Клінічні дослідження в Україні під час війни: проблеми, перспективи та досвід вітчизняної фарми
Наскільки повномасштабне вторгнення рф вплинуло на сферу клінічних випробувань і як українська фармацевтична галузь долає ці виклики
Повномасштабна війна негативно позначилася на всіх сферах діяльності в Україні. Не стала винятком і галузь клінічних досліджень лікарських засобів, яка є основним рушієм створення інноваційних препаратів і розвитку медицини. Якщо протягом трьох років до вторгнення рф сфера клінічних випробувань (КВ) у нашій країні демонструвала щорічне зростання в середньому на 30%, то з 24 лютого 2022-го про цю позитивну динаміку довелося забути.
Водночас учасники вітчизняного ринку мали досвід роботи з 2014 року й у період пандемії коронавірусу, тож змогли адаптуватися та забезпечити безперервність КВ в екстремальних умовах.
Попри війну Україна залишається країною з великим потенціалом для проведення клінічних досліджень і впевнено відновлює свої позиції. За результатами 2023 року кількість розпочатих у країні КВ зросла проти 2022-го на дві третини.
Що відбувається у сфері клінічних досліджень на третій рік війни, який стан у ній був до вторгнення рф і що змінилося після, розбирався Mind. А що сприяє і заважає розвитку галузі та як українська фарма долає нові виклики для забезпечення належного проведення КВ, редакції розповів начальник відділу клінічних досліджень і моніторингу фармацевтичної компанії «Дарниця» Андрій Дорошенко.
Для чого потрібні клінічні дослідження та як проходять?
Жоден інноваційний лікарський засіб у світі, зокрема в Україні, не може бути зареєстрований без результатів клінічних випробувань (КВ), які доводять його ефективність і безпеку. Метою таких досліджень є виявлення або підтвердження клінічних, фармакологічних та/чи інших фармакодинамічних ефектів лікзасобів, та/або виявлення побічних реакцій на препарати, вивчення їх усмоктування, розподілу, метаболізму чи виведення.
Під час КВ досліджують не лише нові, а й відомі засоби, наприклад, якщо потрібно підтвердити їхню ефективність і безпечність за новими показаннями, якщо необхідно перевірити, чи змінюється дія препарату в разі одночасного приймання пацієнтом інших ліків, або ж коли потрібно довести біоеквівалентність генерика референтному ЛЗ у клінічному дослідженні з порівняння біодоступності.
Створення нових препаратів може тривати 10–15 років, а до реєстрації доходить лише одна з 10 000 молекул. Завдяки клінічним дослідженням науковці наближають відкриття ліків для подолання таких серйозних захворювань, як рак, СНІД, діабет тощо. Без КВ неможливо уявити розвиток медицини та наукові прориви в цій сфері. Тож у тестуванні нових препаратів щороку беруть участь мільйони добровольців по всьому світу.
Як почати КВ в Україні?
Перш ніж клінічне дослідження розпочнеться з включенням першого пацієнта в Україні, його програму схвалює Державний експертний центр (ДЕЦ), надаючи експертний висновок. На основі позитивного висновку ДЕЦ Міністерство охорони здоров’я (МОЗ) видає наказ про проведення клінічного випробування лікарського засобу та затвердження суттєвих поправок.
Організатор дослідження також має отримати висновок локальної етичної комісії при установі, де проходитиме КВ. Цікаво, що з метою захисту пацієнта до такої комісії, зокрема в Україні, можуть входити не лише лікарі, а й священники, юристи та інші «немедичні» спеціалісти.
Дослідження проводяться у лікувально-профілактичних закладах із необхідною клінічною базою і медичним персоналом відповідної кваліфікації та відповідно до законодавства (у тому числі наказу МОЗ №690 від 23.09.2009 в сучасній редакції) і провідних міжнародних рекомендацій – зокрема, Належної клінічної практики, (GCP, Good Clinical Practice). Далі укладається договір про страхування життя та здоров’я пацієнтів (добровольців), і після того, як перший пацієнт (доброволець) підпише інформовану згоду, КВ вважається розпочатим.
Те, що дослідження в Україні проводяться на належному професійному рівні, неодноразово підтверджували аудити, проведені Управлінням продовольства і медикаментів США (Food and Drug Administration), а також Європейською медичною агенцією (European Medicines Agency).
Чим дослідження ліків вигідні пацієнтові та державі?
Кількість клінічних випробувань – показник розвиненості країни, але в Україні досі існує багато упереджень щодо таких досліджень. Основне з них, нібито КВ – це досліди над людьми. Однак насправді дослідження проводяться за чіткими правилами, де на першому місці – безпека й захист пацієнта, а лише потім – наукова мета.
ДЕЦ регулярно перевіряє, чи відповідає хід проведення КВ заявленим при отриманні дозволу документам, а якщо ні – зупиняє його до усунення недоліків або ж повністю припиняє. Крім того, належне проведення КВ – це про репутацію спонсора дослідження, яким, як правило, є фармацевтичний виробник.
Усі сторони отримують користь від участі у випробуваннях. Розберемось, яку.
Пацієнтові дослідження забезпечують прямий доступ до інноваційних препаратів. З огляду на те, що зазвичай йдеться про тестування ліків від важких захворювань (наприклад, онкологічних чи ревматичних), для хворого іноді це єдиний шанс на одужання чи поліпшення якості життя. Пацієнта, що бере участь у дослідженні, гарантовано й безоплатно забезпечують препаратами базової та супутньої терапії (часто такими, що коштують дорого), хворий регулярно перебуває під наглядом лікарів і безоплатно проходить обстеження.
Пацієнт бере участь у дослідженні лише за власним бажанням, лише після підписання інформованої згоди, і має право вийти з нього на будь-якому етапі. Безпеку пацієнта гарантує протокол КВ, що містить детальну інформацію про умови випробування: результати доклінічних досліджень, параметри відбору пацієнтів, частоту обстежень під час дослідження, а також дані про те, який час лікарі супроводжуватимуть пацієнта після того, як він припинить приймати досліджуваний препарат.
Державі клінічні дослідження допомагають зменшити витрати на лікування громадян інноваційними препаратами та дають можливість у майбутньому зареєструвати новий ефективний і безпечний лікарський засіб, надавши пацієнтам у країні доступ до сучасного рівня медичних технологій.
Проведення КВ – це також інвестиції у розвиток медичної галузі країни, інфраструктуру тих медзакладів, на базі яких вони проводяться, і розвиток наукового потенціалу лікарів. Долучені до досліджень медики проходять відповідну підготовку та вчаться працювати за інноваційними методами, а також мають змогу одержувати гідну зарплату.
Які КВ проводяться в Україні: цифри та напрями
Порівняно з провідними країнами світу в Україні проводиться досить невелика кількість клінічних випробувань – приблизно 3% від міжнародних КВ (до повномасштабної війни в цифрах це було майже 500 досліджень). Для порівняння: у США цей відсоток становить 73% (понад 30 тис. досліджень), а у країнах Євросоюзу та Великій Британії – 65%. Зокрема, у Німеччині – більш ніж 19 тис., у Британії – понад 5 тис., у Франції – більш ніж 5 тис., у Польщі – понад 3,5 тис., в Угорщині – майже 2,5 тис. Часто клінічні дослідження проводяться в декількох країнах одночасно.
Попри це наша держава відома як хаб КВ з великою медичною та дослідницькою інфраструктурою, кваліфікованим персоналом, сучасними цифровими рішеннями та великою кількістю населення. За оцінками підкомітету клінічних досліджень Європейської Бізнес Асоціації (ЄБА), реальний потенціал України у цій сфері – проведення понад 3 тис. досліджень із залученням понад 200 тис. пацієнтів.
До повномасштабної війни до 5 основних напрямів, у яких проводилися клінічні дослідження в Україні входили: онкологія, психіатрія та неврологія, гастроентерологія, ревматологія, пульмонологія. Станом на кінець січня 2024-го, за даними ДЕЦ, найбільше КВ здійснюється з онкології, алергології, неврології, кардіології та дерматології.
Як війна вплинула на клінічні дослідження?
Галузь клінічних досліджень в Україні доволі сильно постраждала через тимчасове зупинення багатьох поточних і різке скорочення нових проєктів. Адже логістичні ланцюги постачання тестових ліків та вивезення біозразків були порушені, велика кількість пацієнтів-учасників мігрувала в межах країни та за кордон, а на тимчасово окупованих і прифронтових територіях залишилося 102 місця проведення випробувань (МПВ).
Станом на 24 лютого 2022 року були затверджені та проводилися на різних стадіях 794 КВ, з яких 584 було розпочато, а 210 – затверджено МОЗ. Але протягом першого року повномасштабної війни достроково було припинено 132 дослідження, відкладено початок 45 КВ і зупинено набір пацієнтів у 214 досліджень. Примітною тенденцією 2022 року стало інтенсивне переведення пацієнтів-учасників в інші дослідницькі центри для продовження КВ: за цей час 172 пацієнти було переведено в межах України і 279 – за кордон.
Учасники ринку все ж адаптувались, змогли забезпечити безперервність досліджень, тож галузь демонструє позитивну динаміку. Згідно з останнім звітом ДЕЦ, у 2023 році кількість розпочатих клінічних випробувань проти попереднбого року зросла на 64%. Станом на 1 січня 2024-го в Україні проводяться 400 клінічних випробувань: 309 розпочатих і 91 затверджене МОЗ. За звітний період надійшло 4 заяви на проведення КВ вітчизняного виробника.
Попри війну понад 80% активних клінічних досліджень продовжились, а клінічні аудити ДЕЦ МОЗ були відновлені майже відразу, у травні 2022-го. Так, у 2023 році проведено 40 планових і позапланових аудитів клінічних досліджень лікарських засобів, що майже відповідає рівню довоєнного 2021 року.
Значною підтримкою для того, щоб не відбулося критичного збою у процесах КВ, стали оперативні заходи з боку регуляторних органів. У перші тижні війни були розроблені рекомендації ДЕЦ для спонсорів / представників спонсорів КВ, дослідників, керівників підприємств, установ та організацій, залучених у проведення досліджень. Крім того, введені віддалені методи роботи, у тому числі дистанційне інформування та отримання згоди, подання заявником документів в електронній формі, були скорочені строки проведення експертизи до 30 календарних днів, а затвердження відповідного наказу МОЗ – до 5 календарних днів тощо.
Проблеми і перспективи КВ в Україні
Зараз розвиток клінічних досліджень в Україні гальмує повномасштабна війна та пов’язані з нею виклики й ризики, через які зарубіжні компанії не поспішають розпочинати дослідження у країні. До російського вторгнення розробники ліків прагнули проводити КВ в Україні через низку причин: нижчу вартість, ніж у країнах ЄС, велику кількість населення (пацієнтів), високу кваліфікацію лікарів, належні умови й обладнання та відповідність GCP.
Перспективніше, звісно, проводити дослідження власних інноваційних ліків у країні, однак на цей момент на українському ринку лише 6% оригінальних препаратів, а 94% препаратів, які споживають вітчизняні пацієнти, – це генерики.
Зазначимо, що скорочення кількості КВ почалося ще з 2014 року через анексію Криму росією та окупацію нею частини територій Донецької і Луганської областей. Як результат – спонсори втратили доступ до матеріалів досліджень і МПВ в цих регіонах. Однак за три роки до повномасштабної війни галузь клінічних досліджень в Україні почала демонструвати позитивну динаміку – щороку кількість КВ зростала в середньому на 30%. Ріст зупинився 24.02.2022.
Водночас у галузі були й залишаються такі «довоєнні» проблеми: складнощі регуляторної політики, кримінальна відповідальність за порушення процедури клінічних досліджень і тиск із боку правоохоронних органів, оподаткування досліджуваних лікарських засобів, відсутність у багатьох вітчизняних медзакладів можливостей для сучасної діагностики та базової терапії деяких захворювань відповідно до міжнародних протоколів лікування, а також погана поінформованість суспільства про переваги КВ й упередження щодо таких досліджень (про що згадувалося вище).
Незважаючи на війну, Україна залишається країною з великим потенціалом для проведення КВ. Про це свідчить швидка адаптація галузі до надзвичайних умов, збереження досліджень на більшості територій, стабільне функціонування системи охорони здоров’я, енергетичної, логістичної, банківської сфер, вдосконалення національного регуляторного поля у галузі КВ за останні два роки та подальша робота в цьому напрямі.
Клінічні дослідження під час війни: досвід і бачення «Дарниці»
Як розповів Mind начальник відділу клінічних досліджень та моніторингу фармацевтичної компанії «Дарниця» Андрій Дорошенко, виробник має у своєму портфелі не лише генерики, а і є розробником і виробником оригінальних лікарських засобів. Вони виступають як додаткові інструменти в задоволенні наявних медичних потреб. Відповідно «Дарниця» має досвід проведення не тільки клінічних досліджень біоеквівалентності генериків, а й усіх фаз клінічної розробки, що вимагаються для доведення ефективності та безпеки оригінальних продуктів.
Для кожного дослідження компанія залучає авторитетні МПВ як в Україні, так і за кордоном. В 11 з 12 проєктів, завершених за останні 5 років, «Дарниця» залучала постачальників послуг з інших країн.
Зараз у виробника три активні проєкти клінічних досліджень. Наступними роками він очікує зростання їхньої кількості.
З початком повномасштабної війни «Дарниця» не зупинялася ані на день, продовжуючи виробляти та відвантажувати ліки для споживачів і замовників. Те саме відбувалося і з КВ компанії: вторгнення рф не вплинуло на проведення клінічних досліджень «Дарницею», зазначають у компанії.
«На початку повномасштабної війни, коли поблизу Києва відбувалися бойові дії, наші героїчні колеги завершували напрацювання біосерії для відправлення з метою проведення запланованого клінічного дослідження біоеквівалентності генерика за кордоном, яке невдовзі й розпочалося. А ще на той момент ми завершували великий проєкт в Україні – багатоцентрове клінічне дослідження 2/3 фази для нашого оригінального продукту. Найближчі до зони бойових дій дослідницькі клінічні центри не могли продовжувати набір нових пацієнтів, однак дослідження ми успішно завершили, завдяки продовженню набору пацієнтів у центральних і західних регіонах нашої країни», – згадує Андрій Дорошенко.
Щодо напрямів досліджень, то «Дарниця» здійснює клінічну розробку препаратів для лікування і превенції серцево-судинних захворювань та контролю над болем і має багато новинок у роботі. «У 2023 році ми зареєстрували нову потрійну комбінацію для лікування болю, зокрема спастичного, для якої було проведено повний комплекс доклінічних досліджень та всі три фази клінічної розробки», – ділиться Андрій Дорошенко й додає, що в найближчій перспективі компанія планує провести більше КВ, ніж у довоєнний період.
Забезпечити належне проведення КВ в умовах воєнного стану можливо, вважають у «Дарниці», і стверджують, що переконалися в цьому на власному досвіді. Водночас наголошують, що через фактичну відсутність чіткої лінії бойового зіткнення досі залишаються ризики для задіяного персоналу дослідницьких центрів і пацієнтів, а також матеріальних та інтелектуальних цінностей, задіяних / отриманих в дослідженні.
Забезпеченню належного проведення КВ в умовах воєнного стану, за словами Андрія Дорошенка, сприяють рішення ДЕЦ та активність підкомітету з клінічних досліджень Європейської Бізнес Асоціації (ЄБА), у роботі якого «Дарниця» бере участь.
Зокрема, імплементовано опцію електронної форми подачі матеріалів дослідження, повідомлень про подібні реакції, іншої інформації, запропоновано механізми альтернативного проведення візитів пацієнтів – суб’єктів дослідження, переведення пацієнтів у більш безпечні дослідницькі центри, здійснення віддаленого моніторингу, оптимізовано терміни схвалення суттєвих поправок і розгляду матеріалів для нових клінічних досліджень.
«Набувши досвіду проведення клінічних досліджень у часи пандемії COVІD-19, коли почали більш широко запроваджуватися цифрові й організаційні рішення в цій сфері, ми вже мали необхідну гнучкість і важливі інструменти, щоб швидко адаптувати проведення клінічних досліджень навіть до умов воєнного стану», – розповідають у компанії.
Якщо говорити про інновації в галузі КВ, то «Дарниця» застосовує цифрові рішення в усіх процесах, у тому числі у клінічних дослідженнях.
По-перше, компанія використовує електронний файл спонсора (eTMF), який дозволяє надійно зберігати цифрові копії усієї документації клінічного дослідження та відстежувати статус виконання проєктів.
По-друге, для проведення багатоцентрових досліджень виробник користується електронними індивідуальними реєстраційними формами (eCRF), які не лише дозволяють відстежувати статус внесення даних лікарями-дослідниками та безпеку досліджуваного лікування, а й здійснювати моніторинг даних у режимі реального часу.
«Ці рішення були запроваджені ще до повномасштабної війни, однак вони нам стали ву пригоді після її початку. Так, завдяки eCRF, ми мали технічну можливість якісно проводити віддалений моніторинг», – пояснює Андрій Дорошенко.
Як змінилася сфера КВ в Україні?
У «Дарниці» вважають, що, попри війну й тимчасові труднощі, пов’язані з нею, середовище роботи у сфері клінічних досліджень поліпшилось. Зокрема, підвищилася обізнаність українців про КВ та нові, часом навіть рятівні, можливості в лікуванні захворювань.
«Щодо розробки лікарських засобів, то «Дарниця» використовує усі передові міжнародні рекомендації: деякі наші генерики за певними показниками якості навіть можуть перевищувати відповідні оригінальні продукти, які розроблялися ще за попередніх, менш досконалих вимог», – зазначають у компанії.
Україна має великі перспективи розвитку ринку клінічних досліджень, вважає Андрій Дорошенко. Для цього, за його словами, є важливі передумови:
- економічна привабливість країни через менші операційні витрати для проведення досліджень;
- регуляторні умови у сфері клінічних досліджень гармонізовані з міжнародними вимогами, чітко визначене та прозоре регуляторне середовище;
- розвинута медична інфраструктура й достатня кількість добре оснащених дослідницьких центрів, компетентний і досвідчений дослідницький персонал, великий пул пацієнтів.
Загалом Україна має великий потенціал у сфері КВ, однак, за оцінками ЄБА, використовує його лише на 15%. На думку представника «Дарниці», розвитку ринку досліджень сприятиме завершення синхронізації регуляторного поля з ЄС, ще більше скорочення реальних термінів старту клінічних досліджень. На користь можуть зіграти програми держпідтримки галузі та сприяння заснуванню та розвитку компетентних професійних дослідницьких центрів.
Андрій Дорошенко
«Уже багато зроблено в напрямі гармонізації регуляторних вимог у сфері клінічних досліджень між Україною та ЄС. Фактично ми на фінальному етапі. Це дозволяє українським дослідницьким центрам бути залученими в міжнародних клінічних дослідженнях сучасних лікарських засобів», – розповідає Андрій Дорошенко.
З останніх конкретних кроків, які робляться державою для збільшення привабливості проведення клінічних досліджень в Україні, він називає імплементацію застосування досліджуваних (незареєстрованих) лікарських засобів у межах програм доступу суб’єктів дослідження (пацієнтів) до досліджуваного лікарського засобу після завершення клінічного випробування. Також зазначає позитивні тенденції щодо законодавчо закріпленого скорочення термінів експертизи матеріалів клінічних досліджень та суттєвих поправок експертами ДЕЦ.
У «Дарниці» вважають, що хорошими темпами відбувається гармонізація законодавства, яким регулюється фармацевтична галузь, з нормами права ЄС. Адже, за повідомленням МОЗ, станом на вересень 2023 року приблизно 50% нормативно-правових актів ЄС, що регулюють діяльність фармацевтичної галузі, уже частково імплементовано.
«Подальшими державницькими кроками для сприяння розвитку ринку клінічних досліджень в Україні можуть бути також розвиток eHealth з урахуванням потреб і вимог галузі кліндосліджень, проведення широких просвітницьких програм для підвищення обізнаності населення та ставлення суспільства до питань КВ, подальше поліпшення регуляторного середовища в галузі», – підсумовує Андрій Дорошенко.
