Нервове свято НАТО: чи згуртувала війна в Україні членів Альянсу та коли чекати демаршу США
4 квітня 2024 року Організація Північноатлантичного договору святкує 75-ту річницю

Організація вперше за багато десятиліть згуртована та цілеспрямована. Війна росії проти України змусила НАТО згадати мету свого утворення – в якості протиставлення експансіоністським апетитам москви. Мета існування блоку протягом попередніх трьох десятиліть, що минули з припинення холодної війни, була невизначеною і недостатньо зрозумілою. І саме зараз, коли на запитання «проти кого дружити» нарешті отримано – нехай і ту саму – відповідь, щодо самого факту існування Альянсу замислився його найважливіший учасник – Сполучені Штати Америки. Точніше, не стільки США, скільки перспектива повернення Дональда Трампа до Білого дому.
Кандидат від Республіканської партії своїми заявами неодноразово давав зрозуміти, що не вважає НАТО найуспішнішим в історії військовим об’єднанням, множником американського впливу на Європу та захисником свободи та демократії – радше вимагачем, що обкрадає Сполучені Штати. І, здається, владімір путін подобається Дональду Трампу більше за всіх очільників країн – членів Альянсу.
Ба більше, експрезидент уже завдав шкоди НАТО, заявивши, що дозволить путіну робити що завгодно з країною-членом у тому випадку, якщо вона витрачатиме на оборону менше 2% свого ВВП.
НАТО для України. Погляд з Європи
Міністри закордонних справ країн – членів НАТО 3 квітня зібрались у Брюсселі, щоб обговорити два пункти: створення п’ятирічного фонду в розмірі понад 100 млрд євро, кошти якого будуть використовуватися для допомоги Україні, та перспективи очолити Українську оборонну контактну групу.
Фінансовий інструмент є «трампо-стійким» і не стосуватиметься американських постачань зброї – незалежно від того, залишаться вони чи новий президент США їх скасує. Але він здатен дати Києву таку потрібну впевненість у завтрашньому дні. Рішення щодо фонду має бути погоджено до липня поточного року, коли у Вашингтоні відбудеться офіційне святкування 75-ї річниці.
«Ми дійсно віримо, що підтримка України має якнайменше залежати від короткотермінових заяв, а більше – від довгострокових зобов’язань НАТО», – сказав Єнс Столтенберг, генсек Альянсу, презентуючи ідею фонду.
Проте не всі члени об’єднання єдині у своїх намірах. Традиційно, проти виступив Будапешт. «Угорщина не підтримає жодної пропозиції, що наблизить НАТО до війни чи перетворить оборонний союз на атакувальний», – написав у Х Золтан Ковач, представник Будапешту. Це може стати проблемою, адже важливі рішення мають бути ухвалені одноголосно всіма 32 членами НАТО. З іншого боку, угорський уряд відомий спробами шантажувати західні країни та корисним вмінням вчасно «виходити до вбиральні», як це свого часу продемонстрував Віктор Орбан.
Щодо головування у Рамштайні – тут вже не погоджуються Штати. Ідея європейців цілком зрозуміла: застрахувати шляхи й перспективи надання військової допомоги Україні. Проте американці ухопилися за лідерство, звертаючи увагу, що коаліція налічує понад 50 країн-учасниць і саме американське лідерство зібрало їх за одним столом.
Тож поки США демонструють зацікавленість у проактивній допомозі Україні. Проте і європейці вже не пасуть задніх, демонструючи волю (піонером у цьому став Еммануель Макрон, який розбурхав Старий світ).
Чи можливе НАТО без США?
Є й інші думки. Дехто з команди першого терміну Дональда Трампа вважає, що він може вивести США з Альянсу, якщо переможе в листопаді 2024 року. Це стане сейсмічним зсувом у світовій геополітиці та справжнім подарунком для путіна.
Проте існує думка, що всі наведені вище погрози – лише передвиборча риторика. Коли Трамп був при владі, його вибрики насправді мали на меті закликати особливо непоступливих членів Альянсу збільшити оборонні бюджети. Проте будь-яка можливість того, що НАТО не виконає свою фундаментальну обіцянку разом захищати кожного зі своїх членів – Стаття 5 Договору НАТО – поставить хрест на перспективах блоку.
Останнім часом у Вашингтоні час від часу обговорюють цю тему. Консенсус наразі полягає в тому, що президент насправді не здатен просто так, одноосібно, взяти й вивести Сполучені Штати з будь-якого об’єднання. Однак ніхто не може змусити головнокомандувача дати чи не давати наказ вести бойові дії у разі нападу на одну з країн НАТО. І якщо він скомандує американським військам залишити Європу, ніхто не зможе цей наказ оскаржити.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].