Книжка тижня: «Анархія. Безжальне піднесення Ост-Індської компанії» Вільяма Далрімпла
Про корпоративне насильство, імперські авантюри, корупційні зв’язки держави й бізнесу та їхні наслідки
Великі потрясіння в бізнесі не є особливістю сучасної доби, сповненої військових і корпоративних конфліктів, перерозподілу влади, ринків і власності. Новітній кризі капіталізму передував його розквіт, що тривав кілька століть і відбувався паралельно з поширенням глобалізації та імперськими завоюваннями, підсиленими корпоративною експансією, дорогу для якої відкривали політики.
У цьому можна переконатися, занурившись в історію не тільки України, уряд і бізнес якої довгі роки орієнтувалися на рішення, що ухвалювалися у кремлі. Індія завжди була безвідмовним генератором розкоші. Від тканин до коштовних каменів, від золота до спецій – вона виробляла матеріальні блага, яких вистачало також і на хабарі. А їх у країні брав кожен, хто так чи інакше був при владі. Такою була ситуація, коли Індію колонізували британці. Ост-Індська компанія з моменту створення 1612 року негайно занурилася у вир політичних інтриг і використовувала його у своїх цілях.
Докладніше – в огляді Mind.
Бекграунд. Книжка «Анархія. Безжальне піднесення Ост-Індської компанії» вийшла з-під пера шотландського вченого і публіциста Вільяма Далрімпла, який живе з родиною на фермі неподалік Делі.
Його праця присвячена, мабуть, найбільшому корпоративному насильству у світовій історії. Попри всю владу, яку мають сьогодні найбільші західні корпорації – ExxonMobil, Shell, Walmart чи Google, – вони є ручними тваринками на тлі мілітаризованої Ост-Індської компанії з її руйнівними територіальними апетитами.
Та за наших днів, як зазначає Вільям Далрімпл, великим транснаціональним корпораціям не потрібні солдати й моряки, щоб завоювати світ. Мушкети та фрегати наших днів – це Big Data, стеження, лобіювання й інші інструменти впливу.
«Найпотужніші сучасні акціонерні корпорації не потребують власних армій: вони можуть покладатися на уряди, які захищатимуть їхні інтереси та надаватимуть їм допомогу. Ще ніколи історія Ост-Індської компанії не була настільки актуальною», – підкреслює британський публіцист.
Видавництво: «Видавництво Анетти Антоненко», Львів; «Ніка-Центр», Київ
Сюжет. Історія Британської Ост-Індської компанії – це клубок захопливих сюжетів, здатних захопити уяву будь-якого читача, розповідей про війни та битви, про героїв і боягузів, про пристрасних коханців і про разюче дурних та некомпетентних чиновників. У цих розповідях багато насильства, пограбувань, тортур і смерті. Бо різні імператори, візири та шахи постійно укладали союзи, розривали їх, сварилися, воювали, мирилися, але навіть у відносно мирні часи не переставали вбивати...
Із цих сюжетів Вільям Далрімпл сплітає історію Ост-Індської компанії – безконтрольної гордовитої расистської фірми, що від початку XVIII століття шматочками заковтувала індійський субконтинент, а потім утримувала й «доїла» його аж до 1859 року, коли британський уряд вирішив, що відтепер він буде «доїти» Індію самостійно.
Найбільша світова корпорація свого часу почалася з групи дрібних англійських торговців і піратів, які об'єдналися, щоб зробити торгівлю з Індією ефективнішою.
Ост-Індська компанія була відкритим акціонерним товариством, і дуже скоро майже половина членів британського парламенту стали її акціонерами (чим одразу скомпрометували всілякі спроби парламентського розслідування проти її бізнесу).
Дивіденди були колосальними: будь-який корабель, який доставив в Англію індійські товари, робив їх учетверо дорожчими, ніж вони коштували в Індії. Потім корабель повертався до Індії, навантажений золотом і сріблом для подальших угод. Але компанії було всього замало, і тому вона проникла в саму серцевину індійської політики, укладаючи альянси то з одним, то з іншим сувереном, щоб не лише зберегти, але й розширити свою присутність.
До початку ХІХ століття приватна армія Ост-Індської компанії нараховувала 195 000 осіб – удвічі більше, ніж в армії самої Британії. Водночас персонал лондонського офісу найбільшої компанії світу налічував лише 35 осіб, які працювали в будівлі «у п’ять вікон завширшки».
З цієї будівлі Ост-Індська компанія керувала індійським субконтинентом і вершила долі сотень мільйонів людей. Вона не просто була «занадто великою, щоб збанкрутувати». Вона стала символом невгамовних корпоративних апетитів і перетворилася на реального суперника британського уряду.
І 1859 року Британія вирішила, що з неї досить: уряд Її величності взяв Індію під свій контроль і включив приватне військо компанії до складу британської армії, а її флот було розформовано.
Після цього Ост-Індська компанія проіснувала в урізаному вигляді ще 15 років, поки не сплив термін дії її статуту, і зрештою у 1874 році тихо закрилася «з меншим розголосом, ніж за банкрутства регіональної залізниці».
Зараз цей бренд належить двом братам з індійського штату Керала, які використовують його для продажу «приправ і вишуканих харчових продуктів» у виставковому залі в лондонському Вест-Енді.
Вам сподобається, якщо: вас цікавлять джерела історії, з якої постав сучасний корпоративний капіталізм, де тісно переплітаються інтереси державної влади, великого бізнесу і геополітики.
Вам не сподобається, якщо: ви дивитесь на світ крізь рожеві окуляри та сприймаєте життя як чорно-білі крайнощі, а не кольорові барви, що збагачені різними відтінками.
Головна причина прочитати: впевнитися, що суперечки навколо ринкової влади російського «газпрому», що став енергетичною зброєю кремля, НАК «Нафтогаз України», де акумулюються основні фінансові потоки вітчизняної нафтогазової галузі, найбільшого приватного енергохолдингу ДТЕК Ріната Ахметова чи оборудок групи «Приват» Ігоря Коломойського не є «унікальним витвором комерційного мистецтва» сучасних комерсантів. Джерела таких протистоянь у політиці та бізнесі були закладені кілька століть тому, а їхні методи перевірені часом.
У тому ж дусі:
Девід Рокфеллер «Девід Рокфеллер. Мемуари»
Автор цієї книжки – відомий американський банкір, багаторічний очільник Chase Bank, який є онуком легендарного нафтового магната Джона Рокфеллера-старшого, засновника корпорації Standart Oil, що була осередком усієї нафтової промисловості в Сполучених Штатах, доки Верховний суд 1911 року не ухвалив її поділити. Багато компаній, які тоді постали, існують донині: ExxonMobil, Chevron та інші.
У спогадах Девід Рокфеллер розповідає щиру історію свого надзвичайного життя, а також «маркетингові схеми» діда, що дозволили свого часу Standart Oil перемогти конкурентів і допомогли США перетворитися з децентралізованої аграрної країни на «жорстко централізовану індустріальну демократію».
У центрі сюжету також відносини сім’ї Рокфеллерів з нафтовим картелем ОПЕК і Радянським Союзом, а ще – особиста участь Девіда у розбудові фінансової імперії Chase Manhattan Bank, холдингу, що нині має назву JPMorgan Chase та є найбільшим за розмірами активів у США, а його очільник Джеймі Даймон – серед представників американського бізнесу, які підтримують Україну.
Кішор Махбубані «Чи виживе Сингапур? Як місто-держава готується до нових викликів»
В Україні Сингапур асоціюється здебільшого з його колишнім авторитарним лідером Лі Куан Ю, який домігся неабиякого економічного розвитку країни під час свого правління у 1959–1990 роках. Його цитату: «Щоб перемогти корупцію, треба для початку посадити трьох своїх друзів» – почасти використовують, коли йдеться про пошук невіддільних складових успішного рецепта українських реформ та процвітання. Відомий політик, яким захоплювалися по всьому світу, помер дев'ять років тому.
І тому постає риторичне запитання про майбутнє Сингапуру: «Бути чи не бути, чи, можливо, таки бути?» Чи виживе місто-держава, що за площею менше за Київ? Чи вдасться сингапурцям зберегти те, що вони збудували за пів століття незалежності? Чи зможуть вони й далі розвивати освіту та утримувати при владі інтелектуальну еліту? Про це розмірковує дипломат із 33-річним досвідом Кішор Махбубані, якого називають одним з найоригінальніших сучасних мислителів серед представників держав «Азійських тигрів».
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
