Які ризики загрожують ментальному здоров’ю українців?

Стан щастя та добробуту, коли людина реалізує себе, здатна протистояти життєвим стресам, продуктивно працювати та робити внесок у суспільне життя психологи називають ментальним здоров’ям. Проте з початку повномасштабного вторгнення рф більшість з нас забули, що таке жити без стресу та тривоги, бути щасливими чи реалізовувати себе у поточному моменті.

Проблема захисту ментального здоров’я загострилася з початком війни. Такі чинники, як участь у бойових діях або перебування в прифронтовій зоні під обстрілами та бомбовими ударами, або ж перебування в окупації значно підвищують уразливість українців до психосоціального стресу і сприяють поширенню психічних розладів, як-от депресія, тривога, посттравматичні стресові розлади тощо.

Як свідчать результати досліджень, до таких наслідків додалися:

• утрата почуття безпеки внаслідок вразливості практично всієї території країни для ракетних обстрілів та атак БПЛА;
• переміщення в інші регіони або країни й пов’язані з цим утрата роботи й звичного, комфортного середовища;
• побутові негаразди;
• фінансові труднощі;
• соціальна ізоляція;
• невпевненість у майбутньому;
• тривога за рідних та близьких.

За оцінками експертів, 40–50% населення України вже потребують психологічної допомоги. А в майбутньому кількість таких людей становитиме:

• з-поміж військових та ветеранів – 1,8 млн;
• серед людей старшого віку – 7 млн;
• дітей та підлітків – близько 4 млн.

Прогнозована потреба в допомозі з питань психічного здоров’я на первинній ланці медицини – 27 млн звернень, з них – близько 3-4 млн українців, що матимуть певний розлад психічного здоров’я помірної або тяжкої форми. Це – надзвичайно великі цифри.

Як повідомили у Всесвітній організації охорони здоров'я, у поточній ситуації розлади психіки загрожують чверті українців. Серед головних ризиків експерти ВООЗ називають: депресію, тривожність та посттравматичний стресовий розлад (ПТСР). Водночас не всі випадки розладів фіксуються, адже більшість українців не звертаються по допомогу до спеціалістів.

Експерт штаб-квартири ВООЗ у Женеві, співголова Референтної групи із психічного здоров'я та психосоціальної підтримки Фамі Ханна стверджує, що потенційний ризик захворіти внаслідок війни на такі психічні розлади, як депресія і посттравматичний стрес, мають понад 8,5 млн українців.

Перша леді України Олена Зеленська наводила дані, отримані за результатами аудиту ресурсів послуг у сфері психічного здоров'я. Проведене за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) дослідження виявило, що лише 10% українців звертаються до лікарів, відчуваючи себе виснаженими, знесиленими та емоційно спустошеними тощо.

Тому вже зараз на цю проблему звертають увагу і фахівці первинної медичної ланки, і державні структури.

Приміром, Олена Зеленська наприкінці травня 2023 року запровадила Національну програму психічного здоров’я та психосоціальної підтримки, яка має на меті допомогти громадянам подолати стрес, пов’язаний із війною, та наслідки пережитих травматичних подій, запобігти розвитку психічних розладів. Розробку та впровадження програми координує Міністерство охорони здоров’я у тісній взаємодії з українськими та іноземними фахівцями. Ініціатива реалізується за підтримки Всесвітньої організації охорони здоров’я.

Крім того, через 5-7 років у МОЗ прогнозують посилення та зростання впливу наркотичної, алкогольної та інших залежностей.

Через психоемоційну напругу, спричинену війною, українці постаріють на 10-15 років.

«Йдеться не про зовнішній вигляд, але хвороби, які мали якусь вікову структуру, будуть зустрічатися на 10-15 років раніше, ніж це було до війни», – пояснив міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.

Найчастіше зустрічатимуться серцево-судинні захворювання, діабет, артрити, астми, онкологічні захворювання. Щодо останніх: через пандемію, а тепер і через війну, українці почали рідше звертатися до лікарів у профілактичних цілях, як результат зростає кількість онкологічних захворювань, виявлених на пізніших стадіях, що значно впливає на ефективність та тривалість лікування.

Внаслідок пошкоджень медичної інфраструктури, відсутності води та електрики українцям загрожують також інфекційні захворювання. Найбільшу загрозу становлять холера, COVID-19, кір, поліомієліт, дифтерія та гепатит А. Ситуація погіршується через негативний вплив війни на темпи імунізації населення.

Між тим, зважаючи на просто велетенську групу ризику серед українців міжнародні експерти заохочують самодопомогу – тобто навчання людини використовувати власні ресурси для відновлення життєвих сил організму і психологічної рівноваги.