести створення фонду для допомоги бідним державам у боротьбі зі зміною клімату. За оцінками, щоб забезпечити досягнення кліматичних цілей, до 2030 року потрібно $4,3 трлн щорічного фінансування, пов'язаного зі зміною клімату.
За розрахунками Міжурядової групи експертів ООН зі зміни клімату, викиди парникових газів необхідно скоротити на 43% до 2030 року, порівняно з рівнями 2019 року. Паралельна мета – обмежити підвищення температури до 1,5 градуса за Цельсієм до кінця цього століття.
І як взагалі можна протистояти кліматичним викликам? Математична модель показує, що в результаті нинішніх зусиль після 2030 року обсяг викидів має стабілізуватися і перестати зростати, і через шість років викиди будуть на 2% нижчі за рівень 2019 року. Це означає, що пік глобальних викидів відбудеться протягом цього десятиліття.
Вартість економічних втрат внаслідок екстремальних погодних явищ оцінюється у $264 млрд у 2022 році, що на 23% більше, ніж у 2010–2014 роках.
Згідно зі звітом Lancet Countdown, «ніхто не уникне наслідків зміни клімату, але люди, які живуть у найбідніших країнах, особливо вразливі».
Із чим делегати «заходили» на COP28? Міністри охорони навколишнього середовища 27 країн ЄС погодили спільну позицію для міжнародної кліматичної конференції ООН COP28 зі пом'якшеними цілями щодо скорочення викидів та відмови від викопних джерел енергії.
ЄС наполягав на глобальній відмові енергетичного сектора від викопного палива задовго до 2050 року у прагненні досягти повністю або переважно декарбонізованої енергетичної системи у 2030-х роках.
Пакет Fit for 55 передбачає скорочення викидів на 55% до 2030 року. Екоактивісти вважають цю мету недостатньо амбітною, наполягаючи на скороченні чистих викидів на 55% і принаймні 65% валових або 76% чистих скорочень викидів до 2030 року та нульових чистих викидів не пізніше ніж до 2040 року.
Позиція ЄС також містить заклики досягти пікових викидів цього десятилітті та поступово відмовитися від «незменшеного» викопного палива.
Позиція передбачає заклик до поступової відмови від субсидій на викопне паливо, що є чутливим питанням для низки країн.
Mind зібрав основні факти, що характеризують масштаби наявних процесів.
1. Країни Африки та Глобальний Південь роблять найменший внесок у викиди, але несуть на собі основний тягар згубних наслідків зміни клімату.
2. У міру того як країни стають багатшими, харчові продукти, що зазнали глибокого перероблення, цукор і жири становлять більшу частину раціону. Економіка, що росте, розглядається корпораціями як нові ринки, які часто слаборегульовані. Приміром, світова алкогольна промисловість дуже агресивно націлюється на африканські країни.
За даними ООН, збитки здоров'ю та навколишньому середовищу, заподіяні виробництвом харчових продуктів, коштують світу $10 трлн на рік, або 10% світового ВВП.
3. У США вже зараз 50% усього біодизеля виробляється із соєвої олії. У 2023 році споживання соєвої олії у форматі біопалива вперше обігнало всі інші сфери її застосування, включаючи харчову.
Як наслідок, один із найперспективніших напрямків для американських стартапів – виведення сорту сої з вищим вмістом олії, ніж нинішній середній показник у 20%.
Усі чотири гіганти з так званої групи ABCD – Archer-Daniels-Midland, Bunge, Cargill та Louis Dreyfus – відкрили підприємства з перероблення сої або оголосили про плани щодо їх будівництва чи розширення в найближчі кілька років.
4. Глобальне потепління підвищує ймовірність спалахів захворювань, що передаються через воду, таких як холера, дизентерія, гепатит А, черевний тиф та поліомієліт.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, 2022 року випадків холери було вдвічі більше, ніж 2021-го. Спалахи були зафіксовані навіть у країнах, де холера була під контролем протягом багатьох років.
За прогнозами, до 2080 року понад 8 млрд осіб можуть наразитися на ризик зараження малярією і лихоманкою денге.
5. Оскільки планета нагрівається, багато видів тварин змушені переміщатися в нові райони, і це також формує умови для поширення зоонозних інфекцій – інфекційних хвороб, що передаються людям від нелюдиноподібних тварин.
Підраховано, що зоонози відповідальні за 2,5 млрд випадків захворювань людей та 2,7 млн смертей людей у всьому світі щороку, і що тварини відігравали важливу роль майже у всіх великих спалахах захворювань із 1970 року.
6. За оцінками, забруднення повітря є причиною понад 4 млн передчасних смертей у всьому світі щороку.
Очікується, що якість повітря погіршуватиметься, у тому числі через пил, дим, продукти горіння від лісових пожеж, що частішають внаслідок глобального потепління. Діти особливо схильні до захворювань від забруднення повітря, оскільки їхній мозок, легені та інші органи все ще розвиваються.
При цьому смертність від забруднення повітря, спричиненого викопним паливом, знизилася на 16% з 2005 року, причому 80% цього зниження пов'язане із зусиллями зі скорочення забруднення від спалювання вугілля.
7. Питна вода стає більш солоною. Внаслідок підвищення рівня моря під час повеней та тропічних штормів до річок та інших джерел прісної води надходить більше морської води. У прибережному районі Дакопе-Упазіла в Бангладеш дослідники перевірили сечу вагітних жінок і виявили, що вони отримують до 15 г солі щодня лише через питну воду – це втричі більше, ніж рекомендує ВООЗ.
8. Екстремальні погодні явища погіршать умови життя більш ніж 100 млн переміщених осіб по всьому світу. Лише одна повінь у Пакистані у 2022 році відповідальна за 10 млн внутрішньо переміщених осіб із рекордних 71 млн у всьому світі.
За даними Міжнародної федерації товариства Червоного Хреста, якщо кліматичний статус-кво збережеться, то до 2050 року щорічно понад 200 млн осіб потребуватимуть допомоги.
9. Останні вісім років були найспекотнішими за всю історію спостережень, і рекорди регулярно оновлюються. Як показали супутникові дані та ізотопний аналіз донних відкладень озер та крижаних кернів, минулого літа були найспекотніші дні на Землі за останні 125 000 років.
Смертність від спеки серед людей старше 65 років, які є більш вразливими, з 1990-х років зросла на 85%. Без підвищення глобальної температури кількість таких смертей зростала б у міру збільшення населення, але лише на 38%.
Згідно з доповіддю ООН, на цьому фоні багато країн – росія, Саудівська Аравія, США та інші – збільшують видобуток нафти та газу.
За оцінками дослідників з Дартмутського коледжу, екстремальна спека, посилена зміною клімату, коштуватиме світовій економіці $16 трлн за 20 років.
10. Згідно з новими прогнозами Форуму вразливих до клімату країн, найбільш схильних до ризику, якщо температура підвищиться на 2 °C, смертність від спеки збільшиться на 370%, а кількість втрачених робочих годин зросте на 50% до 2050 року. До 2041–2060 років близько 525 млн осіб можуть відчувати помірну або гостру нестачу продовольства, ризикуючи недоїдати.
11. Глобальні інвестиції в чисту енергетику в 2022 році зросли на 15%, до $1,6 трлн, перевищивши інвестиції в викопне паливо на 61%. У 2022 році 90% приросту електричної потужності припало на відновлювані джерела енергії.
12. Багаті країни, які підписали у 2009 році на Копенгагенському кліматичному саміті зобов'язання спрямувати на боротьбу зі зміною клімату на користь бідних країн $100 млрд, зробили це тільки зараз, на два роки пізніше за встановлений термін.
Демонстрація того, що обіцянку було виконано, має стати значним стимулом для переговорів ООН щодо клімату COP28 у Дубаї.
«Нездатність розвинених країн повністю досягти мети в $100 млрд до 2020 року стала темною хмарою над переговорами ООН щодо клімату, підриваючи довіру та гальмуючи прогрес. Новина про те, що давно назріла мета досягнута, допоможе відновити таку необхідну довіру між країнами, що розвиваються, і це матиме велике значення для досягнення позитивного результату на COP28», – цитують ЗМІ Ані Дасгупта, президента аналітичного центру Інституту світових ресурсів.
13. Дослідження, проведене економістом Ніколасом Стерном, показало, що до 2030 року країнам, що розвиваються, знадобиться близько $2 трлн на рік, щоб перевести свою економіку на низьковуглецеву основу, адаптувати інфраструктуру до екстремальних погодних умов. Більшість суми надходитиме з приватного сектора.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
