Жахливіші, ніж війна: WEF назвав головні ризики 2024 року
Збройні конфлікти опинилися лише на п'ятому місці у списку найстрашніших загроз людству
Організатори Всесвітнього економічного форуму (ВЕФ), що проходитиме у швейцарському Давосі з 15 до 19 січня, склали традиційний «Звіт про глобальні ризики». Він заснований на опитуванні 1490 бізнесменів, політиків, науковців, громадських діячів і 200 профільних аналітиків.
Примітно, що рік тому в аналогічному звіті про глобальні ризики найбільші страхи в людей Давосу викликала економіка, яка сповільнюється. У нинішній ситуації всі занепокоєння щодо «економічних небезпек» – відсутності можливостей заробітку, інфляції, вимушеної міграції, падіння ВВП та забруднення довкілля – відійшли на другий план. Пандемію, яка наводила жах 2020 року, схоже, перестали згадувати взагалі – інфекційні хвороби не потрапили навіть до двадцятки найбільших загроз.
Найсерйознішими ризиками на 2024–2025 роки опитані політики та експерти назвали:
- Дезінформацію, у тому числі згенеровану штучним інтелектом (ШІ).
- Екстремальні погодні явища.
- Соціальну поляризацію.
- Кібератаки.
- Міждержавні збройні конфлікти.
Mind пропонує дізнатися, чому ці п'ять глобальних загроз визнано найбільш значущими.
Чому ризиком №1 стала дезінформація?
У 2024 році від 70 до 80 країн, що вміщають половину світового населення та генерують 60% ВВП, проведуть президентські, парламентські чи загальні вибори. Голосування пройдуть у найбільших демократіях – США та Індії, в авторитарно-керованих росії та Ірані, а також у політично вибухонебезпечних Пакистані та Венесуелі. Всі ці держави стануть уразливими до вкидань хибної інформації, яку в гарній якості та величезних обсягах навчився генерувати ШІ.
«Дезінформація та доступність інструментів її розповсюдження здатні підірвати легітимність новообраних урядів. Наступні заворушення можуть трансформуватися від насильницьких протестів і злочинів на ґрунті ненависті до громадянської конфронтації та тероризму», – йдеться в доповіді ВЕФ.
Експерти побоюються, що шквали фейків знизять довіру до ЗМІ та урядів як джерел інформації. Це поглибить розбіжність у думках і спровокує громадянські протести й зіткнення. Не виключено, що в найгірших випадках сумніви щодо чесності виборів і пов'язаних із цим конфліктів призведуть до краху держав.
Боротьба з фейками також турбує людей Давосу. Опитані ВЕФ експерти припустили, що вона посилить цензуру, внутрішню пропаганду й урядовий контроль за вільним поширенням інформації.
Чому екстремальна погода – це глобальна загроза №2?
Середньорічна температура 2023 року на 1,48 °C перевищила доіндустріальний рівень. Минулий рік видався найспекотнішим за всю історію спостережень із посухами, катастрофічними повенями та лісовими пожежами. З огляду на це аналітики поставили екстремальні кліматичні явища на друге місце у списку найбільших загроз людству. Дві третини (66%) респондентів ВЕФ висловили думку, що в найближчі рік-два погодні зміни, імовірно, створять матеріальну кризу глобального масштабу.
На Землі клімат стає спекотнішим не лише через глобальне потепління, викликане людиною, а й через Ель-Ніньо – феномен нагрівання поверхневого шару води в Тихому океані. Екстремальні температури збільшують попит на кондиціювання повітря, що перевантажує енергетичні системи та призводить до відключень електрики. Вони також несуть серйозну загрозу здоров'ю людей, підвищуючи ймовірність теплових ударів, інфарктів та інсультів.
Чим така небезпечна соціальна поляризація?
Суспільства поляризовані, тобто розділені на групи з протилежними поглядами чи ідеями, схильні всотувати інформацію (правдиву чи хибну), що підтверджує їхні переконання. Недовіра до урядів і ЗМІ спонукає людей дізнаватися про події з «однобоких» і здебільшого маніпулятивних груп у соцмережах. Це посилює поляризацію до токсичного рівня, коли групи людей ненавидять одна одну та втрачають повагу до протилежних думок і контраргументів.
Ця проблема вже давно та яскраво проявилася в Україні, а найближчим часом вона може розхитати зсередини США – країну з найсильнішою економікою та армією. Британський журнал Time у власному рейтингу «10 глобальних ризиків 2024 року» поставив на перше місце загрозу початку війни Сполучених Штатів проти самих себе. Президентські вибори в США, за прогнозом Time, посилять політичний розкол американського суспільства й спровокують внутрішній конфлікт, який відверне увагу світових ЗМІ від України та сектору Газа й підірве авторитет Вашингтона на міжнародній арені.
Чого настільки жахливого чекають від кібератак?
Індустрія кіберзлочинів росте як на дріжджах і псує життя всім верствам населення. Шахрайські колл-центри виманюють мільйони доларів із кишень наївних пенсіонерів, а серйозні хакери раз-по-раз паралізують критичну інфраструктуру, викрадають і видаляють дані, заражають комп'ютерні системи шкідливими програмами.
За прогнозом Cybersecurity Ventures, збиток світової економіки від кібератак наступного року сягне $10,5 трлн. Це майже вдвічі більше за державний бюджет США.
Опитані ВЕФ експерти очікують, що до банд цифрових злочинців незабаром увійдуть ШІ-системи, здатні діяти автономно. Вони матимуть непередбачуваний трансформуючий вплив на комп'ютерні мережі та підключену інфраструктуру. Особливо бентежить той факт, що ШІ-програми для цифрових атак разом з автономними системами озброєнь розробляють на державному рівні Китай, Північна Корея, Іран, Ізраїль, Туреччина, ОАЕ, Індія та росія. Всі ці країни відкидають пропозиції щодо міжнародного регулювання ШІ-систем.
Чого чекати від воєнних конфліктів?
У звіті ВЕФ названо три «ключові гарячі точки», у яких можлива ескалація із суттєвими наслідками для геополітичного порядку та світової економіки. Це Україна, Ізраїль і Тайвань. Конфлікти також можуть загостритися на Балканах, у Лівії, Сирії, пакистанському Кашмірі, Гайані, в області Курдистан і на Корейському півострові. До того ж експерти припускають виникнення нових воєн у 20 країнах, зокрема в Єгипті, Іраку, Казахстані, Сербії, Вірменії, Грузії, Киргизстані та Японії.
Аналітики очікують, що в російсько-українському конфлікті протягом найближчих двох років інтенсивні фази бойових дій чергуватимуться з періодами «заморожування». У разі ескалації до застосування ядерної зброї не дійде, але конфлікт може розширитися на сусідні країни.
Війна Ізраїлю з палестинцями, згідно з опитуванням ВЕФ, масштабується через залучення до неї сильніших гравців, у тому числі країн Заходу та Ірану. Розповзаючись Близьким Сходом, цей конфлікт буде здатний породжувати «землетруси» на глобальних ринках енергоресурсів і порушувати міжнародні ланцюги постачань.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
