Відновлення торфовидобування чи приціл на бурштиновий бізнес: навіщо ексдепутат купив непрацююче підприємство «Житомирторф»
Що може ховатися за його приватизацією
Фонд державного майна (ФДМУ) продовжує приватизацію торфопідприємств. Хоча цей процес відбувається доволі повільно: ажіотажу серед потенційних покупців немає.
Наприкінці грудня 2023 року ФДМУ продав єдиний майновий комплекс (ЄМК) державного підприємства «Житомирторф». Приватизація відбулася за стартовою вартістю об'єкта – 3,81 млн грн. З урахуванням ПДВ загальна сума перевищила 4,5 млн грн.
Новим власником ЄМК «Житомирторф» стало ТОВ «Меткон Плюс». Ця компанія пов'язана з бізнес-активами, які підконтрольні ексдепутату ВР Володимиру Продивусу.
Mind розібрався, чим колишнього депутата могло зацікавити держпідприємство з мільйонними боргами.
Що саме було приватизовано? Згідно з протоколом про результати електронного аукціону, у складі ЄМК «Житомирторф» ФДМУ продав:
- дочірнє підприємство «Олевськторф» (Житомирська область), яке знаходиться у процесі ліквідації;
- структурний підрозділ «Озерянський торфозавод» (Житомирська область), що є філією «Житомирторфу»;
- 70 об'єктів нерухомого майна та споруд;
- 134 транспортних засобів та одиниць спецтехніки;
- понад 500 одиниць обладнання, інструментів і приладів, а також інших основних засобів.
Середньооблікова кількість працівників підприємства – 31 особа.
При цьому з 2020 року «Житомирторф» не отримував дохід за основним видом діяльності (видобуток торфу), у нього відсутні спеціальні дозволи на користування надрами.
Підприємство на праві постійного користування має чотири земельні ділянки площею 6,46 га.
Станом на 30 вересня 2023 року «Житомирторф» мав кредитну заборгованість на суму 36 млн грн. Усе його рухоме й нерухоме майно перебуває під арештом та в податковій заставі.
Як проходить приватизація торфопідприємств? Mind уже докладно писав про процес приватизації торфодобувних підприємств.
Незважаючи на те що Кабінет Міністрів ще в березні 2020 року передав ФДМУ в управління сім державних торфопідприємств для їхнього подальшого продажу, до початку 2024 року фонд зміг реалізувати лише три з них. Точніше, не самі підприємства, а їхні майнові комплекси. Це ЄМК «Рівнеторф», «Волиньторф» та «Житомирторф».
Майнові комплекси ще чотирьох підприємств – «Поділляторф», «Київторф», «Чернігівторф» і «Сумиторф» – ФДМУ також планує відправити на приватизацію. Для них навіть створено лоти в системі Prozorro. Проте дати аукціонів досі не призначені.
ЕМК «Житомирторф» Фонд держмайна продавав довго і наполегливо. Протягом другого півріччя 2023 року ФДМУ оголосив вісім аукціонів, але тільки останній виявився успішним. Попередні сім не відбулися через відсутність претендентів. До речі, спочатку ФДМУ планував продати «Житомирторф» за 7,7 млн грн (без урахування ПДВ). Але до останнього аукціону стартова ціна впала вдвічі.
Хто став новим справжнім власником «Житомирторфу»? Майновий комплекс підприємства придбало ТОВ «Меткон Плюс». За даними YouControl, компанія була зареєстрована в лютому 2011 року в Києві. Її статутний капітал – 1000 грн. Керівник компанії – Ганна Гуц, кінцевий бенефіціар – В'ячеслав Бабицький (йому належить 100% цього ТОВ).
Основний вид діяльності компанії – виробництво будівельних металевих конструкцій та їхніх частин.
Аналіз пов'язаних із «Меткон Плюс» компаній і фізосіб через систему YouControl показує, що це ТОВ підконтрольне колишньому депутату Верховної Ради Володимиру Продивусу та його дружині Світлані Продивус.
Зокрема, згадані В'ячеслав Бабицький і Ганна Гуц разом із Володимиром Продивусом є бенефіціарами корпорації «Мостобуд Груп». Крім цього, В'ячеслав Бабицький є керівником ТОВ «Рідлей» та приватного підприємства «Промбудсервіс 2005», серед беніфіціарів яких фігурує Світлана Продивус .
Володимир Продивус родом із Кахастану. Він із дитинства живе в Україні, тут же здобув і вищу освіту: у нього чотири дипломи та ступінь кандидата наук із державного управління.
Бізнесом Продивус почав займатися ще у 1990-х роках. За даними YouControl, з ним афілійовано приблизно 30 компаній. Зокрема, це ТОВ «Мостобуд», один із найбільших підрядників із будівництва мостів, естакад і транспортних розв'язок в Україні, завод мінеральних вод «Регіна» у Вінницькій області, готель «Львів» у Львові та інші.
Серед активів Продивуса є юрособи, які зареєстровані в тимчасово окупованому Криму. Це ТОВ «Кафа-Фарм Про» (Феодосія), яке знаходиться в процесі банкрутства, ТОВ «Регіна-Про» (Феодосія), ТОВ «Владар-Про» (Сімферополь) і ТОВ «Спринт» (Сімферополь).
У 2012 році Володимир Продивус став депутатом Верховної Ради від Партії регіонів. У лютому 2014-го – вийшов із партії, а 27 листопада того ж року його депутатські повноваження було припинено. З 2008 року до серпня 2023 року Продивус був президентом Федерації боксу України.
Чим «Житомирторф» міг зацікавити Володимира Продивуса? Перша версія – намір Продивуса відновити видобуток торфу.
З одного боку, проданий ЄМК – це практично мертвий актив. Як було сказано вище, навіть права на видобуток торфу підприємство давно не має. Дію спецдозволу на розробку торф'яного родовища «Чистина» було припинено за результатами перевірки Держслужби геології та надр, а 2023 року цей дозвіл остаточно анулював суд за позовом цього відомства.
Але вже після приватизації «Житомирторфу», 17 січня 2024 року, було проведено аукціон із продажу дозволу на видобуток торфу у родовищі «Чистина». Примітно, що до лідерів на цих торгах потрапило ТОВ «Будівельне управління механізації» (Вінниця), яке входить до корпорації «Мостобуд Груп» Продивуса.
Проте компанія програла іншому претенденту – ТОВ «Ягода Майдану» (теж Вінниця). «Ягода Майдану» викупила право на розробку родовища за 12,51 млн грн, тоді як ставка ТОВ «Будівельне управління механізації» становила 12,5 млн грн. Це лише на 10 000 грн менше.
Тобто, цілком можливо, що Продивус купував майновий комплекс «Житомирторфа» для того, щоб потім придбати ще й спецдозвіл. Але, як бачимо, не вдалося.
Друга версія – це інтерес ексдепутата до бурштинових родовищ. Здавалося б, який зв'язок із торфопідприємством? Річ у тім, що на Поліссі не перший рік процвітає незаконний видобуток бурштину. У Житомирській області видобуток відбувається в районі сіл Сущани та Хочине, які розташовані поблизу дочірнього підприємства «Олевськторф» та Озерянського торфозаводу, що були приватизовані у складі ЄМК «Житомирторфа».
І хоча Володимир Продивус заперечує свій зв'язок із бурштиновим бізнесом, він фігурував у кількох інцидентах. Наприклад, у травні 2014 року ексдепутат був присутній на місці конфлікту зі стріляниною у селі Олексіївка Сарненського району Рівненської області. Цей конфлікт стався саме через боротьбу за родовище бурштину.
У серпні 2019 року серед ночі невідомі вистрілили з гранатомета в офіс «Мостобуду», який розташовується в Голосіївському районі Києва. Деякі ЗМІ писали, що цей інцидент пов’язаний із переділом сфер впливу над видобутком бурштину. Але сам Продивус заявив, що це була помста за його політичне минуле.
Як би там не було, близькість до родовищ бурштину колишнього торфопідприємства, у якого все одно залишилися хоч якісь промислові потужності, які можна використати за призначенням (і не тільки), викликає певні аналогії та умовиводи. Втім час покаже, що саме новий власник робитиме із залишками «Житомирторфу».
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
